Рішення

від 20.03.2008 по справі 9/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/10

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.03.08 р.                                                                               Справа № 9/10                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об`єднання “КРОСС”, м.Донецьк

про: стягнення 225 895грн.98коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Фурсова О.О. – юрисконсульт (за довіреністю №09-18/1308 від 28.12.2007р.);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об`єднання “КРОСС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 225 895грн.98коп., яка складається з основного боргу в розмірі 180 600грн.00коп., пені в розмірі 14650грн.88коп., 3% річних в розмірі 5 180грн.50коп. та суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 25 464грн.60коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №07/960 від 24.11.2005р., специфікацію №4 до договору, платіжне доручення №3000178104 від 08.02.2006р., претензію №09-24/07/2 від 24.01.2007р., лист №07/108 від 19.01.2007р.

20.03.2008р. через канцелярію господарського суду позивачем надана заява про зменшення позовних вимог №09-4/38 від 17.03.2008р. (із урахуванням клопотання б/н від 20.03.2008р.), відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 180 600грн.00коп., пеню в розмірі 14 629грн.20коп., 3% річних в розмірі 5 121грн.12коп. та суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 25 464грн.60коп.

          Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 23.01.2008р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/336 від 06.02.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об`єднання “КРОСС”, м.Донецьк станом на 06.02.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

24.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об`єднання “КРОСС”, м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь був укладений договір поставки №07/960, відповідно з яким постачальник (відповідач) зобов`язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в даному договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, кількість та номенклатура продукції визначається у специфікаціях до даного договору. Кожна зі специфікацій є невід`ємною частиною даного договору з моменту її підписання.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% вартості продукції за специфікаціями на розрахунковий рахунок відповідача, зазначений в договорі. Покупець має право оплатити частину продукції, передбаченої специфікацією.

Згідно до специфікації №4 до договору, постачальник повинен поставити, а покупець прийняти та оплатити трубний пучок кінцевий К-1500 у кількості 3 штуки та трубний пучок проміжний К-1500 у кількості 4 штуки на загальну суму 361 200грн.00коп. Строк поставки продукції – 60 днів з моменту здійснення 50% попередньої оплати, інші 50% сплачуються за фактом поставки на комбінат з відстроченням платежу до 5-ти банківських днів.

На виконання умов договору та специфікації, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано 50% передоплату в розмірі 180 600грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №3000178104 від 08.02.2006р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Оскільки, як зазначено вище, відповідач повинен поставити продукцію з моменту здійснення 50% попередньої оплати в 60-ти денний строк, а відповідна оплата здійснена 08.02.2006р., тому строк поставки продукції становить 10.04.2006р.

За твердженням позивача, незважаючи на попередню оплату товару, відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку продукції, обумовленої договором та специфікацією.

Відповідних доказів того, що відповідач поставив вищевказану продукцію позивачу, незважаючи на оплату останнім його вартості, суду не надано.

Відповідно до ч.1 п.9.6 договору в разі прострочення поставки продукції більш ніж на один місяць проти строку, встановленого відповідною специфікацією, позивач може відмовитись від отримання продукції, письмово повідомивши про це відповідача. При цьому відповідач повинен протягом 5-ти банківських днів повернути позивачу суму авансового платежу за непоставлену продукцію.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист №07/108 від 19.01.2007р. з вимогою повернення авансового платежу.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням поштового обігу, попередня оплата повинна була бути повернута позивачу в строк до 31.01.2007р.

У зв`язку з неповерненням грошових коштів у встановлений строк, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №09-24/07/2 від 24.01.2007р. з відповідною вимогою. Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши передоплату за поставлений товар, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам договору та закону своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 180 600грн.00коп.

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача повернення передоплати за договором №07/960 від 24.11.2005р. в розмірі 180 600грн.00коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь в частині стягнення основного боргу в розмірі 180 600грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Частиною 2 п.9.6 договору встановлено, за прострочення повернення авансового платежу відповідач сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповерненої суми за кожен день прострочення.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, пеня за невиконання встановлених договором зобов`язань становить суму в розмірі 14 629грн.20коп. (за період з 31.01.2007р. по 31.07.2007р. – 180 днів прострочення).

З урахуванням викладеного, розглянувши уточнений розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 14 629грн.20коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума збільшення боргу внаслідок інфляції становить 25 464грн.60коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 5121грн.12коп. (за період прострочення з 31.01.2007р. по 10.01.2008р.)

Розглянувши уточнений розрахунок суми збільшення боргу внаслідок інфляції та суми 3% річних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми збільшення боргу внаслідок інфляції у розмірі 25 464грн.60коп. та суми 3% річних у розмірі 5121грн.12коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                       ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об`єднання “КРОСС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 225814грн.92коп., яка складається з основного боргу в розмірі 180 600грн.00коп., пені в розмірі 14 629грн.20коп., 3% річних в розмірі 5 121грн.12коп. та суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 25 464грн.60коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об`єднання “КРОСС” (за адресою: вул.Разенкова, 6, м.Донецьк, 83003, р/р 26003301002594 у ДФ АКБ „Мрія”, МФО 335571, код ЄДРПОУ 32476104) на користь Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (за адресою: вул.Лепорського, 1, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, р/р 26002480020000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м.Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191158) суму передоплати в розмірі 180 600грн.00коп., пеню в розмірі 14 629грн.20коп., 3% річних в розмірі 5121грн.12коп., суму збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 25 464грн.60коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 258грн.14коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117грн.95коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 20.03.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.