Рішення

від 24.03.2008 по справі 31/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/132

24.03.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітібудмайстер», м. Київ

До                    Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»,  м. Київ

Про                    зобов'язання знести самовільно збудоване майно

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                    Локарев К.С. –пред. за довір.

Від відповідача                    Грабар Я.М. –пред. за довір.

          В судовому засіданні оголошувалась короткочасна перерва відповідно до ст. 77 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітібудмайстер»- звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача –Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»- про визнання будівель, металічних конструкцій та іншого майна самочинно збудованим, зобов'язання знести самовільно побудоване майно та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Заявлені  позовні вимоги Позивач мотивував тим, що у 2007 році йому рішенням Київської міської ради було передано у короткострокову оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом, у зв'язку з чим між Позивачем та Київською міською радою було у встановленому порядку укладено договір оренди.

У грудні 2007 року в результаті перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у         м. Києві та Київській області Держземінспекції України було встановлено, що на переданій  у орендне користування Позивачу земельній ділянці розташовується автостоянка Відповідача, що є нецільовим використанням земельної ділянки.

Відповідачем на земельній ділянці, яка передана Позивачу у орендне користування, самочинно збудовано цегляні будівлі та металеві конструкції (тіньові навіси).

Таке самочинне зведення будівель та споруд на належній Позивачу на праві оренди земельній ділянці Позивач вважає порушенням своїх прав та законних інтересів орендаря, оскільки це перешкоджає йому використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

З огляду на це, Позивач просив суд визнати будівлі та металеві конструкції (тіньові навіси) та інше майно, розташоване на земельній ділянці по проспекту Возз'єднання, 15 самочинно побудованими та зобов'язати Відповідача знести самовільно збудоване майно, яке розташовано за зазначеною адресою у м.Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.03.2008р.

У судовому засіданні 19.03.2008 р. представник Позивача заявив про уточнення своїх позовних вимог та просив суд визнати будівлі та металеві конструкції (тіньові навіси) та інше майно, розташоване на земельній ділянці по проспекту Возз'єднання, 15 самочинно побудованими, зобов'язати Відповідача знести самовільно збудоване майно, яке розташовано на земельній ділянці по проспекту Возз'єднання, 15 у м. Києві, а також усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом примусового звільнення займаної земельної ділянки від тимчасових споруд автостоянки Відповідача.

Представник Позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (надалі –«ГПК України») надав до суду відзив на позовну заяву Позивача. У відзиві на позовну заяву Відповідач вказував на те, що земельна ділянка за адресою: проспект Возз'єднання, 15 у м. Києві була передана для розміщення відкритої платної автостоянки міській раді добровільного товариства «Автомотолюбитель», правонаступником якої є Відповідач, на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1989 р. №1106. У зв'язку з цим, Відповідач вважає, що саме він згідно вказаного рішення є належним користувачем земельної ділянки, яка використовується ним для виконання своїх статутних завдань.

У тексті рішення Київської міської ради, яким Позивачу було передано у оренду земельну ділянку, не міститься жодних положень щодо припинення права користування Відповідача вказаною земельною ділянкою, а тому заперечує  правові підстав для знесення збудованого на земельній ділянці майна.

З огляду на вищевикладене, Відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.  

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

     В С Т А Н О В И В :

14.12.1989 р. рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про передачу відкритих платних автостоянок районним радам добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР»№1106 (копія є у матеріалах справи) у зв'язку з реорганізацією міської ради добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР»на баланс Дарницької районної ради добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР»було передано відкриту автостоянку на           380 машиномісць, площею 1,0 га., розташовану за адресою: проспект Возз'єднання, 13 у м. Києві.

На підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про об'єднання громадян»від 16.06.1992 р. Київською міською державною адміністрацією 29.04.1993 р. було зареєстровано Київську міську організацію Всеукраїнської спілки автомобілістів (свідоцтво №10), яка була правонаступником Київської міської ради Республіканського добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР». Правонаступником Київської міської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів станом на сьогоднішній день є Відповідач згідно з п. 1.1. Статуту Відповідача (копія знаходиться у матеріалах справи).

29.03.2007 р. Київською міською радою було прийнято рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІБУДМАЙСТЕР»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом на просп. Возз'єднання, 15 у Дніпровському районі м. Києва» №410/1071 (надалі –«Рішення КМР», копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Відповідно до зазначеного Рішення КМР Позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по проспекту Возз'єднання, 15 у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом (надалі –«земельна ділянка»), та передано земельну ділянку у оренду Позивачу строком на 5 років.

Пунктом 4 Рішення КМР Позивача було зобов'язано виконувати обов'язки землекористувача відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України (пп. 4.1.); у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (пп. 4.2.).

14.08.2007 р. між Київською міською радою та Позивачем було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрований у реєстрі за №456 (надалі –«Договір оренди»).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди Київська міська рада на підставі Рішення КМР за Актом приймання-передачі передала, а Позивач прийняв у оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену Договором оренди.

Згідно з п. 2.1. та п. 2.2. Договору оренди об'єктом оренди відповідно до Договору оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування –просп. Возз'єднання, 15 у Дніпровському районі м. Києва; розмір –11301 (одинадцять тисяч триста один) кв. м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом; кадастровий номер –8000000000:63:127:0013. Згідно витягу з технічної документації №Ю-43725/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 01.06.2007 р. №326 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить                6 203577, 08 грн.

Згідно п. 3.1. Договір оренди укладено строком на 5 років.

Розділом 5 Договору оренди сторонами було встановлено умови використання та обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Відповідно до          пп. 5.1.-5.2. Договору оренди на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельно ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до Договору оренди. Обмеження та сервітути щодо земельної ділянки на день підписання Договору оренди відсутні.

Відповідно до п. 8.4. Договору оренди на Позивача було покладено обов'язок, зокрема, здійснювати використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.

Договір оренди було у встановленому порядку зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.08.2007 р. за №66-6-00411 у книзі записів державної реєстрації договорів.

27.12.2007 р. у результаті перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області Держземінспекції України було складено Акт №А4328/46 (копія є у матеріалах справи), у якому зазначено, що станом на 27.12.2007 р. на земельній ділянці розміщується автостоянка Відповідача, що є порушенням ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто, використанням земель не за цільовим призначенням. На підставі вказаного Акту 27.12.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області Держземінспекції України було видано Позивачу Припис №П4328/46, яким зобов'язано Позивача усунути наявні порушення земельного законодавства та повідомити про виконання припису у строк до 27.01.2007 р.  

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Станом на сьогоднішній день порядок набуття та припинення прав на землю регулюється нормами Земельного кодексу України (надалі –«ЗК України»).

Згідно ст. 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 78, 92-93 ЗК України земельні ділянки можуть перебувати у власності, у постійному користуванні або у оренді (тимчасовому користуванні) юридичних осіб.

Частинами 1, 3 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної  ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою –не більше 5 років та довгостроковою –не більше 50 років.

Статтею 95 ЗК України визначено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема,: самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Частинами 2-3 статті 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до частини 2 ст. 126 ЗК України право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

У матеріалах справи знаходиться Договір оренди, укладений між Позивачем та Київською міською радою та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до закону, відповідно до якого земельну ділянку передано у орендне користування Позивачу строком на 5 років. Зазначений Договір оренди станом на сьогоднішній день є чинним, ніким не оспорювався, щодо нього відсутні судові рішення, якими Договір оренди було б визнано недійсним.

У Договорі оренди містяться всі істотні умови, передбачені для такого виду договорів згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (надалі –«ЦК України») такий Договір оренди станом на сьогоднішній день є правомірним та дійсним. З огляду на ці обставини , станом на момент розгляду справи, Позивач є орендарем (землекористувачем) земельної ділянки по проспекту Возз'єднання, 15 у м. Києві, площею 11301 (одинадцять тисяч триста один) кв. м., з цільовим призначенням: для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом та кадастровим номером –8000000000:63:127:0013.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Акту №А4328/46 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.12.2007 р. та Припису № П4328/46 від 27.12.2007 р., виданих Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області Держземінспекції України, на земельній ділянці станом на сьогоднішній день знаходиться автостоянка Відповідача. З позовної заяви Позивача, пояснень представника Позивача та відзиву на позовну заяву вбачається, що зазначена автостоянка складається з цегляної будівлі та металевих конструкцій (тіньових навісів).

Згідно зі ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказана земельна ділянка надавалася у постійне або тимчасове користування Відповідачу з цільовим призначенням для будівництва цегляної будівлі та металевих конструкцій (тіньових навісів) автостоянки. Твердження Відповідача про те, що вказана земельна ділянка була відведена йому у користування для розміщення автостоянки на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1989 р. №1106 не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

На момент прийняття зазначеного рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів в Україні діяли норми Земельного Кодексу Української РСР  1970 р. (надалі –«Земельний Кодекс УРСР»), затвердженого Законом УРСР «Про затвердження Земельного Кодексу Української РСР»від 08.07.1970 р. та опублікованого у Відомостях Верховної Ради УРСР 1970 р., №29, ст. 205, якими встановлювався порядок здійснення землекористування в Українській РСР.

Відповідно до ст. 13 Земельного Кодексу УРСР землі в Українській РСР надаються у користування, зокрема, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям та установам. Статтею 15 Земельного Кодексу УРСР передбачалося, що земля надається у безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим –до трьох років та довгостроковим –від трьох до десяти років. У разі виробничої необхідності ці строки можуть бути подовжені на період, що не перевищує відповідно строків короткострокового або довгострокового тимчасового користування.

Згідно ст. 16 Земельного Кодексу УРСР надання земельних ділянок у користування здійснюється у порядку відводу. Відвід земельних ділянок проводиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної та сільської Ради народних депутатів у порядку, встановленому законодавством Союзу РСР та Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, та основні умови користування землею.

Відповідно до ст. 20 Земельного Кодексу УРСР відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР та союзних республік право землекористування землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею, форма яких встановлюється Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку у користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Вказані документи видаються після відведення земельних ділянок в натурі.

Таким чином, відповідно до діючого на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1989 р. №1106 законодавства, право користування (постійного або тимчасового) земельними ділянками виникало у землекористувачів на підставі їх відводу згідно постанов Ради Міністрів УРСР або рішень виконавчого органу місцевої ради, у яких мало бути зазначено мета надання земельної ділянки та основні умови користування землею.

Наявне у матеріалах справи рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1989 р. №1106 не є таким, на підставі якого Відповідачу було надано у користування земельну ділянку, оскільки у такому рішенні відсутня мета надання земельної ділянки, основні умови користування землею, а також будь-які вказівки на те, що земельна ділянка відводиться Відповідачу в порядку чинного на той час законодавства. Відповідно до п. 1 вказаного рішення передачі на баланс Відповідача було передано лише відкриті автостоянки згідно з переліком. Окрім того, у автостоянки, яка передавалася Відповідачу на підставі зазначеного вище рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, вказується інша адреса, ніж та, до якої відноситься земельна ділянка, передана Позивачу на підставі Рішення КМР та Договору оренди, а саме: проспект Возз'єднання, 13, а не проспект Возз'єднання, 15.

Доказів отримання Відповідачем у встановленому порядку будь-яких інших рішень Київської міської ради або актів визначеного зразка, які засвідчують наявність у Відповідача права користування земельною ділянкою або факт відведення такої земельної ділянки Відповідачу для будівництва цегляної будівлі та металевих конструкцій (тіньових навісів) автостоянки сторонами до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на це, Відповідач не був та на сьогоднішній день не є належним користувачем (орендарем) земельної ділянки, а тому зведені ним будівлі та споруди на земельній ділянці відповідно до ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.

Будь-які рішення судових органів України щодо визнання за Відповідачем прав власності на вищевказані будівлі та споруди станом на момент розгляду даної справи відсутні, доказів зворотного сторонами у справі до суду не надано.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України будь-якій особі надано право звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.

Частинами 2-3 ст. 152 ЗК України передбачено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:  забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що знаходження на земельній ділянці автомобільної стоянки Відповідача зі спорудженою цегляною будівлею та металевими конструкціями (тіньовими навісами) та іншого майна Відповідача є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів Позивача як орендаря земельної ділянки, як таке, що перешкоджає Позивачу здійснювати використання земельної ділянки відповідно до положень Договору оренди.

З огляду на це, вказані вище будівлі та споруди підлягають знесенню особою, яка здійснила їх будівництво, тобто, Відповідачем, з приведенням земельної ділянки у стан, придатний для її цільового використання.

Таким чином, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що є законними та обґрунтованими.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 204, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 92, 93, 95, 96, 116, 124-126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати будівлі та металеві конструкції (тіньові навіси) та інше майно, що розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 (кадастровий номер - 8000000000:63:127:0013) самочинно збудованими.

3.          Зобов'язати Громадську організацію «Київська міська спілка автомобілістів»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А; код за ЄДРПОУ 05508648) знести самочинно  збудоване майно, розташоване на земельній ділянці за адресою:     м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 (кадастровий номер - 8000000000:63:127:0013) та привести земельну ділянку в стан, придатний для її цільового використання.

4.          Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 (кадастровий номер - 8000000000:63:127:0013), шляхом примусового звільнення земельної ділянки від автомобільної стоянки Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А; код за ЄДРПОУ 05508648).

5.          Стягнути з Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А; код за ЄДРПОУ 05508648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітібудмайстер» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н.п. №43; код за ЄДРПОУ 34480270) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 85, 00 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                  Н. І. Качан