Постанова

від 29.03.2011 по справі 6/218-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/218-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р.                                                           Справа № 6/218-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Тимошенко О.М. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача (за первісним позовом) - не з"явився

Від відповідача (за первісним позовом) - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (за первісним позовом) Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар`єр" на рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.10р. у справі № 6/218-10 (суддя   Говор Н.Д. )

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автополюс"

до  Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар`єр"

про стягнення заборгованості в сумі 231 253 грн. 20 коп.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар`єр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс"

про визнання договору підряду №11 від 30.04.09р. недійсним.

          Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2010р. у справі №6/218-10 (суддя Говор Н.Д.) позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Автополюс" (надалі в тексті –ТзОВ «Автополюс») задоволено частково: стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" (надалі в тексті –ВАТ «Стрижавський кар'єр») на користь ТзОВ "Автополюс" 166 523,86 грн. - основного боргу, 17 716,18  грн. -  пені, 6345,10 грн. - 3% річних, 13 192,19 грн. - збитків від інфляції, 2245,73  грн. - судових витрат. В частині стягнення 27 475 грн. 87 коп. - пені –в задоволенні позову відмовлено.

          В задоволенні зустрічного позову ВАТ «Стрижавський кар'єр»до ТзОВ «Автополюс» про визнання договору підряду №11 від 30.04.09р. недійсним –відмовлено.

          Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги  частково відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, Відповідач не виконав зобов'язання, щодо оплати виконаних підрядних робіт. (арк.справи 106-109).

          Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.2010р. у справі №6/218-10, ВАТ «Стрижавський кар'єр»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення.

          Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме, судом не взято до уваги, що ВАТ «Стрижавський кар'єр»була проведена часткова оплата на суму 62 462 грн. 45 коп., згідно видаткової накладної № ТД-0000001 від 01.02.2010р.(арк.справи 115-116).

          Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №6/218-10 від 31.01. 2011р. апеляційну скаргу ВАТ «Стрижавський кар'єр»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 112).

          На виконання даної ухвали ТзОВ «Автополюс» через канцелярію Рівненського апеляційного суду 03.02.2011р., подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника. Рішення господарського суду Вінницької області, вважає обґрунтованим, законним та прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу –безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

          В судове засідання суду апеляційної інстанції 29.03.2011р. представники Позивача та Від-повідача не з'явились. Сторони про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановле-ному порядку. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті. (арк.справи 113,114).

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

          Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.09 р.  ВАТ «Стрижавський кар'єр»- Замовник та ТзОВ «Автополюс»- Виконавець  уклали договір підряду №11 (далі в тексті – Договір),  згідно якого Виконавець зобов'язується виконати роботу - "дробление негабаритных кусков горной породы и погрузка грунта" в Стрижавському кар'єрі  в обсязі 60 000 тон, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором. Для виконання роботи по Договору Виконавець використовує техніку, а саме гідравлічні екскаватори в режимі "бутобоя и погрузки". Орієнтовна ціна Договору складає –486 000 грн. 00 коп. разом з ПДВ.(п.2.3.). Договір підписано директорами ВАТ «Стрижавський кар'єр»та ТзОВ «Автополюс», скріплено відбитками їх печаток.(арк.справи 10-11).

          Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'-язків, зокрема є договори та інші правочини.

          Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Договору вартість виконаних робіт згідно п.1.1 Договору визначається фактичним об'ємом виконаних робіт із розрахунку 8,10 грн., в тому рахунку ПДВ 20% - 1,35 грн. за одну тону "подробленого негабарита горной породы"; зміна вартості робіт може проходити під впливом зміни цін на  розхідні матеріали, запчастини, використані  в ході робіт по Договору будуть зафіксовані в додатковій угоді.

          Пунктом 3.1. Договору передбачено, що об'єми і вартість робіт, виконаних Виконавцем, фіксуються та підтверджуються спеціалістами Замовника (відповідача) щомісячно в оформленних актах  прийому - передачі виконаних робіт, які підписують уповноважені представники сторін.

Згідно ч. ст. 837 ЦК України - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

          Згідно ст.509 ЦК України,–зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (бор-жник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

          Відповідно до п.5.1 Договору Виконавець зобов'язується виконувати всі роботи в об'ємі та в строки, передбачені Договором та здавати  роботи в стані, які відповідають вимогам Договору.

          На  виконання умов Договору ТзОВ «Автополюс»були виконані, передбачені Договором роботи, що стверджується Актами надання послуг №16 від 30.06.2009р. та №7 від 29.05.2009р. на загальну суму 166 523,86  грн., підписані та скріплені відбитками печаток сторін. (арк.справи 12-13).

          Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування  грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на протязі 5 банківських днів з дня підписання акту прийому - передачі виконаних робіт.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України –суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          ВАТ «Стрижавський кар'єр»свої договірні зобов'язання стосовно вчасної та повної оплати виконаних ТзОВ «Автополюс»робіт не здійснив.

          Однією з підстав оскарження рішення суду, ВАТ «Стрижавський кар'єр»зазначив неврахування судом при визначенні суми основного боргу проведеного часткового розрахунку, згідно Видаткової накладної № ТД-0000001 від 01.02.2010р. на суму 62 462 грн. 45 коп., на підставі Договору відступлення права вимоги №1/09-ВПВ від 30.09.2010р., укладеного ТОВ «Торговий дім «Стрижавський кар'єр»(первісний кредитор) та ВАТ «Стрижавський кар'єр»(новий кредитор), згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги.

При цьому, до апеляційної скарги, скаржник долучив Видаткову накладну № ТД-0000001 від 01.02.2010р. на суму 62 462 грн. 45 коп., яка відхиляється апеляційним судом.(арк.справи 121).

          В силу ст.101 ГПК України, додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо за-явник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Вищевказаний доказ –видаткова накладна, не надавались місцевому суду протягом розгляду справи з 12.10.2010 року по 13.12.2010р. і не вбачається, що місцевий суд чинив ВАТ «Стрижавський кар'єр»в цьому перешкоди.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність заборгованості Відповідача за виконані підрядні роботи в сумі 166 523 грн. 86 коп. і правомірність заявленого до стягнення Позивачем основного боргу, і обґрунтованість позовних вимог з підстав стст.11, 509, 525, 526, ЦК України, стверджених належними і достатніми доказами.

          Відповідно до ст.199 ГК України, виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

          Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язан-ня може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, штрафом, пенею, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Виконання зо-бов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, правочин щодо забезпе-чення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

          Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

          Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України -  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2  п.6.2. Договору за кожен день порушення строків  виконання грошових зобов'язань Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості фактично виконаних підрядних робіт.

          Перевіривши, на підставі ч.6 ст.232 ГК України та ч.2 ст. 231 ГК України проведений Позивачем розрахунок пені за загальний період з червня 2009р. по вересень 2010р. –місцевий суд дійшов до правильного висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню лише в сумі 17 716 грн. 18 коп., згідно акту № 7 від 29.05.09 р. за період з 05.06.09 р. по 08.01.10 р. та акту № 16 від 08.07.09 р. за період з 08.07.09 р. по 08.01.10 р., а в задоволенні решти пені, місцевий суд правомірно відмовив.

          В частині 2 ст.625 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Місцевим судом правомірно визначено, що відповідно до поданого Позивачем розрахунку збитків від інфляції за період з липня 2009р. по серпень 2010р. у сумі 13 192 грн. 19 коп. та розрахунок 3% річних за період з 05.06.09р. по 19.09.09р.  на суму  6 345 грн. 10 коп. –підлягають стягненню на підставі 625 ЦК України.

          Згідно матеріалів справи, ВАТ «Стрижавський кар'єр»подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним договір підряду №11 від 30.04.2009 р. з підстав  ч.2 ст.203 ЦК України, оскільки на його думку, особа, яка підписала Договір не є уповноваженою особою товариства.

          Відповідно до п.9.3 Статуту ВАТ "Стрижавський кар'єр" виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є директор. На дату укладання Договору директором ВАТ «Стрижавський кар'єр» був Парамонов К.В., що стверджується випискою  із державного реєстру та протоколом загальних зборів акціонерного товариства №1 від 09.04.2009р.

Спірні відносини, що є предметом даного судового розгляду виникли на підставі ст.215, ч.2 ст.203 ЦК України, якими встановлено підстави недійсності правочину та загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

          Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Як вбачається з матеріалів справи, Договір підряду №11 від 30.04.2009 р. укладений ВАТ "Стрижавський кар'єр" в особі його директора Парамонова К.В., що діє на підставі Статуту.

          Місцевим судом встановлено, що Позивачем - ВАТ  "Стрижавський кар'єр" будь - яких належних та допустимих доказів того, що оспорюваний договір укладений не директором  ВАТ "Стрижавський кар'єр" в особі його директора Парамонова К.В., не було надано.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'-єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесу-ального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар`єр" на рішення  господарського суду Вінницької області від 13.12.10 р. у справі № 6/218-10 –залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.10 р. у справі № 6/218-10–залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.