Ухвала

від 23.03.2011 по справі 22-а-5829/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.

Справа № 22-а-5829/08

Категорія:8.1.5

Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В.

   Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Снігур М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фермерського господарства "Зевс" на постанову господарського суду Миколаївської області від 25 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області до фермерського господарства "Зевс" про стягнення за рахунок активів податкового боргу в сумі 5773,46 грн., –

          ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року податковий орган звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 25 березня 2008 року позовні вимоги були задоволені.

Стягнуто за рахунок активів з Фермерського господарства “Зевс”, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Любине, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Любине, ід. код 30757902 на користь Державного бюджету України  податковий борг в сумі 5773,46 грн.

В апеляційній скарзі фермерського господарства "Зевс" зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа Снігурівською райдержадміністрацією 17.02.2000 року, про що свідчить копія свідоцтва про держреєстрацію.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів та  має заборгованість перед бюджетом  в сумі 5773,46 грн., у тому числі:

-       Комунальний податок в сумі 1570,15 грн.

-       Збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 510,00 грн.

-       Земельний податок в сумі 361,51 грн.

-       Податок на додану вартість в сумі 955,35 грн.

-       Податок з доходів фізичних осіб в сумі 2376,45 грн.

Заборгованість зі сплати комунального податку в сумі 1570,15 грн. виникла у зв’язку з неповною сплатою визначеного згідно податкових повідомлень-рішень від 15.05.2007 року № 0000522301/0, № 0000542301/0 податкового зобов’язання в загальному розмірі 1570,80 грн. (у тому числі 1530,00 грн. - штрафних санкцій).

Заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища виникла у зв’язку з несплатою визначених за цим платежем згідно податкового повідомлення-рішення від 15.05.2007 року № 0000572301/0 штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.

Заборгованість по земельному податку виникла у зв’язку з неповною сплатою визначеного згідно податкових повідомлень-рішень від 15.05.2007 року № 0000582301/0, № 0000532301/0 податкового зобов’язання за цим податком в загальному розмірі 362,59 грн. (у тому числі 340,00 грн. штрафних санкцій.)  

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 955,35 грн. виникла у зв’язку з неповною сплатою визначеного згідно податкових повідомлень-рішень від 15.05.2007 року № 0000512301/0, № 0000562301/0, від 18.12.2007 року № 0000811600/0 суми податкового зобов’язання в загальному розмірі 1412,63 грн.

Заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб виникла у зв’язку з несплатою визначеного згідно податкового повідомлення-рішення від 16.05.2007 року № 0001021700/0 податкового зобов’язання за цим податком в загальному розмірі 2376,45 грн. (у тому числі 1584,30 грн. штрафних санкцій).

Зазначені повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом голови господарства на корінцях рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані та не оскаржені в адміністративному та судовому порядках, визначені позивачем податкові зобов’язання вважаються узгодженими в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що  відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України " Про державну податкову службу", Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).

Суд апеляційної інстанції не сприймає доводи апелянта стосовно необґрунтованості стягнення різниці сум штрафних санкцій, оскільки в разі незгоди з  сумою штрафних санкцій платник податків має право оскаржити відповідні повідомлення-рішення в суді у встановленому законом порядку.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Зевс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 25 березня 2008 року у справі № 22-а-5829/08 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі – 28 березня 2011 року.

Головуючий:                                                                              О.І. Шляхтицький

Суддя:                                                                                         О.В. Джабурія

Суддя:                                                                                         А.В. Крусян