Постанова

від 28.03.2011 по справі 2/61-д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/61-Д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.                                                           Справа № 2/61-Д  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Тимошенко О.М. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Гарбар К.Г. дов.б/н., від 11.09.2008 року

Від відповідача1 - представник Каленський І.В. дов.б/н., від 10.01.2011 року

Від відповідача2 - не з"явився

Від третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" на рішення  господарського суду Житомирської області від 15.02.10 р. у справі № 2/61-Д  (суддя   Давидюк В.К. )

за позовом Приватне підприємство "Арболіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет"  

до  Відкритого акціонерного товариства "Житомирвтормет"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Малинської районної спілки споживчих товариств.

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Житомирської області від 15 лютого 2010 року у справі №2/61-Д позов задоволено.

          Визнано частково недійсним договір закупівлі-продажу рухомого майна №ЖИТ-ДН-01/12/2004 від 01.12.04р., який укладений між продавцем - Відкритим акціонерним товариством "Житомирвтормет" та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" в частині продажу 125 погонних метрів залізничної колії за адресою: м.Малин, 2-й пров.Тухачевського, 1.

          Визнано за Приватним підприємством "Арболіт" (Житомирська обл., м.Малин, вул. Грушевського, 4-А, код 20400535) право власності на 125 погонних метрів залізничної колії за адресою: м.Малин, 2-й пров.Тухачевського, 1.

          Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" (м.Вінниця, вул.К.Маркса, 11, код 33101486) на користь Приватного підприємства "Арболіт" (Житомирська обл., м.Малин, вул. Грушевського, 4-А, код 20400535) 125 погонних метрів залізничної колії за адресою: м.Малин, 2-й пров.Тухачевського, 1.

          Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Житомирвтормет" (м.Житомир, вул. Баранова, 90, код 00193080) на користь Приватного підприємства "Арболіт" (Житомирська обл., м.Малин, вул. Грушевського, 4-А, код 20400535) 135,55 грн. витрат по оплаті мита, 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" (м.Вінниця, вул.К.Маркса, 11, код 33101486) на користь Приватного підприємства "Арболіт" (Житомирська обл., м.Малин, вул. Грушевського, 4-А, код 20400535) 135,55 грн. витрат по оплаті мита, 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Перший відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити.

          Вважає оскаржуване рішення винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.

          Посилається на наступні обставини:  

          01 грудня 2004 року між ВАТ "Житомирвтормет" та ТОВ «Дніпровторстальмет»було укладено договір купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна. Цього ж дня між сторонами спору було складено Акт приймання-передачі нерухомого та рухомого майна.

          Цього ж дня, між сторонами спору було укладено Акт приймання-передачі рухомого майна, згідно якого ВАТ "Житомирвтормет" передав, а ТОВ «Дніпровторстальмет»прийняв майно зазначене в Додатку №1.

          Відповідно до пункту 6 договору купівлі-продажу рухомого майна № ЖИТ-ДН-01/12/2004 від 01.12.2004 року право власності на майно, ризик випадкової загибелі чи випадкового ушкодження майна переходить до Покупця з моменту підписання акта прийому-передачі.

          Таким чином, Відповідач 2 передав, а Відповідач 1 прийняв у власність рухоме майно, яке складається  з: Кран ГПК-5 №1, Кран ГПК-5 №2, Кран ГПК-5, Кран повно поворотний, Кран ГПК-51М, Кран мостовий №3, Кран ГПК-5 М, Кран ГПК-5, Кран ГПК-5М-1, Кран мостовий N1, Кран мостовий N2, КранГПК-6, Кран ГПК-5М-1, Кран ГПК-5 N3, Залізна дорога 125 п.м. за адресою Об'єкта: м. Малин 2-й пров.Тухачевського, 1, токарно-винторізний верстат в кількості 2 (дві одиниці), токарно-винторізний верстат СН - 400 - 1 шт., вагон будівельний, вагончики - в кількості 4 (чотири) штуки, вертикально - свердловий верстат, вирівнювач зварювальний ВДЕ-500, горизонтально-фрезерний верстат, котел опалювальний, Кран-балка 2,0, Кран-балка 0,10- 3 (три) штуки, кран-балка 0,32- 4 (чотири) штуки, магнит, магнит сл., прес-пакет гідравлічний СПЕ-400, свердлильний верстат, токарний верстат, фрезерний верстат - 2 (два) штуки, шайба магнітна - 3 (три) штуки, шкаф електричний, електромагніт- 1 шт.

          Водночас Відповідач 1 оформив право користування земельною ділянкою на якій розміщені об'єкти нерухомості та нерухоме майно, яке є предметом спору, уклавши 29 травня 2005 року з Малинською міською радою Житомирської області договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5226 га.

          Таким чином, вищевказаний договір від 01.12.2004 р. був укладений у відповідності до чинного законодавства України що регулює договірні відносини. Крім того, давши згоду на право користування земельною ділянкою на якій розміщені об'єкти нерухомості та нерухоме майно, яке є предметом спору Малинська міська рада Житомирської області цим самим підтвердила право власності Відповідача 1 на спірне майно.

          Судом не надано належної оцінки тому факту, що Відповідач 1 неодноразово звертався до Відповідача 2 з вимогою про передачу йому всієї технічної документації, як власнику та управління стороні за договором купівлі-продажу. Цим самим Відповідач 1 намагався усунути недоліки забезпечення використання придбаного Відповідачем 1 майна у віносинах з третіми особами, унеможливлення здійснення власником своїх правомочностей, встановлених статтею 319 ЦК України.

          Так, 08 листопада 2005 року Відповідач 1 направив Відповідачу 2 лист № 8 з відповідною вимогою.Тобто вини в тому, що Відповідач 2 не передав технічну документацію на під'їзний шлях Відповідача 1 немає.

          Відповідач 2 купив спірне майно у Споживчого товариства "Артіль", яке входило до складу Малинської районної спілки споживчих товариств. 125 погонних метрів залізничної колії, розташованої за адресою: м. Малин, Житомирської обл., другий провулок Тухачавського, буд. 1 було передано СТ "Артіль". СТ "Артіль" вже є ліквідованим підприємством, а Відповідач 2 знаходиться в процесі ліквідації, тому витребувати первинні документи на підтвердження факту укладання договору між ЗАТ "Житомирвтормет" та СТ "Артіль" є не можливим.

          Судом не надано належної оцінки такому доказу як акт прийому передачі майна за договором укладеним між ЗАТ "Житомирвтормет" та СТ "Артіль", в якому вказано, що на момент його підписання всі умови договору купівлі-продажу майна були виконані, тобто майно було передано. Відповідач спірним майном користувався близько 10 років, і вважаючи його законно придбаним. За весь цей період ні Малинська районна спілка споживчих товариств ні ПП "Арболіт" не зверталися із вимогою про витребування цього майна.

          Представником Відповідача 1 неодноразово в судовому засіданні подавалось клопотання про виклик до суду представника Малинської районної спілки споживчих товариств. Представник же жодного разу в судове засідання не з'являвся, направляючи до суду письмові пояснення. Дані пояснення (а їх всього було три) —протирічили одне одному. Так в першому поясненні Голова Малинської районної спілки споживчих товариств пояснює, що спірне майно належало СТ "Артіль", яке його потім продало Відповідачу 2. В іншому поясненні, що вказане майно належало самій спілці яка продала його Позивачу. А в третьому поясненні було заявлено, що Малинська района спілка споживчих товариств немає жодних документів щодо спірного майна.

          Не заслухавши пояснення представника Малинської районної спілки споживчих товариств, а лише прочитавши його пояснення суд віддав перевагу одному поясненню перед іншим, цим самим порушивши такий принцип господарсько-процесуального права як рівність сторін. Суд надав перевагу одному доказу перед іншим і лише за власним переконанням дав йому оцінку, прийняв не зрозуміле рішення про прийняття лише пояснення, яке трактується в сторону Позивача. А пояснення в сторону Відповідачів відхилив і не врахував при прийнятті рішення.

          В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду, представник скаржника підтримує доводи апеляційної скарги.

          Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

          Представники відповідача відкритого акціонерного товариства "Житомирвтормет" та третьої особи Малинської районної спілки споживчих товарист в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з"явились. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без представників відповідача та третьої особи.

          Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.

          01.12.04 між відповідачами укладено договір закупівлі-продажу рухомого майна, №ЖИТ-ДН-01/12/2004, за яким перший відповідач ВАТ "Житомирвтормет" продало а другий відповідач ТОВ "Дніпровторстальмет" купило майно, перелік якого визначено в додатку №1 до цього договору. (а.с.14) В додатку №1 до договору серед іншого майна, яке є предметом продажу, зазначена залізна дорога 125 погонних метрів за адресою м.Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1. Вартість цього майна вказана 27109,46 грн. (а.с.15)

          Разом з тим, 03.06.04 між Малинської районною спілкою споживчих товариств та позивачем укладено договір купівлі продажу, за яким спілка продала а позивач купив серед іншого майна під'їзну колію залізної дороги виробничого комплексу торгової бази за адресою: місто Малин, 2-й пров.Базарний, 6. (а.с.16)

          За актом приймання передачі від 03.06.04 на виконання вказаного договору спілка передала а позивач прийняв серед іншого майна під'їзну колію залізної дороги довжиною 293,1 метрів погонних.

          З пояснень представників сторін встановлено, що  вказані 293,1 метрів колії, яка є предметом договору від 03.06.04, включають 125 метрів колії, яка є  предметом договору від 01.12.04.

          На підтвердження права власності першого відповідача на спірні 125 метрів колії до суду представлено акт приймання передачі від 02.09.03, який складений представниками споживчого товариства "Артіль" та ВАТ "Житомирвтормет". (а.с.70). Актом засвідчується те, що згідно договору між СТ "Артіль" і ВАТ "Житомирвтормет", СТ "Артіль" продає, а ВАТ "Житомирвтормет" купує частину залізничної колії від залізничної розвилки до воріт оптової бази.

          Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що сторонами не представлено договір купівлі-продажу залізничної колії між СТ "Артіль" та ВАТ "Житомирвтормет".

          Зазначений акт приймання передачі не можна вважати договором купівлі продажу так як в ньому відсутні усі істотні умови, які необхідні для договорів такого виду. Зокрема, відсутні такі ідентифікаційні властивості предмету продажу як розмір та місце знаходження (адреса).

          З повідомлень Малинської районної спілки споживчих товариств вбачається, що СТ "Артіль" ліквідовано у 2003 році, документи щодо продажу спілкою залізничної  не збереглися. (а.с.75, 93, 119).

          Крім того, до суду представлено акт розподілу власності споживчого товариства "Артіль" від 30.10.01, з якого вбачається майно СТ "Артіль" було розподілено між спільними підприємствами райспоживспілки, в тому числі і залізнична колія. (а.с.105).

          Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків,  встановлених законом, належить власникові товару.

          Договір купівлі продажу від 01.12.04 в частині продажу залізничної колії не відповідає цій нормі закону, а тому господарський суд відповідно до ст. ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України визнав його частково недійсним.

          Позовну вимогу про визнання права власності та про витребування майна, місцевий господарський суд задовільнив на підставі ст.387, 392 ЦК України, прийшовши до висновку, що право власності позивача підтверджується договором купівлі-продажу від 03.04.2004 року, та на тій підставі, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" на даний час без відповідної правової підстави володіє спірним майном, що підтверджується протоколом огляду місця події від 28.07.2009 року, який складений дільничим інспектором міліції (а.с.50).

          Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, або одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

          Позивач не сторона по договору від 01.12.2004 року, однак заперечує його дійсність тому звернувся до господарського суду, доводячи що він є власником залізничної колії по іншому договору 03.06.2004 року.

          Оскаржуваним рішенням Договір закупівлі-продажу рухомого майна № ЖИТ-ДН-01/12/2004 від 01.12.04р. між ВАТ «Житомирвтормет»та ТОВ «Дніпровторстальмет»(далі -Договір-2, Оскаржуваний договір) було визнано частково недійсним на підставі того, що у Продавця було відсутнє право власності на об'єкт продажу (ст. 658 ЦК України). Місцевий господарський суд прийшов до такого висновку на підставі того що, акт приймання передачі (Договір-1) не можна вважати договором купівлі продажу так як в ньому відсутні усі істотні умови, які необхідні для договорів такого виду. Зокрема відсутні такі ідентифікаційні властивості предмета продажу як розмір та місце знаходження (адреса).

          Однак місцевий господарський суд не дав оцінки самому оспорюваному договору, щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. В той же час договір визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України. Не вказано як зміст правочину суперечить чинному законодавству, а також моральним засадам суспільства.

          Висновок місцевого господарського суду про те, що продавець по договору від 01.12.2004 року ВАТ "Житомирвтормет" не набув права власності на 125 м. залізничної колії, є недоведеним.

          Як вказано в самому оскаржуваному рішенні, на розгляді місцевого суду є справа №2/160-НМ про визнання права власності ТОВ «Дніпровторстальмет»на 125 м. залізничної колії. Тому висновок місцевого господарського суду у справі №2/61-Д про те, що власником залізничної колії є приватне підприємство "Арболіт", передчасний.

          Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу від 03 червня 2004 року укладений позивачем з Малинською районною спілкою споживчих товариств є неукладений в частині купівлі-продажу підїздної колії.

          Актом приймання-передачі від 03.04.2004 року передано Малинською районною спілкою споживчих товариств залізничну колію позивачеві довжиною 293,1 погонних метрів. Тобто позивачеві передано 293 м. колії, в тому числі 125 м. на які претендує перший відповідач. Акт суперечить умовам договору від 03.06.2004 року.

          Таким чином у вказаному договорі відсутня істотна умова щодо предмету купівлі-продажу (ст.656 ЦК України, ст.180 ГК України). Відсутня сама характеристика предмету купівлі-продажу, як довжина колії. Таким чином, оскільки договір є неукладений в частині купівлі-продажу залізничної колії, відповідачі не порушили його права та інтереси.

          Крім того:

          В розділі І договору зазначається про те, що Позивач купує ... під'їзну колію залізної дороги виробничого комплексу торгової бази за адресою: м. Малин, 2-й провулок Базарний, № 6.

          Згідно вищезазначеного договору Позивач придбав залізну дорогу, яка (згідно умов договору) знаходиться на території виробничого комплексу торгової бази, яка в свою чергу, знаходиться за адресою: м. Малин, 2-й провулок Базарний, № 6, а в позовних вимогах Позивач просить визнати за ним право власності на залізничну колію за адресою: м. Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1.

          Текст Договору від 03.06.04 р. чітко зазначає про те, що Позивачем придбана залізнична колія, яка проходить лише по території виробничого комплексу торгової бази за адресою: м. Малин, 2-й провулок Базарний, № 6, а оскаржуваним рішенням за Позивачем визнається право власності на залізничну колію, яка проходить по території металобази за адресою: м. Малин, 2-й провулок Тухачевеького, 1. Тобто, територія, по якій проходить залізнична колія має у вирішенні даного спору суттєве значення, адже суд першої інстанції не мав права визнавати право власності на ту ділянку залізничної колії, що не знаходиться на території виробничого комплексу торгової бази. Більше того, 125 метрів залізничної колії, на які за Позивачем визнано право власності, не знаходяться за адресою придбаного майна, а саме м. Малин, 2-й провулок Базарний, № 6.

          Таким чином. Позивачем, за Договором від 03.06.2004 року придбано майно не за адресою м. Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1, а за адресою м. Малин, 2-й провулок Базарний, № 6, отже і не має права на визнання за ним права власності на майно за адресою м. Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1.

          В договорі від 01.12.2004 року чітко вказана адреса та довжина колії. Відповідачі не претендують на колію за адресою провулок Базарний, 6 та на довжину колії що складає різницю 293,1 метр мінус 125 метри.

          На вимогу апеляційного господарського суду Малинське міське комунальне підприємство "Архітектурно-планувальне бюро" листом №8 від 03.03.2011 року повідомило, що масштаб викопіювання з генерального плану м.Малина не дає змоги визначитися з конкретним місцем розташування об"єктів за адресами другий провулок Тухачевеького, 1 та другий провулок Базарний, 6 у зв"язку з відсутністю даних про індивідуально визначені частки будівлі колишньої бази райспоживспілки, які були продані різним суб"єктам господарювання.

          Дана обставина свідчить про відсутність доказів, що предметом купівлі-продажу за договором від 03.06.2004р. є ділянка залізничної колії довжиною 125 метрів за адресою другий провулок Тухачевського,1.

          На запит апеляційного суду Малинська державна нотаріальна контора надіслала копії договору купівлі-продажу від 03.06.2004 року та документи на підставі яких він укладався.

          У вказаних документах відсутні докази того, що позивач купував залізничну колію за адресою м. Малин, другий провулок, Тухачевського,1. Відсутні відомості про довжину колії.

          Рівненський апеляційний господарський суд приймає до уваги ту обставину, що перший відповідач звертався до другого відповідача з вимогою про передачу йому всієї документації, як стороні по договору від 01.12.2009 року.

          Однак місцевим господарським судом не надана оцінка даній обставині. Разом з тим зроблений висновок, що продавець у договорі від 01.12.2004 року є неналежним.

          За таких обставин не підлягає задоволенню про витребування з володіння першого відповідача на користь позивача 125 метрів погонних метрів залізничної колії за адресою м. Малин, другий провулок Тухачевського1, оскільки позивачем не доведено право власності на даний предмет договору.

          Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо пропуску строку позивачем позовної давності.

          В матеріалах справи відсутня заява відповідачів про застосування строку позовної давності.

          Тому апеляційна інстанція не вправі приймати таку заяву.

          Місцевим господарським судом не порушені норми процесуального права. Та обставина, що судом був виготовлений повний текст рішення замість оголошення вступної та резолютивної частини не суперечить нормам ГПК України. Дана обставина не позбавила відповідача подати апеляційну скаргу, яка була прийнята апеляційним судом Житомирської області.

          За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню. Позов задоволеню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" на рішення господарського суду Житомирської області від 15 лютого 2010 року по справі №2/61-Д задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 лютого 2010 року по справі №2/61-Д скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

3. Матеріали справи №2/61-Д повернути в господарський суд Житомирської області.

        4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.