Постанова

від 12.03.2008 по справі 17/257пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/257пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.,

Воліка І.М.,

Михайлюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста-Дон" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року у справі № 17/257пд Господарського суду Донецької області за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Мир-65", м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста-Дон", м. Донецьк, про визнання недійсним договору оренди,

за участю представників сторін:

позивача –ЖБК "Мир-65" –Деревянка А.М. (дов. від 08.01.2008 р.); Ротар І.Ю. (дов. від 08.01.2008 р.);

відповідача –ТОВ "Аста-Дон" –Сухаревська Е.П. (дов. від 10.01.2008 р.);

встановив:

У липні 2005 року позивач –Житлово-будівельний кооператив             "Мир-65" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста-Дон" про визнання недійсним договору оренди.

Вказував, що 1 вересня 2003 року між Житлово-будівельним кооперативом „Мир-65”, в особі голови Подзіна І.І. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста-Дон", в особі генерального директора Разіна А.В. (Орендатор), укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 110 кв.м. в будинку № 53, що на проспекті Дзержинського в м. Донецьку, строком на 20 років: з 1 вересня 2003 року по 1 вересня 2023 року.

Посилаючись на ту обставину, що зазначений договір від його імені підписаний Головою правління, який не уповноважений установчими документами на укладення такого роду угод, що суперечить статуту ЖБК "Мир-65", згідно якого такі повноваження надані Правлінню кооперативу.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 3 вересня 2007 року (суддя Ломовцева Н.В.), залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року (колегія суддів у складі: Стойка О.В. –головуючого, Діброви Г.І., Шевкової Т.А.) позов задоволено.

Постановлено визнати договір оренди нежитлового приміщення від 1 вересня 2003 року та додаткові угоди до нього недійсними.

Судові рішення мотивовані тим, що договір оренди від 1 вересня 2003 року суперечить вимогам ст. 20 Закону України "Про власність", ст.ст. 16, 19 Закону України "Про кооперацію", оскільки підписаний Головою правління, який не уповноважений установчими документами на укладення такого роду угод, у зв'язку з чим є недійсним за правилами ст. 48 ЦК УРСР.

У касаційній скарзі ТОВ "Аста-Дон", посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст.ст. 29, 44, 63 ЦК УРСР, ст.ст. 20, 30 Закону України "Про власність", ст.ст. 8, 16 Закону України "Про кооперацію", –просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 1 вересня 2003 року між Житлово-будівельним кооперативом „МИР-65”, в особі голови Подзіна І.І. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон”, в особі генерального директора Разіна А.В. (Орендатор), укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 110 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Дзержинського, 53, строком на 20 років з 1 вересня 2003 року по  1 вересня 2023 року.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, Донецький апеляційний господарський суд виходив із того, що спірний договір є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам ст. 20 Закону України "Про власність", ст.ст. 16, 19 Закону України "Про кооперацію" за правилами яких, право на укладення договорів покладено на правління кооперативу.

Відповідно до ст.ст. 20, 30 Закону України „Про власність”, що діяв на  момент виникнення спірних відносин, кооперативи є суб'єктами права колективної власності. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо), а окремі функції по господарському управлінню може бути покладено на створювані органи.

В силу статті 16 Закону України „Про кооперацію”, виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначені статутом кооперативу. Виконавчий орган кооперативу, як зафіксовано даною нормою права, укладає угоди між кооперативом та іншими особами.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про кооперацію”, статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Як вбачається з п. 45 46 Статуту Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65”, зареєстрованого в ДПІ в Калінінському районі 07.10.1997р. правління є виконавчим органом кооперативу і до його обов'язків віднесено, в тому числі укладення договорів та інших угод від імені кооперативу. Договори підписуються головою правління або його заступником та членом правління, до ведення якого віднесені фінансові питання кооперативу.

Таким чином, право на укладення договорів покладено на правління кооперативу, а голові ЖБК „МИР-65” надано право підпису договорів від імені кооперативу разом з членами правління.

У відповідності до частини 1 статті 48 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Зі змісту частини 1 статті 63 Кодексу вбачається, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що правлінням Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” не було схвалено укладений головою правління Подзиним І.І. договір  оренди, оскільки доказів цього відповідачем не надано. Акту приймання-передачі  спірного  приміщення  за цим договором  в  матеріалах  справи  не  міститься.

За таких обставин місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про те, що договір оренди нежитлового приміщення від 1 вересня 2003 року було укладено від імені Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” неуповноваженою особою, що відповідно до статей 48, 63 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року є підставою для визнання такого договору недійсним.

Висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Твердження касаційної скарги про те, що Статутом кооперативу передбачено повноваження голови правління підписувати договори та угоди не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю                  "Аста-Дон" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року у справі № 17/257пд залишити без змін.

Судді:Н. Дунаєвська

І. Волік

М. Михайлюк