Постанова

від 19.04.2011 по справі 14/9-пд-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/9-ПД-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р. Справа № 14/9-ПД-11

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Калініченко В.А. –директор, Вічна І.М. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форд", м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської  області

від 14 лютого 2011 року                    

у справі № 14/9-ПД-11                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форд", м. Херсон    

про зобов'язання укласти додатки № 7.1 та № 7.2 до договору про постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р. в редакції запропонованій позивачем  

ВСТАНОВИЛА:

   13.12.2010 р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі позивач, ВАТ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форд" (далі відповідач, ТОВ) про зобов'язання останнього укласти в редакції ВАТ договір про постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р. з додатками, викладеними в редакції Додаткової угоди від 23.09.2009 р., а саме: у додатку № 7.1. (однолінійна схема) встановити номінал ввідного захисного комутаційного апарату на рівні 63 А; а у додатку № 7.2. (однолінійна схема) встановити номінал ввідного захисного комутаційного апарату на рівні 10 А.

             Позов мотивований тим, що  ВАТ направив на адресу відповідача додаткову угоду від 23.09.2009 р. до Договору про постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р., якою запропонував останньому привести названий договір у відповідність до чинних Правил користування електричною енергією шляхом викладення цього договору та додатків до нього єдиним змістом у новій редакції запропонованій позивачем.

             25.11.2010 р. позивач отримав від ТОВ протокол розбіжностей до договору, в якому останній пропонує: внести зміни в додаток 7.1. (однолінійна схема), а саме: вказати номінал ввідного захисного комутаційного апарату на рівні 100А замість 63А та внести зміни в додаток 7.2. (однолінійна схема), а саме: вказати номінал ввідного захисного комутаційного апарату на рівні 50А замість 10А.

             Зазначені розбіжності сторонами не погоджені, внаслідок чого спір підлягає вирішенню в судовому порядку.

             Письмовий відзив на позов до місцевого суду не надходив та справа розглянута останнім за відсутністю відповідача.

             Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.02.2011 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов ВАТ задоволений у повному обсязі.

             Рішення суду мотивовано тим, що встановлення комутаційних апаратів відповідача на рівні 63А та 10А відповідає вимогам п. п. 1.4, 3.1.3. та 3.1.4. Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 04.10.2006 р. № 367 та ввідні автомати повинні встановлюватись в залежності від дозволеної потужності, а тому, на думку місцевого суду, номінал автомата має бути найбільш наближеним до дозволеної потужності по об'єкту.

             В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд додатки № 7.1 та № 7.2 до договору на постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р. викласти на раніше погоджених сторонами у справі умовах, тобто в редакції запропонованій відповідачем у протоколі розбіжностей від 23.11.2010 р.

             Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

             Позивач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, а тому не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

             Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

             В позовній заяві ВАТ зазначив місцем знаходження відповідача адресу: м. Херсон, вул. Декабристів, 25 кв. 14.

             Саме на цю адресу суд першої інстанції направив ТОВ ухвалу від 14.12.2010 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 11.01.2011 р. о 12:00, яка була повернута до суду органами зв'язку з позначкою „за зазначеною адресою не проживає”.

             Ухвалою від 11.01.2011 р. місцевий суд розгляд справи відклав на 01.02.2011 р. о 11:00 та направив названу ухвалу ТОВ за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 25 кв. 14., яка також була повернута до суду органами зв'язку з позначкою „за зазначеною адресою не проживає”.

             Одночасно, суд першої інстанції звернувся з запитом до відділу державної реєстрації виконкому Херсонської міської ради з питанням  місця реєстрації відповідача та 18.01.2011 р. отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого місцем знаходження та реєстрації відповідача є адреса: м. Херсон, вул. Карбишева, будинок 20/29.

             Ухвалою від 01.02.2011 р. місцевий суд в черговий раз розгляд справи відклав на 14.02.2011 р. о 12:00 та направив вказану судову ухвалу не за місцем знаходження та реєстрації відповідача (м. Херсон, вул. Карбишева, будинок 20/29), а за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 25 кв. 14.

             Зазначена ухвала була в третій раз повернута до суду органами зв'язку з позначкою „за зазначеною адресою не проживає”.

             Вищенаведене повністю підтверджує доводи скаржника про те, що він жодного разу не був своєчасно та належним чином повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що у останнього не було правових підстав для розгляду справи 14.02.2011 р. за відсутністю представника відповідача        

             Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, внаслідок чого колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, у зв'язку з неповідомленням відповідача належним чином про місце засідання суду та розглядом справи за його відсутністю.

             В судовому засіданні представниками відповідача заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів доданих до апеляційної скарги, а саме: копії договору на постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р. із змінами та доповненнями, копії договору про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі № 1907 від 24.10.2002 р., копії акту вводу в експлуатацію, копій свідоцтв про власність, копій актів перевірок.

             Оскільки, зазначені докази не були надані відповідачем суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, внаслідок розгляду справи за відсутністю сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, то вищезазначене клопотання підлягає задоволенню на підставі ч. 1 ст. 101 ГПК України.

             Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

            Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 р. (надалі за текстом - ПКЕЕ ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

             Пунктом 5.1. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованими тарифами, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

             Як вбачається з матеріалів справи 24.10.2002 р. між сторонами у справі був укладений договір № 1907 на постачання електричної енергії, до якого в 2003 та 2005 роках вносилися відповідні зміни та доповнення.

          Пунктом 8.3 названого договору передбачено, що він укладається на строк до 31.12.2002 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

          Зазначений договір сторонами не розірвано та він є діючим до сьогоднішнього часу, у зв'язку з чим предметом спору є вимоги позивача щодо внесення змін до договору шляхом викладення його в новій редакції, зокрема додатків № 7.1 та № 7.2

          Згідно п. 1.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.96 р. в редакції постанови НКРЕ України № 910 від 17.10.05 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.05 р. за №  1399/11679, укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

          Загальний порядок внесення змін до договору передбачений в ст. 188 ГК України та ст. ст. 651, 652 ЦК України, за приписами яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у зв'язку з істотною зміною обставин.

          Відповідно до п. 5.2 Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

                    Постановою НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910 Правила користування електричною енергією були викладені у новій редакції, згідно з якою затверджена і нова форма Типового договору про постачання електричної енергії (додаток № 3 до Правил користування електричною енергією).

          Частиною другою пункту першого названої Постанови передбачена необхідність приведення взаємовідносин між суб'єктами господарювання, на яких поширюється дія Правил, у відповідність до вимог останніх.

          Відповідно до вимог ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, сторони при визначенні змісту договору не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

          Таким чином, зміна договору на постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р.  шляхом викладення його у новій редакції, у зв'язку із затвердженням НКРЕ Правил користування електричною енергією у новій редакції та нової форми типового договору може мати місце лише в частині приведення змісту договору до змісту типового, тобто, лише в частині положень, які передбачені Типовим договором, поширюються і є однаковими для всіх споживачів електричної енергії, що розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

          Що ж до положень договору, якими визначено конкретні для певного споживача умови постачання електричної енергії, як то договірна величина споживання електричної енергії, величина дозволеної та приєднаної потужності; клас напруги споживача за точкою продажу, режим роботи електроустановок споживача тощо, то зміна вказаних умов договору, зокрема, в судовому порядку, може мати місце виключно у випадках обґрунтованості таких змін та за наявності обставин, які відповідно до правових норм тягнуть за собою необхідність зміни договору.

          Як свідчать матеріали справи відповідно до п. 2.1. додатку № 5.1 та двох додатків № 6 до договору від 24.10.2002 р. відповідачу ВАТ була встановлена абонована потужність 28 кВА (кВт), у т.ч. по об'єкту Павільйони торгівлі та побутового обслуговування, що розташовані на розі вулиць 200 років Херсона та Карбишева –24 кВт, а по об'єкту Автостоянка, що розташована на вул. Сенявіна –4 кВт.

             При цьому, на зворотному боці додатків № 6 до договору № 1907 від 24.10.2002 р. містяться однолінійні схеми підключення, з яких вбачається, що по об'єкту відповідача –павільйонам торгівлі та побутового обслуговування  визначений номінал ввідного комутаційного апарату на рівні 100 А, а по об'єкту Автостоянка –на рівні 50А.

             Крім того, 24.10.2002 р. між сторонами у справі також був укладений договір № 1907 про надання доступу до місцевої локальної мережі, укладення якого було обов'язковим відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442 (в редакції чинній станом на жовтень 2002 р.), оскільки починаючи 2001 р. відбувалося підключення нових об'єктів позивача, а саме –введення в експлуатацію Державною приймальною комісією об'єктів по вул. Карбишева 20/29.

             Відповідно до п. 1.7 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на жовтень 2002 року користування електричною енергією здійснюється на підставі договору про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі, що укладається між споживачем і електропередавальною організацією, до мереж якої приєднані електроустановки споживача, і договору про постачання електричної енергії, що укладається між електропостачальною організацією і споживачем електричної енергії.

             При цьому, за вищеназваними Правилами однолінійна схема підключення мала наводитися в додатку № 5 до договору про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі. В додатку № 5 (Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі) та додатку № 6 (Акт розмежування балансової належності) до договору № 1907 від 24.12.2002 р. про надання доступу до місцевої локальної мережі ВАТ чітко визначено, що номінал ввідного комутаційного апарату для Павільйонів торгівлі та побутового обслуговування, розташованих на розі вулиць 200 років Херсона та Карбишева має бути на рівні 100 А.

             Таким чином, умовами вищеназваних договорів сторонами було погоджено, що номінал ввідного комутаційного апарату по об'єкту –павільйони торгівлі та побутового обслуговування має бути на рівні 100 А, а по об'єкту Автостоянка –50А.

             Пунктами 3.1., 3.2., 3.5., 3.7. вищезазначених Правил було передбачено, що електроустановки споживачів, що заново вводяться або реконструюються, повинні бути виконані відповідно до Правил улаштування електроустановок, будівельних норм і правил та інших нормативних документів, бути забезпеченими проектною документацією, погодженою в установленому порядку, та технічною приймально-здавальною документацією. Перед пуском в експлуатацію нові або реконструйовані електроустановки проходять приймально-здавальні випробовування і приймаються споживачем від монтажно-налагоджувальної організації за актом відповідно до діючих правил. Після цього споживач за участю головного підрядника надає інспекторам з енергонагляду та нагляду за охороною праці необхідну проектну і технічну приймально-здавальну та випробувальну документацію, надає можливість технічного огляду електроустановки, після чого отримує дозвіл на допуск до експлуатації, який оформлюється у вигляді акта допуску. Подання напруги на нові електроустановки здійснюється за наявності акта допуску їх до експлуатації після укладання договору про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі та договору про постачання електроенергії, установлення та перевірки приладів обліку. При виявленні в електроустановках споживачів недоліків в монтажі, відхилень від виданих технічних умов на приєднання, відхилень від узгодженої проектної документації. Правил улаштування електроустановок, Будівельних норм та правил та інших нормативних документів або при відсутності підготовленого персоналу для обслуговування зазначених установок допуск їх до експлуатації до усунення виявлених недоліків забороняється.

             Вищенаведене свідчить про те, що невідповідність номіналу комутаційного апарату проектній документації унеможливлювало підключення до електромережі, укладення договору про надання доступу до місцевої локальної мережі та договору на постачання відповідачу електричної енергії.

             Але, як свідчать матеріали справи з 2002 року ВАТ здійснило підключення вказаних  об'єктів відповідача до мережі, уклало відповідні договори, якими передбачила комутаційні апарати номіналом 100 і 50 ампер та здійснювало постачання ТОВ електричної енергії без будь-яких претензій щодо невідповідності номіналів комутаційних апаратів проектній документації чи дозволеній потужності.

            Крім того, у відповідних актах перевірок ВАТ зазначав, що апарати захисту відповідача відповідають умовам договору.

             Отримавши проект договору на постачання електричної енергії у новій редакції позивача відповідач заперечує лише проти зміни однолінійних схем підключення в частині зміни номіналу комутаційних апаратів: з рівня 100А (як було раніше) до 63А (як пропонує позивач) у додатку № 7.1 та з рівня 50А (як було раніше) до 10А (як пропонує позивач) у додатку № 7.2.

             Позивач обґрунтовує необхідність зміни комутаційних апаратів відповідача з рівня 100А до 63А та з рівня 50А до 10А посиланням на п. п. 1.4, 3.1.3. та 3.1.4. Правил улаштування електроустановок, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики від 04.10.2006 р. № 367 (надалі ПУЕ) оскільки, ввідні автомати встановлюються в залежності від дозволеної потужності, а тому, на думку ВАТ, номінал автомата має бути найбільш наближеним до дозволеної потужності по об'єкту.

             З такими, доводами позивача погодитись не можна, так як зазначеними пунктами ПУЕ передбачено, що апарати захисту за своєю відключаючою здатністю мають відповідати максимальному значенню току короткого замикання на початку ділянки електричного ланцюга, який захищається. При цьому, токи установок автоматичних вимикачів мають розраховуватися таким чином, щоб апарати захисту не вимикали електроустановку при короткочасних перевантаженнях (пускові токи, піки технологічних навантажень, таки при самозапусках тощо).

            Струм, що протікає в лінії передачі визначається за формулою І = Р/U, де Р –потужність, а U –напруга. Дозволена потужність до павільйонів відповідача складає 24 кВт, а до автостоянки –4 кВт. При цьому, напруга для електроустановок ТОВ складає 380 В.

             Вищенаведене свідчить про те, що сила струму, що подається до павільйонів відповідача складає 63,16 А ( 24000:380=63,16); а сила струму, що подається на автостоянку складає 10,53 А (4000:380=10,53), у зв'язку з чим запропоновані позивачем автомати не спроможні витримати навіть силу струму виходячи з дозволеної потужності електричних установок, не кажучи вже про короткочасні перевантаження, що суперечить п. 3.1.4 ПУЕ оскільки, апарати захисту не повинні вимикати електроустановку при короткочасних перевантаженнях (пускові токи, піки технологічних навантажень, токи при самозапусках).

             За своїм визначенням апарат захисту (комутаційний апарат) покликаний автоматично вимикати електричну систему, яка захищається, при ненормальних режимах (п. 3.1.2. ПУЕ), а не забезпечувати припинення електропостачання у разі перевищення дозволеної потужності. Саме тому, ПУЕ передбачають, що номінал комутаційного апарату, як засобу захисту, має відповідати максимальному значенню току короткого замикання, а не бути наближеним до дозволеної потужності, як це вважає позивач.

             При викладених обставинах колегія суддів доходить висновку щодо безпідставності вимог позивача про внесення змін до договору на постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р. в частині зміни та зменшення параметрів однолінійних схем підключення об'єктів відповідача, оскільки необхідність цих змін, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, ВАТ недоведена та необґрунтована, у зв'язку з чим додатки № 7.1 та № 7.2 до названого договору підлягають викладенню на раніше погоджених сторонами у справі умовах, тобто в редакції запропонованій відповідачем у протоколі розбіжностей від 23.11.2010 р.    

             Оскільки, апеляційна скарга ТОВ задоволена апеляційним судом, то на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 42 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів  

                                                           ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форд" –задовольнити.

             Рішення господарського суду Херсонської  області від 14.02.2011 року у справі № 14/9-ПД-11 –скасувати, а в позові відмовити.

             Додатки № 7.1 та № 7.2 до договору на постачання електричної енергії № 1907 від 24.10.2002 р. викласти на раніше погоджених сторонами у справі умовах, тобто в редакції запропонованій відповідачем у протоколі розбіжностей від 23.11.2010 р., а саме:

-          у додатку № 7.1 „Однолінійна схема” передбачити встановлення ввідного захисного комутаційного апарату  номіналом 100А;

-          у додатку № 7.2 „Однолінійна схема” передбачити встановлення ввідного захисного комутаційного апарату  номіналом 50А.   

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форд", м. Херсон –42 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

             Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.     

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.  

Головуючий суддя:                                                                       В.В.Шевченко

Суддя:                                                                                             В.В.Бєляновський

Суддя:                                                                                             М.А.Мирошниченко