Постанова

від 10.03.2011 по справі 10/202-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2011 № 10/202-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Скрипк а І.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -Сергеє ва Ю.М. - довіреність № 512/07-25 в ід 25.02.2011 року

відповідач - 1- ОСОБА_2 - НОМЕР_1, виданий Обухівсь ким РУ ГУ МВС України 04.01.1998 року

від відповідача-1: ОС ОБА_3 - адвокат (договір про надання адвокатських послуг № 01/11 від 31.01.2011 ро ку)

від відповідача-2: Бл изнюк А.М. - довіреність № 9 від 11.02.2011 року

від прокуратури: Іва шин О.Є. - прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земел ьних відносин прокуратури Ки ївської області (посвідчення № 60 від 11.04.2008 року)

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_2

на рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 07.12.2010

у справі № 10/202-10 ( .....)

за позовом Прокурор Обухівсько го району Київської області

до Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_2

Верем"яцька сільська рада

про визнання недійсним договору оренди земельної д ілянки водного фонду та пове рнення земельної ділянки

В судовому засіданні 10.03.20 11 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Г осподарського процесуально го кодексу України оголошено вступну та резолютивну част ину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Обухівськог о району в інтересах держави в особі Обухівської районно ї державної адміністрації зв ернувся до Господарського су ду Київської області з позов ом до Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_2, Верем' яцької сільської ради про визнання недійсним договору оренди з емельної ділянки водного фон ду та повернення земельної д ілянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір оренди земель ної ділянки водного фонду ві д 28.12.2002 року укладений між ОСО БА_2 та Верем' яцькою сільс ькою радою, зі сторони орендо давця укладений не уповноваж еним на це органом, оскільки в ідповідно до наказу Державно го комітету України по водно му господарству № 41 від 03.06.1997 рок у, зареєстрованого 06.01.1998 року Мі ністерством юстиції України , всі річки і водойми Київсько ї області мають статус водни х об' єктів загальнодержавн ого значення.

В даному випадку орга ном виконавчої влади, який на ділений повноваженнями по ро зпорядженню вказаною земель ною ділянкою з водним об' єк том є Обухівська районна дер жавна адміністрація, а не Вер ем' яцька сільська рада.

У зв' язку з цим прокурор пр осив визнати недійсним зазна чений договір оренди земельн ої ділянки та зобов' язати Ф ізичну-особу підприємця ОС ОБА_2 повернути державі в ос обі Обухівської районної дер жавної адміністрації земель ну ділянку площею 17,5 га.

Заперечуючи проти позову, в ідповідач-1 посилався на відп овідність укладеного Догово ру від 28.12.2002 року нормам чинного законодавства, оскільки над ана в оренду земельна ділянк а належить до земель водного фонду, що розташовані на тери торії Верем' яцької сільськ ої ради, а отже розпорядження зазначеною ділянкою належит ь до повноважень саме Верем' яцької сільської ради.

Посилаючись на норми Водно го кодексу України та Закону України “Про охорону навкол ишнього природного середови ща”, відповідач-1 зазначив про безпідставність посилань пр окурора на виключну компетен цію Обухівської районної дер жавної адміністрації надава ти в оренду земельну ділянку , зайняту ставом, з огляду на н алежність даного водного об' єкту до категорії загальноде ржавних, оскільки користуван ня даним водним об' єктом не є предметом договору.

Крім цього, 01.11.2010 року відпові дачем-1 до суду першої інстанц ії було подано заяву про заст осування строку позовної дав ності при вирішенні даного с пору, оскільки акт вибору та о бстеження земельної ділянки складений 17.08.2001 року, Договір о ренди земельної ділянки водн ого фонду укладений 28.12.2002 року, а отже пред' явлені прокурор ом вимоги виходять за межі вс тановленого трирічного стро ку позовної давності.

В судовому засіданні першо ї інстанції прокурором надан і письмові пояснення № 7548-вих10 від 16.11.2010 року, відповідно до як их вбачається, що про порушен ня під час надання в оренду зе мельної ділянки в 2002 році, прок уратурі стало відомо в 2010 році у ході проведення спільної п еревірки прокуратури та Обух івської районної державної а дміністрації, а отже строк зв ернення із позовом пропущен ий прокуратурою з поважних п ричин.

Заперечуючи проти позову, в ідповідач-2 посилався на дотр имання вимог чинного законод авства при укладенні Договор у оренди земельної ділянки в одного фонду від 28.12.2002 року з ур ахуванням Положення “Про пор ядок надання в оренду юридич ним та фізичним особам водни х об' єктів та земель водног о фонду в Обухівському район і”.

Рішенням Господарськ ого суду Київської області в ід 07.12.2010 року у справі № 10/202-10 позо вні вимоги задоволено повніс тю.

Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки во дного фонду від 28.12.2002 року, укла дений між Фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_2 та Верем ' яцькою сільською радою.

Зобов' язано Фізичну особ у-підприємця ОСОБА_2 повер нути державі в особі Обухівс ької районної державної адмі ністрації земельну ділянку, площею 17,5 га.

Стягнуто з Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 4 2,50 грн. витрат зі сплати держав ного мита та 118,00 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу та з Верем' яцької сільської рад и в доход Державного бюджету України 42,50 грн. витрат зі спла ти державного мита та 118,00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

Не погоджуючись із вк азаним рішенням суду, відпов ідач-1 звернувся до Київськог о апеляційного господарсько го суду з апеляційною скарго ю, в якій просить скасувати рі шення Господарського суду Ки ївської області від 07.12.2010 року у справі № 10/202-10 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що оскаржуване ріш ення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріал ьного права, при неповному з' ясуванні та недоведеності об ставин, що мають значення для справи, які суд визнав встано вленими, неправильному і неп овному дослідженні доказів т а їх оцінки, що призвело до нев ідповідності висновків суду обставинам справи.

На думку апелянта, суд не до слідив належним чином предме т укладеного Договору, відпо відно до якого в довгостроко ве платне користування була передана саме земельна ділян ка водного фонду, що визначен а ст. 19 Земельного кодексу Укр аїни як окрема категорія зем ель.

Відповідно, відносини, що ви никли за цим Договором, регул юються тими нормами законода вства, які визначають порядо к користування земельними ді лянками водного фонду.

Апелянт зазначає, що предме том укладеного Договору є ор енда земельної ділянки водно го фонду, а не безпосередньо в одного об' єкта (ставка). Орен да водних об' єктів здійснює ться згідно зі ст. 51 Водного ко дексу України на підставі ок ремих договорів. Проте, на дум ку апелянта, суд застосував д о відносин, що виникли за Дого вором, саме норми Водного код ексу України, чим допустив не правильне застосування норм матеріального права.

Апелянт вважає, що належніс ть ставка до водного обєкту з агальнодержавного значення належним чином не доведено, а тому норми ст. 5 Водного кодек су України та ст. 39 Закону Укра їни „Про охорону навколишньо го середовища” судом застосо вані не належним чином, а так ож не застосовано строки поз овної давності в якості підс тави для відмови в позові.

Згідно з розпорядженням Го лови Київського апеляційног о господарського суду від 13.01.20 11 року змінено склад колегії с уддів.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 30.12.2010 року апеляційну скаргу відповідача-1 прийнято до про вадження та призначено до ро згляду на 01.02.2011 року.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 01.02.2011 року пре дставником позивача подано в ідзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залиш ити рішення Господарського с уду Київської області від 07.12.20 10 року у справі № 10/202-10 без змін, а апеляційну скаргу без задов олення з підстав, викладених у відзиві.

09.02.2011 року відповідачем-1 до ві дділу документального забез печення Київського апеляцій ного господарського суду под ано письмові пояснення по сп раві.

17.02.2011 року прокуратурою Обухі вського району Київської обл асті до відділу документальн ого забезпечення Київського апеляційного господарськог о суду подано відзив на апеля ційну скаргу, в якому останні й просив залишити рішення у с праві № 10/202-10 без змін, а апеляці йну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзив і та зазначив, що відповідно д о наказу Державного комітету України по водному господар ству № 41 від 03.06.1997 року, зареєстро ваного 06.01.1998 року Міністерство м юстиції України, всі річки т а водойми Київської області мають статус водних об' єкті в загальнодержавного значен ня, а тому органом виконавчої влади, який наділений повнов аженнями по розпорядженню вк азаною земельною ділянкою з водним об' єктом, є Обухівсь ка районна державна адмініст рація.

Ухвалами Київського апеляційного господарськог о суду від 01.02.2011 року та від 15.02.2011 р оку розгляд справи відкладав ся, останній раз на 10.03.2011 року.

Згідно з розпоряджен ням заступника Голови Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 14.02.2011 року змінен о склад колегії суддів.

Відповідач-1 та його пр едставник в судовому засідан ні апеляційної інстанції 10.03.201 1 року вимоги апеляційної ска рги підтримали, просили апел яційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарс ького суду Київської області від 07.12.2010 року у справі № 10/202-10, при йняти нове, яким в задоволенн і позовних вимог відмовити п овністю.

Представник відповід ача-2 в судовому засіданні апе ляційної інстанції 10.03.2011 року в имоги апеляційної скарги під тримав, просив апеляційну ск аргу задовольнити.

Представники позивач а та прокуратури в судовому з асіданні апеляційної інстан ції 10.03.2011 року заперечували про ти доводів відповідача-1, викл адених в апеляційній скарзі та поясненнях до неї, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішенн я від 07.12.2010 року у справі № 10/202-10 зал ишити без змін.

Колегія суддів, обговоривш и доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення предст авників сторін та прокуратур и, дослідивши матеріали спра ви, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарже ного рішення норм матеріальн ого та процесуального права, дійшла висновку про те, що апе ляційна скарга не підлягає з адоволенню з наступних підст ав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2002 року Верем' яцько ю сільською радою Обухівсько го району Київської області прийнято рішення № 11, яким вир ішено надати в тимчасове кор истування на умовах оренди п риватному підприємцю ОСОБ А_2 водний об' єкт та землі в одного фонду загальною площе ю 17,5 га, у тому числі: водне дзер кало 16,2 га, сіножатей 0,6 га, пасов ищ 0,6 га, гідроспоруд 0,1 га, строк ом на 15 років, які знаходяться на території села Верем' я О бухівського району Київсько ї області, для введення рибно го господарства.

28.12.2002 року між відповідачем-1 - Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) та відпов ідачем-2 - Верем' яцькою сільс ькою радою (Орендодавець), на підставі вказаного рішення укладено Договір оренди земе льної ділянки водного фонду (далі-Договір), відповідно до у мов п. 1.1 якого Орендодавець на дає в оренду, а Орендар прийма є у довгострокове, платне вол одіння і користування земель ну ділянку, загальною площею 17,5 га, розташовану на територі ї Верем' яцької сільської ра ди в межах села Верем' я, нада ну для ведення сільськогоспо дарського виробництва, в том у числі: водне дзеркало 16,2 га, с іножатей 0,6 га, пасовищ 0,6 га, гід роспоруд 0,1 га.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 9.2, 9.3 Дого вору земельна ділянка переда ється в довгострокове, строк ом на 15 років, володіння і кори стування на умовах оренди дл я ведення рибного господарст ва. Договір укладається стро ком на 15 років та діє з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до п. 1.3 Договору п ередача земельної ділянки зд ійснюється на підставі акту прийому-передачі.

28.12.2002 року між відповідачем-1 т а відповідачем-2 підписано ак т прийому-передачі, відповід но до якого Верем' яцька сіл ьська рада передає, а ОСОБА _2 приймає у довгострокове в олодіння і користування земе льну ділянку загальною площе ю 17,5 га, розташовану на територ ії Верем' яцької сільської р ади в межах села Верем' я Обу хівського району, для веденн я рибного господарства. Земе льна ділянка складається з: в одного дзеркала 16,2 га, сіножат ей 0,6 га, пасовищ 0,6 га, гідроспор уд 0,1 га.

29.12.2007 року між відповідачами укладено Договір про внесенн я змін до Договору оренди зем ельної ділянки водного фонду , шляхом викладення п.п. 2.1, 2.2, 9.2 в н аступній редакції: земельна ділянка передається в довгос трокове, строком на 25 років, во лодіння і користування на ум овах оренди для ведення рибн ого господарства. Договір ук ладається строком на 25 років т а діє з моменту набрання ним ч инності.

Відповідно до положень ст. 2 Водного кодексу України, зав данням водного законодавств а є регулювання правових від носин з метою забезпечення з береження, науково обґрунтов аного, раціонального викорис тання вод для потреб населен ня і галузей економіки, відтв орення водних ресурсів, охор они вод від забруднення, засм ічення та вичерпання, запобі гання шкідливим діям вод та л іквідації їх наслідків, полі пшення стану водних об'єктів , а також охорони прав підприє мств, установ, організацій і г ромадян на водокористування .

Відповідно до ст. 6 Водного к одексу України води (водні об 'єкти) є виключно власністю на роду України і надаються тіл ьки у користування.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, кому нальній та приватній власнос ті.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Земельного к одексу України громадянам та юридичним особам органами в иконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах орен ди земельні ділянки прибереж них захисних смуг, смуг відве дення і берегових смуг водни х шляхів, а також озера, водосх овища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, риб огосподарських потреб, культ урно-оздоровчих, рекреаційни х, спортивних і туристичних ц ілей, проведення науково-дос лідних робіт тощо.

Положеннями ст. 4 Водного ко дексу України визначено, що д о земель водного фонду належ ать землі, зайняті: морями, річ ками, озерами, водосховищами , іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережни ми захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водой м; гідротехнічними, іншими во догосподарськими спорудами та каналами, а також землі, ви ділені під смуги відведення для них; береговими смугами в одних шляхів.

Стаття 5 Водного кодексу Укр аїни передбачає, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішн і морські води та територіал ьне море; підземні води, які є джерелом централізованого в одопостачання; поверхневі во ди (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і вико ристовуються на території бі льш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; вод ні об'єкти в межах територій п риродно-заповідного фонду за гальнодержавного значення, а також віднесені до категорі ї лікувальних.

До водних об'єктів місцевог о значення належать: поверхн еві води, що знаходяться і вик ористовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодер жавного значення; підземні в оди, які не можуть бути джерел ом централізованого водопос тачання.

З положень ст. 51 Водного коде ксу України вбачається, що у к ористування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) міс цевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річо к загальнодержавного значен ня, можуть надаватися водоко ристувачам лише для риборозв едення, виробництва сільсько господарської і промислової продукції, а також у лікуваль них і оздоровчих цілях.

Передача орендарем права н а оренду водного об'єкта (чи йо го частини) іншим суб'єктам го сподарювання забороняється .

Орендодавцями водних об'єк тів загальнодержавного знач ення є Кабінет Міністрів Укр аїни та місцеві державні адм іністрації. Розподіл повнова жень щодо передачі водних об 'єктів загальнодержавного зн ачення визначається Кабінет ом Міністрів України відпові дно до цього Кодексу та інших законів України. Право водок ористування на умовах оренди оформляється договором, пог одженим з державними органам и охорони навколишнього прир одного середовища та водного господарства.

Орендодавцями водних об'єк тів (їх частин) місцевого знач ення є Верховна Рада Автоном ної Республіки Крим і обласн і Ради.

Окремі повноваження щодо н адання водних об'єктів (їх час тин) місцевого значення в кор истування Верховна Рада Авто номної Республіки Крим та об ласні Ради можуть передавати відповідним органам виконав чої влади на місцях чи іншим д ержавним органам.

В матеріалах справи відсут ні докази делегування повнов ажень Верем' яцькій сільськ ій раді щодо надання водних о б'єктів (їх частин) загальноде ржавного значення в користув ання господарюючим суб' єкт ам.

Відповідно до Переліку річ ок та водойм, що віднесені до в одних об'єктів місцевого зна чення, затвердженому Наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 року, відомості про спірн ий водний об' єкт (ставок) від сутні (лист Обухівського між районного управління водног о господарства, який наявний в матеріалах справи).

Повноваження Державного к омітету України по водному г осподарству визначені Полож енням про Державний комітет України по водному господарс тву, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 882, згідно з п.п. 18 п. 4 якого, Держводгосп відповід но до покладених на нього зав дань забезпечує ведення держ авного обліку водокористува ння та державного водного ка дастру.

Згідно з листом Обухівсько го міжрайонного управління в одного господарства Державн ого комітету України по водн ому господарству від 02.12.2010 року № 06-449, спірний водний об' єкт в ідноситься до водних об' єкт ів загальнодержавного значе ння та розташований в басейн і р. Бобриця, я ка є притокою першого порядк у р. Дніпро.

З листа Київського обласно го виробничого управління ме ліорації і водного господарс тва Державного комітету Укра їни по водному господарству від 21.12.2008 р. № 1224, наданому у відпов ідь на запит Генеральної про куратури України, вбачається , що всі річки та водойми Київс ької області мають статус во дних об' єктів загальнодерж авного значення, бо майже всі належать до басейну р. Дніпро , і жоден з них не входить до пе реліку річок та водойм, що від несені до водних об' єктів м ісцевого значення (наказ Дер жводгоспу № 41 від 03.06.1997 року, пого джений 06.01.1998 року Міністерство м юстиції України).

Стаття 10 Водного кодексу Ук раїни встановлює компетенці ю сільських, селищних, міськи х та районних у містах Рад у га лузі регулювання водних відн осин на їх території та не пер едбачає повноважень сільськ их рад щодо розпорядження во дними об'єктами загальнодерж авного значення.

Відповідно до п. 4 Прикінцев их та перехідних положень Ци вільного кодексу України від 16.01.2003 року Цивільний кодекс Укр аїни застосовується до цивіл ьних відносин, що виники післ я набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, як і виникли до набрання чиннос ті Цивільним кодексом Україн и, положення цього Кодексу за стосовуються до тих прав і об ов' язків, що виникли або про довжують існувати після набр ання ним чинності.

Приписами частини 1 статті 2 15 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою не дійсності правочину є недоде ржання в момент вчинення пра вочину стороною (сторонами) в имог, які встановлені частин ами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у.

Відповідно до ч.ч 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України н едійсним є правочин, якщо йог о недійсність встановлена за коном (нікчемний правочин). У ц ьому разі визнання такого пр авочину недійсним судом не в имагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановл ена законом, але одна із сторі н або інша заінтересована ос оба заперечує його дійсність на підставах, встановлених з аконом, такий правочин може б ути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою ст. 203 Цивіль ного кодексу України передба чено, що зміст правочину не мо же суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного зак онодавства, а також моральни м засадам суспільства.

Відповідно до ст. 216 Цивільно го кодексу України у разі нед ійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, щ о вона одержала на виконання цього правочину, а в разі немо жливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане п олягає у користуванні майном , виконаній роботі, наданій по слузі, - відшкодувати вартіст ь того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшко дування. Якщо у зв'язку із вчин енням недійсного правочину д ругій стороні або третій осо бі завдано збитків та мораль ної шкоди, вони підлягають ві дшкодуванню винною стороною . Правові наслідки, передбаче ні частинами першою та друго ю цієї статті, застосовуютьс я, якщо законом не встановлен і особливі умови їх застосув ання або особливі правові на слідки окремих видів недійсн их правочинів.

Відповідно до ст. 236 Цивільно го кодексу України нікчемни й правочин або правочин, визн аний судом недійсним, є недій сним з моменту його вчинення . Якщо за недійсним правочино м права та обов'язки передбач алися лише на майбутнє, можли вість настання їх у майбутнь ому припиняється.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погод жується з висновком місцевог о господарського суду про те , що у Верем' яцької сільсько ї ради були відсутні повнова ження щодо передачі в оренду земель водного фонду, які зна ходяться на території села В ерем' я Обухівського району Київської області та укладе ння Договору оренди земельно ї ділянки водного фонду від 28. 12.2002 року, оскільки відповідач- 2 не може бути орендодавцем сп ірного водного об' єкту, а от же позовні вимоги, заявлені п рокурором, про визнання неді йсним Договору від 28.12.2002 року та повернення земельної ділянк и, площею 17,5 га є правомірними т а підлягають задоволенню.

Що стосується заяви відпов ідача-1 про застосування судо м строку позовної давності п ри вирішенні спору, колегія с уддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи підстави дл я застосування строку позовн ої давності, відповідач-1 поси лається на те, що акт вибору та обстеження земельної ділянк и складений 17.08.2001 року, Договір оренди земельної ділянки во дного фонду укладений 28.12.2002 рок у, а тому прокурором пропущен о трирічний строк позовної д авності для звернення до суд у.

З письмових пояснень проку рора вбачається, що про поруш ення при наданні в 2002 році в оре нду земельної ділянки водног о фонду прокуратурі стало ві домо в 2010 році в ході проведенн я спільної перевірки прокура тури та Обухівської районної державної адміністрації, а о тже строк подання позовної з аяви пропущений прокуратуро ю з поважних причин.

Статтею 257 Цивільного кодек су України визначено, що зага льна позовна давність встано влюється тривалістю у три ро ки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг поз овної давності починається в ід дня, коли особа довідалася або могла довідатися про пор ушення свого права або про ос обу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Циві льного кодексу України позов на давність застосовується с удом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесенн я ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування я кої заявлено стороною у спор і, є підставою для відмови у по зові.

Відповідно до п. 3.2. Роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 “Про деяк і питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання м угод недійсними” передбаче но, що за загальним правилом у года, визнана недійсною, вваж ається такою з моменту її укл адення.

Виняток з цього правила ста новлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, о скільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприкл ад, вже здійснене користуван ня за договором майнового на йму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку о дночасно з визнанням угоди н едійсною господарський суд п овинен зазначити у рішенні, щ о вона припиняється лише на м айбутнє.

Якщо угода визнається неді йсною лише на майбутнє, госпо дарським судам слід виходити з того, що у відповідних випад ках порушені (оспорювані) пра ва і охоронювані законом інт ереси сторони за угодою, які в иникли до визнання її недійс ною, підлягають судовому зах истові на загальних підстава х.

Оскільки з матеріалів спра ви вбачається, що про порушен ня при наданні в 2002 році в оренд у відповідачу-1 земельної діл янки водного фонду прокурору стало відомо лише в 2010 році (до кази у справі), колегія суддів вважає, що прокурором не проп ущено строки для звернення і з позовом до суду.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Доводи відповідача-1, виклад ені в апеляційній скарзі та п оясненнях до неї, спростовую ться доказами, наявними у спр аві, не спростовують висновк ів місцевого господарського суду, а тому колегія суддів ді йшла висновку про те, що рішен ня Господарського суду Київс ької області від 07.12.2010 року у сп раві № 10/202-10 прийнято з повним та всебічним з' ясуванням обст авин, які мають значення для с прави, з дотриманням норм мат еріального і процесуального права, є законним і обґрунтов аним, а тому апеляційна скарг а Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, з викладених у ній підстав, задоволенню не підл ягає.

У зв' язку із задоволенням позову, поданого прокурором в інтересах держави, місцеви м господарським судом у відп овідності до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни вірно з відповідачів в дохід Державного бюджету У країни стягнуто державне мит о та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 99, 101-105 Господарсь кого процесуального кодексу України, Київський апеляцій ний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фіз ичної-особи підприємця ОСО БА_2 залишити без задоволен ня, рішення Господарського с уду Київської області від 07.12.20 10 року у справі № 10/202-10 залишити без змін.

2.Матеріали справи № 10/20 2-10 повернути до Господарськог о суду Київської області.

3.Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді