Постанова

від 24.03.2008 по справі 15/506-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/506-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2008 р.                                                           Справа № 15/506-07  

Колегія суддів у складі:                           головуючого судді В.В.Афанасьєва,

                                                                                                    судді А.І.Бухана,

                                                                                                     судді О.В.Шевель

при секретарі Бенціонові З.О.,

за участю представників:

позивача                 - Кондратенко Т.О.

1-го відповідача     -  Прядко В.О.

2-го відповідача     - Мірошниченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вхідний № 366Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від            30 січня 2008 року у справі № 15/506-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський машинобудівельний завод "Світло Шахтаря", м. Харків

до 1.  Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків

  2. Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Донецьк

про стягнення 30961,50 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 січня 2008 року у справі №15/506-07 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" на користь ВАТ "Харківський машинобудівельний завод "Світло Шахтаря"  суму збитків 30961,50 грн., державне мито 310,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2-й відповідач - ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" з вказаним рішенням господарського суду області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2008 року у справі № 15/506-07 та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Харківський машинобудівельний завод "Світло Шахтаря" у задоволенні позовних вимог. Разом з тим представник 2-го відповідача в судовому засіданні надала письмові пояснення копію акту узгодження схеми та копію інструкції з забезпечення збереження вантажів при перевезенні залізничним транспортом.

2-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2008 року у справі № 15/506-07 залишити без змін, вважає його законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим його уповноважений представник в судовому засіданні повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його уповноважений представник  у судовому засіданні просить рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2008 року у справі № 15/506-07 залишити без змін, вважає його законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим представником повідомлено про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у неї немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що на підставі договору поставки № 9765дс від  11.01.2006р., терміном дії до 31.12.2007р., укладеного між ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»(2-й відповідач) та ВАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" (позивач) 18.08.2007р. на адресу позивача за залізничною накладною № 49880984 в залізничному напіввагоні № 67917880 2-м відповідачем зі станції Донецьк на станцію призначення «Харків-Червонозаводський»Південної залізниці була відвантажена  власними засобам  навалом сталь сортова конструкційна.

В напіввагон сталь була завантажена навалом без визначення в залізничній накладній кількості місць.

Вантажовідправником (другий відповідач) маса брутто вагону з вантажем визначена на 250-тонних вагонних вагах та склала 80600 кг, маса тари вагону зважена та склала 21100 кг. Нетто вантажу 59500 кг. В залізничній накладній в графі 4 вантажовідправник ЗАТ "Донецьксталь" –металургійний завод»вказав номера сертифікатів та відмітив "Груз маркирован краской". Спосіб нанесення маркування на поверхні вантажу в вагоні, наявність якої свідчить про ознаки схоронності перевезення, відправником не вказаний.

П.4.2. договору сторони передбачили проведення приймання товару за кількістю відповідно до вимог Інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.65р (із змінами та доповненнями, надалі –Інструкція № П-6). Згідно з п.1. Інструкції П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю. 22.08.2007 року спірний напіввагон № 67917880 прибув на станцію Харків-Червонозаводський в справному стані та візуально за непорушним маркуванням вантажовідправника без перериву полоси, на поверхні вантажу без ознак несхоронності вантажу.

Перевізником (перший відповідач) відповідно до п.10 Правил видачі вантажів (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року за № 862/5083) 22.08.2007 року об 11 годині напіввагон № 67917880 був поданий на під'їзду колію позивача для вивантаження. Передача вагона оформлена підписом позивача та другого відповідача в залізничній накладній, згідно п.31 Правил видачі вантажів, за вимогою позивача 1-м відповідачем зроблена відмітка про прибуття вантажу без ознак втрати та видачу його без перевірки згідно ст. 52 Статуту залізниць України.  Приймання вантажу позивачем розпочато 22.08.2007 року об 11 годині, комісією, призначеною відповідно до Інструкції № П-6.  По прибуттю напіввагону на станцію «Харків-Червонозаводський»та одночасному переважуванні його на 150-тонних вагонних вагах станції «Харків-Червонозаводський»була встановлена вагова недостача за вагою брутто 7200 кг, комісія зробила висновок про те, що продукція, якої не вистачає, в напіввагоні вміститися могла. Після  повторного переважування недостача 7200 кг підтвердилась. Комісійно було встановлено, що вантаж маркований фарбою білого кольору безперервною смугою, візуально - маркування не порушене, але лінія не чітка, а в одному місці трохи розмита. Результати приймання зафіксовані актом № 1 від 22.08.2007 року. Напіввагон № 67917880 не розвантажувався, з 15 год 00 хв. 22.08.2007 року до  15 год. 40 хв. локомотивом станції Харків-Червонозаводський від станції Харків-Червонозаводський прийнятий під відповідальне зберігання вантаж в напіввагоні № 67917880 прослідував до складу "Зелений Острів" ВАТ "Світло Шахтаря" . В 15 год 40 хв. 22.08.2007 року вантаж в напіввагоні був зданий під охорону ВАТ "Світло шахтаря". Вантаж з вагону не вивантажувався та знаходився під охороною на станції "Зелений Острів" з 22.08.2007 року з 15 годин 40 хв. до 27.08.2007 року до 10 години 30 хв.,  про що були складені відповідні акти за № 1,2,3,4,5,6.

В порядку, передбаченому п. 16 Інструкції № П-6, 22.08.2007р. в 15 год. 40 хв. позивач зупинив подальше приймання в зв'язку з необхідністю виклику представників вантажовідправника та станції Харків-Червонозаводський для подальшого приймання продукції та забезпечив зберігання, про що є відмітка в акті № 1  від 22.08.2007р. 23.08.2007 року без визначення часу позивачем листом № 25-181/2392 була направлена Харківській дирекції залізничних перевезень та станції Харків-Червонозаводський (з відмітками про отримання під розписку від 23.08.2007р.) заява на складання комерційного акту. Листом № 27/1 від 23.08.2007 року в.о. начальника станції Борозняк відмовив в складанні комерційного акту з причини відсутності обставин для його складання. Позивач другим листом № 2393 від 23.08.2007 року  на ім'я начальника станції Харків-Червонозаводський просить направити 27.08.2007 року представника для участі в прийманні продукції та складання акту. Станція Харків-Червонозаводський відмовила  в участі представника станції на визначену позивачем дату 27.08.2007 року. 23.08.2007 року позивачем була надіслана скарга за № 50юр на адресу Харківської дирекції залізничних перевезень про відмову начальника станції в участі представника залізниці в перевірці вантажу та складання комерційного акту та з вимогою про спонукання станції скласти комерційний акт по факту недостачі сталі по залізничній накладній № 49880984. При цьому позивач посилається на те, що 22.08.2007 року станцією Харків-Червонозаводський був складений акт загальної форми №3, в якому в порушення Правил складання актів, не зафіксована недостача, що була визначена при зважуванні на вагах станції. Харківська дирекція залізничних перевезень своїм листом № 07-13/1451 від 11.09.2007 року дала відповідь на скаргу позивача від 23.08.2007 року за № 50 юр та відмовила в складанні комерційного акту, оскільки дії станції Харків-Червонозаводський відповідають вимогам ст. 52 Статуту залізниць України та п.12 Правил видачі вантажів (зареєстрованих в Мінюсті України від 24.11.2000 року №  2/5083), відповідно до яких вантаж, що завантажений засобами відправника і надійшов у справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження, видається залізницею без перевірки його  кількості та стану.

Позивач 22.08.2007 року на адресу другого відповідача телетайпом та листом № 1167 від 22.08.2007 року надіслав вимогу, в якій просив направити його представників для участі в прийомці продукції.   Представники 1-го та 2-го відповідачів на прийомку продукції по кількості не з'явилися.  Прийомку продукції було поновлено 27.08.2007 року в присутності комісії зі станції (складу) "Зелений Острів", де вагон знаходився на відповідальному зберіганні та під охороною. Приймання продукції здійснювалося за участю представника громадськості, який діяв за посвідченням № 2 від 27.08.2007 року. За результатами прийомки був складений акт № 2 від 27.08.2007 року, яким визначено, що вантаж прибув в напіввагоні, запакований в зв'язку та перев'язаний в двох місцях 6 мм проволокою, зв'язки цілі, не порушені, з бирками з білої жесті, на яких нанесені дані про найменування виробника, марку сталі, номер плавки та маса нетто. Вантаж маркований смугою білого кольору, візуально маркування не порушено, однак лінія не чітка, а в одному місці розмита. При огляді встановлено, що частина  маркувальної смуги нанесена фарбою, частина –матеріалом, який схожий на вапно. Приймання продукції здійснювалося з порівнянням даних, вказаних в сертифікатах № 5760-с, 5761-с. Згідно сертифікатів в вагон завантажено 19 зв'язок сталі різної марки, плавки та нестандартної маси, різної ваги сталі. При прийманні в вагоні було 17 зв'язок, не вистачало 2 зв'язок сталі. При цьому була встановлена недостача сталі марки 30ХГСА плавка 40704 в кількості 4685 кг на суму 22598 грн. 82 коп. (з ПДВ), марки с талі 35 плавка 30675 в кількості 1070 кг вартістю 4463 грн. 61 коп. (з ПДВ), та сталі 35 плавки 40699 в кількості 1380 вартістю 5768 грн. 81 коп. Всього недостача склала 7135 кг на суму 32831 грн. 24 коп., яка за висновками комісії в напіввагоні вміститись могла. Визначення маси продукції здійснювалося шляхом зважування кожної зв'язки на  вагах циферблатних РС-30, які пройшли державну повірку 17.07.2007 року в момент вивантаження із залізничного напіввагону 27.08.2007р. після вивантаження вагону  в присутності комісії було здійснено зважування тари порожнього напіввагону, яка склала 21100 кг. та відповідає перевізним документам, про що був складений акт № 3  від 27.08.2007р. за участю іншого представника громадськості, що діяв на підставі посвідчення № 3 від 27.08.2007р. Таким чином, при масі брутто вагону 73400 кг, маса тари упаковки 255 кг., маса нетто продукції 52045 кг, норма недостачі з урахуванням суми природної  втрати та розходження визначення маси згідно п.27 Правил видачі вантажів становить 0,5 %, що становить 403 кг. В цілому по вагону недостача складає 6732 кг на суму 30961 грн. Дані, які були визначені комісією при прийманні вантажу, оформлені актом №1 від 22.08.2007 року, актом №2 від 27.08.2007 року, актом №3 від 27.08.2007 року. Прийомка товару відповідає вимогам Інструкції П-6 "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості". Згідно п. 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, оплативши виставлені 2-м відповідачем рахунки-фактури № 89405D7 від 18.08.2007р., № 89404D7 від 18.08.2007р.   платіжним дорученням № 5528 від 30.08.2007р. в сумі 553155 грн 66 коп.

Другий відповідач  своєї вини в недостачі вантажу не визнає та вважає, що 18.08.2007 року при визначені маси вантажу в спірному вагоні був присутній експерт Донецької ТПП,    про що був складений акт експертизи № 4880/5, в якому значаться дані про: масу тари вагону при зважуванні маси брутто вагону з вантажем та пакувальним матеріалом, маса пакувального матеріалу, кількість навантажених зв'язок, але кількість зв'язок експертом не встановлювалась. В акті експертизи також не зазначено,  як визначалась маса пакувального матеріалу, не вказаний тип ваг, на яких зважувався вагон ( електронні чи механічні). З огляду на акт експертизи № 4880/5, в ньому відсутні дані про час проведення  експертизи (початок та кінець), а тому він не може оцінюватися як безспірний доказ маси завантаженої сталі в вагоні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній. Відповідно до п.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які  виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення в межах у розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами. Так, згідно п.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. За змістом п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п. "а" ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, коли вантаж прибув у не пошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Спірний вагон прибув на станцію призначення без ознак несхоронного перевезення, як видно із матеріалів справи, видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалося залізницею відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України без перевірки маси та кількості місць, про що за вимогою позивача був зроблений відповідний запис в графі 6 залізничної накладної. Відповідно до ч.3 ст. 52 Статуту залізниць України вантажі,  завантажені відправником і ті, що прибули у справних вагонах без ознак нестачі, псування пошкодження на відкритому рухомому складі.... видаються без перевірки  її кількості і стану. Відповідно до п.16 Правил складання актів ( розділ 28 Правил перевезень вантажів), затверджених наказом Міністерства транспорту України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08.07.20002 року за № 567/6855) у разі відмови начальника станції від складання комерційного акту або оформлення акта з порушеннями цього порядку, одержувач має право при вивантаженні на місцях незагального користування протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем  подати про це письмову скаргу начальнику дирекції залізничних перевезень безпосередньо, або через начальника станції. Згідно до п.10 Правил видачі вантажів, при подачі вагонів на під'їзді колії передача провадиться в місцях, установлених договорами про подавання та забирання вагонів, або договорами про експлуатацію під'їзних колій і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам'ятці про користування вагонами.

Спірний напіввагон № 67917880 залізницею був зданий позивачу 22.08.2007 року в 11 годин, скарга позивачем направлена в Харківську дирекцію залізничних перевезень 23.08.2007 року в 9 год. 30 хв.

Відповідно до п. "а" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, якщо останній прибув у непорушному відкритому рухомому вагоні, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

При прийманні вантажу 27.08.2007 року позивачем було виявлено недостачу вантажу 7135 кг. Як з'ясовано в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 22.08.2007 року позивач повідомив другого відповідача про недостачу вантажу, який свого уповноваженого представника не направив. Приймання вантажу було здійснене у порядку передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості від 15.06.1965 р. № П-6. Зокрема, у відповідності до вимог зазначеної Інструкції недостача вантажу у кількості 7135 кг підтверджена після зважування та складання акту №3 від 27.08.2007 року про вагу тари вагону, оскільки вага вантажу також  визначена шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції ваги тари вагону після вивантаження продукції.

З огляду на договір № 9765дс від 11.01.2006 року, строк дії якого пролонговано до 31.12.2007 року, між позивачем  та другим відповідачем приймання товарів по кількості здійснюється на підставі та вимогам Інструкції № П-6, особливих умов для перевезення не визначено. Згідно Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст.32 Статуту) з метою забезпечення всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування, або застосовується покриття плівкою (емульсією), чи інше закріплення шару вантажу. Як вбачається з залізничної накладної, вантаж був розміщений в напіввагоні згідно креслення 295687А  та схеми № 1 сх від 24.01.2007 року, схема з залізницею не погоджена.  В графі 4 залізничної накладної №  49880984 вантажовідправник зробив відмітку "груз маркирован краской". Оскільки обов'язки відправника щодо нанесення захисного маркування визначені Правилами перевезення, відправник зобов'язаний був визначити такий метод нанесення маркування, який свідчив би про забезпечення схоронності перевезення. Під час судового розгляду 2-й відповідач надав схему погрузки сортового  прокату  від  31.10.2007р., що унеможливлює прийняття її як доказу  по справі в зв'язку з прийняттям та погодженням схеми після дати відвантаження та прибуття вантажу за спірним напіввагоном. Схема щодо маркування вантажу відповідачем не надавалась, в зв'язку з відсутністю.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України яка визначає, що " Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності і конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання при припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порядок приймання продукції за кількістю встановлений Інструкцією № П-6, яка містить перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на відправника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу, наявність та достатність  яких підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачами.  2-й відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, а прийняття продукції здійснено позивачем без порушень вимог, встановлених Інструкцією № П-6, що не спростовується відповідачами, що дає підстави для висновку про доведеність позовних вимог

Враховуючи викладене, суд першої інстанції визнав позовні вимоги в частині стягнення з 2-го відповідача вартості недопоставленого вантажу в сумі 30961 грн 50 коп. такими, що підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені другим  відповідачем у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи та не відповідають  нормам чинного законодавства України. Як свідчать  матеріали справи, позивач дійсно  забезпечив  належне виконання ним усіх передбачених чинним законодавством правил та положень, пов'язаних з прийманням вантажу, направленого в його адресу залізничним транспортом. Наведені ним доводи про стягнення оплаченої ним вартості недоотриманого  товару від відповідача  підтверджені  відповідними документальними доказами. Разом з тим вказані в апеляційній скарзі  заперечення другого  відповідача  стосовно участі у оформленні  документів про приймання  зазначеного вище товару  експерта  Донецької ТПП не впливають на сам факт недостачі двох зв'язок  сталі сортової та визначення  фактичних обставин, які свідчать про недостачу. Другий відповідач  документально не підтвердив  здійснення ним  завантаження  відповідної кількості ( а саме 19)  зв'язок сталі сортової, загальна вага яких дійсно відповідала  вказаним  ним  даним про загальну вагу  направленого на адресу на адресу позивача. Його  посилання  на узгоджену з  керівництвом  одного з структурних підрозділів  Донецької залізниці  схеми завантаження  сортового прокату  не свідчать про   виконання цим відповідачем  таких дій при  завантаженні   зазначеного вище напіввагону та належній передачі ним для подальшого транспортування.

При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що завантаження  товару здійснювалося другим відповідачем власними силами  та  передавалося   перевізнику лише за зовнішніми ознаками.

Крім того,  другий відповідач не підтвердив  наявність вини  першого відповідача, який  у повній відповідності до існуючих правил залізничних перевезень  виконав покладені на нього обов'язки

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Харківської області від 30 січня 2008 року по справі № 15/506-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 суддя                                                                    Бухан А.І.  

                                 суддя                                                                    Шевель О.В.