Рішення

від 05.04.2011 по справі 6/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/32

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.04.11 р.                                                                                 Справа № 6/32                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк

про стягнення  152 566 грн. 38 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Панкова К.С. - представник по довіреності вих.№1922 від 22.12.2008р.

відповідача –  Виростков І.В. - представник по довіреності вих.№01-027 від 21.02.2011р.

                                                          Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому          

                                                         засіданні оголошувалась перерва з 23.03.2011р.                   

                                                          до 05.04.2011р.

       Позивач, Комунальне підприємство „Тепломережа” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк основної заборгованості за отриману теплову енергію в розмірі 148 660 грн. 31 коп., пені у сумі 2 615 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 506 грн. 29 коп., інфляційних у сумі 783 грн. 98 коп. на підставі договору на постачання теплової енергії №435 від 01.01.2009р. (Усього 152 566 грн. 38 коп.)

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№01-14/20 від 23.02.2011р. просив суд зупинити провадження по справі. У зв”язку зі зверненням до господарського суду з позовною заявою  про спонукання КП „Тепломережа” виконати умови договору №435 від 01.01.2009р. та виконати перерахунок сум, нарахованих за спожиту ПАТ „Дондіпрошахт” теплову енергію в період з 05.10.2010р. Суд відхилив дане прохання, так як відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє  провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов”язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, таким чином, суд розглянувши позовну заяву ПАТ „Дондіпрошахт” дійшов висновку, що порушення провадження по справі ПАТ „Дондіпрошахт” до КП „Тепломережа” не перешкоджає розгляду справи №6/32.

Крім цього, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та наполягає на тому, що відповідно „Правил користування тепловою енергією” (п.23) і умов договору (п.2, 3, 5.1, 5.8) для розрахунків за теплову енергію повинен використовуватися виключно тариф за одиницю теплової енергії (гігакалорію). Також пояснив, що 04.10.2010р. до КП „Тепломережа” відповідачем було направлено проект додаткової угоди до договору №435  від 01.01.2009р., яким передбачалося  уточнення окремих формулювань, а також включення до складу договору розрахунку теплового навантаження по головному корпусу. У зв'язку з відсутністю реакції з боку  КП „Тепломережа”, а також у зв'язку з тим, що з 18.10.2010р. ВАТ „Дондіпрошахт” перейменоване у ПАТ „Дондіпрошахт”, листом від 16.12.2010р. №01-39/58 було повторно направлено проект додаткової угоди на адресу КП „Тепломережа”. Листом від 22.12.2010р. №1381 КП „Тепломережа” відмовило у підписанні представленої їм додаткової угоди.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням від 04.03.2011р., в якому просив суд витребувати у позивача в якості належного доказу первинні документи, які підтверджують кількість отриманої ним теплової енергії у період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р. У судовому засіданні 23.03.2011р. судом було розглянуто дане клопотання та представником позивача пояснено, що такі документи він не може представити, оскільки облік спожитої теплової енергії був визначений постачальником розрахунковим засобом, згідно встановлених тарифів, у зв”язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури.

Сторони надали пояснення по суті спору вих.№б/н від 17.03.2011р., вих.№01-14/39 від 23.03.2011р., які прийняті судом до уваги.

Позивач у заяві від 29.03.2011р. пояснив, що у позовній заяві зроблена помилка у періоді нарахування, у зв”язку з чим просить суд читати: ”Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк заборгованість за отриману теплову енергію в розмірі 148 660 грн. 31 коп. за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р.” Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу за наявними матеріалами по справі.

        Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

01 січня 2009р. між Комунальним підприємством „Тепломережа” м. Донецьк (далі по тексту-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством  „Дондіпрошахт” м. Донецьк (далі по тексту-Абонент) укладено договір № 435 на відпуск теплової енергії, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити теплову енергію, а відповідач зобов'язався прийняти та здійснити оплату за витрачену теплову енергію.

Відкрите акціонерне товариство  „Дондіпрошахт” згідно наказу Мінвуглепрому України №298 від 11.08.2010р. було перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Дондіпрошахт” та стало правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства „Дондіпрошахт”.

Пунктом 5.1 встановлено, що облік теплової енергії виконується за приборами обліку або за їх відсутністю, розрахунковим засобом.

За приписами п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пред'явлення рахунків виконується: на проведення авансових платежів  до 10 числа, на проведення  остаточного розрахунку не пізніше 25 числа.

Оплату за послуги теплопостачання Споживач виконує до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно рахунку, наданого постачальником. Абонент має право  здійснити оплату за кілька місяців наперед. (п. 6.3)

Даний договір вважається укладеним з 01.01.2009р. і діє до 01.01.2012р. (п. 9.1 Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Факт підключення опалення підтверджується актом включення теплопостачання від 05.10.2010р.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору №435 на поставку теплової енергії позивачем були надіслані відповідачу до оплати рахунки-фактури, що підтверджено реєстрами відправлень та поштовими квитанціями, наявними в матеріалах справи.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає  148 660 грн. 31 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав та обов'язків  є зокрема  договори  та інші  правочини.

Стаття  509 Цивільного  кодексу  України визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором №435 від 01.01.2009р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 148 660 грн. 31 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти методики нарахувань вартості спожитої теплової енергії шляхом множення опалювальної площі на тариф за 1 кв. м з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, що також визначено ЗУ «Про місцеве самоврядування».

Рішенням Донецької міської ради №28/5 від 20.02.2009р. „Про корегування тарифів на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються Комунальним підприємством ”Тепломережа” бюджетним організаціям та іншим споживачам встановлено з 01.03.2009р. наступні тарифи на тепло постання: Опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1кв.м опалювальної площі-22,38грн. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період-за 1 Гкал-529,20грн. без ПДВ.

Отже, Комунальне підприємство «Тепломережа» не є суб'єктом господарювання якому надане право зміни тарифу щодо надання послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання, оскільки цим повноваженням наділений власник підприємства - Донецька міська рада.

Згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. м. (куб. м.) опалювальної площі квартири (будинку садибного типу).

Посилання Відповідача на п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 суд також не приймає до уваги.

Зокрема, згідно п. 23 цих Правил у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі. Таким чином, у разі, якщо між сторонами був би підписаний договір купівлі-продажу теплової енергії, то в ньому мало бути визначене теплове навантаження. Проте, договір № 435 від 01.01.2009 року не містить таких умов.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 148 660 грн. 31 коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 6.4 договору у разі порушення строку оплати, споживач повинен сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Позивач на підставі цього пункту нарахував відповідачу пеню в розмірі  2 615 грн. 80 коп. Суд перевірив правильність нарахування пені та встановив, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2 615 грн. 80 коп. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 506 грн. 29 коп. та інфляційних у сумі 783 грн. 98 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 783 грн. 98 коп., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 506 грн. 29коп. підлягають задоволенню.

       Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлена теплова енергія не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

       Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

       Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунально підприємства „Тепломережа” м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Дондіпрошахт” м. Донецьк про стягнення 152 566 грн. 38 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дондіпрошахт” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125 п/р 26002980104021 в Донбаській філії ПАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 05400632) на користь Комунального підприємства „Тепломережа” (83096 м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109, п/р 26003304801826 в ГУ ПАТ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЗКПО 09334636)   заборгованість у сумі 148 660 грн. 31 коп., пеню у сумі 2 615 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 506 грн. 29 коп., інфляційні у сумі 783 грн. 98 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 525 грн. 66 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 11.04.2011р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.