Постанова

від 17.04.2008 по справі 3/357

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/357

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 квітня 2008 р.                                                                                    № 3/357  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:І. Воліка (доповідача),І. Плюшка,С. Шевчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуКомунального закладу "Парк культури та відпочинку "Гідропарк"

на постановувід 25.12.2007

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 3/357

за позовом     Київської міської ради

до1)          Товариства з обмежено відповідальністю (ТОВ)     "Авто-Чок",2)          Комунального закладу "Парк культури та      відпочинку "Гідропарк"

третя особаГоловне управління культури і мистецтв Київської міської ради

про  визнання недійсним договору оренди та повернення майна

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаШинкаренко Я.В. (дов. № 225-КР-277 від 12.03.2008);

відповідача-1Музиченко Р.В. (дов. від 28.01.2008 № б/н);

відповідача-2Прохоренко  К.А. (дов. від 22.11.2007 № б/н);

третьої особине з'явились;

                                            ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Авто-Чок" (відповідач-1), Комунального закладу "Парк культури та відпочинку"Гідропарк" (відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди № 3 комунального майна територіальної громади міста Києва, загальною площею 5092 кв.м розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 12-А укладеного, 30.11.2006 між відповідачем-2 та відповідачем-1 та про зобов'язання повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір оренди № 3 від 30.11.2006 укладено між відповідачами без відповідного обов'язкового дозволу Київської міської ради, уповноваженої безпосереднім власником майна  -        територіальною громадою міста Києва, здійснювати право розпорядження комунальним майном. Посилання відповідачів у п.1.1 спірного договору оренди  № 3 від 30.11.2006 на рішення Київради від 29.11.2005 та від 16.03.23006 є безпідставними,  оскільки   рішенням   Київради  № 556/3017  від  29.11.2005  та  рі-      

Доповідач:  Волік І.М.

шенням Київради № 241/3332 від 16.03.2006, надано дозвіл на продовження строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001 на строк не більше одного року, тобто до 31.01.2007. На цій підставі, зазначені в п. 1.1 договору оренди № 3 від 30.11.2006 рішення Київради не можуть вважатися такими, що дають дозвіл на укладення спірного договору на новий строк до 29.11.2009.

Отже, позивач вказує, що укладення договору оренди № 3 від 30.11.2006 на строк до 29.11.2009 без відповідного дозволу Київської міської ради на надання комунального майна в оренду на цей строк є порушенням ст.ст. 2, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 5, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 137 ГК України, ст. 327 ЦК України, а також суперечить п. 10.10 Порядку передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради      № 344/91 від 28.09.2006.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.10.2007 у справі № 3/357 (суддя Сівакова В.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди № 3 комунального майна будівель та споруд атракціонного обладнання Парку культури та відпочинку "Гідропарк" м. Києва, що належить територіальній громаді міста Києва, загальною площею 5092 кв.м. та розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 12-а, укладеного 30.11.2006 між ТОВ "Авто-Чок" та Комунальним закладом "Парк культури та відпочинку "Гідропарк"; зобов'язано ТОВ "Авто-Чок" повернути майно комунальної власності загальною площею 5092 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 12-а Комунальному закладу "Парк культури та відпочинку "Гідропарк" у стані не гіршому, ніж було отримано згідно з наступним переліком: атракціон "Орбіта"(196 кв.м.), атракціон "Світлофор"(1122 кв.м.), атракціон "Автомобілі, що стикаються" (320 кв.м.), атракціон "Сюрприз" (200 кв.м.), атракціон "Гойдалки, що обертаються" (168 кв.м.), атракціон "Ромашка" (256 кв.м.), атракціон "Веселі гірки" (676 кв.м.), атракціон "Малюк" (209 кв.м.), атракціон "Північ" (120 кв.м.), атракціон "Сонечко" (80 кв.м.), атракціон "Берізки", атракціон "Дитяча залізниця" (1539 кв.м.), атракціон будівля каси № 1 (5,7 кв.м.), атракціон Будівля каси № 2 (79,30 кв.м.), атракціон "Будівля лижної бази" (121,50 кв.м.); стягнуто з відповідачів на користь Київської міської ради по 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване посиланням на те, що на момент укладення оспорюваного договору у орендодавця був відсутній необхідний обсяг повноважень на укладання такого роду договорів без дозволу Київської міської ради та у зв'язку з невідповідністю договору вимогам закону, зокрема ч. 1, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України. Крім того, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 повернути майно, передане за договором оренди задоволено на підставі ст. 400 ЦК України, згідно якої недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем цього майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 (колегія суддів: головуючий - Моторний О.А., судді - Кошіль В.В., Вербиць-    ка О.В.) рішення господарського суду м Києва від 22.10.2007 у справі № 3/357  скасовано; провадження по справі в частині визнання недійсним договору оренди № 3 комунального майна будівель та споруд атракціонного обладнання Парку культури та відпочинку "Гідропарк" м. Києва, що належить до територіальної громади міста Києва, загальною площею 5092 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 12-а, укладеного 30.11.2006 між ТОВ "Авто-Чок" та Комунальним закладом "Парк культури та відпочинку "Гідропарк" припинено; відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "Авто-Чок" повернути майно комунальної власності загальною площею 5092 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 12-а Комунальному закладу “Парк культури та відпочинку "Гідропарк" у стані не гіршому, ніж було отримано, згідно переліку, що вказаний у позовній заяві;

Постанова мотивована тим, що договір найму будівлі (споруди), укладеного строком більше ніж на один рік, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Виходячи з положень ст. 220 ЦК України, недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий правочин є нікчемним, він не породжує жодних правових наслідків.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки договір № 3 від 30.11.2006 є нікчемним (недійсним в силу закону), він не може визнаватись недійсним у судовому порядку, а тому провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди необхідно припинити на підставі п. 1 ч. 1    ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з судовим рішенням господарського суду апеляційної інстанції, Комунальний заклад "Парк культури та відпочинку"Гідропарк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 скасувати та залишити без змін рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2007 у справі № 3/3575. В обґрунтування своїх вимог скаржник  посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції  норм матеріального та порушення процесуальних норм, що призвело до         прийняття незаконного судового рішення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю- доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,  01.02.2001 між відповідачем-2 (орендодавець) та відповідачем-1 (орендар) укладено договір оренди № 3 нерухомого майна, яке розташоване на о. Передмісна              Слобідка, 1, що перебуває на балансі Комунального закладу "Парк культури та відпочинку "Гідропарк", згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду атракціонне обладнання (перелік, вартість та загальна площа якого наведена у додатку № 1 до цього договору).

На час розгляду даної справи комунальне майно, будівлі та споруди атракціонного обладнання, що перебувають на балансі Комунального закладу “Парк культури та відпочинку “Гідропарк” м. Києва, знаходяться за адресою м. Київ, просп. Броварський, 12 а.

Згідно п. 6.2 договору оренди № 3 від 01.02.2001 строк його дії встановлено до 31.01.2006.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2005 № 556/3017 надано дозвіл ТОВ "Авто-Чок" після проведення незалежної оцінки справедливої вартості майна провести реконструкцію споруд комплексу атракціонів парку культури та відпочинку “Гідропарк” у Дніпровському районі м. Києва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають в оренді цього товариства, згідно з додатком до вказаного рішення. Крім цього, рішенням передбачено, що після завершення реконструкції комплексу атракціонів парку культури та відпочинку “Гідропарк” реконструйовані споруди підлягають передачі у власність ТОВ "Авто-Чок".

Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 № 241/3332 парку культури та відпочинку “Гідропарк” у Дніпровському районі м. Києва надано дозвіл продовжити договір оренди споруд комплексу атракціонів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають на праві оперативного управління за парком, до початку реконструкції, але не більше оного року, і встановити річну орендну плату у розмірі 7 % від вартості споруд комплексу атракціонів парку.

Додатковою угодою № 1 від 18.05.2006 до договору оренди нерухомого майна № 3 від 01.02.2001 строк дії договору продовжено з 01.02.2006 по 30.01.2007.

Під час строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001, між відповідачем-2 та відповідачем-1 укладено договір № 3 від 30.11.2006 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, згідно якого орендодавець (відповідач-2) передає, а орендар (відповідач-1) приймає в оренду будівлі та споруди атракціонного обладнання (повний перелік, вартість та загальна площа яких наводиться у додатку № 1 до договору), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та знаходяться за адресою м. Київ, проспект Броварський, 12-а, загальною площею 5092 кв.м.

Пунктом 9.1 договору визначено строк дії договору з 30.11.2006 до 29.11.2009.

Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.02.2007 відповідач-2 надіслав відповідачу-1 лист-повідомлення про припинення орендних правовідносин за договором оренди № 3 від 01.02.2001, та на підставі п. 7.5 договору, ст. 785 ЦК України вимагав повернення будівель та споруд атракціонного обладнання. Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу-1 листа від 23.02.2007 отримано лише 02.03.2007.

06.04.2007 відповідачем-2 направлено орендареві повторне повідомлення з вимогою щодо повернення майна внаслідок закінчення строку дії договору оренди від 01.02.2001. Зазначений лист відповідач-1 отримав 11.04.2007, що підтверджується відміткою на копії листа від 06.04.2007 № 53.

Виходячи з вищезазначених обставин справи та норм чинного законодавства України господарський суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не погодився з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним договору № 3 від 30.11.2006 на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України виходячи з наступного.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 793 ЦК України, в редакції чинній станом на 30.11.2006, передбачала, що договір найму будівлі, споруди чи їх окремої частини, укладений строком більше ніж на один рік, підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, що строк договору № 3 від 30.11.2006 встановлено більший ніж в один рік, даний договір згідно вимог закону підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню. Однак, сторонами не дотримано нотаріальної форми договору.

Наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначені у ст. 220 ЦК України – такий правочин є нікчемним, він не породжує жодних правових наслідків.

Зі змісту ст. 215 ЦК України вбачається, що недійсні правочини поділяються на нікчемні (абсолютно недійсні) та оспорювані (відносно недійсні) правочини. Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом. Оспорюваним є правочин, недійсність якого прямо законом не встановлена, але може бути встановлена рішенням суду.

Відповідно до ст. 1117  ГПК України переглядаючи у касаційному порядку  судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже, правильним є висновок господарського суду апеляційної інстанції, що оскільки договір № 3 від 30.11.2006 є нікчемним (недійсним в силу закону), він не може визнаватись недійсним у судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що господарський суд апеляційної інстанції всебічно та повно дослідив всі обставини справи, надав їм об'єктивну оцінку та правильно застосував норми матеріального права.

Між тим, суд апеляційної інстанції виходячи з того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, помилково застосував п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припинивши провадження у справі.

Положення ст. 80 ГПК України встановлюють вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі і розширеному тлумаченню не підлягають. А тому встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту порушеного права, господарський суд повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі.

Беручи до уваги, що господарський суд апеляційної інстанції, повно з'ясувавши обставини справи, припустився помилки щодо застосування п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинивши провадження у справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу Комунального закладу "Парк культури та відпочинку"Гідропарк" задовольнити частково та внести відповідні зміни в резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2007.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу "Парк культури та відпочинку "Гідропарк" задовольнити частково.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 у справі 3/357 змінити, виклавши п. 3 в наступній редакції:

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди     № 3 комунального майна будівель та споруд атракціонного обладнання парку культури та відпочинку "Гідропарк" міста Києва від 30.11.2006 відмовити.

В решті –резолютивну частину постанови залишити без змін.

      Головуючий, суддя                                                               І. Волік

                Судді :                                                                                     І. Плюшко

                                                                                             С. Шевчук