Постанова

від 12.04.2011 по справі 19/150-10-4574

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/150-10-4574

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 19/150-10-4574

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.    

(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 11.04.2011р. №255 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленко І.О., довіреність від 22.06.2010р.

від відповідача: Паскаль Т.В., довіреність від 03.03.2011р.

від третьої особи (Контрольно-ревізійного управління в Одеській області): Санжарук Т.О., довіреність від 27.12.2010р. №73

від третьої особи (Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради): не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації „Автотранссервіс”

на рішення господарського суду Одеської області від 10 січня 2011 року

у справі №19/150-10-4574

за позовом Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради

до відповідача Корпорація „Автотранссервіс”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:         1. Контрольно-ревізійне управління в Одеській області;

                          2. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради

про стягнення 131301 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Корпорації „Автотранссервіс” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно-ревізійного управління в Одеській області та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення 131301 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 січня 2011 року у справі №19/150-10-4574 (суддя Петренко Н.Д.) позов Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради задоволено. З Корпорації „Автотранссервіс” на користь позивача стягнуто 131301 грн. З Корпорації „Автотранссервіс” на користь Державного бюджету України 131 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області в акті №041-13/363 від 10.04.2009р. встановлено, що Корпорація „Автотранссервіс” надала недостовірну інформацію щодо обсягу перевезень за договором від 10.01.2008р., що свідчить про неналежне та не добросовісне відображення своєї фінансово-господарської діяльності, що як наслідок призвело до зайво компенсованих бюджетних коштів в сумі 131301 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника місцевим господарським судом задоволено позов Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради лише на підставі акту Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 10.04.2009р. №041-13/363, при цьому не враховано, що відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо здійснення перевезень пасажирів на встановлених умовами договорів маршрутах, в т.ч. й на пільгових умовах, у зв'язку з чим має право на компенсацію з бюджету понесених ним витрат.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р. апеляційна скарга Корпорації „Автотранссервіс” була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.04.2011р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький Я.Ф., Михайлов М.В.

Відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 11.04.2011р. №255 справа №19/150-10-4574 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою Корпорації „Автотранссервіс”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 18.03.2011р. за вх.№834/11-Д1.

Представник третьої особи (Контрольно-ревізійного управління в Одеській області) у судовому засіданні надала пояснення, згідно з якими третя особа не погоджується з апеляційною скаргою Корпорації „Автотранссервіс”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 12.04.2011р. за вх.№834/11-Д2.

Третя особа (Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради) в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.03.2011р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Корпорації „Автотранссервіс” за відсутністю представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін та Контрольно-ревізійного управління в Одеській області, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2007 року між Виконавчим комітетом Одеської міської ради (Організатор перевезень) та Корпорацією „Автотранссервіс” (Перевізник, відповідач) був укладений договір про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування №14, згідно з умовами п.1 якого Організатор перевезень надає Перевізникові право на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, які є єдиним об'єктом (комплексом): №146 „вул. Ільфа і Петрова - вул. Затонського”, режим руху - звичайний та маршрутне таксі, №144 „Залізничний вокзал - Диткомбінат”, режим руху звичайний, №155 „вул. Паустовського - Залізничний вокзал”, режим руху звичайний, а Перевізник в свою чергу зобов'язався забезпечити якісні та безпечні перевезення пасажирів на умовах, передбачених чинним законодавством, цим договором та Додатком №1 до нього, на зазначених автобусних маршрутах загального користування.

У пунктах 2.3.15 та 2.3.28 договору Перевізник зобов'язався забезпечити безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян згідно з чинним законодавством України; надавати Організатору перевезень, через управління транспортного комплексу міста Одеської міської ради, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем, звіт про роботу пасажирського транспорту на маршрутах (кількість машино-днів в роботі, кількість виконаних рейсів, кількість перевезених пасажирів, регулярність руху, кількість скоєних ДТП), а також інформацію про рухомий склад, що задіяний на маршрутах (наявність рухомого складу з зазначенням його марки, роки випуску, державного номерного знака, номера ліцензійної картки та терміну її дії).

Згідно з п.2.4.1 договору Перевізник має право отримувати компенсацію, передбачену за перевезення пільгових категорій громадян у порядку та в розмірах, визначених в Методичних рекомендаціях щодо компенсації автомобільним перевізникам пільгових перевезень громадян на маршрутах загального користування за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, в межах бюджетних призначень.

За п.7.1 договору останній укладений на термін з 23 липня 2007 року до 23 липня 2010 року та діє з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про автомобільний транспорт” автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

10 січня 2008 року між Управлінням соціального захисту населення та праці Одеської міської ради (Замовник, позивач) та Корпорацією „Автотранссервіс” (Виконавець, відповідач) був укладений договір про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом, за п.1 якого сторони зобов'язались проводити розрахунки за надання послуг з перевезення автоперевізником в автобусах міських автобусних маршрутах загального користування, які працюють в режимі звичайного руху, пасажирів пільгової категорії громадян згідно Законів України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, „Про жертви нацистських переслідувань”, „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанов Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. №354 „Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування” та від 16.08.1994р. №555 „Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993р. №354”.

За умовами п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору Виконавець взяв на себе зобов'язання здійснювати перевезення пільгової категорії пасажирів, визначених п.1 даного договору; щомісячно, до 22 числа місяця, наступного за звітним, надавати Замовнику: а) звіт про фактичну кількість виконаних зворотних рейсів по кожному з маршрутів, перевезення по яким підлягають компенсації (додаток 1). Цей звіт погоджується управлінням транспортного комплексу міста; б) звіт про обсяги перевезень, доходи та витрати на перевезення по маршрутам, перевезення по яким підлягають компенсації (додаток 2); в) розрахунок розмірів компенсації (додаток 3). Розрахунок виконується щомісячно, наростаючим підсумком з початку року, на підставі наданої звітності; в) акт звірки розрахунків за надані послуги.

Відповідно до п.2.2.1 договору Замовник взяв на себе зобов'язання при надходженні субвенцій з державного бюджету до місцевого бюджету проводити, у межах бюджетних призначень, відшкодування фактично понесених Виконавцем збитків з проїзду в автомобільному транспорті загального користування звичайного режиму руху, громадян пільгової категорії, визначених у п.1 даного договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору Замовник, на підставі актів звірки розрахунків, проводить оплату за надання послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Кошти перераховуються після отримання субвенції з державного бюджету до місцевого бюджету.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008р., або до повного виконання сторонами умов цього договору.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вищезазначених договорів за 2008 рік Корпорацією „Автотранссервіс” було здійснено перевезення 532074 пасажирів, в т.ч. 224504 оплачених, понесено витрат 319,76 тис. грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, якими є ліцензійні картки на маршрути, подорожні та квитково-касові листи, свідоцтва про реєстрацію автобусів, укладені договори на виконання перевезень тощо.

На підставі наданих Корпорацією „Автотранссервіс” звітів про кількість виконаних рейсів по кожному з маршрутів, звітів про обсяги перевезень, доходів, витрат на перевезення, розрахунків Корпорації „Автотранссервіс”, погоджених з Управлінням транспортного комплексу міста Одеської міської ради (а.с. 43-63 т.ІІ), Замовником було відшкодовано Виконавцю грошові кошти у розмірі 131301 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 25.04.2008р. №17, від 30.05.2008р. №25, від 27.06.2008р. №33, від 02.09.2008р. №46, від 03.10.2008р. №57, від 31.10.2008р. №52  та від 26.12.2008р. №68 (а.с. 30-33 т.ІІ).

Водночас з 13 січня 2009 року по 03 квітня 2009 року Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області була проведена ревізія використання коштів місцевого бюджету та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, виділених для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян в Управлінні соціального захисту населення та праці Одеської міської ради за період з 01 липня 2007 року по 01 січня 2009 року, за результатами якої складено акт від 10 квітня 2009 року №041-13/363 (а.с. 9-60 т.І).

Згідно з вказаним актом ревізії Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 10.04.2009р. №41-13/363 та подорожними листами Корпорації протягом 2008р. Корпорація „Автотранссервіс” здійснювала перевезення пасажирів за трьома маршрутам автобусами марками Ікарус 260 (держномери 03189ОА, 03190ОА, 03196ОА), Ікарус 263 (держномер 03188ОА), Вольво В10М55 (держномери ВН 0992 АА, ВН 5076 АА).

Окрім того, у вказаному акті, зустрічною звіркою з Корпорацією „Автотранссервіс”, зокрема, встановлено ряд порушень, що призвело до безпідставного перерахування субвенції державного бюджету за фактично ненадані послуги з перевезення пільгової категорії громадян. Відповідно до укладеного договору б/н від 01.01.2007р. „Про виділення автомобіля в оренду”, укладеного Корпорацією „Автотранссервіс” (Орендодавець) з приватним підприємцем Ацабріковим О.І. (Орендар), в орендне користування були передані автобуси марки Ікарус 260 (держномер 03189ОА, 03190ОА, 031960А), Ікарус 263 (держномер 03188ОА), Вольво В10М55 (держномер ВН 0992 АА, ВН 5076 АА).

З врахуванням вищевказаного договору Контрольно-ревізійне управління в Одеській області дійшло висновків про те, що в 2008р. Корпорацією „Автотранссервіс” не здійснювалося перевезення пасажирів на маршрутах №144, №146, №155 в м. Одесі, у зв'язку з чим Управлінням соціального захисту населення та праці Одеської міської ради було безпідставно перераховано перевізнику 131301 грн. бюджетних коштів за послуги з пільгового перевезення, які фактично ним не надавалися.

З огляду на зазначене Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради звернулось до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з Корпорації „Автотранссервіс” збитків в сумі 131301 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст. 611 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування від 23.07.2007р. №14 та договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом від 10.01.2008р.

Як вже було зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що за 2008 рік Корпорацією „Автотранссервіс” на виконання договору про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування від 23.07.2007р. №14 було здійснено перевезень 532074 пасажира, в т.ч. 224504 оплачених, понесено витрат 319,76 тис. грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, якими є ліцензійні картки на маршрути, подорожні та квитково-касові листи, свідоцтва про реєстрацію автобусів, укладенні договори на виконання перевезень тощо.

З подорожніх та квитково-касових листів, оформлених на автобуси, що були закріплені на маршрутах №№144,146,155 в м. Одесі, та відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів належали Корпорації „Автотранссервіс”, вбачається, що останні здійснювали рейси у 2008 році. Зокрема, усі вищевказані документи оформлені та скріплені штампами та печатками Корпорації „Автоторанссервіс”, а випуск автобусів з АТП відбувався з погодження механіка перевізника, на що вказує штемпель Корпорації „Автотранссервіс” у подорожніх листах. Довідки про витрачене в 2008 році пальне, витрати на автостоянку вищевказаних автобусів, оплата праці механіка, та інших працівників Корпорації „Автотранссервіс” свідчать про здійснення перевезень пасажирів саме відповідачем та понесення саме ним витрат на вказані перевезення.

На підставі наданих Корпорацією „Автотранссервіс” на виконання договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом від 10.01.2008р. звітів про кількість виконаних рейсів по кожному з маршрутів, звітів про обсяги перевезень, доходів, витрат на перевезення, розрахунків Корпорації „Автотранссервіс”, погоджених з Управлінням транспортного комплексу міста Одеської міської ради, Замовником було відшкодовано Виконавцю грошові кошти у розмірі 131301 грн. в якості компенсації витрат по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом.

Апеляційним господарським судом проаналізовано наявні матеріали справи та додані до апеляційної скарги документи, які прийнято до уваги господарського суду апеляційної інстанції на підставі положень ч.1 ст. 101 ГПК України з урахуванням належного обґрунтування скаржником в апеляційній скарзі неможливості надання вказаних документів до суду першої інстанції, та встановлено наступне.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В договорі про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом від 10.01.2008р. сторони, керуючись приписами 627 ЦК України, самостійно визначили його умови, а саме: встановили, що відповідно до умов вказаного договору Замовник (Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради, позивач) при надходженні субвенцій з державного бюджету до місцевого бюджету зобов'язується проводити, у межах бюджетних призначень, відшкодування фактично понесених Виконавцем (Корпорацією „Автотранссервіс”, відповідачем) збитків з проїзду в автомобільному транспорті на підставі звітів про фактичну кількість виконаних зворотніх рейсів по кожному з маршрутів, а також звітів про обсяги перевезень, доходи та витрати на перевезення по маршрутам, перевезення по яким підлягають компенсації.

Як вже було вказаного вище, згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено факти належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування від 23.07.2007р. №14, та водночас належне виконання відповідачем умов договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом від 10.01.2008р. Окрім того, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що за час виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування від 23.07.2007р. №14 Виконавчим комітетом Одеської міської ради ніяких зауважень, претензій тощо з приводу такого виконання до відповідача заявлено не було, так само як ніяких зауважень, претензій тощо до відповідача не було заявлено і з боку позивача відносно виконання Корпорацією „Автотранссервіс” своїх зобов'язань за договором про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом від 10.01.2008р. Разом з тим, матеріалами справи встановлено сплату позивачем відповідачу у встановленому договором від 10.01.2008р. порядку грошових коштів у розмірі 131301 грн. в якості компенсації витрат по перевезенню пільгової категорії громадян міським автомобільним транспортом, яка здійснена без жодних зауважень.

При цьому позовні вимоги Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради ґрунтуються виключно на даних акту Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 10.04.2009р. №041-13/363.

В свою чергу акт Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 10.04.2009р. №041-13/363 визначив в якості порушення, через яке на його думку відбулось безпідставне перераховання перевізнику 131301 грн. бюджетних коштів за послуги з пільгового перевезення - наявність договору оренди б/н від 01.01.2007р. „Про виділення автомобіля в оренду”, укладеного Корпорацією „Автотранссервіс” (Орендодавець) з приватним підприємцем Ацабріковим О.І. (Орендар), у зв'язку з існуванням якого Корпорація „Автотранссервіс” на думку Контрольно-ревізійного управління в Одеській області фактично не надавало послуги з перевезення.

Між тим, апеляційний господарський суд відносно вищевказаних обставин вважає за належне зазначити наступне.

По-перше, зі змісту договору оренди автобусів вбачається, що орендар повинен здійснювати перевезення пасажирів за маршрутами Корпорації „Автотранссервіс” (п.п. 2.1, 2.2 договору оренди), тобто не використовувати останні на власний розсуд. По-друге, вказаними договорами оренди не встановлена орендна плата за використання останніх, тобто, автобуси використовують виключно для діяльності Корпорації „Автотранссервіс” - забезпечення перевезення пасажирів, у т.ч. пільгових. По-третє, усі витрати стосовно утримання, зберігання та використання автобусів, що здійснюють перевезення пасажирів, несе безпосередньо їх власник - тобто Корпорація „Автотранссервіс”, а ніяк ні орендар.

Окрім зазначеного, ані положеннями законодавства, ані умовами договорів з органами місцевого самоврядування не встановлено, що перевізник не може залучати для виконання перевезень інших осіб.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що Корпорація „Автотранссервіс” належним чином виконувала взяті на себе зобов'язання щодо здійснення перевезень пасажирів на встановлених умовами договорів маршрутах, у т.ч. й на пільгових умовах, в зв'язку із чим має право на компенсацію з бюджету понесених нею витрат.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Слід зазначити, що позивачем не було надано до суду жодних належних доказів у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України, які б свідчили про нездійснення відповідачем в 2008 році перевезень пільгової категорії пасажирів, а отже й висновок суду про встановлення вказаних обставин виключно з акту ревізії третьої особи є необґрунтованим.

З огляду на викладене посилання позивача на висновки перевірки Контрольно-ревізійного управління в Одеській області, викладені в акті від 10.04.2009р. №041-13/363, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними, адже виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011р. по справі №46/327.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради є неправомірним та безпідставним.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Корпорації „Автотранссервіс” слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, у задоволенні позову Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради слід відмовити.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Корпорації „Автотранссервіс” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 10 січня 2011 року по справі №19/150-10-4574 скасувати.

3.У задоволенні позову Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради відмовити.

4.Стягнути з Управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7, код ЄДРПОУ 26303229) на користь Корпорації „Автотранссервіс” (65043, м. Одеса, вул. Комарова, 12, код ЄДРПОУ 31253246) 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 51 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

5.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.  

Повний текст постанови підписаний 13 квітня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

Я.Ф. Савицький

О.Т. Лавренюк