Постанова

від 12.04.2011 по справі 33/268-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/268-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011 року                                    Справа №  33/268-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Заболотна О.В.,

представники сторін:

від позивача: Солошенко С.В. представник, довіреність №28-КД від 05.07.2010р.;

від відповідача: Тимчук А.С. представник, довіреність №б/н від 07.02.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт” на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 27.12.2010р. у справі №33/268-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Алрей”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 19 136 грн. 93 коп.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010р. товариство з обмеженою відповідальністю “Алрей” (далі ТОВ “Алрей”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт” (далі ТОВ “Китай Імпорт”) про стягнення 17 969, 54 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №112/09 від 18.05.2009р., 1 167, 39 грн. пені, 191, 37 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. (суддя: Рудовська І.А.) позов задоволено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 17 969, 54 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, а порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. по справі №33/268-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ “Китай Імпорт” посилається на те, що згідно умов договору для стягнення з відповідача вартості товару необхідна наявність доказів про реалізацію цього товару; в матеріалах справи відсутні замовлення від покупця на поставку товару та підписана між сторонами специфікація, що передбачено умовами договору; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 17 969, 54 грн. на підставі акту звірки взаєморозрахунків є помилковим та необґрунтованим; судом не враховано, що відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для стягнення пені встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Алрей” просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. по справі №33/268-10 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18 травня 2009 року між ТОВ “Алрей” (постачальник) та ТОВ “Китай Імпорт” (покупець) був укладений договір постачання №112/09 Р, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення і на підставі підписаної Специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з пунктом 5.1. договору загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.

Згідно з пунктом 5.5. договору покупець перераховує кожні 60 банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за реалізований товар. Покупець надсилає постачальнику кожні 14 днів дані про залишки товарів постачальника в магазинах сеті “Амстор” і кожні 30 днів дані про залишки інших контрагентів покупця стосовно продукції постачальника.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що за підсумками кожного місяця покупцем надаються постачальнику акти звірки взаєморозрахунків. Постачальник зобов'язаний підписати акт звірки взаєморозрахунків протягом 10 днів з моменту його отримання покупцем або в такий самий строк надати письмові мотивовані зауваження. В разі, якщо покупець в вищезазначений термін не отримає підписаний акт звірки взаєморозрахунків або мотивовані зауваження на нього –акт вважається погодженим постачальником, а суми розрахунків –підтвердженими.

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 25 969 грн. 54 коп., що підтверджується  видатковими накладними: №RNB-000141 від 25.06.2009р., №RNB-000149 від 06.07.2009р., №RNB-000165 від 03.08.2009р., №RNB-000155 від 21.07.2009р., №RNB-000157 від 22.07.2009р., №RNB-000180 від 17.08.2009р., №RNB-000202 від 07.09.2009р., №RNB-000229 від 28.09.2009р. (а.с.14-21).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, перерахувавши позивачу 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками. Заборгованість відповідача складає 17 969 грн. 54 коп. Станом на 31.12.2009р. між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, якою підтверджено заборгованість ТОВ “Китай Імпорт” в розмірі 17 969, 54 грн. (а.с.22).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Докази погашення заборгованості відповідача в матеріалах справи відсутні.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В пункті 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору постачання №112/09 Р від 18.05.2009р., з урахуванням положень статей 525, 526, 549, 611 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, дійшов вірного висновку про стягнення з ТОВ “Китай Імпорт” на користь ТОВ “Алрей” 17 969 грн. 54 коп. основного боргу та 1 167 грн. 39 коп. пені за період з 15.05.2010р. по 14.10.2010р. включно.

Стосовно доводів скаржника про відсутність доказів реалізації товару, які необхідні для стягнення вартості товару, слід зазначити, що пунктом 5.5 договору встановлений обов'язок покупця надсилати постачальнику кожні 14 днів дані про залишки товарів. Отже, надані покупцем дані про залишки є доказами факту реалізації товару. Відповідач в свою чергу вимоги п. 5.5 не виконав, інформація про залишки товару ним не надавалась, що свідчить про відсутність нереалізованого товару та безпідставність тверджень ТОВ “Китай Імпорт”.

Крім того, п. 4.6 договору визначено, що покупець має право повернути

постачальнику товар, а постачальник зобов'язаний його прийняти у випадку, якщо товар не реалізовується більш ніж 60 календарних днів. Тобто, сторони договору фактично визначили строк, протягом якого товар мав бути реалізований чи повернутий постачальнику. Оскільки ТОВ “Китай Імпорт” товар не повернуто та даних про залишки товару не надано, то відповідно у ТОВ “Алрей” є підстави вимагати сплати заборгованості за поставлений товар.

Щодо інших зауважень скаржника, то:

по-перше, щодо посилання скаржника на п.1.1. договору, то ТОВ “Китай Імпорт” не відмовилося від отримання товару без письмового замовлення та специфікації, отримало товар по видатковим накладним, тим самим погодившись з запропонованим позивачем механізмом поставки товару без письмового замовлення та специфікації;

по-друге, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з положенням ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності, яка мала бути ним подана до винесення рішення судом.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                     

                                                 ПОСТАНОВИВ:              

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Китай Імпорт”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. у справі №33/268-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.М. Герасименко

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 18.04.2011р.)