Постанова

від 10.03.2011 по справі 8/17/986-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/17/986-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р.                                                                Справа № 8/17/986-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Бригінець Л.М.

суддів                                                                             Демидюк О.О.  

 суддів                                                                             Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання  Риштун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Партнер-Буд»

на рішення           господарського суду Хмельницької області від 11.11.2010р.

у справі № 8/17/986-10 (суддя   Виноградова В.В. )

позивач  Приватне підприємство "Партнер-Буд"

відповідач  Відкрите акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС"

про про стягнення 89046,03 грн. - сума основного боргу, 29830,42 грн. - пені, 2817,69грн. 3% річних ,10282,23 грн. - інфляційні втрати.

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача-                    Чижегов Є.М. (довір. від 16.06.2010р.);             

від відповідача-                                Білявський Ю.С. (довір.№102/2165 від 22.12.2010р.).             

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Партнер-Буд»(надалі в тексті –ПП «Партнер-Буд») 26.05. 2010р. звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з Відповідача-Відкри-того акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС»(надалі в тексті –ВАТ «УБ ХАЕС») 89 046 грн. 03 коп. заборгованості по розрахунках за виконані роботи та 32 186 грн. 02 коп. пені згідно укладеного договору субпідряду №20-ДВ/08-сп, а також 9 834 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 2 601 грн. 31 коп. -3% річних.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.11.2010р. у справі №8/17/ 986-10 (головуючий суддя Смаровоз М.В., судді: Магера В.В., Муха М.Є.) в задоволенні по-зову відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 13.1 договору субпідряду №20-ДВ/08-сп передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів замовника, а відповідно до п.14.2 договору. оплату виконаних субпідрядником робіт проводить генпідрядник грошовими коштами не пізніше 5 днів після перерахування генпід-ряднику коштів від замовника. Згідно з п.14.10 договору, генпідрядник резервує 5% коштів від загальної договірної ціни субпідрядних робіт (без вартості матеріалів поставки генпідрядника) до здачі об'єкта по акту робочої комісії. Пунктом 14.11. договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється з субпідрядником протягом 20-ти днів після підписання акту здачі об'єкту робочій комісії.

Місцевий суд, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження перерахування у конкретно визначений час генпідряднику-Відповідачу коштів від замовника-ТзОВ «Карпатнафтохім»призначених для оплати робіт, виконаних субпідрядником за договором субпідряду №20-ДВ/08-сп від 05.03.2008р., а також за відсутності доказів підписання акту здачі об'єкту робочій комісії, вважаючи, що строк оплати Відповідачем-ВАТ «УБ ХАЕС»виконаних Позивачем робіт –не настав.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 89 046 грн. 03 коп. основного боргу за договором субпідряду №20-ДВ/08-сп від 05.03.2008р. є без-підставними і відповідно –нараховані додаткові вимоги.(т.2, арк.справи 41-43).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням 24.11.2010р. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як безпідставне і необгрунтоване, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю згідно заяви про уточнення позовних вимог від 12.10.2010р., а саме: 89 046 грн. 03 коп. заборгованості по розрахунках за виконані роботи та 29 830 грн. 42 коп. пені згідно укладеного договору субпідряду №20-ДВ/08-сп, а також 10 282 грн. 23 коп. інфляційних втрат та 2 817 грн. 29 коп. -3% річних.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, суд надав перевагу доказам та доводам Відповідача, який грубо по-рушив умови договору в частині оплати виконаних Позивачем і прийнятих замовником-ТзОВ «Карпатнафтохім»робіт.(т.2, арк.справи 47-48, 58-59).

В судовому засіданні 24.02.2011р. представник Позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення без змін.(т.2, арк. справи 73-74).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представників сторін вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

        ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС»-генпідрядник та ПП «Партнер-Буд»-субпідрядник 05 березня 2008р. уклали Договір субпідряду №20-ДВ/08-сп з Додатками (надалі в тексті –Договір ). Згідно розд.1, пп. 2.1, 3, 4, 13, 14 Договору генпідрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами з затвердженою замовником проектно-кошторисною документацією забезпечує на власний ризик виконання якісно і у строк ремонтно-будівельні, оздоблювальні, внутрішні сантехнічні та електротехнічні роботи, роботи по влаштуванню вентиляції та кондиціонування приміщень корпусу №532-1 ТзОВ «Карпатинафтохім»(надалі –Замовник). Генпідрядник приймає роботи від субпідрядника і оплачує їх у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, договірна ціна орієнтовно становить 2 000 000,00 гривень.

Згідно п.2.1 Договору, субпідрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт згідно з Графіком їх виконання (Додаток №3 до Договору).

Фінансування робіт здійснюється генпідрядником за рахунок коштів замовника, що врегульовано розд.13 Договору.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником грошовими коштами на підставі підписаних генпідрядником актів виконаних робіт (ф.№КБ-2в), які надаються генпідряднику не пізніше 20 числа звітного місяця та довідки про вартість виконаних робіт (ф.№КБ-3), яка надається генпідряднику не пізніше 1-го числа наступного за звітним місяця. Підписання актів ф.№КБ-2в здійснюється за затвердженим замовником Положенням "Про оформлення документів при підписанні підрядним організаціям "Актів приймання виконаних робіт" форми № КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних робіт" форми № КБ-3 на об'єкті „Корпус №532-1 ТзОВ "Карпатнафтохім" м.Калуш Івано-Франківської області".(п.14,1 Договору).

Відповідно до п.14.2 Договору оплату виконаних субпідрядником робіт генпідрядник проводить грошовими коштами не пізніше 5 днів після перерахування генпідряднику коштів від замовника. У випадку, якщо замовником перерахована не вся сума оплати виконаних ро-біт згідно довідки ф.№КБ-3, то генпідрядник перераховує кошти за виконані субпідрядником роботи пропорційно перерахованій замовником сумі від загального виконання робіт всіма субпідрядниками на об'єктах замовника.

Згідно з п.14.10 Договору, генпідрядник резервує 5% коштів від загальної договірної ціни субпідрядних робіт (без вартості матеріалів поставки генпідрядника) до здачі об'єкта по акту робочої комісії. Остаточний розрахунок здійснюється з субпідрядником протягом 20-ти днів після підписання акту здачі об'єкту робочій комісії.

Також сторони у п.17.4 Договору  погодили, що генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,05% за кожний день прострочки від простроченої суми за Договором у перші два місяці та в розмірі 0,1% - за кожний наступний день до фактичного виконання зобов'язань, але не більше 10% від вартості робіт. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник компенсує субпідряднику прямі документально підтверджені збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.

Договір підписано головою правління ВАТ «УБ ХАЕС»та директором ПП «Партнер-Буд», скріплено відбитками їх печаток.(т.1, арк.справи 9-17).

Згідно пояснень сторін Відповідач неналежно виконував зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт згідно Договору.

Так, протягом березня 2008–грудня 2008р. Позивач виконував роботи на об'єкті замовника і по закінченні кожного місяця складав і направляв Відповідачеві акти виконаних робіт на загальну суму 873 788 грн. 40 коп., які останнім підписані без зауважень, що представники сторін ствердили в судовому засіданні 24.02.2011р.(т.1, арк.справи 18-45, 72-108,).

За виконані роботи Відповідач протягом 01.03.2008р.–30.06.2009р. сплатив Позивачеві грошові кошти в сумі 595 230 грн. 00 коп., надав товарно-матеріальні цінності на суму 166 305 грн. 99 коп. та надав послуг генпідряду на суму 17 940 грн. 36 коп. Таким чином, заборгованість ВАТ «УБ ХАЕС» складає 94 312 грн. 05 коп., що стверджується матеріалами справи і встановлено представниками сторін під час складання Акту звірки розрахунків від 01.05.2009р.(т.1, арк.справи 46, 109-140).

З письмових пояснень Відповідача вбачається, що станом на 01.07.2009р. він визнає заборгованість перед ПП «Партнер-Буд»в сумі 94 312 грн. 05 коп., проте, просить зарахувати в погашення боргу 5 266 грн. 02 коп. послуг генпідряду, на що Позивач фактично погодився. (т.1, арк.справи 47-50).

Пропозиція сплатити 89 046 грн. 03 коп. боргу, яка вбачається з претензії від 29.03.2010 року, врученої Відповідачеві 31.03.2010р. – залишена останнім без відповіді та задоволення, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 7-8).   

Звертаючись з позовом у справі, Позивач заявив про відшкодування вартості виконаних ним підрядних робіт згідно укладеного договору в сумі 89 046 грн. 03 коп.

Виходячи з суми боргу, на підставі п.17.4 Договору, за невиконання грошового зобов'я-зання, Позивач нарахував пеню з 11.03.2009р. по 31.03.2010р., сума якої складає 29 830 грн. 42 коп. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, за користування коштами протягом цього ж періоду Позивач нарахував 3% річних, що складає суму 2 817 грн. 69 коп., а також інфляційні втрати в сумі 10 282 грн. 23 коп. за період 11.03.2009р. –28.02.2010р.(т.1, арк.справи 2, 51; т.2, арк.справи 1-4).

Проте, місцевий суд залишив ці обставини поза увагою.

Вирішуючи даний спір, суд відмовив в задоволенні позову, вважаючи, що строк оплати виконаних робіт не настав, мотивуючи відмову відсутністю в матеріалах справи належних доказів на підтвердження перерахування у конкретно визначений час генпідряднику-Відпо-відачу-ВАТ «УБ ХАЕС»коштів від замовника-ТзОВ «Карпатнафтохім»призначених для опла-ти робіт, виконаних субпідрядником за договором субпідряду №20-ДВ/08-сп від 05.03.2008р., а також за відсутності доказів підписання акту здачі об'єкту робочій комісії.

Колегія суддів апеляційного суду  позицію місцевого суду не підтримує  з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.  

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України, –зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутнос-ті таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став-ляться. Аналогічні приписи містить і ст.193 ГК України.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підряд-ник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язок підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язку замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Позивач вважає, що  місцевим судом невраховано, що у пунктах 13.1, 14.2 Договору обумовлена відкладальна обставина стосовно проведення розрахунків.

Згідно з ч.1 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте,  договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача та замовника за Договором оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями Закону та п.1.1 Договору.

При цьому. у п.п.13.1, 14.2 Договору сторонами узгоджено не умови виникнення у генпідрядника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не вста-новлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у п.п. 13.1, 14.2 Договору визначили строк виконання Відповідачем зобов'я-зання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від замовника. Проте, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі, також, як замовник без зазначення обов'язків та реквізитів цієї особи.

До того ж ст.838 ЦК України у ч.2 передбачає, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У правовідносинах за Договором генеральним підрядником є Відповідач, тому він відповідає перед Позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особами, визначеними у договорі як Генпідрядник та Замовник, а також несе відповідальність перед цими особами.

Також слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність порядок розрахунків генпідрядника з субпідрядником від дій замовника.

При цьому, не має значення розірвання генпідрядником і замовником 27.02.2009р. дого-вору генерального підряду №14-415/07 від 25.05.2007р. та відсутність доказів підписання акту здачі об'єкту робочій комісії, оскільки, зобов'язання між зазначеними сторонами припинені на майбутнє, тобто, за межами спірного періоду.(т.2. арк.справи 5, 64-68).

Отже, твердження Відповідача, що строк оплати за Договором не настав та про безпідставність нарахування Позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних –спростовуються наведеними вище правовими нормами і матеріалами справи та не приймаються судом до уваги.

З огляду на зазначене, місцевий суд безпідставно та без належного обґрунтування ухва-лив рішення про відмову в позові, чим порушив вимоги ст.84 ГПК України.

Як передбачено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання гро-шових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від су-ми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національ-ного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення вико-нання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вбачається, що за невиконання Відповідачем грошового зобов'язання –Позивач нара-хував пеню, розмір і період нарахування якої суперечать зазначеним вимогам законодавства.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я-зання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, враховуючи зазначене вище –визначальним в даному спорі є момент звернення кредитора з вимогою оплати. Апеляційний суд вважає, що в силу ст.530 ЦК України, обов'язок сплати основного боргу Відповідачем порушено на восьмий день після отримання претензії, тобто –08.04.2010р. і з цього моменту зобов'язання вважається не виконаним.(т.1, арк.справи 7-8).

Проте, як вбачається з поданих Позивачем розрахунків –додаткові вимоги: пеню, інф-ляційні втрати та 3% річних нараховано ним за період, коли строк сплати боргу ще не настав, тому, на підставі ст.33 ГПК України, в частині стягнення 29 830 грн. 42 коп. пені, 2 817 грн. 69 коп. -3% річних та 10 282 грн. 23 коп. інфляційних втрат –в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Вимога Позивача в частині стягнення основного боргу стверджується Договором, актами виконаних робіт, накладними, доказами часткової оплати, листуванням сторін, актом звірки розрахунків, претензією і підлягає задоволенню на підставі стст. 20, 173, 174, 193, 224 Гос-подарського кодексу України, стст. 11, 16, 526, 530, 837, 838, 854, 875 Цивільного кодексу України та постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»від 01.08.2005р. №668.

Вбачається, що несплатою 89 046 грн. 03 коп. вартості виконаних робіт Відповідач завдав Позивачу майнових збитків, при цьому, доказів сплати –Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 89 046 грн. 03 коп. боргу. В частині стягнення решти вимог –в позові належить відмовити.

На Відповідача покладаються судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК Ук-раїни, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Матеріалами справи стверджується наявність підстав для часткового задоволення позову, що зумовлює скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 11 листопада 2010р. у данній справі.

З огляду на викладене в сукупності –доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі є частково обгрунтованими і такими, що зумовлюють скасування оскаржуваного рішення з підстав ч.1 ст.104 ГПК України і прийняття нового рішення в зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Партнер-Буд»на рішення господарсь-кого суду Хмельницької області від 11.11.2010р. у справі №8/17/986-10 –задоволити частково, рішення місцевого суду –скасувати.

2. Прийняти нове рішення.

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС», яке знаходиться у м.Нетішин Хмельницької області, вул.Ринкова,5 (код ЄДР 21339688) на користь Приватного підприємства «Партнер-Буд», яке знаходиться у м.Івано-Франківськ, вул.Старозамкова, 2 (код ЄДР 31524937) 89 046грн. 03коп. заборгованості по розрахунках, 890грн. 46коп. витрат по сплаті державного мита, 156грн. 80коп. плати за послуги з інформа-ційно-технічного забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Видати наказ.»

3. Витрати Позивача по державному миту за подання апеляційної скарги покласти на Відповідача. Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №8/17/986-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуюча  суддя                                                                         Бригінець Л.М.

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.