Рішення

від 31.03.2011 по справі 16/5007/19/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5007/19/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2011 р. Справа № 16/5007/19/11

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Гансецького В.П.  

за участю представників сторін:

від позивача: Віднік Ю.В., дов. № 341 від 31.03.11р. 

від відповідача: не з'явився       

    Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (смт.Попільня Житомирської області)  

       до Приватного підприємства "Велес Україна" (м.Бердичів Житомирської області)

       про стягнення 6931,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 6931,00 грн. боргу за відпущену лісопродукцію - пиловник дубовий згідно договору від 30.06.10р. № 112.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив.

Ухвала господарського суду від 15.03.11р., яка направлялась відповідачу за адресою: м.Бердичів Житомирської області, вул.Воровського 12 повернулась до суду з відміткою відділення зв'язку про те, що за даною адресою "фірма не існує".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.02.11р. відповідач зареєстрований за адресою: м.Бердичів Житомирської області, вул.Воровського 12.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2010 року між Державним підприємством "Попільнянське лісове господарство" та Приватним підприємством "Велес Україна" укладено договір № 112      (а.с.10).

На виконання вказаного договору (пп.1.1), продавець (позивач) продав, а покупець (відповідач) купив лісопродукцію - пиловник дубовий.

Відповідно до пп.6.1 договору, даний договір діє з 30 червня по 31 вересня 2010 року.

Згідно з пп.1.2 договору, поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко - нижній склад продавця місячними партіями, як правило пропорційними частинами.

Підпунктом 2.1 договору сторони погодили, що розрахунок, передоплата 100% вартості, проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця за партію товару згідно виставленого рахунку на протязі 5-ти банківських днів.

Відповідно до пп.3.1 договору, в разі здійснення покупцем передоплати, продавець повинен здійснити поставку лісопродукції не пізніше 5-ти календарних днів з моменту перерахування коштів у порядку передоплати на поточний рахунок продавця.

Відповідно до пп.3.3 договору, продавець разом з продукцією зобов'язується надати покупцю: рахунок-фактуру, податкову накладну, транспортну накладну, специфікацію в двох примірниках завірених печаткою відправника.

Згідно з пп.4.1 договору сторони встановили, що приймання лісопродукції за кількістю та якістю проводиться покупцем на складі продавця.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з надходженням від приватного підприємства "Велес Україна" гарантійного листа від 14.09.10р. № 2 (а.с.11) з проханням відпустити лісопродукцію - пиловник дубовий в кількості 22 м.куб., з гарантією оплати до 21.09.10р., позивачем відпущено відповідачу лісопродукцію в кількості 22 м.куб.

Згідно даних позивача, розрахунків за отриману лісопродукцію - пиловник дубовий у строк, вказаний у гарантійному листі, тобто до 21.09.10р. відповідач не здійснив.

Матеріали справи також свідчать, що претензію позивача від 27.10.10р. № 877 з вимогою оплатити відпущену лісопродукцію відповідач залишив без задоволення (а.с.12).

Крім того, факсом від 15.11.10р. позивачу направлено ще один гарантійний лист від 15.11.10р. № 15/1 (а.с.13), яким відповідач в письмовій формі гарантував повний розрахунок  до 06.12.10р. Однак, розрахунків за відпущену лісопродукцію у вказаний строк відповідач не провів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за отриману лісопродукцію - пиловник дубовий  утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 6931,00 грн., що підтверджується обгрунтованим розрахунком суми боргу (а.с.14), підписаним позивачем актом звіряння розрахунків станом на 28.01.11р.(а.с.15), довідкою позивача від 31.03.11р. № 340 (а.с.38) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення,  в  якому одна сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На день звернення з позовом до суду та на день прийняття рішення у справі, за даними позивача, відповідач свої зобов'язання за договором  не виконав.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 6931,00 грн. боргу за відпущену лісопродукцію - пиловник дубовий згідно договору від 30.06.10р. № 112.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Велес Україна", 13300 м.Бердичів Житомирської області, вул.Воровського 12, ідентифікаційний код 36911097:

- на користь Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство", 13500, смт.Попільня Житомирської області, вул.Б.Хмельницького 61/2, ідентифікаційний код 13549845 - 6931,00 грн. боргу за відпущену лісопродукцію - пиловник дубовий, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                      Повне рішення складено та підписано 31.03.11р.    

                      Суддя       Гансецький В.П.

Друк:: 3 прим.

1 - у справу,

2 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.).