Рішення

від 20.03.2008 по справі 46/1-25/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/1-25/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  46/1-25/55

20.03.08

За позовом     Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»

до    Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про  стягнення 100088,50 грн.                                                                                                               

                                                                                                               Суддя Морозов С.М.

Представники сторін:

від позивача:         Махніч С.В. (довіреність №44 від 16.01.2008р.)

                               Клімова Л.І. (довіреність №1830 від 16.10.2007р.)

від відповідача:     Коваленко Т.В. (довіреність №758/32-0818 від 12.02.2008р.)

                В судовому засіданні 13 березня 2007 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 100088,50 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.08.2007р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2007р., позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2008р. рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2007р. скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Представник відповідача заявлені вимоги не визнав та просив відмовити у  задоволенні позову, з підстав, викладених в письмових запереченнях, вказуючи на відсутність у позивача доказової бази щодо завдання йому матеріальних збитків, оскільки відшкодуванню в такому разі підлягають сплачена позивачем з вини відповідача неустойка (штраф) за недопоставку або непоставку алкогольної продукції, а у позивача відсутні такі докази. На думку відповідача, позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками, оскільки причиною для винесення розпорядження про призупинення дії ліцензії стало несвоєчасне подання відповідачем платіжних документів на її продовження.    

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізумрудний»зареєстрований Джанкойською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 26.12.1991 р.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є підприємством первинного виноробства, що підтверджується довідкою Державного комітету статистики України від 10.02.2005 р., де визначено види його діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності, а саме:

01.13.0 (вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, у тому числі вирощування винограду і переробка його на вино в межах господарства);

15.91.0 (виробництво дистильованих алкогольних напоїв –коньяку (переробка сільськогосподарських продуктів).

24.04.2001 р. для здійснення підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню, позивачем було отримано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв № 595, терміном дії з 20.04.2001 р. по 20.04.2006 р.

21.04.2005 р. Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України прийнято розпорядження № 555-р про призупинення дії ліцензії позивача.

Відповідно до вказаного розпорядження Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізумрудний»зобов'язано тимчасово припинити діяльність з виробництва алкогольних напоїв (виноробна продукція та коньяки) у зв'язку з призупиненням дії ліцензії № 595 від 20.04.2001 р.

05.05.2005 р. відповідачем видано наказ № 172 про поновлення дії спірної ліцензії позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2005 р. у справі №11/163, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 р., розпорядження Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України №555-р від 21.04.2005 р. визнано недійсним.  

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилання відповідача на поновлення дії ліцензії та твердження про відсутність причинного зв'язку між його діями та понесеними позивачем збитками спростовуються вказаним рішенням господарського суду, адже ним надано правову оцінку акту Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України. Тобто, дане рішення має приюдиційне значення для суду, що розглядає позов про заподіяні збитки.  

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2005 р. встановлено, що відповідач неправомірно призупинив дію ліцензії №595, необґрунтовано заявив вимогу про доплату за неї і виніс невмотивоване розпорядження №555-р, у зв'язку з чим, позовні вимоги було задоволено. Крім того, вказаним рішенням судом відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, зважаючи на відсутність предмету спору, у зв'язку з поновленням дії ліцензії. Така відмова суду ґрунтувалася на тому, що наказ №172 від 05.05.2005р. про поновлення ліцензії не містить ніяких відомостей про анулювання, відкликання або визнання недійсним розпорядження № 555-р.

З наведеного беззаперечно випливає факт того, що в силу дії розпорядження №555-р про зупинення дії ліцензії №595 з 24.01.2005 р. по 05.05.2005 р. підприємство позивача зобов'язано було на 11 днів зупинити виробництво, котре складає основний вид його діяльності. А оскільки виробнича підприємницька діяльність позивача було унеможливлена, то протягом 11 днів Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізумрудний»зазнавав майнової шкоди, недоотримуючи доходи, реально одержувані у звичайних умовах діяльності, спрямованої на отримання економічної вигоди.

Отже, наведеним підтверджується наявність причинного зв'язку між протиправними діями Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України по винесенню неправомірного розпорядження №555-р та збитками, що його зазнало підприємство позивача.

Відповідно до частини першої ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту прав та інтересів, згідно з п. 8 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, є, зокрема, відшкодування збитків та майнової шкоди.   

У ст. 22 Цивільного кодексу України вказується, що особа, якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками визнаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних

обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями частини третьої ст. 22 Цивільного кодексу закріплено, що збитки  відшкодовуються  у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або більшому розмірі.

Відповідно до розрахунку матеріальних збитків, приєднаного позивачем до позовної заяви сума упущеної вигоди становить 100088,50 грн.

Судом приймається наданий позивачем розрахунок, оскільки розмір збитків був визначений ним, виходячи з звичайних умов діяльності підприємства у спірний період, а саме: шляхом визначення фактичного прибутку, отриманого підприємством за один робочий день з початку року, помноженого на кількість днів простою.     

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем заявлені вимоги не спростовані, обґрунтованості своїх заперечень суду не доведено.  

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, решта доданих до матеріалів справи доказів  до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» до відповідача про стягнення 100 088,50 грн. збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача в сумі 1119,00 грн.  відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,  –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка 1) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»(ідентифікаційний код №00233709, адреса: 96116, АР Крим, Джанкойський район, с. Ізумрудне, вул. Свободна 33, р/р №26003301360783 в Філії ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418) 100088,50 (сто тисяч вісімдесят вісім гривень 50 копійок) грн. Видати наказ.

Стягнути з Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка 1) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»(ідентифікаційний код №00233709, адреса: 96116, АР Крим, Джанкойський район, с. Ізумрудне, вул. Свободна 33, р/р №26003301360783 в Філії ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418) судові витрати в розмірі 1119,00 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                          С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 26.03.2008р.