Рішення

від 07.09.2007 по справі 17/257пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/257пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.09.07 р.                                                                               Справа № 17/257пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої                                       

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора:   

Представників сторін:

від позивача     Ротар І.Ю. – голова правління

від відповідача    не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом  Житлово-будівельний кооператив „МИР-65” м. Донецьк

До відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” м. Донецьк

про визнання недійсним договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р.

СУТЬ СПОРУ:     

Житлово-будівельний кооператив „МИР-65” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди приміщення від 01.09.2003р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди приміщень (нежилих) від 01.09.2003р., на те, що відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, правовий режим оренди нерухомого майна , яке перебуває у приватній чи колективній власності, якщо інше не встановлено законодавством або договором оренди, регулюється Законом України “Про оренду державного та комунального майна”; вважає, що спірний договір оренди не відповідає приписам вказаного закону, стосовно істотних умов договору, і підлягає визнанню недійсним. Також посилається на те, що всупереч вимогам Закону України “Про власність” спірний договір був укладений головою кооперативу без отримання рішення загальних зборів членів кооперативу, як органу через який здійснюється право колективної власності. Крім того, вважає, що на момент укладення договору ЖБК не був власником спірного приміщення і, відповідно, не мав права здавати його в оренду.

Відповідач надав відзив на позов від 05.09.2005р., проти позовних вимог заперечує, повідомив про укладення 08.12.2003р. додаткової угоди до договору оренди приміщень (нежилих) від 01.09.2003р., яким було внесено зміни до спірного договору стосовно його істотних умов (на відсутність яких посилається позивач). Також відповідач посилається на ст.ст. 16, 19 Закону України „Про кооперації” та на той факт, що Статут ЖБК „МИР-65” не обмежує повноважності голови правління по укладенню договорів від імені кооперативу.  Також відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із поданням позову до Калінінського районного суду м. Донецька про визнання недійсним рішення правління ЖБК „МИР-65” від 29.04.2004р. про обрання на посаду голови правління громадянки Ротарь І.Ю., до закінчення розгляду вищезазначеного спору.    

В ході розгляду справи позивач надав письмові пояснення від 12.09.2005р. стосовно права власності на приміщення за спірним договором, в якому також звертає увагу на те, що додаткова угода від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежилих) від 01.09.2003р. не містить печаток підприємств та вважає, що її укладено значно пізніше, ніж 08.12.2003р. Проти клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі заперечує, вважаючи його безпідставним.

У судовому засіданні 03.10.2005р. позивач надав клопотання про призначення судової технічної експертизи з метою з'ясування дати підписання додаткової угоди від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежилих) від 01.09.2003р., та почеркознавчої експертизи підпису на вищезазначеній додатковій угоді, посилаючись в обґрунтування свого клопотання на те, що спірна додаткова угода підписана за орендодавця (Житлово-будівельний кооператив „МИР-65”) Подзіним І.І. в той час, коли він вже не був керівником кооперативу.

Ухвалою від 07.11.2005р. провадження у справі було зупинено та призначена судово-технічна експертиза, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України у Донецькій області.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. дана ухвала залишена без змін.

29.11.2005р. до господарського суду надійшов лист від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Донецькій області № 6/2244 від 21.11.2005р., яким повідомлено про неможливість проведення ним призначеної експертизи у зв'язку із відсутністю у експертів НДЕКЦ відповідної методики встановлення абсолютної давності виготовлення документа і його реквізитів.

У зв'язку з наведеним, ухвалою від 25.01.2006р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою від 25.01.2006р. провадження у справі знов зупинено та призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, поставивши перед експертом наступні питання: у який період часу був виконаний текст і підписи у Додатковій угоді від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежитлових) № б/н від 01.09.2003р.? Чи виконаний текст Додаткової угоди від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежитлових) № б/н від 01.09.2003р. і підписи на цій угоді у той час, яким датована Додаткова угода ?

Листом від 13.04.2006р. № 06/5б-750/Л  Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив, що при проведенні експертизи досліджуваний документ (додаткова угода 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежитлових) № б/н від 01.09.2003р.) буде необоротно пошкоджена і на таке пошкодження інституту потрібен дозвіл за ухвалою суду. У зв'язку з наведеним, досліджу вальна додаткова угода була повернута до господарського суду без проведення досліджень по встановленню абсолютного часу виконання записів та підписів у ній.

Зважаючи на те, що оригінал додаткової угоди від 08.12.2003р. належить відповідачу, якому згідно зі ст. 40 ГПК України за його клопотанням суд має повернути цей оригінал після розгляду справи – господарський суд звернувся до відповідача з листом від 20.04.2006р. за наданням письмової згоди на можливе пошкодження документу. Листом від 31.05.06р. відповідач відмовив у наданні такої згоди.

У зв'язку з викладеним, ухвалою від 08.06.2006р. провадження у справі було поновлено.

З метою з'ясування наявності у діях колишнього керівника Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” Подзіна І.І. та невстановлених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” ознак діяння, переслідуваного у порядку ст. 358 Кримінального кодексу України, ухвалою від 08.06.2006р. провадження у справі  було зупинено, а матеріали справи № 17/257пд направлені до слідчих органів прокуратури міста Донецька для здійснення перевірки та прийняття рішення в порядку вимог ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Згідно листа Калінінського районного відділу Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області № 11/14-7402 матеріал перевірки повернуто до господарського суду з посиланням на той факт, що без проведення експертизи по встановленню абсолютного часу виконання записів у додатковій угоді від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежитлових) № б/н від 01.09.2003р. не представляється можливим об'єктивно прийняти рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали перевірки судом встановлено, що позаувагою  слідчих органів залишилось те, що згідно ухвали суду від 08.06.2006р. має бути встановлена наявність чи відсутність складу злочину не тільки у діях працівників ТОВ „Аста-Дон”, але і у діях колишнього керівника Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” Подзіна І.І. У зв'язку з цим, згідно листа від 03.10.2006р. до слідчих органів прокуратури міста Донецька повторно було направлено матеріали справи № 17/257пд для виконання вимог ухвали від 08.06.2006р. в повному обсязі.

Листом від 07.11.2006р. № 11/14-10563 Калінінський районний відділ Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області повідомив про неможливість без проведення експертизи по встановленню абсолютного часу виконання записів у додатковій угоді від 08.12.2003р. об'єктивно прийняти рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Та разом із постановою від 31.01.2007р. про відмову у порушенні кримінальної справи відносно колишнього керівника Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” Подзіна І.І. та невизначених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон”, справу було повернуто до господарського суду.

Ухвалою від 16.02.2007р. провадження у справі поновлено.

28.02.2007р. позивач повторно заявив клопотання про проведення технічної експертизи спірної додаткової угоди.

Ухвалами від 04.04.2007р. провадження у справі було зупинено та призначено  судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, поставивши перед експертом наступні питання: у який період часу був виконаний текст і підписи у Додатковій угоді від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежитлових) № б/н від 01.09.2003р.? Чи виконаний текст Додаткової угоди від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежитлових) № б/н від 01.09.2003р. і підписи на цій угоді у той час, яким датована Додаткова угода ?

Повідомивши про те, що експертизи по встановленню абсолютної давності складання документів у Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз не проводяться у зв'язку із відсутністю в інституті спеціального обладнання та спеціалістів, справа № 17/257пд була повернута до господарського суду без проведення експертних досліджень.  

Ухвалою від 13.06.2007р. провадження у справі було поновлено.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 23.07.2007р., справа передана на розгляд судді Ломовцевій Н.В.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

          01.09.2003р. між Житлово-будівельним кооперативом „МИР-65”, в особі голови Подзіна І.І. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон”, в особі генерального директора Разіна А.В. (Орендатор) укладено договір № б/н оренди приміщень (нежилих), відповідно до п. 1 якого Орендодавець здає, а Орендатор приймає в орендне користування приміщення, яке знаходиться в цокольній частині будинку № 53 загальною площею 110 кв.м. під адміністративні та складські приміщення. У п. 2 договору зазначено: строк оренди – 20 років з 01.09.2003р. по 01.09.2023р.

Відповідно до пунктів 8, 9, 10, 11 договору орендатор сплачує орендодавцю орендну плату згідно додатку № 1 на підставі виставлених рахунків. Окрім орендної плати орендатор додатково несе витрати по водопостачанню, каналізації, опаленню та освітленню. Вартість орендної плати та комунальних послуг згідно додатку № 1 можуть змінюватись на підставі офіційно встановленого індексу інфляції не частіше одного разу на квартал. Орендатор сплачує орендодавцю орендну плату і платежі за комунальні витрати не пізніше 25 числа поточного місяця.

Додатком № 1 до договору зафіксовано, що орендатор сплачує на користь орендодавця 967,60 грн., з яких: орендна плата – 440,80 грн., опалення – 369,60 грн., вода холодна – 54,40 грн., вода гаряча – 56,00 грн., електроенергія – 300 кВт = 46,80 грн.

08.12.2003р. Житлово-будівельним кооперативом „МИР-65”, в особі голови Подзіна І.І. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон”, в особі генерального директора Разіна А.В. (Орендатор) укладено додаткову угоду до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 08.12.2003р. Додаткова угода підписана з боку ЖБК „МИР-65” – Подзіним І.І., з боку ТОВ „Аста-Дон” – Разіним А.В.

Посилання позивача на той факт, що дана угода підписана не в дату, зазначену в ній, а в ході розгляду даної справи суд вважає безпідставним та недоведеним.

Відповідно до ст. 256 ЦК УРСР (який діяв на момент укладання цього договору), за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Зі змісту вищезазначеного договору та додаткової угоди вбачається, що сторони досягли згоди, щодо істотних умов договору.

Посилання позивача, що в оспорюваному договорі відсутні умови договору, які визначені як істотні для договорів оренди відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не приймаються судом як обґрунтовані з огляду на наступне.

Обгрунтовуючи свої доводи в цій частині позивач посилається на роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, де зазначено: “Щодо оренди майна, яке перебуває у приватній чи колективній власності, то її правовий режим може регулюватись Законом, якщо інше не передбачено законодавством або договором оренди”.

Тобто, у вказаних роз'ясненнях зауважено на тому, що врегулювання відносин відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” є правом, а не обов'язком сторін, що і випливає із змісту ст. 1 ч. 3 самого Закону. Крім того, відповідно до умов додаткової угоди від 08.12.2003р. дія Закону не розповсюджується на правовідносини, врегульовані цим догоовром.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України „Про статус суддів” судді зобов'язанні при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України „Про господарські суди”, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При таких обставинах, посилання позивача на роз'яснення президії ВГСУ не відповідає вимогам зазначеної норми права.

Безпідставним є також посилання позивача на той факт, що договір не містить індивідуально визначеного майна, яке передається в оренду, оскільки характеристики предмету договору містяться в додатку № 1 до договору та додатковій угоді до договору від 08.12.2003р., а саме: Орендодавець передає, а Орендатор приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 110 кв.м., яке знаходиться в цокольній частині будинку № 53 за адресою: м. Донецьк, пр.Дзержинського, 53, для розміщення офісу, а також використання як складські приміщення для збереження різного роду товарів.  

Враховуючи той факт, що на момент укладення договору сторони керувались Цивільним кодексом УРСР, в редакції 1963р., який не містить істотних умов договору найму, при оцінці доводів позивача щодо укладення договору оренди, який не містить таких умов і повинен бути визнаним неукладеним, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Аналізуючи зазначену норму права та главу 25 „Майновий найом” цього кодексу вбачається, що обов'язковими умовами договору найма є предмет договору, строк його дії та наявність умови оплати.

Як вбачається з тексту договору від 01.09.2003р., додатку № 1, додаткової угоди до договору від 08.12.2003р. всі зазначені умови сторонами оговорені.

Таким чином у суда відсутні підстави визнавати договір неукладеним з підстав відсутності його істотних умов.

Суд визнає безпідставними посилання позивача на відсутність підстав укладати спірний договір з посиланням на той факт, що він не був власником спірного приміщення, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні позивач володіє, користується та розпоряджується спірним майном і обліковує його на своєму балансі.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України „Про власність”, який діяв на момент підписання договору оренди, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України позивач не довів, що володіє приміщенням не правомірно.

Крім того, в ході розгляду справи позивачем надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.08.2007р., в якому ЖБК „МИР-65” зазначено власником спірного приміщення.    

ЖБК „МИР-65” просить визнати договір оренди від 01.09.2003р. недійсним також з тих підстав, що його укладено з порушенням Закону України „Про власність” та Статуту кооперативу в частині повноважень щодо укладення договорів.

Дослідивши даний довід суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про власність” кооперативи є суб'єктами права колективної власності. Згідно з частинами 2, 3 статті 30 зазначеного Закону право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо), а окремі функції по господарському управлінню може бути покладено на створювані органи.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про кооперацію”, статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно з п. 45 Статуту Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65”, зареєстрованого в ДПІ в Калінінському районі 07.10.1997р. правління є виконавчим органом кооперативу і до його обов'язків віднесено, в тому числі укладення договорів та інших угод від імені кооперативу, а відповідно до п. 46 договори підписуються головою правління або його заступником та членом правління, до ведення якого віднесені фінансові питання кооперативу.

Як вбачається з приписів ст. 16 Закону України „Про кооперацію” виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначені статутом кооперативу. Виконавчих орган кооперативу, як зафіксовано даною нормою права, укладає угоди між кооперативом та іншими особами.

Виходячи з того, що повноваження голови кооперативу щодо укладення договорів навіть взагалі в Статуті не визначені, обов'язок укладати договори покладено саме на правління кооперативу, а голові лише надано право їх підписувати, при цьому не одноособово, а разом з певним членом правління, суд дійшов висновку, що договір оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. укладено в порушення ст. 20 Закону України „Про власність”, ст.ст. 16, 19 Закону України „Про кооперацію”, тобто ця угода не відповідає вимогам закону, порушує інтереси суб'єкта колективної власності і повинна бути визнана недійсною відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги висновки відповідача з посиланням на приписи ст. 19 Закону України „Про кооперацію” стосовно того, що голова правління наділений достатніми повноваженнями для укладення договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, судові витрати покладаються на відповідача, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

          На підставі ст.ст. 153, 256, гл. 25 Цивільного кодексу УРСР, ст. 48 Цивільного кодексу України, Закону України „Про статус суддів”, Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Закону України „Про кооперацію”, Закону України „Про власність”, керуючись ст.ст. 4, 4-2, 4-3, 27, 33, 34, 38, 40, 43, 49, 69, 79, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. задовольнити.

Визнати договір оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р., з додатком № 1 до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. та додатковою угодою від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон” (83014, м.Донецьк, пр-т. Дзержинського, буд. 53, ЄДРПОУ 24804074, п/р 26001185934001 в ДРУ КБ Приватбанк, МФО 335496) на користь Житлово-будівельного кооперативу „МИР-65”  (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 55, ЄДРПОУ 23111437, п/р 260019801475 в Обл.дирекції УСБ (м.Донецьк), МФО 334011) 85 грн. 00 коп. – державного мита, 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя