Постанова

від 25.12.2007 по справі 3/357

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/357

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.12.2007                                                                                           № 3/357

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Вербицької О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача          не з'явився,

від відповідача 1 Музичко Р.В., Іларіонов Є.А.,

 від відповідача 2 Войтович С.О.,

 від третьої особи Кац Д.Г.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Чок"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.10.2007

 у справі № 3/357  

 за позовом                               Київської міської ради

 до                                                   1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Чок"

                                                  2. Комунального закладу "Парк культури та відпочинку "Гідропарк"

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,           Головне управління культури та мистецтв Київської міської Ради

 про                                                  визнання недійнсним договору оренди та повернення мамйна

           Постанова прийнята 25.12.2007 у зв'язку з оголошенням перерви у судових засіданнях 29.11.2007 та 11.12.2007 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди №3 від 30.11.2006, укладеного між відповідачами, недійсним, та про зобов'язання відповідача-1 повернути відповідачу-2 майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 у справі № 3/357 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди № 3 комунального майна будівель та споруд атракціонного обладнання Парку культури та відпочинку “Гідропарк” м. Києва, що належить територіальній громаді міста Києва, загальною площею 5092 кв.м. та розташоване за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а, укладеного 30.11.2006 між ТОВ “Авто-Чок” та Комунальним закладом “Парк культури та відпочинку “Гідропарк”. Зобов'язано ТОВ “Авто-Чок” повернути майно комунальної власності загальною площею 5092 кв.м., розташоване за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а Комунальному закладу “Парк культури та відпочинку “Гідропарк” у стані не гіршому, ніж було отримано згідно з наступним переліком: атракціон “Орбіта”(196 кв.м.), атракціон “Світлофор”(1122 кв.м.), атракціон “Автомобілі, що стикаються” (320 кв.м.), атракціон “Сюрприз” (200 кв.м.), атракціон “Гойдалки, що обертаються” (168 кв.м.), атракціон “Ромашка” (256 кв.м.), атракціон “Веселі гірки” (676 кв.м.), атракціон “Малюк” (209 кв.м.), атракціон “Північ” (120 кв.м.), атракціон “Сонечко” (80 кв.м.), атракціон “Берізки”, атракціон “Дитяча залізниця” (1539 кв.м.), атракціон будівля каси № 1 (5,7 кв.м.), атракціон Будівля каси № 2 (79,30 кв.м.), атракціон “Будівля лижної бази” (121,50 кв.м.). Стягнуто з відповідачів на користь Київської міської ради по 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, провадження у справі в частині визнання недійсним договору припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та прийняти нове рішення про відмову в частині позовних вимог про повернення майна.

Відповідач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги та рішення суду залишити без змін.

25.12.2007 відповідачем-2 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 3/357 до остаточного вирішення справи № 27/205 про визнання дійсним договору оренди № 3 за позовом ТОВ “АВТО-ЧОК” до КЗ ПКтВ “Гідропарк”.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання, відмовила в його задоволенні у зв'язку з відсутністю, передбачених ч. 1 ст. 79 ГПК України, підстав для зупинення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідачів та третьої особи, встановив наступне:

01.02.2001 між відповідачем-2 як орендодавцем та відповідачем-1 як орендарем укладено договір оренди № 3 нерухомого майна, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду атракціонне обладнання (перелік, вартість та загальна площа якого наведена у додатку № 1 до цього договору), яке розташоване на о. Передмісна Слобідка, 1, що перебуває на балансі Комунального підприємства Парк культури та відпочинку “Гідропарк” м. Києва.

На час розгляду даної справи комунальне майно, будівлі та споруди атракціонного обладнання, що перебувають на балансі Комунального Закладу “Парк культури та відпочинку “Гідропарк” м. Києва, знаходяться за адресою м. Київ, просп. Броварський, 12 а.

Згідно п. 6.2 договору оренди № 3 від 01.02.2001 строк його дії встановлено до 31.01.2006.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2005 № 556/3017 надано дозвіл відповідачу-1 після проведення незалежної оцінки справедливої вартості майна провести реконструкцію споруд комплексу атракціонів парку культури та відпочинку “Гідропарк” у Дніпровському районі м. Києва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають в оренді цього товариства, згідно з додатком до вказаного рішення. Крім цього, рішенням передбачено, що після завершення реконструкції комплексу атракціонів парку культури та відпочинку “Гідропарк” реконструйовані споруди підлягають передачі у власність позивачу.

Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 № 241/3332 парку культури та відпочинку “Гідропарк” у Дніпровському районі м. Києва надано дозвіл продовжити договір оренди споруд комплексу атракціонів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають на праві оперативного управління за парком, до початку реконструкції, але не більше 1 року, і встановити річну орендну плату у розмірі 7 % від вартості споруд комплексу атракціонів парку.

Додатковою угодою № 1 від 18.05.2006 до договору оренди нерухомого майна № 3 від 01.02.2001 строк дії договору продовжено з 01.02.2006 по 30.01.2007.

Під час строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001, між відповідачами укладено договір № 3 від 30.11.2006 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду будівлі та споруди атракціонного обладнання (повний перелік, вартість та загальна площа яких наводиться у додатку № 1 до договору, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та знаходяться за адресою м. Київ, проспект Броварський, 12-а, загальною площею 5092 кв.м.).

Згідно додатку № 1 до договору № 3 від 30.11.2006 об'єктами оренди є атракціон “Орбіта” (196 кв.м.), атракціон “Світлофор” (1122 кв.м.), атракціон “Автомобілі, що стикаються” (320 кв.м.), атракціон “Сюрприз” (200 кв.м.), атракціон “Гойдалки, що обертаються” (168 кв.м.), атракціон “Ромашка” (256 кв.м.), атракціон “Веселі гірки” (676 кв.м.), атракціон “Малюк” (209 кв.м.), атракціон “Північ” (120 кв.м.), атракціон “Дитяча залізниця” (1539 кв.м.), атракціон “Сонечко” (80 кв.м.), будівля каси № 1 (5,7 кв.м.), будівля каси № 2 (79,30 кв.м.), будівля лижної бази (121,50 кв.м.).

Пунктом 9.1 договору визначено строк дії договору з 30.11.2006 до 29.11.2009.

23.02.2007 відповідач-2 надіслав відповідачу-1 лист-повідомлення про припинення орендних правовідносин за договором оренди № 3 від 01.02.2001, та на підставі п. 7.5 договору і ст. 785 ЦК України вимагав повернення будівель та споруд атракціонного обладнання.

Як вбачається із повідомлень про вручення поштового відправлення відповідач-1 лист від 23.02.2007 отримав лише 02.03.2007 (т. 1, а.с.70, 71).

06.04.2007 відповідачем-2 направлено орендареві повторне повідомлення з вимогою щодо повернення майна внаслідок закінчення строку дії договору оренди від 01.02.2001. Зазначений лист відповідач-1 отримав 11.04.2007, що підтверджується відміткою на копії листа від 06.04.2007 № 53 (т.1, а.с. 35).

Суд першої інстанції визнав недійсним договір № 3 від 30.11.2006 на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України у зв'язку з невідповідністю договору вимогам закону та відсутності у орендодавця належних достатніх повноважень на укладання такого роду договорів без дозволу Київської міської ради. Крім того, на підставі ст. 400 ЦК України, згідно якої недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем цього майна, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 повернути майно, передане за договором.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи із нижчевикладеного.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 793 ЦК України, в редакції чинній станом на 30.11.2006, передбачала, що договір найму будівлі, споруди чи їх окремої частини, укладений строком більше ніж на один рік, підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 220 ЦК України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, що строк договору № 3 від 30.11.2006 встановлено більший ніж в один рік, даний договір згідно вимог закону підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню. Однак, сторонами не дотримано нотаріальної форми договору.

Наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначені у ст. 220 ЦК України – такий правочин є нікчемним, він не породжує жодних правових наслідків.

Як вбачається зі змісту ст. 215 ЦК України, недійсні правочини поділяються на нікчемні (абсолютно недійсні) та оспорювані (відносно недійсні) правочини. Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом. Оспорюваним є правочин, недійсність якого прямо законом не встановлена, але може бути встановлена рішенням суду.

Таким чином, зазначеною статтею передбачається право особи на звернення до суду про визнання нікчемного правочину дійсним, і про визнання оспорюваного правочину недійсним.

Оскільки договір № 3 від 30.11.2006 є нікчемним (недійсним в силу закону), він не може визнаватись недійсним у судовому порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди № 3 від 30.11.2006 необхідно припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача-1 повернути майно комунальної власності, будівлі та споруди атракціонного обладнання не може бути задоволена, виходячи з такого.

Як зазначалось вище, 01.02.2001 між відповідачем-2 та відповідачем-1 укладено договір оренди № 3 нерухомого майна, строк дії якого встановлений до 31.01.2006.

Додатковою угодою № 1 від 18.05.2006 строк дії договору № 3 від 01.02.2001 продовжено з 01.02.2006 по 30.01.2007.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Так як строк договору № 3 від 01.02.2001 було встановлено до 30.01.2007, повідомлення про наявність заперечень щодо продовження договору чи вимога про повернення майна повинна бути здійснена до 28.02.2007.

Проте, як встановлено, перша вимога відповідача від 23.02.2007 № 37 про повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору надійшла позивачу лише 02.03.2007, а друга вимога від 06.04.2007 № 53 - 11.04.2007, тобто після, встановленого законом, строку.

Отже, відповідач-1 правомірно користується майном, оскільки на підставі ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди № 3 від 01.02.2001 вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Чок” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2007 у справі № 3/357 –скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2, п. 3 ст. 103, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Чок” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 у справі № 3/357 скасувати.

3.          Провадження по справі в частині визнання недійсним договору оренди № 3 комунального майна будівель та споруд атракціонного обладнання Парку культури та відпочинку “Гідропарк” м. Києва, що належить до територіальної громади міста Києва, загальною площею 5092 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а, укладеного 30.11.2006 між ТОВ “Авто-Чок” та Комунальним закладом “Парк культури та відпочинку “Гідропарк” припинити.

4.          Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Чок” повернути майно комунальної власності загальною площею 5092 кв.м., розташоване за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а Комунальному закладу “Парк культури та відпочинку “Гідропарк” у стані не гіршому, ніж було отримано, згідно переліку, що вказаний у позовній заяві.

5.          Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Чок” (м. Київ, вул. Колекторна, 40-А, код ЄДРПОУ 21674441) 42,50 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.

6.          Матеріали справи № 3/357 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

 27.12.07 (відправлено)