Рішення

від 04.03.2008 по справі 9/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/16

04.03.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Т+Т»

До відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів –Україна»

Про                       стягнення 7014,64 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача:      Дмуховська В.П. –довіреність № б/н від 03.01.2008 р.

від відповідача:  Туригіна О.О. –довіреність № 29/01-08 від 29.01.2008 р.

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 5775,19 грн. основного боргу, 428,47 грн. пені за період з 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р., 76,90 грн. річних за період з 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. та 734,08 грн. інфляції за період 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. на підставі Договору № RFF 402/08/07  на транспортно – експедиційне обслуговування від 02.08.2007 р. та Заявки до нього № 600_ 143 від 25.07.2007 р. та 800,00 грн. витрат на юридичні послуги.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2008 р. порушено провадження у справі № 9/16 та призначено її розгляд на 04.03.2008 р.

          Позивач в судовому засіданні повідомив суд про сплату відповідачем 12.02.2008 р. основного боргу в сумі 5775,19 грн. та на підтвердження зазначеного подав копію  Виписки/особового рахунку за 12.02.2008 р.

          Позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені, річних, інфляції та витрат на юридичні послуги, визначивши останні як «інші витрати, пов»язані з розглядом справи»відповідно до ст. 44 ГПК України.

          Відповідач в судовому засіданні подав Відзив на позовну заяву (без номера і дати), відповідно до якого просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. У вищезазначеному відзиві відповідач також повідомив суд про перерахування позивачу коштів у сумі 5775,19 грн. на відповідно до Договору № RFF 402/08/07  на транспортно –експедиційне обслуговування від 02.08.2007 р. та Заявки до нього № 600_ 143 від 25.07.2007 р., що підтверджується доданим до Відзиву платіжним дорученням № 43 від 12.02.2008 р.

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                       ВСТАНОВИВ:

           Після подання позову (11.02.2008 р.) позивач сповістив суд про сплату відповідачем заборгованості у сумі  5775,19 грн. (основний борг).

             Враховуючи викладене, а також те, що залучені до справи докази (Виписка/особовий рахунок за 12.02.2008 р. позивача, платіжне доручення № 43 від 12.02.2007 р. на суму 5775,19 грн.) свідчать про сплату відповідачем основного боргу у сумі 5775,19 грн. після подання позову до суду, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

           Відповідно до позовної заяви позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача також і 428,47 грн. пені за період з 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р., 76,90 грн. річних за період з 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. та 734,08 грн. інфляції за період 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. на підставі Договору № RFF 402/08/07  на транспортно –експедиційне обслуговування від 02.08.2007 р. та Заявки до нього № 600_ 143 від 25.07.2007 р. та 800,00 грн. витрат на юридичні послуги.

           На твердження позивача, відповідно до Договору № RFF 402/08/07 на транспортно –експедиційне обслуговування від 02.08.2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т+Т»(надалі – Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актів –Україна»(надалі – Експедитор)  з метою організації, здійснення та розрахунків за транспортно –експедиційні послуги, які пов»язані з перевезенням вантажів у міжнородному автомобільному сполученні (надалі –Договір), було здійснено міжнародне перевезення вантажу по маршруту Німеччина –Україна відповідно до Заявки № 600_ 143 від 25.07.2007 р. (надалі –Заявка).

           Згідно п. 5.4 Договору оплата транспортно –експедиційні послуг здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту надання документів, підтверджуючих доставку вантажу.

           10.08.2007 р. позивач направив відповідачу Рахунок-фактуру № СФ-0000774 від 10.08.2007 р. на суму 5775,19 грн., однак відповідач в порушення п. 5.4 Договору та станом на 11.02.2008 р. (дата звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою) не оплатив послуги позивача по перевезенню спірного вантажу. Тому позивач вважає, що з 20.08.2007 р. наступив період прострочення сплати заборгованості за Договором і відповідно п. 5.7 Договору, ст. 625 ЦК України підлягають до стягненню з відповідача 428,47 грн. пені, 76,90 грн. річних та 734,08 грн. інфляції за період 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. (згідно доданого до позовної заяви «Розрахунку стягуваної суми»).

          Крім цього позивач зазначив, що для стягнення заборгованості за Договором ним та у відповідності з Договором про надання юридичних послуг № 01092005 від 01.09.2005 року і заявкою № 1/2007 від 25.10.2007 р. до останнього вказаного договору було отримано юридичні послуги по підготовці позовної заяви та представництва інтересів позивача в суді на загальну суму 800,00 грн.

           В судовому засіданні позивач визначив вищезазначені юридичні послуги як «інші витрати, пов»язані з розглядом справи»відповідно до ст. 44 ГПК України.

           Поданим в судовому засіданні Відзивом на позовну заяву (без номера і дати), відповідач повністю заперечував проти нарахування йому штрафних санкцій у вигляді пені з огляду на ненадання позивачем відповідачу копії CMR в порушення п. 5.4 та Заявки, а рівно і проти стягнення сум інфляції, річних та витрат на юридичні послуги позивача.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.7 Договору сторони передбачили, що за прострочення оплати рахунків з виконані транспортно –експедиційні послуги, Експедитор (відповідач) сплачує Виконавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи факт виставлення позивачем відповідачу Рахунку-фактури № СФ-0000774 від 10.08.2007 р. на підставі Договору № RFF 402/08/07 від 02.08.2007 р. та Заявки № 600_ 143 від 25.07.2007 р., пункт 5.4 цього Договору щодо обов»язку Експедитора (відповідача) здійснити розрахунок за транспортно –експедиційні послуги на протязі 5 банківських днів з моменту надання документів, підтверджуючих доставку вантажу, судом встановлено початок перебігу строку прострочення виконання відповідачем зобов»язання по оплаті за Договором з 20.08.2007 р.

При цьому суд не приймає до уваги вищезазначені заперечення відповідача, викладені у Відзиві на позовну заяву (без номера і дати), оскільки сплатою основного боргу за Договором (платіжне доручення № 43 від 12.02.2008 р.) останній визнав підставність для здійснення розрахунків по оплаті спірних транспортно –експедиційних послуг.

А тому суд дійшов до висновку про задоволення позовних в частині стягнення з відповідача 428,47 грн. пені за період з 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р., 76,90 грн. річних за період з 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. та 734,08 грн. інфляції за період 20.08.2007 р. по 29.01.2008 р. повністю.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 800,00 грн. витрат, правовий зміст яких останнім в судовому засіданні визначений як «інші витрати, пов»язані з розглядом справи», визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов»язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов»язані з розглядом справи.

           Відповідно до Роз»яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»до інших витрат в розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України).

           Отже, під «іншими витратами, пов»язаними з розглядом справи»слід вважати такі витрати, які виникають після порушення справи та в процесі розгляду останньої в суді.

           Судом встановлено, що фактично здійснені позивачем витрати у сумі 800,00 грн. є витратами, пов»язаними з наданням йому юридичної (правової) допомоги відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Юр Транс Консалт»Договора про надання юридичних послуг № 01092005 від 01.09.2005 р. та заявки  № 1/2007 від 25.10.2007 р. до цього договору, а рівно здійсненими позивачем до порушення справи № 9/16.  

Крім цього, фактично позивачем на день розгляду справи розрахунки за передбачені п. 1 заявки  № 1/2007 від 25.10.2007 р. юридичні послуги у розмірі 800,00 грн. не здійснені, оскільки позивач до позовної заяви доказів здійснення таких не додав, в судовому засіданні не назвав та до матеріалів справи не залучив.

            За таких обставин, судові витрати в частині держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача. Інших витрат, які могли б бути віднесені до судових (ст. 44 ГПК України), судом не встановлено, а тому розподіл таких не можливий.  

            Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 599, 625, 629, 908, 929 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів – Україна»(юридична адреса: м. Київ, вул. Сирецька, 37-А, фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 6, офіс 724; ідентифікаційний код 33548200; р/р 26002038872100 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, р/р 26006450560056 в філії АКІБ «Укрсиббанк»«Київське регіональне управління», МФО 300733), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т+Т» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 61 кв. 24; ідентифікаційний код 31812707; р/р 260030101359  в «ПрокредитБанк», МФО 320984) 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 47 коп. пені, 76 (сімдесят шість) грн. 90 грн. річних, 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 08 коп. інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі на суму 5775,19 грн. припинити.

4.          Видати наказ.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М. Жирнов

Дата підписання рішення –11.03.2008 р.