Рішення

від 04.03.2008 по справі 31/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/77

04.03.08

За позовом  Приватного підприємства "Вектор-М", м. Київ

до                  Військового видавництва України "Варта", м. Київ

про               стягнення 125812,70 грн.

Суддя   Н.І.Качан

Представники:

Від позивача       Цепенок Д.А. - директор

Від відповідача   Вінярський В.Н. –директор, Голубєв Є.М. - представник по

                              довір., Коденська Г.П. - представник по довір.

Обставини справи :

          Позивач звернувся до суду з позовом про застосування господарських санкцій у вигляді  стягнення пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору № 0104 від 04.04.2006р., Договору № 0204 від 01.04.2006р., Договору     № 2905 від 29.05.2006р., посилаючись на порушення відповідачем, як виконавцем, правил здійснення господарської діяльності  щодо умов друку та доставки газет «Троещина », «Оболонь »та «Дарниця » у серпні -  жовтні 2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.02.2008р.

Ухвалами господарського суду розгляд справи відкладалися та в судовому засіданні оголошувались перерви відповідно до ст.ст. 77, 86 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, уточнив розмір заявлених вимог, збільшив розрахунок до суми 168 354,44 грн., посилаючись на ті обставини, що нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання господарських зобов'язань заявлено в межах строку позовної давності і на день розгляду спору шестимісячний строк ще діє та просив суд задовольнити позов за пред'явленим розрахунком.

Представник відповідача позов визнав частково, вказуючи на тимчасові фінансові труднощі та посилаючись на об'єктивні причини неможливості виконання зобов'язання.

Крім відзиву на позов,  відповідач надав додаткові доповнення до відзиву та відзив на доповнення до позовної  заяви в яких посилався на істотні умови господарського договору сторін та аналізуючи фактичне невиконання умов, вважає угоду такою, що має ознаки необов'язкової угоди для виконання її сторонами.

Пояснення та заперечення відповідача з відповідним листуванням і претензіями залучені до матеріалів справи.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів. Диск з фіксацією та протоколи долучені до матеріалів справи.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

          Між сторонами було укладено три договори на друк періодичних засобів масової інформації, а саме, Договір № 0104 від 04.04.2006р. на друк газети «Троєщина», Договір № 0204 від 01.04.2006р. на друк газети «Оболонь», Договір № 2905 від 29.05.2006р. на друк газети «Дарниця».

          За умовами укладених договорів позивач, як замовник, доручав, а відповідач, як виконавець-типографія, прийняв на себе зобов'язання друкувати та доставляти до редакції замовника тиражі чергових номерів вище перелічених газет у відповідності до затвердженого сторонами графіка (п. 1.1 договорів).

          До серпня 2007р. ніяких претензій чи зауважень щодо фактичного виконання договірних зобов'язань сторони один до одного не мали.

          Позивач зазначає, що з серпня 2007р. відповідач почав систематично порушувати узгоджені графіки друку тиражів, пояснюючи необхідність друкувати передвиборні матеріали інших замовників.

          По факту порушення графіків друку тиражів позивач наводить інформацію, що всупереч поданої заявки на виготовлення газети «Троєщина», а саме, №№ 54, 60, 65, 66, замість визначеної кількості, наприклад заявка від 23.08.2007р. на 67 600 екземплярів було надруковано 5 000 екземплярів.

          У вересні аналогічна заявка склала 67 600 екземплярів, а надруковано 17 000 екземплярів.

          Від друку газети «Оболонь»у жовтні № 11 (86) з боку відповідача було заявлено немотивовану відмову. При друкуванні № 11 (86) газети «Дарниця»від 11.10.2007р., також відповідач заявив про відмову від друку замовлення.

          Зазначені факти вказують на часткову та повну відмову від виконання господарських зобов'язань за умовами укладених договорів і тому, є підстави вважати, що за порушення господарського зобов'язання мають застосовуватись господарські санкції.

          Відповідно до ст. 235 ГК України до суб'єкта який порушив господарське зобов'язання можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

          Позивач наводить документальне підтвердження по факту подання заявок на друк вищезазначених номерів газет і оскільки відповідач, в свою чергу належним чином прийняв замовлення до роботи і виконання доказом чого є прийняті, узгоджені та підписані заявки на виконання робіт, але роботи згідно пред'явленим актам здачі були виконані частково і відповідно результат на який сподівався позивач не відбувся.

          До матеріалів справи залучені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період якими засвідчуються частково надруковані тиражі трьох вищеназваних газет.

          Відповідач по суті не заперечив факт неповного виконання заявок позивача і об'єктивно визнавав правомірність нарахування пені, але просив зважити на наведений розрахунок позовних вимог станом на 13.02.2008р. Наведені санкції вважає надмірно великими, порівнює їх з первісним листуванням позивача та можливими збитками підприємства, які на його думку не можуть перевищувати трьох тисяч гривень. Стосовно листування щодо сплати моральної шкоди та збитків вважає такі вимоги безпідставними. Одночасно, аналізуючи умови укладених договорів звертає увагу суду на поняття «вартість друку тиражу»та умови Додаткової угоди (п.3) щодо вартості транспортних витрат з доставки тиражу. Крім того, посилаючись на п.3.3. Договорів зазначає, що в тексті договорів не має вимог щодо взаємної відповідальності сторін за порушення вимог договорів і договори вважає діючими тільки на 2006 рік.

          Під час обговорення діючих умов Договорів сторони досягли певного розуміння щодо процедури пролонгації умов договорів на наступний календарний рік і оскільки, судом було встановлено, що жодна із сторін протягом 2007року не заявляла про зміни та розірвання цих договорів, то суд приходить до висновку, що умови трьох договорів, які були укладені на 2006 рік,за волевиявленням сторін  були пролонгованими на 2007 рік.

          Таким чином, вимоги позивача в межах нарахованої договірної відповідальності повинні відповідати встановленому терміну дії договору і судом визначається розрахунковий період для застосування договірної відповідальності за період з серпня 2007 року по грудень 2007 року включно.

          Судом приймаються до уваги, наведені відповідачем заперечення щодо неможливості виконання замовлень в зв'язку із звільненням працівників, завантаженістю замовленнями та технічними труднощами, що безумовно вплинуло на кількість виготовлення замовлень. Проте, в установленому порядку відповідач своєчасно підприємство позивача про причини, які зумовили неможливість виконання прийнятих замовлень не повідомляв, про закінчення договірних зобов'язань (зміни чи розірвання) заходів не прийняв, в досудовому порядку належне врегулювання господарського спору не провів, тому, наведені обставини не можуть бути прийняті судом як поважні підстави для зменшення розміру нарахованих санкцій.

          У відповіді на претензію відповідач визнав факт порушення договірних зобов'язань, але претензію відхилив, посилаючись на технічні причини, які не можливо було передбачити, а саме, аварію друкарської машини, посилаючись на п. 5.1. Договорів вважав це як обставину нездоланної сили. Позивач оспорив позицію відповідача в наведеному контексті договірних умов і зазначив, що в переліку п. 5.1 і п. 5.2. наведений вичерпний перелік обставин нездоланної сили і в ньому немає визначення щодо аварії друкарської машини          

          Суд погоджується з доводами позивача і відповідно, заперечення відповідача з технічних можливостей не є підставою для звільнення від нарахованих санкцій і не може служити підставою для невиконання обумовлених договорами зобов'язань.

          До матеріалів справи залучено листування сторін і претензійне листування, що також свідчить про те, що відповідач не прийняв всіх залежних від нього заходів для безумовного виконання договірних зобов'язань.

          Дії відповідача призвели до зриву періодичності випуску трьох газет і безумовно втрату довіри до видання з боку рекламодавців та підприємства замовника внаслідок чого на масивах Троєщина, Лісовий, Воскресенка і Оболонь припинено випуск названих газет.

          Згідно п. 3.3. кожного із трьох Договорів було передбачено у випадку порушення графіка доставки тиражу відповідач, як сторона за Договором –«типографія», сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання зобов'язання за Договором

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, відсутність своєї вини не довів, то за таки обставин позов визнається доведеним  але  підлягає задоволенню за уточненим розрахунком в сумі 125 812,70 грн.

Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

                   На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва -          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Воєнного видавництва України «Варта»(01015, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 40 та поштова адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 27/6, код ЄДРПОУ 07816779) на користь Приватного підприємства «Вектор-М»(02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148, кв. 269, код ЄДРПОУ 31107584), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 125 812 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн.. 70 коп. пені, 1 258 (одну тисячу двісті п'ятдесят вісім) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

    Суддя                                                                                   Н.І.КАЧАН

          Дата підписання рішення 17 березня 2008 року