Рішення

від 04.03.2008 по справі 17/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  04.03.08                                                                                                         Справа № 17/11

За позовною заявою: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів

До відповідача: ТзОВ “Віп-Захід”, м. Львів

Про стягнення 38 335,19 грн.  

                                                                                                      Суддя  У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: Кубрак В.М. –завідуючий юридичним секторомдепартаменту (Довіреність  № 4-25-18 від 15.01.2008р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява                      Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів до ТзОВ “Віп-Захід”, м. Львів, в якій позивач просить суд об'єднати позовні вимоги по Договору № 99-07 П/ТЗ від 9.08.2007р. та Договору № 47-07 П/ТЗ від 25.06.2007 р. в одну справу та стягнути з відповідача заборгованісь по вказаних Договорах в розмірі               38 335,19 грн.    

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.01.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.02.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 14.02.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався на 04.03.2008р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце судового засідання.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

На виконання Ухвали сесії Львівської міської ради № 157 від 28.11.2002р. “Про затвердження Положення про організацію та функціонування зон паркування автотранспортних засобів на території м. Львова”, рішень Виконавчого комітету від 27.12.2002р. № 597 “Про оплату за паркування автотранспорту” та від 11.05.2007р. № 268 “Про затвердження Положення про проведення конкурсу з визначення операторів паркування автотранспорту у м. Львові”, відповідно до результатів 1-го конкурсу затверджених рішень виконавчого комітету від 22.06.2007р між сторонами у справі укладено Договір № 47-07 П/ТЗ від 25.06.2007р про надання права на організацію паркування автотранспортних засобів на території м. Львова.

Відповідно до умов Договору, відповідач за дорученням позивача зобов'язувався організовувати паркування та проведення збору коштів за паркування автомобілів на вул. Січових Стрільців, вул. Костюшка та вул. Гнатюка у м Львові та забезпечити поступлення в місцевий бюджет сум збору за паркування в розмірі не менше 6 000 грн. на місяць.

Відповідно до п. 5.1 Договору, термін дії Договору становить один рік: з 01.07.2007р. по 30.06.2008р.

Згідно п. 2.2.2 Договору, збір за паркування відповідач зобов'язувався перераховувати не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач з часу укладення Договору № 47-07П/ТЗ від 25.06.2007 р. здійснив наступні проплати:  13.08.2007 р. –166,26 грн., 19.10.2007 р. –             1 145,00 грн., 19.11.2007 р. –698,00 грн., на загальну суму 2 009,26 грн.

За розрахунками позивача загальна сума боргу за спірний період становить                       22 688,74 грн.

Згідно п. 2.2.7 Договору № 47-07П/ТЗ. у випадку прострочення внесення плати до місцевого бюджету сум збору за паркування відповідач зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що становить 878,72 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано ТзОВ “Віп-Захід” інфляційні втрати в розмірі               90,68 грн., а також 3 % річних від простроченої суми, що становить 164,76 грн.

09.08.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № 99-07 П/ТЗ про надання права на організацію паркування автотранспортних засобів на території м. Львова, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язувався організовувати паркування та проведення збору коштів за паркування автомобілів на вул. Гіпсовій, 64 у м. Львові, згідно з паспортом зони паркування.

Згідно із п. 2.2.4. Договору, відповідач повинен був забезпечити надходження в місцевий бюджет сум збору за паркування автотранспорту не менше 5 000,00 грн. щомісячно.

Термін дії Договору встановлено один рік: з 10.08.2007р. по 09.08.2007р.

Згідно п. 2.2.2 Договору № 99-07П/ТЗ збір за паркування відповідач зобов'язувався перераховувати не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за період з 10.08.2007 р. по 31.10.2007 р. від відповідача до місцевого бюджету мало надійти 13 548,49 грн.

Як вказано у позовній заяві, відповідач з часу укладення Договору № 99-07 П/ТЗ від 09.08.2007 р. не здійснив жодної проплати.

За наналежне виконання відповідачем  зобов'язань за Договором № 99-07П/ТЗ, позивачем, на підставі п. 2.2.7. Договору нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що становить                  535,30 грн.

Окрім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач повинен спатити 328,13 грн. інфляційних втрат та                100,37 грн. 3 % річних.

Таким чином загальна сума боргу відповідача за неналежне виконання зобов'язань зо Договорами  № 47-07 П/ТЗ від 25.06.2007р та № 99-07 П/ТЗ від 09.08.2007р. становить 38 335,19 грн., з яких 36 237,23 грн. основного боргу, 1 414,02 грн. пені, 418,81 грн. інфляційних втрат, 265,13 грн. 3 % річних.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.  

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.

У  відповідності  з п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання умов Договорів  суду не подав.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача у повному обсязі..

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625, ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 34, 43 , 49, 78, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути  з  ТзОВ “Віп-Захід” (79008, м. Львів, пл. Соборна, 17/2. Код ЄДРПОУ 33419508, п/р 2600911728 у ЛОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570) в доход місцевого бюджету Галицького району м. Львова (код платежу № 16010400, код ЄДРПОУ  22389381, р/р 33211830700004 в УДК у Львівській області, МФО 825014) 36 237,23 грн. основного боргу, 1 414,02 грн. пені, 418,81 грн. інфляційних втрат, 265,13 грн. 3 % річних, всього – 38 335,19 грн..

3.          Стягнути з ТзОВ “Віп-Захід” (79008, м. Львів, пл. Соборна, 17/2. Код ЄДРПОУ 33419508, п/р 2600911728 у ЛОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570) на користь Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1. Код ЄДРПОУ 34814670, п/р 35421006008663 в УДК у Львівській області, МФО 825014) 383,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      4.          Накази видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.