Постанова

від 12.04.2011 по справі 2а-1545/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2011 року 13:14 № 2а-1545/11/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі: г оловуючого судді Кармазіна О .А., при секретарі судового зас ідання Руденко Н.В.

за участю представників:

від позивача: Матвієнко М .Е., Опольський В.С. (довір еність від 01.02.2011 р.)

від відповідача: Оксенен ко К.П. (довіреність від 20.04.2010 р . № 2266/9/10)

від третьої особи: не з' яви вся

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Антіка»

до Державної податкової ін спекції у Дніпровському райо ні м. Києва

третя особа на стороні поз ивача: Приватне підприємство « Орхан»

про визнання нечинним податко вого повідомлення-рішення № 0000482303/1 від 24.12.2010 року

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністр ативного суду м. Києва зверну лось Товариство з обмеженою відповідальністю «Антіка»з позовом до Державної податк ової інспекції у Дніпровсько му районі м. Києва про скасува ння податкового повідомленн я-рішення № 0000482303/1 від 24.12.2010 року, як им позивачу визначено податк ове зобов' язання з податку на додану вартість за основн им платежем 134 817 грн., штрафні (фі нансові) санкції у розмірі 53927 г рн., а всього 188 744 грн., які визнач ені за результатами перевірк и взаємовідносин позивача з ПП «Орхан» за травень 2010 року з а операціями з постачання то варів побутового характеру т а гігієнічного призначення.

Позивач вважає ці рішення н еобґрунтованими та незаконн ими, оскільки операції із заз наченим підприємством, факти чно проведені, товари фактич но поставлені, проведення оп ерацій підтверджується суку пністю первинних та платіжни х документів, податкових нак ладних, а також додатково під тверджується витягом з книги реєстрації довіреностей на видачу матеріальних цінност ей, сертифікатами якості, вис новками державної санітарно -гігієнічної експертизи, сер тифікатами відповідності, а отже податковий кредит з ПДВ сформований позивачем відпо відно вимог Закону України « Про податок на додану вартіс ть»в редакції на час виникне ння спірних відносин.

При цьому позивач зазначає , що він мав ділові відносини з цим контрагентом, як до, так і після спірного періоду, на пі дтвердження чого надав перви нні документи за взаємовідно синами з цим контрагентом за інші періоди та зазначив, що п одаткові органи не мають пре тензій щодо до його співпрац і з цим контрагентом за ці пер іоди.

Позивач також зазначає, що в исновок відповідача про зави щення податкового кредиту зр облений лише виходячи із д аних автоматизованого співс тавлення податкового кре диту та податкових зобов' яз ань контрагентів позивача на рівні ДПА з посиланням на те, що контрагентом позивача не було подано податкову деклар ацію, що на думку позивача, спр остовується наданою копією д екларації з ПДВ цього контра гента за спірний період, а отж е позивач вважає, що у відпові дача відсутні правові підста ви для невизнання його права на податковий кредит та ухва лення оскаржуваного рішення .

При цьому, як зазначає позив ач, при перевірці у позивача н е витребовувались жодні перв инні документи з вищенаведен им контрагентом та участі у п роведенні перевірки він не п риймав.

Виходячи з наведеного пози вач просить задовольнити поз ов.

Відповідач проти позову за перечував, посилаючись на те , що оскаржувані рішення прий няті на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що визнач ені законодавством України, висновки акту перевірки є об ґрунтованими, а отже підстав для визнання оскаржуваних р ішень не має.

Суть заперечень відповіда ча полягає у взаємозалежн ості права позивача на подат ковий кредит з декларуванням його контрагентом податкови х зобов' язань, а отже, оск ільки декларація контрагент а позивача за спірний період не була подана, підстав для фо рмування податкового кредит у за спірними операціями у по зивача не має.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року ПП «Орхан»залучено до участі у справі в якості третьої особ и на стороні позивача та витр ебувано документи по взаємов ідносинам з позивачем. Третя особа двічі не з' явилася в с удові засідання 25.03.2011 р. та 12.04.2011 ро ку, поважних причин неявки не повідомила, заяви про відкла дення розгляду справи не под авала, у зв' язку з чим та з ур ахуванням положень ст. 128 КАС У країни справа розглянута за відсутності третьої особи.

На підставі частини третьо ї статті 160 Кодексу адміністра тивного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2011 року проголошено вступну т а резолютивну частини постан ови.

Розглянувши подані позива чем докази, заслухавши поясн ення представника позивача т а відповідача, з' ясувавши ф актичні обставини, на яких ґр унтується позов, оцінивши до кази, які мають значення для р озгляду справи і вирішення с пору по суті, з урахуванням до даткових пояснень сторін, на даних під час розгляду справ и, суд приходить до висновку п ро задоволення позову, виход ячи з наступного.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Антіка»08.10.2001 р оку Дніпровською районною у м. Києві державною адміністр ацією. Підприємству присвоєн о ідентифікаційний код 31732454.

ТОВ «Антіка»16.10.2001 року взято на облік в ДПІ у Дніпровськом у районі м. Києва за № 05414. Позива ч також зареєстрований як пл атник ПДВ з 18.10.2001 року та має сві доцтво платника ПДВ № 100165797 з при своєнням ІПН 317324526507.

30 серпня 2010 року ДПІ у Дніпров ському районі м. Києва провед ено документальну невиїзну п еревірку в частині дотриманн я податкового законодавства по податку на додану вартіст ь при взаємовідносинах позив ача з ПП «Орхан»за травень 2010 р оку.

Для участі у проведенні пер евірки посадові особи позива ча податковим органом не з апрошувались та, відповідно, участі у проведенні перевір ки не приймали.

Під час проведення перевір ки відповідачем не дослід жувались та не оцінювались первинні, платіжні докумен ти.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 30. 08.2010 року № 3779/23-322-31732454 (далі - Акт пер евірки).

Актом перевірки (стор. 3) пода тковим органом встановлено, що згідно з «системою авто матизованого співставлення податкових зобов' язань та податкового кредиту в розріз і контрагентів на рівні ДПА »встановлено розбіжність, а саме на порушення п/п. 7.2.3., 7.4.1., 7.4.5., 7 .5.1. Закону України «Про подато к на додану вартість»(далі-За кон про ПДВ), ТОВ «Антіка»зави щено податковий кредит з ПДВ на суму 134 817 за травень 2010 року.

Цим же актом встановлено, що у ході відпрацювання податк ової декларації з ПДВ за трав ень 2010 року та додатку № 5 до дек ларації встановлено взаємов ідносини з ПП «Орхан», у т.ч. - цим підприємством, яке на дум ку відповідача зареєстрован о за місцем масової реєстрац ії, не подано декларації з под атку на додану вартість за тр авень 2010 року, що підтверджуєт ься, на думку відповідача, дан ими АІС «Перелік платників П ДВ за результатами автома тизованого співставлення податкових зобов' язань та податкового кредиту в розрі зі контрагентів».

Згідно даних перевірки (сто р. 3) ТОВ «ІТС Україна », не задекларовано та не відображено податкові зобов' язання по ТОВ «Антік а»на загальну суму 134 817 грн., одн ак, як встановлено судом під ч ас розгляду справи, ТОВ «ІТ С Україна» не мало відноси н з позивачем, тобто встановл ені актом обставини стосують ся декларування зобов' язан ь іншою особою.

Виходячи з наведених відпо відачем в Акті перевірки обс тавин, останній робить вис новок, що розмір податкового зобов' язання продавця по о пераціям з кожним контрагент ом має дорівнювати розміру п одаткового кредиту такого по купця, що передбачає відобра ження покупцем отриманої под аткової накладної в реєстрі отриманих податкових наклад них.

З огляду на наведене відпо відач прийшов до висновку, що позивач таким чином завищив податковий кредит у спірний період.

У взаємозв' язку з вищенав еденим, під час розгляду спра ви судом встановлено, що спір ний податковий кредит сформо ваний позивачем за операціям и з ПП «Орхан»(код 31172475; адреса: м . Київ, вул. Вокзальна 1, кімн. 33) п о поставці позивачу товарів народного споживання (побуто вого та гігієнічного признач ення, як-то: папір туалетний, с ірники, серветки; губки для ми ття посуду, миючі засоби побу тової хімії, шампунь, мило, лам пи і т.п. продукція).

Поставка цих товарів, факт я кої не заперечується відпові дачем, а також формування спі рних сум податкового кредиту , підтверджується в сукупнос ті наступними податковими на кладними, рахунками на оплат у, виданими ПП «Орхан», та плат іжними дорученнями:

- податкова накладна № 177 від 05.05.2010 року на суму 109000 грн. з П ДВ; рахунок № 103 від 05.05.2010 р.; платіж ні доручення: № 79 від 05.05.2010 р. на су му 13000 грн., № 80 від 05.05.2010 р. на суму 28800 грн., № 81 від 06.05.2010 р. на суму 61000 грн.;

- п/н. № 118 від 06.05.2010 року на суму 50000 грн. з ПДВ; рахунок від 0 6.05.2010 року; пл.дор. № 82 від 06.05.2010 р. на с уму 39000 грн., пл.дор. № 85 та № 84 від 11.05 .2010 р. на суми 5000 грн. та 4000 грн.;

- № 119 від 07.05.2010 року на суму 40500 грн. з ПДВ, рахунок СФ-0000108 від 0 7.05.2010 р.. пл.дор. № 84 від 07.05.2010 р. на 17500 гр н.;

- № 129 від 11.05.2010 р. на суму 71800 г рн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000113 від 11.05.2 010 року, пл.дор. № 87 від 11.05.2010 р. на су му 61800 грн.;

- № 130 від 14.05.2010 року на суму 62000 грн. з ПДВ, рахунок № 0000115 від 12.05 .2010 р., пл..дор. № 98 від 13.05.2010 р. на 19000 грн .;

- № 137 від 19.05.2010 року на суму 138 000 грн. з ПДВ, рахунок від 17.05.2010 р оку, пл.. дор. № 112 від 19.05.2010 р. на 2000 гр н., № 104 від 17.05.2010 р. на 26500 грн., № 105 від 17 .05.2010 р. на 17000 грн., № 106 від 18.05.2010 р. на 92500 г рн.;

- № 138 від 21.05.2010 р. на суму 100150 г рн. з ПДВ, рахунок від 19.05.2010 року, пл. дор. № 109 від 19.05.2010 р. на суму 44000 гр н., № 111 від 19.05.2010 р. на 31500 грн.;

- № 150 від 26.05.2010 року на суму 62700 грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000128 від 25.05.2010 р. на суму 62700 грн. з ПДВ, рахун ок № СФ-0000128 від 25.05.2010 р., пл.дор. №114 ві д 25.05.2010 р. на 33000 грн.

- № 151 від 26.05.2010 р. на суму 28100 г рн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000130 від 26.05.2 010 р., пл.дор. № 115 від 26.05.2010 р. на 18000 грн .;

- № 152 від 27.05.2010 р. на суму 43400,00 грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000134 від 27 .05.2010 р.; пл.дор. № 117 від 27.05.2010 р. на суму 43400 грн.;

- № 153 від 31.05.2010 р. на суму 103250 г рн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000135 від 28.05.2 010 р., пл.дор. № 120 від 28.05.2010 р. на 53250 грн ., пл.дор. № 125 від 31.05.2010 р. на 30000 грн.

На підтвердження постав ки позивачем надано видат кові накладні: від 05.05.2010 р. № 117, від 06.05.2010 р. № 118, від 07.05.2010 р. № 119, від 11.05. 2010 р. № 129, від 14.05.2010 р. № 130, від 19.05.2010 р. № 134, від 21.05.2010 р. № 135, від 26.05.2010 р. № 148, від 26.05. 2010 р. № 147, від 27.05.2010 р. № 149, від 31.05.2010 р. № 150, якими підтверджується поста вка наведених обсягів вище т оварів.

Крім того, на підтвердження фактичного здійснення опера цій позивачем надано витяг з журналу реєстрації довірено стей на отримання матеріальн их цінностей де зафіксовано факти видачі довіреностей, н а підставі яких отримувалась у спірний період продукція.

До того ж, на підтвердження факту поставки позивач надав сертифікати якості, висновк и державної санітарно-гігієн ічної експертизи, сертифікат и відповідності, які супрово джували поставки товарів.

Всього за період травня 2010 ро ку за вищевказаними податков ими накладними податковий кр едит складає 134 817 грн. При цьому , відповідно до наданих позив ачем платіжних доручень в оп лату поставленого товару спл ачено 639 100,00 грн. з ПДВ.

Відповідач не заперечує фа ктичне здійснення цих операц ій з вищезгаданим контрагент ом і під час розгляду не над ано будь-яких доказів та не за значено будь-яких обставин, я кі б ставили під сумнів факти чне здійснення цих операцій .

В контексті наведеного суд також зазначає, що під час роз гляду справи не навів жодних обставин та доказів, які б сві дчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарсь ких операцій цілям та завдан ням статутної діяльності сто рін цих операцій, незвичност і цих операцій для цих осіб, зб итковості здійснених операц ій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, п ро фіктивність вчинених опер ацій, відсутність факту пост авки товарів, а також того, що вчинення зазначених операці й не було обумовлено розумни ми економічними причинами (ц ілями ділового характеру), а д ії позивача та його контраге нту були спрямовані на отрим ання необґрунтованої податк ової вигоди.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

В період формування позива чем спірних сум податкового кредиту, правовідносини, що в иникали у зв'язку з формуванн ям платником податку податко вого кредиту, регулювалися с таттею 7 Закону України "Про по даток на додану вартість".

Так, в контексті спірних від носин, об'єктом оподаткуванн я податком на додану вартіст ь відповідно до п. п. 3.1.1 Закону п ро ПДВ України (в редакції на ч ас виникнення спірних віднос ин) є, зокрема, операції платни ків податку з поставки товар ів.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий к редит звітного періоду склад ається із сум податків, нарах ованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановл еною пунктом 6.1 статті 6 та стат тею 8-1 цього Закону, протягом т акого звітного періоду у зв'я зку з придбанням, зокрема, тов арів з метою їх подальшого ви користання в оподатковувани х операціях у межах господар ської діяльності платника по датку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону п ро ПДВ датою виникнення прав а платника податку на податк овий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зо крема: або дата списання кошт ів з банківського рахунку пл атника податку в оплату това рів (робіт, послуг); або дата от римання податкової накладно ї, що засвідчує факт придбанн я платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначе ного Закону податкова наклад на є звітним податковим доку ментом і одночасно розрахунк овим документом. Податкова н акладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова на кладна видається платником п одатку, який поставляє товар и, на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування п одаткового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 З акону про ПДВ не підлягають в ключенню до складу податково го кредиту суми сплаченого (н арахованого) податку у зв'язк у з придбанням товарів (послу г), не підтверджені податкови ми накладними (іншими подібн ими документами згідно з під пунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, Закон України "Про под аток на додану вартість" визн ачає лише окремі випадки, за я ких неможливе включення витр ат по сплаті податку на додан у вартість до податкового кр едиту звітного періоду, це: не пов' язаність здійсненої оп ерації з господарською діяль ністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та від сутність у платника податків на момент перевірки податко вих накладних або її видача ї ї особою, яка не є платником ПД В.

В свою чергу пунктом 5 Поряд ку заповнення податкової нак ладної, затвердженого наказо м ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 затв ердженим в Міністерстві юсти ції України 23 червня 1997 р. за № 233/2 037, визначено один випадок нед ійсності податкової накладн ої, а отже і неможливості форм ування на її підставі податк ового кредиту - якщо вона за повнена іншою особою, ніж вка заною у пункті 2 даного Порядк у, тобто якщо вона заповнена о собою, яка не зареєстрована я к платник податку в податков ому органі.

При цьому, відповідно до під пункту 7.2.8 Закон України "Про по даток на додану вартість" за н аявності оригіналу податков ої накладної, навіть у випадк у невключення її до реєстру о триманих податкових накладн их, наведене не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у та кій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку, на щ о вказує ДПА України у своєму листі від 14.10.2010 р. № 502/4/16-1510.

Дослідивши матеріали спра ви, суд приходить до висновку , що податкові накладні видан і за оподатковуваними операц іями за ставкою 20%, що відповід ає вимогам і правилам п/п. 3.1.1, п. 4.1., п. 4.5., п/п. 6.1.1. Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час їх видачі та в иникнення спірних правовідн осин), а податковий кредит сфо рмований відповідно до полож ень п. 7.5. Закону про ПДВ.

Зазначені податкові накла дні за формою та змістом відп овідають вимогам, встановлен им наведеним Законом та Поря дком заповнення податкової н акладної, затвердженого нака зом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 за твердженим в Міністерстві юс тиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 стосовно порядку оформле ння та підстав їх видачі, наве дені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на мом ент вчинення господарських о перацій, видачі податкових н акладних та до цього часу зар еєстрований платником ПДВ (з гідно даних з офіційного сай ту ДПС України), а отже видача ним податкових накладних, за операціями, фактичне здійсн ення яких відповідачем не за перечується та не спростовує ться, є правомірним.

При цьому, суд окремо зазнач ає, що само по собі співстав лення податкових зобов' яза нь та податкового кредиту на рівні ДПА в розумінні наве дених норм Закону про ПДВ не є підставою для позбавлення п латника податків (позивача) н а податковий кредит (не є прав омірним доказом завищення по даткового кредиту), а отже нев изнання відповідачем податк ового кредиту за результатам и «співставлення»не ві дповідає вимогам закону та є протиправним, а податкові по відомлення-рішення, ухвалені відповідачем за результатам и такого «співставлення»є не законними.

Суд, вирішуючи спір, також в раховує, що відповідачем не н адано актів зустрічних перев ірок контрагента позивача, я кі б свідчили про протиправн ий характер вищезгаданих гос подарських операцій або взаг алі діяльності цих осіб, що вк азує на те, що оскаржуване ріш ення прийнято без врахування всіх обставин, що мали значен ня та повинні бути враховані під час ухвалення оскаржува ного рішення.

Що стосується доводів відп овідача про те, що контраге нт позивача не подав деклара цію та не задекларував сум и податкових зобов' язань, с уд зазначає, що наведене спро стовується наявними матеріа лами справи.

Так, як вбачається з наданої позивачем до суду копії по даткової декларації ПП «Орха н»з ПДВ за травень 2010 року, д остовірність якої не запереч увалась відповідачем, вона с кладена 16.06.2010 року та надіслана на адресу ДПІ у Шевченківськ ому районі м. Києва. Згідно пов ідомлення про вручення, дана декларація отримана ДПІ 18.06.2010 р оку, тобто до закінчення гран ичного строку, встановленого п/п. «а»п/п. 4.1.2. Закону України « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами»(чинного на час подання декларації) (далі - Закон № 2181) та до початку про ведення перевірки та ухвален ня оскаржуваного рішення. Кр ім того, із самої декларації в бачається, що вона повторно п одана до ДПІ 12.07.2010 року, що, як поя снює позивач, було пов' язан о з відмовою податкового орг ану від прийняття в перший ра з декларації при доставці на рочним. Наведені обставини н е спростовувались відповіда чем.

З додатку № 5 до цієї деклара ції вбачається, що ПП «Орхан» задекларувало податкові зоб ов' язання по ТОВ «Антіка»у сумі 134 816,77 грн., тобто у розмірі с пірної суми податкового кред иту.

Наведене спростовує довод и відповідача щодо неподання контрагентом позивача подат кової декларації за травень 2010 року.

Таким чином, податковий кре дит задекларований позиваче м та, з іншого боку, - податкові зобов' язання за цими опера ціями задекларовані ПП «Орха н»і доказів невизнання подан ої ПП «Орхан»декларації та н адіслання/отримання цим підп риємством відповідного лист а/рішення про невизнання ціє ї декларації, відповідачем п ід час розгляду справи не н адано.

Отже, при фактичному здійсн енні оподатковуваних операц ій, наявності у позивача всіх первинних документів, що суп роводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, під став для невизнання права по зивача на податковий кредит не має.

В даному випадку відповіда чем не наведено обставин та н е надано доказів на їх підтве рдження, які б відповідно до З акону України «Про податок н а додану вартість»унеможлив лювали або ставили під сумні в законність формування пози вачем податкового кредиту за вищезгаданими операціями, р еальність вчинення яких відп овідачем не заперечується.

Відповідачем взагалі не на ведено будь-яких конкретних фактів порушення позивачем п одаткового законодавства.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядо к погашення зобов'язань плат ників податків перед бюджета ми та державними цільовими ф ондами" (в редакції на час ухва лення оскаржуваного рішення ) ведення податкового обліку покладено на кожного окре мого платника податку.

При цьому, такий платник нес е самостійну відповідальн ість за порушення правил в едення податкового обліку. З азначена відповідальність с тосується кожного окремого п латника податку і не може авт оматично поширюватися на тре тіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, доп ущені одним платником податк ів у відображенні в податков ому обліку певної господарсь кої операції, за загальним пр авилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а сама по собі неспл ата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення ві д сплати), чого в даному випадк у також не доведено відповід ачем, в разі фактичного здійс нення господарської операці ї, не впливає на формування по даткового кредиту покупцем.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд приходить д о висновку, що позивач здійсн ював податковий облік та фор мував податковий кредит відп овідно до вимог чинного зако нодавства України, а отже пра вових підстав для невизнання права позивача на спірні сум и податкового кредиту не має , що в свою чергу свідчить про те, що висновки відповідача в акті перевірки та, відповідн о, оскаржуване рішення, не вра ховують фактичних обставин в заємовідносин позивача з йог о контрагентом та вищезазнач ених приписів законодавства , а отже оскаржуване рішення є необґрунтованим та протипра вним.

Що стосується процедури та порядку проведення вищез гаданої перевірки, Акт за р езультатами якої, як доказ, по кладений в основу оскаржуван ого рішення, суд зазначає нас тупне.

Виходячи з положень п/п. «в» п/п. 4.2.2. Закону № 2181, абз. 3 п/п. 7.2.8. Зак ону України «Про податок на д одану вартість», п. 1 ч. 1 ст. 11 Зак ону України «Про державну по даткову службу в Україні»(в р едакції цих актів на час пров едення перевірки), а також з ха рактеру та змісту Акту перев ірки, проведена перевірка по зивача за своєю суттю є невиї зною (камеральною) перевірко ю, тобто є перевіркою, яка пров одиться виключно на підставі даних, зазначених у податков их деклараціях, без проведен ня будь-яких інших видів пере вірок платника податків.

Проте, як вбачається з Акту перевірки, відповідач вийшов за межі обставин, які перевір яються під час проведення ка меральної перевірки.

За своїм змістом проведена відповідачем перевірка стос ується взаємовідносин позив ача з іншим платником податк ів, а отже, виходячи з обставин , що перевірялися, дана переві рка могла проводитись з дотр иманням вимог та за наявност і підстав, визначених ст. 111 та ст. 112 Закону України «П ро державну податкову службу в Україні»за загальними пра вилами проведення позаплано вих виїзних перевірок з досл ідженням та оцінкою всіх пер винних документів за спірним и відносинами, а сама перевір ка повинна проводитись у т.ч. н а підставі наказу керівника ДПІ та направлення на переві рку. В даному випадку відпові дачем зазначених вимог закон у не дотримано, а отже проведе на перевірка не може бути виз нана законною.

До того ж, в порушення п. 4.2.1. - 4.2.5. Порядку, затвердженого нак азом ДПА України № 266 від 18.04.2008 р. (в редакції на час проведення п еревірки), перевірка проведе на без витребування та аналі зу первинних документів, пов ' язаних із спірними операці ями, а отже оскаржуване рішен ня не може вважатися обґрунт ованим, тобто таким, що ухвале но з урахуванням всіх обстав ин, що мали значення для прийн яття рішення, у зв' язку з чим рішення є таким, що не відпові дає вимогам п. 3 ч. 3. ст. 2 КАС Укра їни, дотримання яких перевір яє суд оцінюючи правомірніст ь оскаржуваного рішення.

Крім того, виходячи з положе нь п/п. 7.7.5. Закону про ПДВ та п. 4.1. П орядку, затвердженого наказо м ДПА України від 18.04.2008 р. № 266, каме ральна перевірка проводитьс я протягом 30 днів, наступних з а днем отримання декларації.

В даному випадку з Акту пере вірки (п.2.10.) вбачається, що декл арація з ПДВ позивача за трав ень 2010 року (вх.№ 102122) подана 21.06.2010 ро ку, а перевірка проведена 30.08.2010 року, тобто поза межами встан овленого законом місячного с троку, а отже проведення дано ї перевірки та складання Акт у перевірки поза межами тако го строку є протиправним, у зв ' язку з чим Акт перевірки є д оказом отриманим з порушення м Закону.

З урахуванням викладеного , Акт перевірки та встановлен і в ході такої перевірки обст авини не можуть бути визнані як законний доказ по справі в підтвердження правомірност і прийнятого ДПІ рішення в си лу ч. 3 ст. 70 КАС України та, за вис новком суду, є доказом здобут им незаконним шляхом.

Суд також враховує те, що в А кті перевірки відповідач пос илається на те, що податкові з обов' язання не були задекла ровані ТОВ «ІТС Україна », яке за матеріалами перевір ки не має відношення до поз ивача, тобто рішення відпо відача в порушення вимог п. 3 ч . 3. ст. 2 КАС України є необґрунт ованим, тобто таким, що прийня то без урахування всіх обста вин, що мали значення для прий няття рішення, а отже не від повідає критеріям правомірн ості, визначеним цією норм ою КАС України (є протиправни м з цих підстав).

Відповідно до ст. 13 Закону Ук раїни "Про державну податков у службу в Україні", в редакції на час виникнення спірних ві дносин, посадові особи орган ів державної податкової служ би зобов'язані дотримуватись Конституції і законів Украї ни, інших нормативних актів, п рав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприєм ств, установ, організацій, заб езпечувати виконання поклад ених на органи державної под аткової служби функцій та по вною мірою використовувати н адані їм права.

Виходячи з приписів п/п. 5.2.2., 5.2. 5. Закону № 2181, чинного на час ухв алення оскаржуваного рішенн я, платник податків може оска ржити будь-яке рішення подат кового органу, що суперечить законодавству з питань опод аткування або виходить за ме жі його компетенції, встанов леної законом. Такі ж права пе редбачені для платників пода тків положеннями п/п. 14.1.7., статт ею 56 Податкового кодексу Укра їни. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС У країни до адміністративних с удів можуть бути оскаржені б удь-які рішення, дії чи бездія льність суб'єктів владних по вноважень, крім випадків, кол и щодо таких рішень, дій чи без діяльності Конституцією чи з аконами України встановлено інший порядок судового пров адження, з чого випливає те, що позивач вправі оскаржити по даткове повідомлення-рішенн я з літерою «1».

Відповідно до пункту 2 статт і 71 Кодексу адміністративног о судочинства України передб ачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Враховуючи наведене в суку пності та виходячи із встано влених судом обставин, оціни вши надані позивачем та відп овідачем докази, суд дійшов в исновку, що під час розгляду с прави відповідачем не доведе но обґрунтованості та відпов ідності законодавству оскар жуваного рішення. В свою черг у, судом не встановлено поруш ень податкового законодавст ва, які б спричиняли невизнан ня права позивача на спірні с уми податкового кредиту, у зв ' язку з чим позов підлягає з адоволенню в повному обсязі.

При визначенні способу зах исту прав позивача суд керує ться положеннями п. 1 ч. 2 ст. 162 КА С України, відповідно до яких у разі задоволення адмініст ративного позову суд може пр ийняти постанову, зокрема, пр о визнання протиправними рішення суб'єкта владних п овноважень і про скасуван ня або визнання нечинним р ішення. Виходячи з характеру спірних відносин та оскаржу ваного акту, суд, з урахування м положень ст. 11 КАС України, пр иходить до висновку про визн ання протиправним та скасува ння оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністрати вного судочинства України, О кружний адміністративний су д міста Києва:

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний поз ов Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Антіка»(іде нтифікаційний код 31732454; адреса : 02152, м. Київ, проспект Тичини, 20) з адовольнити повністю.

2. Визнати протиправним т а скасувати податкове повідо млення-рішення Державної под аткової інспекції у Дніпровс ькому районі міста Києва № 0000482 303/1 від 24.12.2010 року.

Постанова набирає законно ї сили в строк і порядку, перед бачені статтею 254 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни Постанова може бути о скаржена за правилами, встан овленими ст. ст. 185-187 Кодексу адм іністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постан ови складено та підписано 15.04.20 11 року.