Постанова

від 13.03.2008 по справі 16/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "13" березня 2008 р.       Справа №  16/4

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 16/4

за позовом прокурора Петрівського району в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі, смт. Петрове  

до відповідача: Петрівського комбінату комунальних підприємств,                   смт. Петрове Кіровоградської області

про стягнення 20 782,95 грн.,    

за участю:

секретаря судового засідання Котенко В.О.

та представників сторін:

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення № 352;

від позивача - Гончар Л.О., довіреність № 01/06/16 від 27.09.06 р.;

від відповідача - участі не брав.

Час прийняття постанови: 14 год. 15 хв.

Прокурор Петрівського району в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі звернувся до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом про стягнення з Петрівського комбінату комунальних підприємств заборгованості в сумі                       20 782,95 грн., з яких:

- 15 547,03 грн. - недоїмка;

- 4 068,84 грн. - фінансові санкції;

- 1 167,08 грн. - пеня.

Відповідач відзив на позов не подав, позовні вимоги не заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні участі не брав, проте про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2845633 (а.с. 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, господарський  суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 р. № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Пунктом 4 цього ж Положення, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо стягнення, з метою накопичення коштів в бюджеті Пенсійного фонду України, у передбаченому законом порядку несплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та з метою недопущення утворення дефіциту бюджету та використання акумульованих коштів для виплати пенсій одній з самих незахищених верств населення.   

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.02 р. за № 442/6730 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі є органом Фонду, підвідомчим головному управлінню Фонду в Кіровоградській області, що разом утворюють систему органів Фонду, яке здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах міста.

Згідно п. 6 ч. 2.2 Положення управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності платників щодо правильності нарахування і сплати страхових внесків та цільового використання  коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 2.3 Положення Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 р. № 1058-IV (надалі - Закон) страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

До страхових внесків згідно статті 1 Закону, відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 2 ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі  шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до статей 18, 19, 20 п.п. 1 п. 8 Розділу 15 Закону страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за визначеною ставкою відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (до 31.03.2005р. - 32%, з 31.03.2005 р. - 32,3%, з 01.01.2006 р. - 31,8%) від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2 % від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з пунктами 6 та 12 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює 1 календарному місяцю. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Петрівський комбінат комунальних підприємств зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Петрівському районі, як платник страхових внесків, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с. 6).

24 вересня 2007 р. начальник управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі рішенням № 353 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду застосував до відповідача у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 4 068,84 грн. та нарахував пеню в розмірі 1 167,08 грн. (а.с. 7).

Зазначене рішення отримане відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.10.07 р. (а.с. 9) та не оскаржене ним у встановленому законом порядку.    

До того ж, відповідно до копій розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період вересень - листопад 2007 року відповідач повинен сплатити 15 547,03 грн. (а.с. 10-15).  

Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Петрівському районі відповідачу виставлялись вимоги № Ю15 від 01.10.07 р. (а.с. 39), № Ю15 від 01.11.07 р. (а.с. 40) та № Ю15 від 03.12.07 р. (а.с. 38), які отримані відповідачем та не оскаржені у встановленому законом порядку.

Отже, на день звернення до суду загальна заборгованість Петрівського комбінату комунальних підприємств перед управлінням Пенсійного фонду України в Петрівському районі становила 20 782,95 грн., з яких 15 547,03 грн. - недоїмка,  4 068,84 грн. - фінансові санкції та 1 167,08 грн. - пені.

Враховуючи те, що відповідач зазначену заборгованість в сумі 20782,95 грн. не сплатив, прокурор Петрівському районі в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі звернувся до господарського суду Кіровоградської області з даним адміністративним позовом.

Під час судового розгляду справи представник позивача подав суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з Петрівського комбінату комунальних підприємств заборгованості в сумі 5 235,92 грн., з яких           4 068,84 грн. - фінансові санкції та 1 167,08 грн. - пені, в зв'язку з відмовою від цієї частини позову. Подане клопотання позивач обґрунтовує тим, що відповідач сплатив вказану заборгованість (а.с. 55).

Представник прокуратури підтримав клопотання позивача. До того ж, на підтвердження викладених позивачем доводів подав суду копію платіжного доручення № U25056 від 23.01.08 р., згідно якого відповідач перерахував на рахунок управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі штрафні санкції та пеню за рішення № 353 від 24.09.07 р. в сумі 5 235,92 грн. (а.с. 44).

Відповідно до вимог статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитись від адміністративного позову протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Враховуючи, що відмова прокурора та позивача не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, господарський суд приймає відмову від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по фінансовим санкціям та пені в сумі 5 235,92 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Що ж стосується іншої частини позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 15 547,03 грн., то такі вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 136, п. 2 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 161, 162, 163, 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                           ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Петрівського комбінату комунальних підприємств (28300,              смт. Петрове, Петрівський район, Кіровоградська область, вул. Дружби, 68,                п/р 26001312629001 в Кіровоградській філії ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Кіровоград, МФО 323583, ідентифікаційний код 03347046) на користь управління Пенсійного фонду України в Петрівського районі (28300, смт. Петрове, вул. Ілліча, 43, Петрівський район, Кіровоградська область, р/р 256033011240 в КОУ ОБУ МФО 323475, код 20650191) заборгованість в сумі 15 547,03 грн.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

В іншій частині позову провадження у справі закрити, у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови буде виготовлений 17 березня 2008 року.

           Суддя

  Л. С. Коротченко