Рішення

від 18.03.2008 по справі 5/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  5/22

18.03.08

За позовом

До Про В.о. прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради  (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюгонь»стягнення  4889, 88 грн.

                                                                        Суддя  Іванова Л.Б.  

                                                                                                                                                Представники:

Від прокуратури       предст. Ноздрякова Ю.В. дов. № Н–17/6 від 16.05.2007 р.

Від позивача             предст. Мусійчук В.А.  дов.  № 9 - УМ  від 09.01.2008 р.

Від відповідача         не з'явився

                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

      На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги В.о. прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради  (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюгонь»про стягнення заборгованості за час орендної експлуатації приміщення в розмірі 4889, 88 грн.

     Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2008 року порушено провадження у справі № 5/22 та призначено розгляд справи на 26.02.2008 року.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 року в зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи № 5/22 було відкладено до 18.03.2008 р.

       Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 18.03.2008р. підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

         В судове засідання 18.03.2008 р. відповідач  не з»явився, письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду від 04.02.2008 р. та від 26.02.2008 р.

      Як вбачається з позовної заяви та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 303717 адреса відповідача: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 41, кв.25.

      Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

      Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

        Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

         На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва –

                          ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до статті 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави та реалізовувати ці повноваження.

        Захищаючи інтереси держави В.о. прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради  (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)  звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюгонь»заборгованості за час орендної експлуатації приміщення в розмірі 4889, 88 грн.

        11 серпня   2006 року між  Управлінням комунального  майна  району виконавчого  органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської  районної державної адміністрації) (далі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Дюгонь” (далі відповідач) був укладений договір №14094 оренди нежитлового будинку (приміщення).

Відповідно до п.1.1. позивач на підставі розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 786 від 11.08.2006 р. передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення  в будинку 15 по вул. Полярній в м. Києві, загальною площею 114,50 кв.м. для розміщення перукарні.

         Відповідно до п. 3.1 договору за користування об»єктом оренди відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну палту, що включає в себе експлуатаційні видатки позивача, місячний розмір якої на дату підписання догвору станвоить 3526 грн. 60 коп.

       Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою (п. 3.3 договору).

       Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок позивача (п.3.5 договору).

        В зв»язку з тим, що відповідач своєчасно не сплачував орендну плату,  рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. по справі № 36/60 виселено Товариство з обмеженою відповідальністю “Дюгонь” з   нежитлового приміщення загальною площею  114,5 кв. м., що розташоване  в ва адреса вул. Прирічна, 15 та зобов»язано передати  приміщення  по акту Управлінню комунального  майна  району виконавчого  органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської  районної державної адміністрації).

       Як вбачається з матеріалів справи за період з 28.11.2006 р. по 12.04.2007р. відповідачу  нарахована орендна плата в сумі 35940, 94 грн., з яких відповідач частково сплатив орендну плату в розмірі 31051, 06 грн., а 4889 грн. 88 коп. залишилися відповідачем несплаченими.

        Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги В.о. прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради  (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Частиною 1. ст. 759 Цивільного  кодексу України встановлено, що за договором оренди наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

         Стаття 2 ч. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає оренду як засноване на договорі строкове платне користування майном.

        Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

       Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

       Матеріали справи свідчать про те, що відповідач повністю не виконав належним чином взятих на себе згідно умов договору зобов'язань, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 4889 грн. 88 коп., що підтверджується матеріалами справи.

       На дату вирішення спору в суді вищезазначена заборгованість відповідача щодо орендної плати за договором оренди нежитлового будинку (приміщення) № 14094 в добровільному порядку погашена не була, тому вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.          

       Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в Доход державного бюджету України.

         Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

        1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

         2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюгонь» (м. Київ,  вул. Автозаводська, 41, кв. 25; м. Київ, вул. Полярна,15, код ЄДРПОУ 22889770)  на користь Управління  комунального  майна  району виконавчого  органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської  районної державної адміністрації ( м. Київ,  вул. Тимошенко, 16, код 26064061) 4889 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев»ять) грн. 88 коп.

       3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюгонь»(м. Київ,  вул. Автозаводська, 41 кв. 25; м. Київ, вул. Полярна,15, код ЄДРПОУ 22889770) в Доход Державного бюджету України  102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита.

       4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюгонь»(м. Київ,  вул. Автозаводська, 41 кв. 25; м. Київ, вул. Полярна,15, код ЄДРПОУ 22889770) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”.

        5.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                   Л.Б.Іванова