Постанова

від 14.04.2011 по справі 44/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. № 44/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді: Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали ка саційної скарги Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.10

у справі №44/11

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Елемент Лізи нг"

до

Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1

про

стягнення 20 586,30 грн

Представники сторін у суд ове засідання не з'явилися, на лежно повідомлені про час і м ісце розгляду касаційної ска рги.

Товариством з об меженою відповідальністю "Ел емент Лізинг" у вересні 2010 року заявлений позов про стягнен ня з Приватного підприємця ОСОБА_1 20 586, 30 грн - дода ткової винагороди. Обґрунтов уючи свої вимоги позивач вка зував на те, що 25.07.08 між ним та ві дповідачем укладено догові р фінансового лізингу трансп ортних засобів № ЭЛ/Днк-0394/ДЛ, у мовами якого передбачено пра во позивача переглянути лізи нгові платежі. При цьому, від повідач зобов'язаний додатко во сплатити суму винагороди (комісії) на підставі письмов ого повідомлення упродовж 5 д нів з дати направлення. Позив ач зазначав, що через зміну лі зингових платежів, ним відпо відачеві було виставлено рах унки - фактури, які останнім залишені без сплати, що і стал о підставою позову.

Рішенням господарськ ого суду Донецької області в ід 04.10.10, ухваленим суддею Мєзєн цевим Є.І., позовні вимоги задо волено. Вмотивовуючи рішення суд дійшов висновку про пору шення відповідачем зобов'яза нь зі сплати позивачеві дода ткової винагороди згідно з д оговором від 25.07.08. Судове рішен ня обґрунтоване приписами ст атей 204, 525, 526, 806,

Доповідач: Добролюбова Т.В .

807, 808, 809 Цивільного кодексу Ук раїни, статті 292 Господарськог о кодексу України, статей 1, 3, 6, 16 Закону України "Про фінансов ий лізинг".

Донецький апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів: Ломовцевої Н .В.- головуючого, Колядко Т.М., Ск акуна О.А., постановою від 16.11.10, п еревірене рішення суду першо ї інстанції залишив без змін , а апеляційну скаргу Приватн ого підприємця ОСОБА_1 зал ишив без задоволення.

Приватний підприєме ць ОСОБА_1 звернувся до Ви щого господарського суду Укр аїни з касаційною скаргою, в я кій просить рішення та поста нову у справі скасувати, а мат еріали справи просить переда ти на новий розгляд до суду пе ршої інстанції. Обґрунтовуюч и свої вимоги скаржник вважа є хибним ототожнення судами понять права лізингодавця пе реглянути в односторонньому порядку лізингові платежі з правом встановити та стягну ти збільшений розмір лізинго вих платежів. Заявник зауваж ує і на тому, що лізингові плат ежі здійснюються відповідач ем згідно із затвердженим гр афіком, при цьому, стаття 10 Зак ону України "Про фінансовий л ізинг" не передбачає право лі зингодавця на односторонню з міну істотних умов договору. Не погоджується заявник і з в исновками судів про доведені сть факту отримання ним раху нків - фактур. Від Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Елемент Лізинг" відзиву на к асаційну скаргу судом не отр имано.

Вищий господарський суд України, заслухавши допо відь судді Добролюбової Т.В., п ереглянувши матеріали справ и та доводи касаційної скарг и, перевіривши правильність застосування господарським и судами приписів чинного за конодавства, відзначає наст упне.

Судами попередніх ін станцій установлено та підтв ерджується матеріалами спра ви, що 22.07.08 між Товариством з обм еженою відповідальністю "Еле мент Лізинг" - лізингодавцем та Приватний підприємець О СОБА_1 - лізингоодержуваче м, укладено договір фінансов ого лізингу транспортних зас обів № ЭЛ/Днк-0394/Дл, за умовами я кого лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувач еві за плату у тимчасове воло діння та користування на умо вах даного договору і Правил (додаток № 1). Судами також уста новлено, що 25.07.08 предмет лізинг у, а саме, вантажний автомобі ль JAС HFC1020KR, був переданий відпов ідачеві за актом приймання - передачі. Як убачається з мат еріалів справи, предметом су дового розгляду є вимога Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Елемент Лізинг" про стягнення з Приватного підп риємця ОСОБА_1 20 586, 30 грн - дод аткової винагороди. Відповід но до статті 2 Закону України " Про фінансовий лізинг" відно сини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізин гу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України п ро лізинг, найм (оренду), купів лю-продаж, поставку з урахува нням особливостей, що встано влюються цим Законом. За прип исами статті 16 вказаного Зако ну сплата лізингових платежі в здійснюється в порядку, вст ановленому договором. Лізинг ові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частин у вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізинг одавцю за отримане у лізинг м айно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати л ізингодавця, що безпосереднь о пов'язані з виконанням дого вору лізингу. За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі к онтрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості . Статтею 6 цього ж Кодексу уно рмовано право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодав ства, але відповідає загальн им засадам цивільного законо давства; сторони мають право відступити в договорі від по ложень актів цивільного зако нодавства та врегулювати сво ї відносини на власний розсу д; сторони в договорі не можут ь відступити від положень ак тів цивільного законодавств а, якщо в цих актах прямо вказа но про це, а також у разі, якщо о бов'язковість для сторін пол ожень актів цивільного закон одавства випливає з їх зміст у або суті правовідносин сто рін. Водночас, частиною 2 статт і 632 Цивільного кодексу Україн и допускається можливість зм іни ціни після укладення дог овору у випадках і на умовах, в становлених договором або за коном, тобто, сторони мають пр аво узгодити в договорі як ро змір ціни (плати, винагороди т ощо), так і спосіб її визначенн я чи подальшої зміни. Досліди вши усі обставини справи та н адавши оцінку наявним в мате ріалах справи документам, су ди попередніх інстанцій уста новили, що пунктом 1.1 Загальни х правил фінансового лізингу транспортних засобів (надал і - Правила), що є додатком до до говору, сторони погодили, що л ізингоотримувач за надане йо му право володіння та корист ування предметом лізингу зоб ов' язується сплатити лізин годавцеві: лізингові платежі до сплати в строки, зазначені у Графіку лізингових платеж ів (додаток №3), та інші платежі , визначені статтею 5 договору лізингу. Пунктом 3.3.3.1 Правил ст орони визначили, що лізингод авець вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів. Пунк том 3.3.4 Правил сторони обумови ли, що лізингоотримувач зобо в' язаний у складі наступног о лізингового платежу, крім п оточного лізингового платеж у, передбаченого додатком №3 "Г рафік лізингових платежів", додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі рахунку-фактури, як ий підлягає сплаті упродовж 3-х днів з дати виставлення. Су дами обох інстанцій також ус тановлено, що позивачем на ви конання умов договору вистав лялись відповідачеві рахунк и - фактури на сплату і листи , в яких визначено порядок нар ахування сум, пред'явлених до сплати. Установлено судами і те, що відповідачем зобов'яза ння зі сплати додаткової вин агороди не виконані, і забор гованість відповідача перед позивачем становить суму за явлену до стягнення Довід ск аржника про те, що ним вказані рахунки не отримані, спросто вується наявними в матеріала х справи списками згруповани х рекомендованих відправлен ь, з поштовими штампами на них , що свідчить про їх направлен ня позивачем.. Окрім цього, при писами частини 1 статті 651 Циві льного кодексу України унорм овано, що зміна договору допу скається лише за згодою стор ін, якщо інше не встановлен о договором або законом. З матеріалів справи убачаєтьс я, що сторони передбачили пра во лізингодавця перегляну ти в однобічному порядку роз мір лізингових платежів, а відтак, і обов'язок відповіда ча додатково сплатити суму в инагороди, чим спростовуєтьс я твердження скаржника про з воротне. За таких обставин, д оводи скаржника про відсутні сть підстав для стягнення сп ірних коштів відхиляються як такі, що спростовуються уста новленими судами обставинам и. Відповідно до приписів ст атті 1117 Господарського процес уального кодексу України кас аційна інстанція не має прав а встановлювати або вважати доведеними обставини, що не б ули встановлені у рішення чи постанові господарського су ду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про пер евагу одних доказів над інши ми, збирати нові докази або до датково перевіряти їх. Відтак, підстав для ска сування постанови суду апеля ційної інстанції та задоволе ння касаційної скарги не вба чається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 11 19, 11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду від 16.11.10 у справі №44/11 з алишити без змін.

Касаційну скаргу Фізич ної особи-підприємця ОСОБА _1 залишити без задоволення .

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець