Рішення

від 02.09.2008 по справі 17/257пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/257пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             У Х В А Л А

02.09.08 р.                                                                               Справа № 17/257пд           

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур

Присекретарі Муравйовій М.В.  розглянувши  матеріали  справи

за заявою (відповідач по справі): Товариства з обмеженою відповідальністю “Аста-Дон”, м.Донецьк

позивач по справі: “Житлово-будівельний кооператив “Мир-65”, м.Донецьк

Суддя господарського суду Донецької області    В.В. Манжур  

За участю представників сторін :

від позивача:         Сухаревська О.П. – по дор.

від  відповідача:    Деревянко А.М.  по дор.

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням господарського суду від 07.09.07р. були задоволені позовні вимоги  Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. Визнано недійсним договір оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р., з додатком № 1 до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. та додатковою угодою від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Аста-Дон”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду  із заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 07.09.07р.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні  клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами  не  було  надано ,на  підставі  чого  справу  було  розглянуто без  застосування  зазначених  засобів . Крім цього, роз'яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

          Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обгрунтування  заявлених вимог заявник посилається на те, що суддя                  Ломовцева Н.В. на час прийняття рішення по справі №17/257пд не мала повноважень судді у зв”язку із тим, що Постанова Верховної Ради  України №1237-V  від 27.06.07р. якою суддя Ломовцева Н.В.   на посаду судді безстроково була прийнята органом, який не був повноважним.  З  приводу  цього     вважає   цю  обставину    нововиявленою   ,а  рішення   господарського  суду    Донецької області  від  03.09.2007р.    таким  , що   повинно   бути переглянуто   за   нововиявленими обставинами  .

    Керуючись ст.ст. 86, 112-114 ГПК України, наказом  № 191 від 01.04.2008р. голови господарського  суду  Донецької  області, господарський суд   прийняв   до  розгляду       заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аста-Дон”, м.Донецьк, про перегляд рішення суду за нововиявленими  обставинами. Розгляд  заяви   було  призначено на   23.04.2008р. о 10 год. 45 хв. ( каб.№ 310).

          18.04.2008р.   до  суду   надійшов  електронний  запит за  №   475  з Вищого  господарського  суду    України     про  запит  справи  в  зв`язку  з   надходженням     касаційної   скарги    Товариства  з  обмеженою   відповідальністю   “Аста -  Дон”   від  03.04.2008р.   на постанову    Вищого  господарського      суду    України    від 12.03.2008р.    по  справі  № 17/257  пд   за  позовом    Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65”                м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р.

           Ухвалою  від  18.04.2008р.  провадження по справі  було  зупинено  у відповідності зі  ст. 79 ГПК України у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення по суті касаційної   скарги   Товариства з  обмеженою   відповідальністю    “Аста  - Дон” .  

          Ухвалою   від 10.07.2008р.  провадження  по  справі  було  поновлено    в  зв`язку з  усуненням   обставин  , що  зумовили    його зупинення    -  поверненням  справи    до  суду  .

          Представник  позивача   в  судовому  засідання     надав   пояснення   ,з приводу  яких   він   просить   залишити  рішення   незміннім,  в  задоволенні   заяви  про  перегляд  цього  рішення   за  ново виявленими  обставинами    відмовити  .

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:

          Рішенням господарського суду від 07.09.07р. були задоволені позовні вимоги  Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди приміщень (нежилих)  № б/н від 01.09.2003р. Визнано недійсним договір оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р., з додатком № 1 до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. та додатковою угодою від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року по справі №  17/257 пд      рішення господарського суду залишено без змін.

          Постановою     Вищого  господарського  суду  України      від    12.03.2008р.    постанову   Донецького  апеляційного  господарського  суду    від   28.11.2007р.  та  рішення     господарського суду     від    07.09.2007р.   залишено  без  змін  .  

          Ухвалою     Верховного  суду  України    від  22.05.2008р.    було  відмовлено в  порушенні  касаційного  провадження   з  перегляду  постанови  Вищого  господарського  суду  України      від    12.03.2008р.

Згідно ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2007 року по справі №  17/257 пд   набрало законної сили  .

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідач  в заяві про перегляд справи №  17/257 пд  за нововиявленними обставинами посилається на те,  що суддя Ломовцева Н.В. на час прийняття рішення по справі №17/257пд не мала повноважень судді у зв”язку із тим, що Постанова Верховної Ради  України №1237-V  від 27.06.07р. якою суддя Ломовцева Н.В. була обрана на посаду судді безстроково була прийнята органом, який не був повноважним .,  що  і є  підставою його  звернення  до  суду  з  заявою  про  перегляд  справи  17/257  пд    за    нововиявленними обставинами .

Згідно п. 1.2. Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5\563 від 21.05.2002 року “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці  обставини мають бути належним чином засвідчені.

В  обґрунтування      своїх  вимог    заявник  надав   Журнал  “ Юридична  практика “  № 7   від 12.02.2008р.  , в якому   суддя Ломовцева Н.В.  була обрана на посаду судді безстроково   органом, який не був повноважним.

Досліджуючи    вимоги  , заявлені  в  заяві   відповідача    ,   суд     обгрунтовує  їх   з   прийнятим  рішенням   та     обставинами   ,  покладеними в  його  основу.  

Судом  досліджено,  що   в оспорюваному договорі відсутні умови договору, які визначені як істотні для договорів оренди відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не приймаються судом як обґрунтовані з огляду на наступне.   Згідно   роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, де зазначено: “Щодо оренди майна, яке перебуває у приватній чи колективній власності, то її правовий режим може регулюватись Законом, якщо інше не передбачено законодавством або договором оренди”.  То б то, у вказаних роз'ясненнях зауважено на тому, що врегулювання відносин відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” є правом, а не обов'язком сторін, що і випливає із змісту ст. 1 ч. 3 самого Закону. Крім того, відповідно до умов додаткової угоди від 08.12.2003р. дія Закону не розповсюджується на правовідносини, врегульовані цим договром.

Безпідставним є також посилання позивача на той факт, що договір не містить індивідуально визначеного майна, яке передається в оренду, оскільки характеристики предмету договору містяться в додатку № 1 до договору та додатковій угоді до договору від 08.12.2003р., а саме: Орендодавець передає, а Орендатор приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 110 кв.м., яке знаходиться в цокольній частині будинку № 53 за адресою: м. Донецьк, пр.Дзержинського, 53, для розміщення офісу, а також використання як складські приміщення для збереження різного роду товарів.  

Як вбачається з тексту договору від 01.09.2003р., додатку № 1, додаткової угоди до договору від 08.12.2003р. всі зазначені умови сторонами оговорені.

Таким чином у суда відсутні підстави визнавати договір неукладеним з підстав відсутності його істотних умов.

Суд, також,  визнає безпідставними посилання позивача на відсутність підстав укладати спірний договір з посиланням на той факт, що він не був власником спірного приміщення, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України позивач не довів, що володіє приміщенням не правомірно.

ЖБК „МИР-65” просить визнати договір оренди від 01.09.2003р. недійсним також з тих підстав, що його укладено з порушенням Закону України „Про власність” та Статуту кооперативу в частині повноважень щодо укладення договорів.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про кооперацію”, статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно з п. 45 Статуту Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65”, зареєстрованого в ДПІ в Калінінському районі 07.10.1997р. правління є виконавчим органом кооперативу і до його обов'язків віднесено, в тому числі укладення договорів та інших угод від імені кооперативу, а відповідно до п. 46 договори підписуються головою правління або його заступником та членом правління, до ведення якого віднесені фінансові питання кооперативу.

Як вбачається з приписів ст. 16 Закону України „Про кооперацію” виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначені статутом кооперативу. Виконавчий орган кооперативу, як зафіксовано даною нормою права, укладає угоди між кооперативом та іншими особами.

Виходячи з того, що повноваження голови кооперативу щодо укладення договорів навіть взагалі в Статуті не визначені, обов'язок укладати договори покладено саме на правління кооперативу, а голові лише надано право їх підписувати, при цьому не одноособово, а разом з певним членом правління, суд дійшов висновку, що договір оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. укладено в порушення ст. 20 Закону України „Про власність”, ст.ст. 16, 19 Закону України „Про кооперацію”, тобто ця угода не відповідає вимогам закону, порушує інтереси суб'єкта колективної власності і повинна бути визнана недійсною відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України.

На підставі  викладеного       позовні  вимоги      згідно     вищезазначеного  рішення     підлягали  задоволенню, а  спірний договір     визнаний  недійсним  .  

З  огляду  на  вищенаведене  та  на  матеріали  справи  , суд вважає, що  обставини    покладені   в  основу  судового  рішення    від   07.09.2007р.   є належними  доказами   по  справі  ,  що   визначені  обґрунтованими    всіма  судовими  інстанціями   ,    а        обставини, на  які   послається  заявник    не  спростовують  по  суті   самі  обставини  рішення  ,  його  обґрунтування  , тому     не приймаються  судом     як  нововиявлені   обставини   .

З наведених підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви  Товариства    з  обмеженою  відповідальністю    “ Аста -  ДОН”  про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв”язку з тим, що ті обставини, на які посилається заявник   не є нововиявленими.  

Керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 27, 86, 112  Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

        У задоволенні заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю “Аста-Дон”, м.Донецьк,   про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 07.09.07р.  за  ново виявленими  обставинами  ,   відмовити.

Суддя                                                                                              Манжур В.В.                                          

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА ДІЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СПОРУ:

 1.Копія відповіді на претензію і доказ її відсилки (або пояснення про причини залишення претензії без

     відповіді)

 2. Належним чином  засвідчені копії документів - доказів, що підтверджують позовні вимоги

 3. Відзив на позовну заяву.

 4. Акт прийняття продукції (товарів), інші первинні документи на підтвердження заборгованності, що

     утворилася.

 5. Акт експертизи.

 6. Посвідчення на представника.

 7. Обгрунтований розрахунок стягуємої або оспорюваної суми з посиланням на первинні документи та з

     зазначенням проміжних результатів

 8. Документи, які обгрунтовують відмовлення від оплати рахунка.

 9. Матеріали службового розслідування.

10. Витяг з титульного списку будови з розбивкою по рокам або протокол - заказ.

11. Акт комісії з переліком недоробок і документи, підтверджуючі їх усунення.

12. Довідка про перемаркування товару і доведення зниження ціни до споживача.

13. Сертифікат, в рахунок якого повинна бути повернена (або фактично повернена тара і доказ його відсилки

     одержувачу (покупцю))

14. Транспортна накладна в оригіналі.

15. Комерційний акт в оригіналі.

16. Акт загальної форми.

17. Акт технічного стану вагона (контейнера).

18. Дорожна відомість.

19. Вагонний лист (з пломбами).

20. Відомість подачі й прийняття вагонів.

21. Облікова картка виконання плану перевезень.

22. Довідка про включення (виключення) до ЄДРПОУ.

23. Документи, які посвідчують правовий статус підприємства або структурного підрозділу.

24. Правові підстави для укладення договору.

25. Договір з додатками в оргіналі для огляду і копію - в справу.

26. Доказ дати одержання договору і протоколу розбіжностей (конверт поштового відправлення).

27. Мотивований протокол погодження розбіжностей.

28. Документи в обгрунтування своєї редакції договору.

29. Витяг із затвердженого плану (або проекту плану).

30. Підстава поставки продукції (товарів).

31. Реєстр рахунків, які підтверджують відвантаження продукції (товарів).

32. Сторонам звірити розрахунки (з ініціативи позивача). Акт звірки подати в суд до дня розгляду справи.

33. З врахуванням заперечення відповідача уточнити суму позову. Уточнений розрахунок подати до дня

     слухання справи.

34. З ініціативи позивача перевірити (на об'єкті) факт усунення недоробок. Спільний акт подати до дня

    слухання справи.

35 Явка на засідання представників сторін (позивача, відповідача) обов'язкова.

Довідково :

Стаття 36 Господарського процесуального Кодексу України

Письмові докази

    Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, шо мають значення для правильного вирішення спору.

    Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документу, подається засвідчений витяг з нього.

   Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу  господарського суду.

    З метою дотримання вимог інструкції з діловодства в господарських судах України, що затверджено наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002  №75 документи подаються через канцелярію суду з відповідно оформленим супровідним  листом.