Постанова

від 23.03.2011 по справі 2а-7445/10/0670

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-7445/10/0670

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у скла ді:

головуючого - судді Романч енка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш,

за участі представників ст орін:

розглянувши у відкритом у судовому засіданні у м. Жито мирі адміністративну справу за позовом Товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Фа-ойл" до Держав на податкова інспекція у м. Жи томирі про скасуванн я податкового повідомлення-р ішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою в ідповідальністю "Фа - ойл" звер нулося до суду з позовом про с касування податкових повідо млень-рішень Державної подат кової інспекції у м. Житомирі від 07.05.2010 року № 0001372301/1. При цьому за значало, що цим податковим по відомленням - рішенням товар иству визначено суму податк ового зобов'язання по податк у на прибуток на суму 12098540 грн., у тому числі: основний платіж - 8065693 грн., штрафні (фінансові) сан кції - 4032847 грн., за порушенням ни м, на думку відповідача, вимог п.п. 51, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Украї ни "Про податок на додану варт ість". З такими висновками под аткового органу позивач не п огоджується, оскільки підпри ємство має належним чином оф ормлені податкові накладні, обов'язок контролювати звітн ість і діяльність контрагент ів на платника чинним законо давством не покладено, тому с ума податку на додану вартіс ть товариством з обмеженою в ідповідальністю "Фа - ойл" визн ачена правомірно. Також вказ ав, що висновок податкового органу про відсутність підт верджуючих документів у під приємства щодо приймання-пе редачі товарно-матеріальни х цінностей від ТОВ “Славія ” є безпідставним, оскільки Т ОВ “Фа - Ойл” були надані під час планової і позапланової перевірок всі первинні доку менти (відповідні договори, п латіжні доручення і т. д.) на пі дтвердження реальності пров едення поставок ТМЦ.

У ході розгляду справи Това риство з обмеженою відповіда льністю "Фа-ойл" позовні вимог и збільшило та просило скасу вати податкові повідомлення -рішення Державної податково ї інспекції у м. Житомирі від 0 7.05.2010 року № 0001372301/1, від 03.06.2010 року № 00013723 01/1, від 02.07.2010 року № 0001372301/2, від 10.09.2010 рок у № 0001372301/3.

Представники позивача у су довому засіданні позовні вим оги підтримали в повному обс язі та просили їх задовольни ти.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, в икладених у письмових запере ченнях проти позову.

Прокурор в судовому засіда нні просив у задоволенні поз ову відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Заслухавши представників сторін та прокурора, проанал ізувавши матеріали справи та досліджені докази, суд прийш ов до висновку про задоволен ня позову, враховуючи наступ не.

З 22.04.2010р. по 28.04.2010р. на підприємст ві була проведена податкови ми ревізорами-інспекторами Д ПІ у м. Житомирі позапланова в иїзна перевірка ТОВ “Фа-Ойл” з окремих питань щодо правом ірності донарахування подат ку на прибуток та податку на д одану вартість по Акту перев ірки від 09.02.2010р. За результатам и даної перевірки було склад ено акт від 28.04.2010р. НОМЕР_1 ( на далі - Акт ).

За наслідками розгляду вка заного акту 7.05.2010 року ДПІ у м. Жи томирі прийнято податкове п овідомлення - рішення № 0001372301/1, як им визначена сума податковог о зобов' язання з податку на додану вартість у сумі 8 065 693,00 гр н.; штрафні санкції - 4 032 847,00 грн ., а разом - 12 098 540,00 грн. 14 травня 2010 року позивач отримав копію в казаного рішення.

Не погоджуючись з зазначе ним рішенням , ТОВ “Фа - Ойл” 21 т равня 2010 року звернулося зі с каргою до ДПІ у м. Житомирі. 04.06.2010 р. на адресу підприємств а надійшло рішення про рез ультати розгляду первинної скарги №31369/10/25-003 від 03.06.2010 року, я ким залишено без змін пода ткове повідомлення-рішення №0001372301/1 від 07 травня 2010 року.

ТОВ “Фа - Ойл” 14.06.2010 року зверн улося зі скаргою до ДПА у Ж итомирській області. 05 липня 2 010 року на адресу підприємст ва надійшло рішення про ре зультати розгляду скарги № 12422/П-С/25-009 від 02.07.2010 року , яким зал ишено без змін податкове п овідомлення-рішення №0001372301/1 ві д 07 травня 2010 року про визначе ння податкового зобов' яза ння по податку на додану ва ртість в сумі 12098540,00 грн.

12 липня 2010 року ТОВ “Фа - Ойл” о скаржило до ДПА України заз начене податкове повідомле ння-рішення. Натомість, 30 липн я 2010 р. підприємство отримало рішення №7334/6/25-0115 від 28.07.2010 року п ро продовження строку розг ляду повторної скарги до 13.09. 2010 р. 14 вересня 2010 року на адрес у товариства з обмеженою ві дповідальністю “Фа - Ойл” над ійшло рішення про результа ти розгляду скарги за №9290/6/25-01 15 від 10.09.2010 року , яким залишено без змін податкове повідо млення-рішення ДПІ у м. Житом ирі від 07.05.2010 року №0001372301/1 , а скар га - без задоволення .

В процесі розгляду справи в становлено, що податковим ор ганом виносилися податкові повідомлення-рішення з інд ексом “2” від 02.07.2010 року та “3” в ід 10.09.2010 року за наслідками роз гляду скарг. Натомість, ТОВ “ Фа - Ойл” податкові повідомле ння-рішення №0001372301/2 та №0001372301/3 от римало лише 27 січня 2011 року, п ро що зроблено відмітку го ловним бухгалтером на корі нцях зазначених рішень .

В ході розгляду справи ТОВ “ Фа - Ойл” збільшило розмір по зовних вимог.

Судом встановлено, що в акті перевірки перевіряючими зро блено висновок, що ТОВ “Фа - О йл”, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 З акону України “Про податок н а додану вартість”, завищено податковий кредит упродов ж періоду, що перевірявся, в сумі 8442425,00 грн. по придбанню н афтопродуктів від ТОВ “Слав ія” по угоді, яка є нікчемно ю. На підставі цього, перевір яючими в акті визначено, що ТО В “Фа - Ойл” не мало права на п одатковий кредит по отрима ним податковим накладним в ід постачальника ТОВ “Слав ія”.

З окрема, податковий орган з а результатами проведеної пе ревірки дійшов висновку про відсутність підтверджуючих документів у позивача щодо приймання - передачі товарн о-матеріальних цінностей ві д ТОВ “Славія”. В акті переві рки визначено, що підприємст вом не надано первинні бухга лтерські документи, які б сві дчили про передачу та трансп ортування (передбачені вимог ами чинного законодавства що до придбання, оприбуткування та транспортування ПММ) від Т ОВ «Славія» до орендованих Т ОВ «Фа - Ойл» АЗС, сторонами д оговору не дотримані істотні умови договору, а сам договір є нікчемним, з такими висновк ами суд не погоджується врах овуючи наступне.

14.10.2008 року між ВАТ "Дніпронафт опродукт" (Зберігач) та ТОВ "Фа -Ойл" (Поклажодавець) було у кладено договір зберігання № 1410/08-8, в порядку та на умовах яко го Зберігач зобов'язується п риймати та зберігати нафтопр одукти та інші товарно-матер іальні цінності, які передаю ться Поклажодавцем, і поверн ути їх Поклажодавцеві у схор онності за першою його вимог ою. Згідно п.1.2 даного Договору Зберігач має право здійснюв ати відпуск товару зі складі в третіх осіб, які знаходятьс я в договірних відносинах зі Сторонами цього Договору, ті льки за вимогою Поклажодавця .

ТОВ "Фа-Ойл"(Покупець) укладе но договір купівлі-продажу № 48-10/08-ФО від 01.10.2008 р. з ТОВ "Славія"(П родавець). За умовами даного Д оговору Продавець зобов'язує ться доставити і передати у в ласність Покупцю нафтопроду кти, а Покупець зобов"язуєтьс я прийняти вказаний товар і с платити за нього грошову сум у в терміни, обумовлені даним Договором. Умови доставки у в ідповідності з вимогами Міжн ародних правил відносно тлум ачення термінів "Інкотермс"(200 0).-ЕХ\Ґ склад ВАТ "Дніпронафтоп родукт" м. Дніпропетровськ .

01.12.2008 року між ТОВ "Фа-Ойл"(3амов ник) та ТОВ "Солара-М" (Перевізн ик) було укладено договір №С/08 -03 перевезення вантажів, відпо відно до якого Перевізник бе ре на себе зобов'язання доста вити автомобільним транспор том довірений йому Замовнико м вантаж до пункту призначен ня, видати вантаж уповноваже ній на одержання вантажу осо бі (надалі іменується Вантаж оодержувач), а Замовник бере н а себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантаж у . Місце відправлення вантаж у і пункт призначення, в який повинен бути доставлений ва нтаж, кожного разу зазначаєт ься в замовленні (п. 1.2 Договору ) .

Крім того, 01.12.2008 року між ТОВ "А ЙЛЕНД ОІЛ" (Перевізник) та ТОВ "Фа-Ойл"(3амовник) було укладен о договір №0112-2/08А перевезення в антажів автомобільним транс портом, згідно якого Перевіз ник зобов"язусться приймати, а Замовник надавати для пере везення вантажі в обсязі й по рядку, установленому умовами даного Договору.

Тобто, договір купівлі-прод ажу нафтопродуктів позиваче м було укладно лише з ТОВ "Слав ія", а з ТОВ "Солара-М", ТОВ "АЙЛЕН Д ОІЛ" та ВАТ "Дніпронафтопрод укт" укладено відповідно дог овори на перевезення та збер ігання даного товару.

Як вбачається з листа ВАТ "Д ніпронафтопродукт" від 28.09.2010 ро ку № 10/2809/02, відповідно до укладе ного договору та з ціллю міні мізації витрат на перевезенн я нафтопродуктів з одного ре гіону до іншого, ТОВ "Фа-Ойл" ви явило бажання отримувати наф топродукти у Житомирській об ласті чи найближчих до Житом ира регіонах. Враховуючи, що В АТ "Дніпронафтопродукт" збер ігало нафтопродукт окрім Дні пропетровської та Киїївсько ї області, ще й у Вінницькій та Хмельницькій областях, нафт опродукти ТОВ "Фа-Ойл" видавал ись зі зберігання третіх фір м, що передбачено укладеним д оговором та не суперечить за кону. Зокрема, ч.1 ст.949 Цивільно го кодексу України передбаче но, що зберігач зобов"язаний повернути поклажедавцеві рі ч, яка була передана на зберіг ання, або відповідну кількіс ть речей такого самого роду т а якості. Таким чином, ТОВ "Фа-О йл" купивши нафтопродукти на складі ВАТ "Дніпронафтопрод укт" у ТОВ "Славія", яке також зб ерігало нафтопродукти на скл адах ВАТ "Дніпронафтопродукт " згідно укладеного договору , мало можливість отримати ос танні зі станції Калинівка В інницької області зі складу ТОВ "Солара-М" та зі станції Ду наївці та Староконстантинів Хмельницької області зі скл аду ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ". Зі вказан ими підприємствами ВАТ "Дніп ронафтопродукт" були укладен і договори користування ємко стями та зберіганння, а тому Т ОВ "Солара-М", ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ" п овинні були видавати нафтопр одукти третім особам за вимо гою ВАТ "Дніпронафтопродукт" .

Крім того, дані обставини в ході опитування працівникам и Головного відділу податков ої міліції ДПІ в м.Житомирі пі дтвердив директор ТОВ "Фа-Ойл ", який пояснив, що основним по стачальником ТОВ"Фа - Ойл" є ТО В "Славія", у якого укладений д оговір відповідального збер ігання з ВАТ "Дніпронафтопро дукт". ТОВ "Солара-М" в свою черг у за дорученням ВАТ "Дніпрона фтопродукт" постачає паливно -мастильні матеріали власним автотранспортом на АЗС ТОВ "Ф а-Ойл", тобто ТОВ "Солара-М" є пер еревізником паливно-мастиль них матеріалів.

В матеріалах справи наявні первинні документи, що підтв ерджують отримання товару та витрати позивача в матеріал ьній формі, що були здійснені ним як компенсація вартості придбаного товару (нафтопро дуктів) за угодою з ТОВ "Славі я". Зокрема, видатковими та под атковими накладними, додатко вими угодами, платіжними дор ученнями про перерахування г рошових коштів.

Відповідно до Закону Украї ни "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Укр аїні" № 996-ХІУ від 16.07.99 р. зі змінам и і доповненнями, господарсь ка операція - дія або подія, як а викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власн ому капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 цього ж Закону: "П ідставою для бухгалтерськог о обліку господарських опера цій є первинні документи, які фіксують факти здійснення г осподарських операцій. Перви нні документи повинні бути с кладені під час здійснення г осподарської операції, а якщ о це неможливо - безпосереднь о після її закінчення."

Первинний документ в розум інні ст. 1 Закону це - документ, я кий містить відомості про го сподарську операцію та підтв ерджує її здійснення.

Здійснення вищезазначених господарських операцій підт верджується такими первинни ми документами: накладними, п одатковими накладними та жур налом реєстрації довіреност ей на отримання товару, які о формлені відповідно до вимог Закону .

Договори, на виконання яких складались вищезазначені пе рвинні документи є чинними н а день розгляду спору, в судов ому порядку недійсними не ви знані. Сторонами виконані в п овному обсязі.

Як вказувалось вище, позива чем з метою дотримання вимог законодавства щодо підтверд ження правомірності формува ння податкового кредиту було надано відповідні видаткові накладні, податкові накладн і та платіжні доручення про п ерерахування коштів.

Не спростовують такого вис новку і доводи відповідача п ро необхідність підтверджен ня понесених витрат ще й това рно-транспортними накладним и, оскільки за умови надання п озивачем інших первинних док ументів, товарно-транспортна накладна не є визначальною п ідставою для підтвердження р еальності операції.

Крім того, факт транспортув ання нафтопродуктів від ТОВ "Славія" підтверджується ная вними в матеріалах справи до говорами та актами виконаних робіт, складених ТОВ "Фа-Ойл", к рім ТОВ "Солара-М", також з ТОВ "А ЙЛЕНД ОІЛ", ВАТ "Дніпронафтопр одукт", виконання яких відпов ідачем під сумнів не ставить ся.

У відповідності до п. 3.1.1 ст. 3 , п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ”, об' єктом оподаткування ц им податком є операції платн иків податків з продажу това рів (робіт, послуг) на митній т ериторії України; продаж тов арів здійснюється за договір ними (контрактними) цінами з д одатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєст рована як платник ПДВ, зобов' язана на кожну повну або част кову поставку товарів нараху вати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову нак ладну, яка є підставою для зар ахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть" податковий кредит - це сум а, на яку платник податку має п раво зменшити податкове зобо в'язання звітного періоду, ви значена згідно з цим Законом .

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 За кону України "Про податок на д одану вартість" податковий к редит звітного періоду склад ається із сум податків, сплач ених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валов их витрат виробництва (обігу ) та основних фондів чи немате ріальних активів, що підляга ють амортизації.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість” встановлює, що не до зволяється включення до пода ткового кредиту будь-яких ви трат по сплаті податку, що не п ідтверджені податковими нак ладними чи митними деклараці ями, а при імпорті робіт (послу г) - актом прийняття робіт (пос луг) чи банківським документ ом, який засвідчує перерахув ання коштів в оплату вартост і таких робіт (послуг).

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону Ук раїни “Про податок на додану вартість”, податкова наклад на є звітним податковим доку ментом і одночасно розрахунк овим документом.

Таким чином, відповідно до п .п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.,7 З акону України "Про податок на додану вартість", податкова н акладна є єдиною підставою д ля визначення сум податковог о кредиту, оскільки тільки це й документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупце м: чи то оплату товару чи отрим ання товару від продавця, що є підставою для виникнення по даткових зобов'язань з подат ку на додану вартість.

Закон України "Про податок н а додану вартість" визначає д ва випадки неможливості вклю чення витрат по сплаті подат ку на додану вартість до пода ткового кредиту:

- у разі, коли вартість придб аних товарів не відноситься до складу валових витрат вир обництва (обігу) чи основних ф ондів;

- у разі не підтвердження ви трат по сплаті податку на дод ану вартість податковими нак ладними чи митними деклараці ями.

Інших підстав для не включе ння до складу податкового кр едиту витрат по сплаті подат ку на додану вартість зазнач ений Закон не містить.

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону Ук раїни "Про податок на додану в артість" право на нарахуванн я податку на додану вартість та складання податкових нак ладних надається виключно ос обам, зареєстрованим як плат ники податку у порядку, перед баченому статтею 9 цього Зако ну.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додан у вартість" свідоцтво про реє страцію особи в якості платн ика ПДВ діє до дати його анулю вання.

Як вбачається з фактичних о бставин справи, на момент вид ачі податкових накладних кон трагенти та ТОВ “Фа-Ойл” були зареєстровані органами держ авної податкової служби у вс тановленому законодавством порядку в якості платників п одатку на додану вартість, а о тже мали право складати пода ткові накладні.

Матеріалами перевірки під тверджено, та не заперечуєть ся ДПІ, що на момент здійсненн я перевірки податковий креди т по господарським операціям з контрагентами підтвердже ний податковими накладними, які мали всі необхідні рекві зити, передбачені Законом Ук раїни "Про податок на додану в артість".

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону У країни "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до скл аду податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) по датку у зв'язку з придбанням т оварів (послуг), не підтвердже ні податковими накладними чи митними деклараціями (іншим и подібними документами згід но з підпунктом 7.2.6 цього пункт у).

Статтею 10 Закону України "Пр о податок на додану вартість " чітко передбачено коло осіб , які відповідальні за нараху вання, утримання та сплату (пе рерахування) податку до бюдж ету.

Законом України "Про подато к на додану вартість" або ж інш им нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контро ль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сп лати податку до бюджету конт рагентами по всьому ланцюгу поставок.

Така ж позиція викладена в і нформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

Щодо порушення істотних ум ов укладених цивільно - право вих угод суд зазначає наступ не.

Сторонами зазначених пра вовідносин були погоджені всі істотні умови по догов орах, відповідно ст.ст. 6, 626-628, 638 Ц К України та ст.ст. 180,181 ГК Украї ни .

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивіль ного кодексу України (надалі ЦК України), та ч. 1-3 ст. 180 Господа рського кодексу України (над алі ГК України) договір вважа ється укладеним, якщо між сто ронами у передбачених законо м порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотни х умов. Істотними є умови, визн ані такими за законом чи необ хідні для договорів даного в иду, а також умови, щодо яких н а вимогу однієї із сторін пов инна бути досягнута згода.

При укладенні господарськ ого договору сторони зобов' язані у будь-якому разі погод ити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, догово ри укладені ТОВ “Фа-Ойл” із за значеними Контрагентами ві дповідають вимогам, встановл еним статтею 638 ЦК України, та с таттею 180 ГК України й вважают ься укладеними.

Відповідно до частини 1 ст. 180 ГК України та абзацу 2 ч. 1 ст. 638 Ц К України, крім вищевизначен их істотних умов, договір пов инен відповідати умовам, вст ановленим для даного виду до говорів законом.

Відповідно до частини 7 ст. 179 ГК України господарські дог овори укладаються за правила ми, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом, іншими нормат ивно-правовими актами щодо о кремих видів договорів. Крім того, здійсненні сторонами д ії були вчиненні з метою пере ходу права власності, тобто в ідповідали вільному волевия вленню та наміру сторін .

По договорам було проведен о розрахунки та підписано ак ти передачі-приймання нафтоп родуктів. Жодна із сторін не з аперечувала факту переходу п рава власності. Відповідно д о умов Договору №48-10/08-ФО від 01.10. 2008 року, право власності на про даний товар переходить з мом енту підписання видаткової н акладної.

Наявність видаткових накл адних податковим органом не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, всі необхідні вимоги для виз нання переходу права власнос ті, передбачені діючим закон одавством (договір купівлі-п родажу, розрахунок за товар, в идаткова накладна, акт прийо му-передачі) сторонами були д отримані.

Відповідно до норм чинного законодавства, підтвердженн ям факту поставки слугує акт приймання-передачі, або вида ткова накладна, чи інший доку мент, визначений сторонами, т а який не суперечить діючому законодавству.

Крім того, податковими рев ізорами - інспекторами зазна чено, що документи , які підтв ерджують факт отримання ТО В “Фа-Ойл” паливно-мастильни х матеріалів від ТОВ “Славі я” (товарно-транспортні накл адні, сертифікати відповідн ості та якості, акти прийман ня-передачі нафтопродуктів , рахунки-фактури та інші, що свідчать про реальність зд ійснюваних операцій), крім на кладних та податкових накл адних у підприємства відсу тні .

Згідно Інструкції з контро лювання якості нафти і нафто продуктів на підприємствах і організаціях України, затве рдженої наказом Міністерств а палива та енергетики Украї ни, Державного комітету Укра їни з питань технічного регу лювання та споживчої політик и №271/121 від 04.06.2007р., зареєстрованої Міністерством юстиції Украї ни 04.07.2007р. за №762/14029, паспорт якості - документ, що містить дані д ля ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабо раторних випробувань, і їх ві дповідність вимогам нормати вних документів. Сертифікат відповідності - документ, я кий підтверджує, що продукці я, системи якості, системи упр авління якістю, системи упра вління довкіллям, персонал в ідповідають установленим ви могам конкретного стандарту чи іншого нормативного доку мента, визначеного законодав ством.

Інструкція про порядок при ймання, транспортування, збе рігання, відпуску та обліку н афти і нафтопродуктів на під приємствах і організаціях Ук раїни не визначає логічного ланцюгу між фактом поставки та оформленням вказаних доку ментів.

З пояснень представників п озивача в судовому засіданні вбачається та не заперечува лось представниками відпові дача, що паспорти якості, серт ифікати відповідності при поставці палива на АЗС під приємства надавалися та збе рігалися згідно норм чинно го законодавства. Факт поста вки палива на АЗС відображає ться в журналі обліку.

Як встановлено, по зазначен им господарським операціям, в підтвердження факту прийом у-передачі, контрагентами ви дано податкові накладні, сум а ПДВ по яких включена до скла ду податкового кредиту. Варт ість отриманих товарів сплач ена сторонами одна щодо одно ї шляхом перерахування грошо вих коштів на банківські рах унки. Вказані обставини пере віряючими ДПІ у м. Житомирі н е заперечуються.

Щодо твердження відповіда ча про нікчемність укладеног о між ТОВ «Фа Ойл» та ТОВ «Слав ія» договором суд вважає за н еобхідне зазначити наступне .

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а. Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Відповідно до ст.204 Цивільно го кодексу України правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст.215 Цивільн ого кодексу України недійсни м є правочин, якщо його недійс ність встановлена законом (н ікчемний правочин). У цьому ра зі визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєт ься.

Відповідно до ст.228 Цивільно го кодексу України правочин, який порушує публічний поря док, є нікчемним. Правочин вва жається таким, що порушує пуб лічний порядок якщо він був с прямований на порушення конс титуційних прав і свобод люд ини і громадянина, знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи, держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним.

З метою забезпечення прави льного та однакового застосу вання судами законодавства п ри розгляді цивільних справ про визнання правочинів неді йсними Пленум Верховного Суд у України прийняв постанову від 06.11.2009р. №9 «Про судову практи ку розгляду цивільних справ про визнання правочинів неді йсними», п.18 якої визначено, що перелік правочинів, які є нік чемними як такі, що порушують публічний порядок, визначен ий статтею 228 Цивільного кодек су, а саме: правочини, спрямова ні на порушення конституційн их прав і свобод людини і гром адянина; правочини, спрямова ні на знищення, пошкодження м айна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Ре спубліки Крим, територіально ї громади, незаконне заволод іння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (стаття 14 Ко нституції України); правочин и щодо відчуження викраденог о майна; правочини, що порушую ть правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права то що.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 Цивільного код ексу України має враховувати ся вина, яка виражається в нам ірі порушити публічний поряд ок сторонами правочину або о днією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постано влений у кримінальній справі , щодо знищення, пошкодження м айна чи незаконного заволоді ння ним тощо.

Також, відповідно до ст. 234 Ци вільного кодексу України, фі ктивним є правочин, який вчин ено без наміру створення пра вових наслідків, які обумовл ювалися цим правочином. Фікт ивний правочин визнається су дом недійсним, а відповідно д о ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов' язання, що не відповідає вимо гам закону, або вчинено з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а, або укладено учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним з них госпо дарської компетенції (спеціа льної правосуб'єктності), мож е бути на вимогу однієї із сто рін або відповідного органу державної влади визнано судо м недійсним повністю або в ча стині.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відповідн о до презумпції - правомірнос ті правочину всі укладені мі ж сторонами правочини є чинн ими, якщо їх недійсність прям о не встановлена законом (нік чемні правочини).

При визнанні угоди нікчемн ою податковим органом не дот римано зазначених вимог зако нодавчих норм, тобто не встан овлено вини та умислу позива ча, спрямованих на заволодін ня державним майном, порушен ня публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом в ладних повноважень, не надан о доказів про умисність укла дення угоди між ТОВ «Фа Ойл» т а ТОВ «Славія» з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства.

До справи ДПІ в м. Житомирі н е надано рішення суду у цивіл ьній чи господарській справі , вироку суду у кримінальній с праві або іншого належного д оказу на підтвердження "безт оварності" здійснених позива чем господарських операцій. Висновок відповідача про "бе зтоварність" господарської о перації носить характер прип ущення, яке не підтверджено н алежними доказами.

Здійснення господарських операцій з ТОВ «Славія» підт верджено належним чином офор мленими первинними документ ами, а купівля ПММ пов`язана з господарською діяльністю по зивача, так як підприємство з дійснює реалізацію ПММ.

В листі ДПА України №20289/16-1617 ві д 29.09.2010 року зазначено, що при ви знанні угод нікчемними подат ковий орган зобов'язаний ана лізувати реальність здійсне ння господарської діяльност і на підставі даних податков ого, бухгалтерського обліку платника податків та відпові дності їх дійсному економічн ому змісту.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову. З огляду на припис н аведеної норми процесуально го права при розгляді судом с пору щодо правомірності ріше ння органу державної податко вої служби, яким платнику под атків донараховані податков і зобов'язання, контролюючий орган має доводити недоброс овісність платника податків .

В судових засіданнях, предс тавники відповідача не надал и належних доказів на підтве рдження викладених в акті пе ревірки порушень ТОВ "Фа - Ойл" вимог Закону України "Про под аток на додану вартість" та пр авомірності прийнятого пові домлення - рішення.

З огляду на викладене, проан алізувавши обставини справи та дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд прийшов д о висновку про обгрунтованіс ть позовних вимог та задовол ьняє їх.

Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повід омлення - рішення Державної п одаткової інспекції у м. Жито мирі від 07.05.2010 року № 0001372301/1, від 03.06.2010 року № 0001372301/1, від 02.07.2010 року № 0001372301/2, в ід 10.09.2010 року № 0001372301/3.

Постанова суду мож е бути оскаржена до Житоми рського апеляційного адмін істративного суду через Жито мирський окружний адміністр ативний суд шляхом подачі ап еляційної скарги протягом 10 д нів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а так ож прийняття постанови у пис ьмовому провадженні апеляці йна скарга подається протяго м 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови ви готовлено: 28 березня 2011 р.