Рішення

від 24.05.2007 по справі 20/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2007р.                                                                                             Справа № 20/91

за позовом  Приватного підприємства «Хімагромаркетинг Агро»м.Київ

до Аграрна фірм «Обереги»смт. Чорнухи, Полтавська область

про стягнення 69711.47 грн.

                                                                                          Суддя Н.Г.Гетя

представників сторін:

від позивача: Дзюбан В.І. –дов. № 14/63 від 03.05.2007 р.;

від відповідача: не зявився;

Справа прийнята до розгляду суддею Гетя Н.Г. згідно ухвали заступника господарського суду Полтавської області від 23.05.07р. про зміну складу суду.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство «Хімагромаркетин Агро»(Приватне підприємство «Агропромхімснаб») м. Київ (ПП «Агропромхімснаб»змінило своє найменування на ПП «Хімагромаркетинг Агро»нова редакція статуту ПП «Хімагромаркетинг Агро», свідоцтво про державну реєстрацію в матеріалах справи), звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача , Аграрної фірми «Обереги»смт. Чорнухи, Полтавської області про стягнення суми боргу  41760.70 грн. , пені в розмірі 14593.68 грн. коп., 3%  річних  в розмірі  2474.89 та інфляційні збитки в сумі 3760.20 грн. а всього 69711.47 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився,  хоча був належним чином  повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Оскільки про місце і час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, неможливість присутності в судовому засіданні представника документально підтверджена не була, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази судом встановлено:

Між Приватним підприємством «Хімагромаркетин Агро», позивачем за цією справою та відповідачем аграрною фірмою «Обереги»був укладений договір купівлі-продажу засобів захисту рослин за № 223-2005 від 31.03.2005 р. та додаткова угода до даного договору  № 1 від 01.07.2005 р. відповідно до умов якого ПП «Хімагромаркетин Агро»зобов'язалось передати, а АФ «Обереги»прийняти та оплатити засоби захисту рослин на загальну суму 135679,70 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором № 223-2005 від 31.03.2005 р. та додаткової угоди до даного договору  № 1 від 01.07.2005 р. і здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 135679,70 грн., що підтверджується видатковими накладними № АП-р0213 від 12.04.2005 року, № АП-р0616 від 05.07.2005 року.

Відповідачем товар був прийнятий, що підтверджено довіреностями серії ЯИЮ № 759193 від 12.04.2005 року, серії ЯКУ № 866883 від 05.07.2005 року.

Відповідно до п. 2.2 договору № 223-2005 від 31.03.2005 р.  відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки за поставлений товар  в строк до 01.11.2005 року.

Відповідач в свою чергу умови договору № 223-2005 від 31.03.2005 р. виконав частково сплативши позивачеві 93919,70 грн.

Доказів оплати залишку боргу в сумі 41760.70 грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось не виконаним.

В частині 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, договором № 223-2005 від 31.03.2005 р., видатковими накладними  та довіреностями, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41760,70 грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст.. 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В частині 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3 того ж  договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до чинного законодавства України та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 546/96-ВР  передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума інфляції за період з листопада 2005 по січень 2007 р. становить 3760.20  грн.,  та 3% річних за період з 19.03.2006 р. –19.03.2007 р., що становить 2474.89 грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд частково відмовляє у вимогах позивача в частині стягнення пені з таких підстав:

Позивачем пеня нарахована за період з 19.03.06 р. по 19.03.07 р.,  в сумі 14593.68 грн.,  а у відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3726.64 грн. за період з 19.09.2006 р. по 19.03.2007 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 614, 625, 655-697, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Частково задовольнити позов Приватного підприємства «Хімагромаркетин Агро»м. Київ до Аграрної фірми  «Обереги».

2.          Стягнути з Аграрної фірми  «Обереги»( 33100, Полтавська область, смт. Чорнухи, вул. Первомайська, 1, ЄДРПОУ 25172328, р/р 26003182, МФО 331508 в Лубенській філії АБ «Полтавабанк», ІПН 25172328) на користь  Приватного підприємства «Хімагромаркетин Агро»(02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15,  р/р № 26004038744301 в АКІБ «Урсиббанк»м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 30262667)  41760,70 грн - суму боргу, 3726,64 грн - пені,  3114,87 грн –3% річних, 3760.20  грн –інфляційних збитків, 523,62 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в порядку встановленому ст.ст. 91-94 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                  Н.Г. Гетя