Постанова

від 05.04.2011 по справі 6/1362

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/1362

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р.                                                           Справа № 6/1362  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Тимошенко О.М. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Тимошенко В.М. дов.№90 від 04.04.2011 року

Від органу прокуратури - Рункевич І.В. посв.№82

Від відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  Приватного підприємства "Аліна" на рішення господарського суду  Житомирської області від 13.01.11 р. у справі № 6/1362 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. ).

за позовом: Прокурор м. Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі управління комунальним майном Бердичівської міської ради

до:  Приватного підприємства "Аліна"

про стягнення 10940,44 грн. заборгованості, 1747,36 грн. пені, 278,41 грн. 3% річних, 795,15 грн. інфляційних, розірвання договору від 29.11.06 №627, повернення нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року у справі №6/1362 позов задоволено частково.

          Розірвано договір №627 від 29.11.2006р. оренди нежитлового приміщення, укладений між Управлінням комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради та Приватним підприємством "Аліна".

          Присуджено приватному підприємству "Аліна" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, пров.2-й Матеріальний, 12, код 13567180) повернути Бердичівській міській раді в особі Управління комунальним майном (13301, Житомирська область, м.Бердичів, пл.Жовтнева, 1, код 25308153) нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/2, площею 58,9 кв. м.

          Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 13761,36грн.

          Стягнуто з Приватного підприємства "Аліна" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, пров.2-й Матеріальний, 12, код 13567180):

          -  на користь Державного бюджету України - 222,61грн. державного мита;

          - на користь Державного бюджету України (р/р 31217264700002 ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, код 22050003, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач приватне підприємство "Аліна" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить скасувати Рішення господарського суду Житомирської області від 13.01.2011 року по справі № 6/1362 в частині розірвання Договору оренди № 627 від 29.11.2006 року укладеного між Управлінням комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради та приватним підприємством „Аліна" та в частині повернення відповідачем нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 13300, м. Бердичів, Житомирської області, вул. Шевченка, 18/2, площею 58,9 кв.м.

          Апеляційну скаргу відповідач обгрунтовує тим, що:

          По-перше, суд першої інстанції, перевіряючи обставини щодо правомірності вимог прокурора в частині розірвання Договору оренди № 627 та розглядаючи при цьому докази, а саме лист від 10.08.2010 року та претензії позивача (а.с. 15, 17, 19-20, 22) щодо вимоги оплати боргу та наміру розірвати Договір оренди, без жодного мотивування та посилання на норму закону, - безпідставно послався, як на беззаперечний доказ.

          При чому не надано належної правової оцінки, тим обставинам, що відповідачем -ПП „Аліна" було добровільно на виконання умов Договору сплачено грошові кошти в сумі 13761,36 грн. з яких 10940,44 грн. орендна плата, 1747,36 грн. пені, 278,41 грн. 3% річних та 795,15 грн. інфляційні, що підтверджується квитанцією № 52444 від 01.12.2010 року (а.с. 96).

          13.01.2011 року, відповідачем сплачено грошові кошти в сумі 4500, 00 грн. орендної плати (оригінал квитанції № 43932 оглянуто у судовому засіданні) за період розгляду справи у суді.

          Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є, зокрема: орендна плата.

          Як передбачено ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          На момент винесення Рішення господарським судом Житомирської області 13.01.2011 року, були повністю відсутні порушення істотних умов договору зі сторони відповідача - ПП „Аліна". При чому, позивачем ні в позовній заяві ні в поясненнях суду не було зазначено яку істотну шкоду було завдано позивачу та яких благ він був позбавлений.

          Відповідно до змісту п. 4 резолютивної частини Рішення суду, провадження по справі було припинено тільки в частині стягнення заборгованості. З огляду на викладені обставини, суд дійшов помилкового висновку, що у даному випадку в наявності істотне порушення умов договору оренди, а саме: оплатність.

          По-друге: Матеріали справи містять листи (переписку) між позивачем та відповідачем стосовно продовження терміну дії договору.

          Суд дійшов помилкового висновку про те, що зі змісту листів неможливо зробити висновок про дату припинення дії договору.

          Відповідно до п. 11.1 Договору, зазначено термін дії з 29.11.2006 року до 29.10.2007 року. Пунктом 11.4 Договору передбачено, що після закінчення дії Договору оренди, за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця (до 29.11.2007 року), договір вважається поновленим на строк який встановлений договором. Тобто, термін пролонгації договору оренди за умови відсутності заперечень Орендодавця становить 1 (один) рік.

          Орендодавець не повідомляв належним чином ПП „Аліна" про існування будь - яких перешкод у подальшому користуванні майном та не надавав мотивованих пояснень про необхідність розірвання договору в односторонньому порядку, а тому ПП „Аліна" на законних підставах користувалось об'єктом оренди.

          Крім цього, відповідач -ПП „Аліна" щорічно звертався до Орендодавця з відповідними заявами (№ 35 від 27.10.2009 року, № 37 від 06.10.2010 року, які містяться в матеріалах справи) про продовження дії договору оренди на попередніх умовах. Заяви були отримані та розглянуті Орендодавцем, про що свідчать вхідні номери із датами отримання.

          На запитання суду про термін дії договору оренди № 627 представник позивача взагалі не надав жодних пояснень. В свою чергу, пояснення представників відповідача залишені по за увагою, а докази не досліджені.

          Викладені обставини підтверджуються в описовій частині Рішення суду де зазначено: так як повідомлення про відмову від договору оренди відповідачем фактично не отримане, неможливо застосувати частину 2 ст.782 ЦК України, згідно якої у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

          Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення про відмову від договору.

          Позивач не довів та не підтвердив документально факт одержання повідомлення про розірвання договору ПП „Аліна" згідно вимог ст. 782 ЦК України.

          Крім цього, позивачем виставлялися відповідачу рахунки на сплату орендної плати, а тому суд прийшов до висновку, що орендні відносини між сторонами тривають.

          За таких обставин вважаємо, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №627 від 29.11.2006р. та повернення орендованого майна є не обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

          По-третє: Позиція представника позивача - Тимошенко В.М. в судовому засіданні категорично суперечила позиції Бердичівської міської ради, викладеній письмово в листі № 614 від 21.09.2010 року за підписом заступника міського голови С.П.Онофрійчука (є в матеріалах справи).

          Зі змісту листа (абз. 3), нам пропонується отримати у приватну власність частину спірного орендованого нежитлового приміщення комунальної власності, площею 29,35 кв.м. за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/2, що не можливо співставити із позовною вимогою прокурора м. Бердичева про розірвання договору та повернення приміщення Орендодавцю. Дії Бердичівської міської ради направлені не на примусове вилучення майна з користування, а навпаки на передачу його у власність.

          Тобто, розбіжності у позиції особи в інтересах якої заявлено позов та представника в судовому засіданні дають нам підстави припустити, що суд першої інстанції при винесенні Рішення врахував помилкову позицію представника, що призвело до неправильного та не об'єктивного вирішення справи.

          Дані обставини в порушення ст. 4-7 ГПК України, взагалі не були обговорені в судовому засіданні та не викладені в описовій частині Рішення суду першої інстанції.

Розгляд наданих сторонами доказів не можна вважати повним та всебічним, а це є підставою для скасування прийнятого Рішення.

          По-четверте: В Рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 року зазначено, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

          Крім посилання на зазначене Рішення в позові, взагалі відсутні будь які інші мотивовані письмові чи усні обгрунтування прокурора про необхідність звернення з даним позовом в інтересах позивача, та підстави з яких позивач не може звернутись до суду самостійно в порядку ст. 2 ГПК України.

          Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Отже, формального посилання Прокурором на вказане Рішення Конституційного Суду України не достатньо для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради.

          В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.

          Представник позивача та органу прокуратури заперечують доводи апеляційної скарги з підстав викладених в позовній заяві, у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому рішенні.

          Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

          Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2006р. між Управлінням комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради (Позивач) та Приватним підприємством "Аліна" (Відповідач) було укладено договір №627 оренди нежитлового приміщення (а.с.4-8), за умовами якого Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає відповідно до рішення виконкому від 26.09.2006р. №492, враховуючи інвентаризаційну справу Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації, в строкове платне користування нежитлові приміщення, надалі - Об'єкт, за адресою: 13300, Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Шевченка, 18/2, площею - 58,90 кв.м., експертною вартістю - 36550,98грн. станом на 30.09.2006р.

          На виконання умов даного договору 29.11.2006р. сторони підписали акт приймання-передачі нежитлового приміщення (а.с.9).

          Характер використання приміщення: кафе, площею 58,90 кв.м. (п.1.2 договору).

          Договір діє з 29.11.2006р. до 29.10.2007р. (п.11.1 договору від 29.11.2006р.).

          Згідно п.3.1 даного договору орендна плата визначається відповідно до Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно Методики розрахунку плати за оренду комунального майна територіальної громади, затвердженої рішенням міської ради  від 10.10.2002р. за №68, даного договору та розрахунку і становить 218,76грн.+20%ПДВ х місячний індекс інфляції за місяць станом на 30.11.2006р.

          Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 договору).          

          Орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно в 15-ти денний термін наступного за звітним періодом місяця (п.3.3. договору).

          Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.4 договору).

          Якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ (п.3.5 договору).

          Наднормативна сума орендної плати, що надійшла орендодавцю, підлягає, в установленому порядку, зарахуванню в рахунок наступних платежів (п.3.6 договору).

          До орендної плати не включається витрати на електроенергію, газопостачання, опалювання, водопостачання, каналізацію, радіофікацію, інші комунальні послуги та експлуатаційні витрати, а також витрати, пов'язані з утриманням засобів телефонного зв'язка (п.3.7 договору).

          29.10.2007р. між тими ж сторонами було підписано додаток №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 29.11.2006р. №627, відповідно до якого пункт 1.1. розділу 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції: "1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконкому від 26.09.2006р. №492 та інвентаризаційної справи Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації в строкове платне користування нежитлове приміщення, надалі об'єкт, за адресою: 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Шевченка, 18/1, площею 58,90кв.м., ринковою вартістю 89254,70 грн. станом на 30.06.2007р."; пункт 3.1 розділу 3 "Орендна плата" викладено в наступній редакції: "3.1 Орендна плата визначається відповідно до Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" згідно з рішенням міської ради від 10.07.2007р. №239 "Про затвердження орендних ставок та методики розрахунку орендної плати за використання комунального майна територіальної громади м.Бердичева", даного додатку, розрахунку і становить (829,62+20% ПДВ) грн. х на місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.08.2008 та нараховується з 01.08.2007р".

          Як пояснив представник позивача, номер будинку об'єкта оренди - "18/1" вказано помилково. Фактично номер будинку - "18/2".  

          Пунктом 5.5 договору оренди, який кореспондується з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

          Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів вчасно не виконував, в зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем за період лютий 2010р. - серпень 2010р. в сумі 10940,44грн.

          Позивачем неодноразово направлялись претензії з вимогою сплати боргу (а.с.15,17,19-20), які залишені без відповіді та задоволення.

          10.08.2010р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення в порядку ст.782 ЦК України про відмову від договору оренди та необхідність повернути орендований об'єкт протягом трьох днів. Також повідомив про те, що в разі невиконання вимог договору управління комунальним майном Бердичівської міської ради буде змушене звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди (а.с.22).    

          Оскільки відповідач вимоги щодо сплати орендних платежів не виконав, позивач просить стягнути з відповідача 10940,44 грн. заборгованості по орендній платі, 1747,36 грн. пені, 278,41 грн. 3% річних, 795,15 грн. інфляційних, розірвати договір оренди від 29.11.06 №627 та повернути нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул.Шевченка,18/2, площею 58,9 кв.м.

          Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що заборгованість перед позивачем ним сплачена у повному обсязі, про що свідчить квитанція №52444 від 01.12.2010р. (а.с.96), а тому підстав для розірвання договору оренди нежитлового приміщення №627 від 29.11.20006р. у позивача немає.

          Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому одна сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно з ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

          У  разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2 ст.782 ЦК України).

          Відповідно до п.8.1 договору оренди №627  орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору, припинення його дії, відмови або розірвання у випадках невиконання умов, передбачених у п.5 даного договору, та інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

          Пунктом 8.5 договору оренди №627 визначено право орендодавця відмовитися в односторонньому порядку від договору оренди та вимагати повернення об'єкта оренди, якщо орендар не вносить плату за користування ним протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

          Як зазначалось вище, позивач 10.08.2010р. направив відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди від 29.11.2006р. №627 та необхідність повернення орендованого майна, яка направлена на адресу ПП "Аліна" рекомендованим листом (а.с.22-24).   

          Враховуючи, що повідомлення про відмову від договору повернулось з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору в судовому порядку.  

          За невиконання або неналежне виконання орендарем зобов'язань, вказаних у даному договорі, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством (п.9.1 договору).

          Згідно ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є, зокрема: орендна плата.

          Як передбачено ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим  для виконання  сторонами.

          Пунктом 1 частини 1  статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок  односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це  встановлено договором або законом, або розірвання договору.

          Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.  

          З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку в наявності істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору оренди є його оплатність.

          Матеріали справи містять листи (переписку) між позивачем та відповідачем стосовно продовження терміну дії договору.

          Однак, зі змісту листів неможливо зробити висновок про дату припинення дії договору. А так як повідомлення про відмову від договору оренди відповідачем фактично не отримане, неможливо застосувати частину 2 ст.782 ЦК України, згідно якої у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

          Враховуючи, що позивачем виставлялися відповідачу рахунки на сплату орендної плати та направлялось повідомлення про відмову від договору оренди, суд прийшов до правильного висновку, що орендні відносини між сторонами тривають.   

          За таких обставин позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №627 від 29.11.2006р. та повернення орендованого майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          В частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 13761,36грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору в зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми за час розгляду справи в суді, що підтверджується копією квитанції №52444 від 01.12.2010р., оригінал якої оглянуто в судовому засіданні (а.с.96).

          Таким чином, місцевим господарським судом повно з"ясовані обставини у справі. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аліна" на рішення господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року по справі №6/1362 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року по справі №6/1362 залишити без змін.

3. Матеріали справи №6/1362 повернути в господарський суд Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.