Постанова

від 11.03.2008 по справі 21/383

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/383

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

11.03.08 р.                                                                                          № 21/383          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Писана  Т.О (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мостової  Г. І.

                                                  Фаловської  І.М.

секретар судового засідання Рустам'ян Е.А.,

за участю представників

від позивача: Привалова О.Ю. –представник за дов. № 5 від 15.10.07 р.;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року

у справі  №21/383 (суддя Тимченко Б.П)

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «СтальВест», м. Київ,

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів», с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область,

про                                стягнення 15814, 13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю «СтальВест»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів»про стягнення  за договором купівлі-продажу №0910-1 від 09.10.2007р. 15814,13 грн., з яких 12362,40 грн. вартості дефектного товару, 247,25 грн. штрафу, 2900,00 грн. збитків, 271,97 грн. індекс інфляції, 32,51 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2008р. по справі №21/383 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 12362,40 грн. вартості неякісного товару, 247,25 грн. штрафу, 126,09 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаціїйно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Полтавської області товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник скаржника (відповідача) у судове засідання не з'явився, відповідач надіслав до суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Дане клопотання відповідача колегія суддів залишила без задоволення з підстав його необґрунтованості, оскільки зайнятість представника у іншому засіданні не позбавляє можливості направити іншого представника у судове засідання. Наявних у справі матеріалів достатньо для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та прийняття рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а його представник у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає її необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, 09.10.2007 р. між ТОВ «Лубенський комбінат будівельних матеріалів» (продавець) та ТОВ «СтальВест»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 0910-1, відповідного до умов якого продавець зобов'язується відпустити, а покупець прийняти і оплатити на умовах викладених у договорі продукцію, асортимент, кількість і ціна якої визначені в рахунку (специфікації).

Згідно з рахунком-фактурою № ЛК-0000156 від 08.10.2007 р. відповідач зобов'язався відпустити позивачу продукцію, а саме бордюри (БР) 100-30-18 в кількості 200,000 шт. за ціною 12 362,40 грн. та бордюри (БР) 100-20-8А в кількості 500,000 шт. за ціною 12 468,00 грн.

Згідно з видатковою накладною №РН-0003102 від 09.10.2007 р. відповідач відпустив, а позивач прийняв продукцію БР100-30-18 в кількості 200,000 шт. за ціною 12 362,40 грн.

Після отримання товару і проведення замірювання листом №159 від 24.10.2007 р. позивач повідомив відповідача про наявність у товарі суттєвого дефекту, через що він не може бути використаний за цільовим призначенням.

30.10.2007 р. комісією у складі представників обох сторін був складений дефектний акт №1 від 30.10.2007 р., яким встановлено, що товар БР100-30-18 в кількості 200,000 шт. має різницю між краями, через що не відповідає ГОСТу та не може використовуватися за цільовим призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами на підставі рахунку-фактури № ЛК-0000156 від 08.10.2007 р. позивач перерахував на платіжні реквізити відповідача передплату по договору купівлі-продажу № 0910-1 від 09.10.2007 р. в сумі 24 830,40 грн., в т.ч. 12 362,40 грн. за БР 100-30-18 в кількості 200,000 шт.

Відповідно до претензії від 01.11.2007р. №173 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів у розмірі 12362,40 грн. за дефектний товар, на яку відповідач не відреагував. Внаслідок наведеного позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення відповідної суми, що судом було задоволено.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу вартість неякісного товару враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 8.2 договору при поставці неякісного товару продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2% від вартості такого товару, а також безплатно протягом трьох днів проводить заміну неякісного товару.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач, всупереч умов договору, вимагав від відповідача повернення вартості неякісного товару, але не звертався до нього з приводу саме заміни товару, як це передбачено договором у разі поставки неякісного товару.

Позивач, також, не звертався з вимогою про відмову від договору у передбаченому законом порядку, щоб вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, як то передбачено у п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України.

Отже, висновок господарського суду про необхідність стягнення з відповідача вартості неякісного товару є небгрунтованим, оскільки суперечить умовам договору. Разом з тим, суд правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення 247,25 грн. штрафу на підставі п.8.2 договору, оскільки поставка неякісної продукції підтверджена документально.

Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 1 300,00 грн. (витрати по Договору-заявки на здійснення транспортного перевезення № 197/02 від 11.10.2007 р.) та в сумі 1 600,00 грн. (витрати на зберігання дефектного товару по Договору зберігання № 11/10/07 від 11.10.2007 р.). При цьому, господарським судом правомірно взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Необхідною умовою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливих наслідків такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності.

Позивач не довів, що витрати в сумі 1 300,00 грн. по договору-заявки на здійснення транспортного перевезення № 197/02 від 11.10.2007 р. та витрати у сумі 1600,00 грн. по договору зберігання № 11/10/07 від 11.10.2007 р. він зазнав у зв'язку з неправомірними діями відповідача.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між понесенням ним витрат та між діями відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним рішення суду першої інстанції про відмову у позові щодо стягнення матеріальних збитків.

Колегія суддів також вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення вимог позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат, оскільки на момент розгляду справи у відповідача відсутнє порушення саме грошових зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином не досліджено обставини щодо підстав задоволення позову, внаслідок чого висновки, викладені у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги.

Витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року по справі №21/383 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року по справі №21/383 змінити, виклавши п. 2 та 3 його резолютивної частини у наступній редакції:

«2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів»(37552, Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Комсомольська, 63А, р/р26001100043813 в Полтавській обл. філії, Київ АПІБ «Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 05455053) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СтальВест»(01013, м.Київ, вул. Будіндустрії, 8, р/р26004306488301 в КРУ Банку «Фінанси та Кредит, МФО 300937, код ЄДРПОУ 34715735) 247,25 грн. штрафу, 2,47 грн. державного мита, 1,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

3. В решті рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року по справі №21/383 залишити без змін.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СтальВест»(01013, м.Київ, вул. Будіндустрії, 8, р/р26004306488301 в КРУ Банку «Фінанси та Кредит, МФО 300937, код ЄДРПОУ 34715735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів»(37552, Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Комсомольська, 63А, р/р26001100043813 в Полтавській обл. філії, Київ АПІБ «Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 05455053) 63,30 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Зобов'язати суд першої інстанції видати накази.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя:                                                                      Писана  Т.О

Судді:

                                                                                                    Мостова  Г. І.

                                                                                                    Фаловська  І.М.

Дата відправки  21.03.08