Постанова

від 29.03.2011 по справі 5/211

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/211

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р.                                                           Справа № 5/211  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя                       Гудак А.В.,

суддя                                             Сініцина Л.М. ,  

суддя                                             Олексюк Г.Є.

при секретарі Юрчук  Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача:  Лугін О.В. , дов. в справі, Світличний Р.В., дов. в справі  

відповідача: Діонісьєв І.М., дов. в справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача    

на рішення господарського суду Рівненської області

у справі № 5/211 від 18.01.11р. (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд"    

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод"

про стягнення заборгованості в сумі 186 839 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Рівненської області від 18 січня 2011 року у справі № 5/211 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Рівненський комбікормовий завод” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Рівне-Трейд” 151438,83 грн. заборгованості, 1514,38 грн. державного мита та 191,16 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В частині позову про стягнення на користь позивача 35400,67 грн. штрафу відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване невідповідності нормам діючого законодавства, зокрема ст. 549 ЦК України, вимоги про стягнення 35400,67 грн. оскільки, такий вид штрафних санкцій, як штраф відповідно до вищевказаної правової норми встановлюється як визначена грошова сума від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання і не може обчислюватись у відсотках за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 35400,67 грн. штрафу та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач зазначив, що господарський суд першої інстанції унаслідок неправильного застосування норм матеріального права безпідставно дійшов висновку безпідставність позовної вимоги про стягнення 35400,67 грн. штрафу. З покликанням на закон вказує про можливість сторін договору відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вказує, що норми ЦК України не містять положень про нікчемність обраного сторонами, та викладеного у п. 6.3. договору поставки, виду забезпечення виконання зобов'язання, договір поставки в цій частині недійсним у судовому порядку не визнаний, сторонами не розірваний, а тому обов'язковий до виконання сторонами. Просить суд апеляційну скаргу задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівненський комбікормовий завод” заперечило проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 23.03.2011 року, зокрема зазначає, що вимога про стягнення штрафу не відповідає нормам визначених у ст. 584 ЦК України, оскільки такий вид штрафних санкцій, як штраф, відповідно до вищевказаної правової норми встановлюється як визначена грошова сума від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання і не може обчислюватись у відсотках за кожен день прострочення виконання зобов'язання, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню, виходячи з  наступного.

На підставі договору поставки № 21 від 30.09.2010 року ТОВ “Альфа-Рівне-Трейд” продав та передав ТОВ “Рівненський комбікормовий завод” в жовтні 2010 року пшеницю та кукурудзу окремими партіями вартістю 564390,03 грн. ( надалі по тексту - договір). Відповідно до п. 2.1. договору поставки розрахунок за отриманий Покупцем Товар проводиться у безготівковій формі шляхом переказу грошей на розрахунковий рахунок Постачальника

На підставі довіреності №141 від 01.10.2010р. на отримання сто тон пшениціта довіреності №172 від 11.10.2010р. на отримання сто двадцять дві тони пшениці та дев'яносто чотири тони кукурудзи;видаткова накладна №4 від 04.10.201 р. на суму 55006,05 гри.;видаткова накладна №5 від 04.10.2010р. на суму 48889,5 грн.;видаткова накладна№6 від 05.10.2010р. на суму 55006,05 грн.;видаткова накладна№11 від 08.10.2010р. на суму 49128,75 грн.;видаткова накладна№12 від 13.10.2010р. на суму 49616,4 грн.;видаткова накладна№13 від 13.10.2010р. на суму 46049,6 грн.;видаткова накладна№14 від 14.10.2010р. на суму 51552,27 грн.;видаткова накладна№15 від 14.10.2010р. на суму 55588,36 грн.;видаткова накладна№16 від 15.10.2010р. на суму 52308,8 грн.;видаткова накладна №17 від 15.10.2010р. на суму 50776 грн.;видаткова накладна №18 від 27.10.2010р. на суму 50468,25 грн.

У відповідності до  п. 2.2. договору Покупець здійснює оплату кожної партії товару в межах його кількості, визначеної в п. 1.2. цього договору. Оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку не пізніше наступного дня з моменту його отримання (п. 2.3. договору поставки).

Виставлені відповідачу рахунки усупереч домовленості не оплачені у повному обсязі, за станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 151438,83 грн., що і заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 6.3. договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,5% простроченої суми за кожен день прострочки платежів.

На підставі п. 6.3. договору позивачем нараховано відповідачу 35400,67 грн. штрафу на суму 151438,83 грн. за період з 11.10.2010 року по 04.11.2010 року.

Відповідно до статтей 6, 627 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій, тощо.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно  п.4 ст. 231 ГК України штрафні санкції можуть застосовуватися у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.До відносин щодо забезпечення виконання зобов"язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Отже, суб"єкти господарських віднрсин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов"язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невмконання чи неналежне виконання договірних зобов"язань, зокрема, передбаченої п.6.3 договору поставки № 21 від 30.09.2010 року , яка не суперечить висновкам законодавства. Такої правової позиції  дотримується  у своїй постанові від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056   Верховний Суд України.

Таким чином колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неможливості обчислювання розміру штрафу за невиконаного зобов'язання у відсотках від суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Судова колегія апеляційної інстанції відзначає, що беручи до уваги норми ЦК України щодо принципу свободи договору окремого виду санкцій за неналежне виконання  зобов"яззань  та нарахування штрафу за кожен день прострочення виконання зобов"язань не суперечить вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на встановлений законом принцип свободи договору, принцип розумності та справедливості в даному випадку має значення відповідність закону та можливість застосування саме обраного сторонами порядку, виду та умов забезпечення виконання зобов'язання, а не його назва.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновок, що вимоги позивача про стягнення на підставі п.6.3 договору штрафу у сумі 35400,67 грн. за порушення відповідачем строків поставки товару за період з 11.10.2010 року по 04.11.2010 року обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають у повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення в частині відмови у стягненні 35400,67 грн. штрафу.

Враховуючи викладене, господарський суд Рівненської області до спірних правовідносин не застосував ст.ст. 6, 546, 610 - 612, 627 ЦК України,  ст.ст. 216, 217, 230, 231 ГК України та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у зазначеному розмірі, у зв'язку з чим, в цій частині рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2011 р. у справі N 5/211 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення 35400,67 грн. штрафу.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд" задоволити .

2.Рішення господарського суду Рівненської області від18.01.2011 року у справі № 5/211 в частині відмови в стягненні 35400,67грн.  штрафу скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод"  (Острозький район с.Оженин, вул.Котляревського, 1, 35820, ЄДРПОУ 36268402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд"  (33028 м.Рівне вул.Г.Мазепи 4а/6а оф.306, ЄДРПОУ 37245915)  -  35400,67грн. штрафу, 1868,40грн. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод" (Острозький район с.Оженин, вул.Котляревського, 1, 35820, ЄДРПОУ 36268402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд" ( 33028 м.Рівне вул.Г.Мазепи 4а/6а оф.306, ЄДРПОУ 37245915)  державне мито в сумі 177,50 грн. за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Рівненської області.

5. В решті рішення суду залишити без змін.

6. Постанова набирає   законної сили з дня її прийняття.

7.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                       Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

Суддя                                                                                              Олексюк Г.Є.