Постанова

від 14.04.2011 по справі 17/513-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 квітня 2011 р.                                                                                    

№ 17/513-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

С.Могил

Є.Борденюк, І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя", Сумської міської ради, Сумської обласної державної адміністрації

на постанову

від 12.01.2011

Харківського апеляційного господарського суду

у справі

№ 17/513-07

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс"

до

1. Сумської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача

Сумське міське управління земельних ресурсів

про

визнання права користування земельною ділянкою та визнання недійсним договору

В судове засідання прибули представники сторін:

ТОВ "Імпульс"

Гусак А.М. (дов. від 01.01.2011)

ТОВ"Керамейя"

Кравченко П.А. (дов. від 04.11.2008)

Сумської міської ради

Клименко Ю.М. (дов. від 25.01.2011)

Сумської обласної державної адміністрації

Савченко А.В. (дов. від 12.01.2011)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя", в якому просило визнати за ним право користування земельними ділянками в м. Суми по вул. Пограничній, 47, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.07.2007, укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя".

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.12.2007, залишеного без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2008, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Під час нового розгляду рішенням господарського суду Сумської області від 05.12.2008, яке залишене без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2009, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2009 касаційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 залишена без зміни.

Постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 касаційна скарга позивача задоволена, постанова Вищого господарського  суду України від 03.06.2009 у справі № 17/513-07, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 та рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2008 скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

26.10.2009 позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд визнати за ним право користування земельними ділянками, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать позивачеві на праві власності (пожежне депо (літ. "А"), загальною площею –1 854,56 кв. м. та складський корпус (літ. "Б"), загальною площею 6 563,9 кв. м. та земельними ділянками, які необхідні позивачеві для їх обслуговування, загальними площами 0,146 га  та 0,951 га за адресою: м. Суми, вул. Погранична,47. Також позивач просив визнати недійсним договір оренди від 11.07.2007, укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя" в частині надання для користування ТОВ "Керамейя" земельних ділянок, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать ТОВ "Імпульс" на праві власності (пожежне депо літ. "А"); загальною площею - 1 854,56 кв.м. та складський корпус (літ. "Б"), загальною площею –6 563,9 кв. м. та які необхідні ТОВ "Імпульс" для їх обслуговування, загальними площами 0,146 га та 0,951 га за адресою: м. Суми, вул. Погранична, 47.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.377 ЦК України, ст.ст. 120, 126, 152 Земельного кодексу України. Також позивач просив у разі задоволення позову покласти на відповідачів суму витрат позивача на адвокатські послуги в розмірі 14668,88грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.11.2010 (колегія суддів: Левченко П.І., Заєць С.В., Малафеєва І.В.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до позивача, як власника будівель, що знаходяться на спірній земельній ділянці не могло перейти і не перейшло право користування земельними ділянками, оскільки таке право було відсутнє у попереднього власника будівель –ТОВ "Сумиінвестпром". Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди, укладеного між відповідачами, що стосується спірної земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладенням цього договору права позивача не порушені.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 (колегія суддів: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Терещенко О.І.) рішення господарського суду Сумської області від 09.11.2010 скасоване та прийняти нове рішення, яким позов задоволений; визнане за ТОВ "Імпульс" право користування земельними ділянками, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать ТОВ "Імпульс" на праві власності, загальною площею 6 563,9 кв. м. та земельними ділянками, які необхідні ТОВ "Імпульс" для їх обслуговування, загальними площами 0,146 га  та 0,951 га за адресою: м. Суми, вул. Погранічна, 47; визнаний недійсним договір оренди від 11.07.2007, укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя" в частині надання для користування ТОВ "Керамейя" земельних ділянок, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать ТОВ "Імпульс" на праві власності, загальною площею –6 563,9 кв. м. та які необхідні ТОВ "Імпульс" для їх обслуговування, загальними площами 0,146 га та 0,951 га за адресою: м. Суми, вул. Погранічна, 47; присуджено до стягнення з Сумської міської ради та ТОВ "Керамейя" на користь ТОВ "Імпульс" судові витрати, у тому числі по 7 334,44 грн. витрат на послуги адвоката.

Постанова суду мотивована наступним.

23.12.2004 позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром" договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого придбав у власність нежитлові будівлі (пожежне депо під літ. "А" площею 1 854,56 кв. м. та складський корпус під літ "Б" площею 6 563,9 кв.м.) в м. Суми по вул. Пограничній, 47. 07.02.2005 право власності позивача на вищезгадані будівлі зареєстроване Комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

Позивач 6 лютого 2007 року звернувся до Сумського міського управління земельних ресурсів з заявою про надання в оренду земельної ділянки, на якій розташована зазначена нерухомість. Листом від 08 лютого 2007 року № 760/01,19 Сумське міське управління земельних ресурсів повідомило позивача, що він зобов’язаний демонтувати належну йому нерухомість, яка находиться на спірній земельній ділянці.

В свою чергу позивач звернувся листом до міського голови м. Суми, в якому повідомив, що не має наміру демонтувати належне йому на праві власності нерухоме майно та вдруге просив надати в оренду земельну ділянку, на якій це майно розташоване.

25 квітня 2007 року Рішенням Сумської міської ради № 522-МР ТОВ "Керамейя" надана згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Погранична, 47орієнтовною площею 26 га.

На підставі виданого ТОВ "Керамейя" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Сумською міською радою прийняте рішення від 27 червня 2007 року №647-МР "Про припинення права користування земельною ділянкою ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів" та надання в оренду земельної ділянки по вул. Погранична, 47 ТОВ "Керамейя" площею 25,6602 га терміном на 5 років. Цільове призначення земельної ділянки: землі підприємств іншої промисловості під розміщення заводу з виробництва будівельних матеріалів. 11 липня 2007 року між відповідачами укладений договір оренди вказаної земельної ділянки.

З виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Така правова позиція визначена також і в Постанові Верховного Суду України від 06 грудня 2009 року у справі № 40/3.

Позивач є власником нежитлових будівель по вул. Погранична, 47 в м. Суми. Позивач набув право власності на нежитлові будівлі придбавши їх на підставі договору купівлі-продажу у товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром". В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром" набуло право власності на нерухомість на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів".

У ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів" існувало право користування земельною ділянкою на правах оренди. З продажем нежитлових будівель право на користування земельною ділянкою перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром", а в подальшому і до ТОВ "Імпульс", який є власником нерухомості на теперішній час.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, також вказав, що вирішення питання про передачу земельної ділянки знаходиться у виключній компетенції органів самоврядування і суд не наділений правом вирішувати це питання.

Проте такий висновок суду першої інстанції виходить за межі як предмету позову, так і підстав позову, оскільки позивач не просив надати йому земельну ділянку у користування, а просив визнати за ним право користування на земельну ділянку, що узгоджується із приписами статті 152 Земельного кодексу України. При цьому надання земельної ділянки та визнання права на земельну ділянку те є тотожними способами захисту порушеного права.

Колегія суддів апеляційної інстанції також звернула увагу на те, що визнаючи право на користування земельною ділянкою, розгляд цього питання та прийняття відповідного рішення в строки, встановлені законом, зобов’язаний здійснити відповідний повноважений орган виконавчої влади або місцевого самоврядування. Зазначений висновок узгоджується із Постановою Верховного Суду України від 06.12.2009.

Є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя", що стосується спірної земельної ділянки, оскільки відсутність у позивача права на спірні земельні ділянки унеможливлює його порушення укладенням вищезгаданого договору оренди земельної ділянки.

Наявність договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 порушує права позивача як власника нежитлових будівель, оскільки унеможливлює отримання у користування земельної ділянки на праві оренди.

У касаційному порядку оскаржується постанова господарського суду апеляційної інстанції ТОВ "Керамейя", Сумською міською радою, які є відповідачами у справі, з посиланням на неправильне застосування судом при ухвалені постанови норм права.

Касаційна скарга подана також особою, яка не була залучена до участі у справі - Сумською обласною державною адміністрацією, посилаючись при цьому на віднесення Конституцією, Законами України до компетенції адміністрації обов'язку вирішення питань соціально-економічного розвитку відповідних територій, сприяння розвитку підприємництва, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. Оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм права, що перешкоджає реалізації скаржником власних повноважень.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що провадження за касаційною скаргою Сумської обласної державної адміністрації, поданою на підставі ст. 107 ГПК України (особа, яка не брала участь у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки) підлягає припиненню з огляду на те, що колегією суддів Вищого господарського суду України не встановлено вирішення судом питання про її права та обов'язки; касаційні скарги, подані ТОВ "Керамейя" та Сумською міською радою підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельної ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Позов про визнання за позивачем права користування земельними ділянками, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать позивачу на праві власності та визнання недійсним договору оренди від 11.07.2007, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя" в частині земельних ділянок, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать позивачу на праві власності, обґрунтовується положеннями ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на час придбання позивачем у власність об'єктів нерухомого майна (грудень 2004 року).

23.12.2004 між ТОВ "Сумиінвестпром" (продавець) та ТОВ "Імпельс" укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є нежитлові приміщення, що знаходяться у м. Суми по вул. Пограничній,47 та розміщені на земельній ділянці Сумської міської ради: нежитлова будівля (пожежне ДЕПО під літерою "А"), нежитлова будівля (складський корпус під літерою "Б").

Відповідно до п. 1.3 договору вищевказані нежитлові приміщення належать продавцю на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2004 (справа №8/621-04).

Право власності позивача на нерухоме майно зареєстроване 07.02.2005.

За зверненнями ТОВ "Імпульс" до виконавчого комітету Сумської міської ради про надання дозволу на демонтаж придбаних об'єктів нерухомого майна, на підставі розпорядження в.о. міського голови від 23.09.2005 за №706-Р, створена комісія, з технічного обстеження нежитлових приміщень до складу якої увійшов представник ТОВ "Імпульс" заступник директора.

У відповідності до Протоколу обстеження технічного стану нежитлових приміщень по вул. Пограничній, 47, які є власністю ТОВ "Імпульс", приміщення пожежного ДЕПО з гуртожитком знаходиться в напіврозібраному стані, демонтовані віконні та дверні блоки, демонтовано систему опалення. Подальша експлуатація приміщення є технічно неможливою. Складське приміщення не було завершене будівництвом, відсутні стінові панелі, частково вікна, двері, ворота, інженерні мережі, не виконана покрівля. Комісія вирішила надати дозвіл ТОВ "Імпульс" на розробку нежитлових приміщень.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005 за №589 дозволено ТОВ "Імпульс" демонтаж нежитлових приміщень (пожежне ДЕПО та складське приміщення) по вул. Пограничній, 47; КП Сумське міське БТІ доручено погасити право власності на вказані нежитлові приміщення (а.с. 104, 105 т.1).

Листами 23.05.2007 за № 153, 15.07.2007 за №56 ТОВ "Імпульс" звернулося до Міського голови м. Суми про відміну рішення щодо демонтажу нежитлових приміщень з огляду на те, що ТОВ "Імпульс" у подальшому планує використовувати складське приміщення за призначенням і залишає за собою право розпоряджатися недемонтованою частиною пожежного ДЕПО. При цьому заявник посилався на те, що демонтована частина складського приміщення складає 15,7% від площі будівлі, пожежного ДЕПО –31,8% (а.с. 21, 22 т.1).

Зазначені документи прикладені позивачем до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог.

Отже, об'єктами нерухомого майна є будівлі, споруду, які закінчені будівництвом та відповідають характеристикам, необхідним за будівельними нормами для таких об'єктів.

Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про демонтаж об'єктів не скасоване. Частковий демонтаж об'єктів спростовує посилання позивача на належність йому на праві власності будівель та споруд як об'єктів нерухомого майна, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що у позивача відсутнє право, засноване на положеннях ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкту.

Крім того, незалежно від того, що у редакції ст. 120 Земельного кодексу України на час укладення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, не визначеною була істотна умова договору щодо наявності у продавця об'єкту нерухомого майна права на земельну ділянку, надану у користування. Тобто необхідною умовою захисту права придбавача будівлі, споруди на земельну ділянку у порядку ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України є наявність у відчужувача об'єкту нерухомого майна права на земельну ділянку. Продавець як сторона за договором купівлі-продажу не володіла правом на земельну ділянку, оформленим у визначеному законом порядку.

Виходячи з наведеного, право позивача на користування земельною ділянкою у відповідності до ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України захисту не підлягає, що є підставою для відмови у позові в цілому.

Керуючись ст.ст. 86, 1115, 1117, 1119 -  11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Припинити провадження за касаційною скаргою Сумської обласної державної адміністрації.

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя", Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 у справі №17/513-07 скасувати.

Рішення господарського суду Сумської області від 09.11.2010 у справі №17/513-07 залишити без зміни.

Судді:                                                                                                  С. Могил

                                                                                                              Є. Борденюк

                                                                                                              І. Вовк