Рішення

від 14.04.2011 по справі 5020-216/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-216/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 квітня 2011 року справа № 5020-216/2011

За позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(вул. Хрустальова, 83, м. Севастополь, 99040)

до відповідача –Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»

(вул. Південноміська, б. 19, м. Севастополь, 99013)

про стягнення 148 163,68 грн. збитків.

                                                                                                                    Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Гой К.С. –головний юрисконсульт юридичного сектору, довіреність № 7 від 11.04.2011,

Від відповідача –Товаченко О.В. –представник по довіреності від 20.01.2011 (довіреність у справі)

Від третьої особи –Радулов А.Д. –прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 684 від 09.03.2011.

Суть спору:

Прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі із позовом до Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»про стягнення          148 163,68 грн. збитків.

Представники прокурора та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві відповідача від 02.03.2011, і просив у задоволенні позову відмовити.

Також, представник відповідача надав суду пояснення від 14.04.2011, в якому додатково обґрунтував свої заперечення проти позову і просив суд у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В :

У період з 11.01.2011 по 12.01.2011 Державною екологічною інспекцією в               місті  Севастополі було проведено позапланову перевірку дотримання Закритим акціонерним товариством «Мусон-Тур»вимог природоохоронного законодавства України стосовно забору підземних вод, за результатами якої складений відповідний акт.

Вказаний акт був одержаний представником відповідача.

У ході перевірки було встановлено, що відповідачем у період з 02.09.2010 по 10.01.2011 здійснювався забір води з артезіанської свердловини № 5724 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, у тому числі за період з 02.09.2010 по 31.12.2010 забрано 3 521 м3 води, а з 01.01.2011 по 10.01.2011 –4м3.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища  № 389 від 20.07.2009, Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі був здійснений розрахунок суми збитків, зумовлених порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства, на суму 148 163,68 грн.

Суд вважає позовні вимоги Прокурора Ленінського району м. Севастополя про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»148 163,68 грн. збитків такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»            № 1264-ХІІ від 25.06.1991 р. передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водокористування  -  використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та  скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування (ст. 50 Водного кодексу України).

З вищевказаного акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається, що термін дії виданого Закритому акціонерному товариству «Мусон-Тур»дозволу на спеціальне водокористування в частині забору води з артезіанської свердловини № 5724 був встановлений до 01.09.2010, тобто строк дії цього дозволу сплинув.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші  правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.          

Відповідно до частини першої ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на будь-яку форму права і за яку чинним законодавством передбачена відповідальність.

Визначення особи як правопорушника нероздільно пов'язано з необхідністю доведення наявності причинно –наслідкового зв'язку між винною дією особи та настанням негативних наслідків.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, неналежне виконання або, у даному випадку, відмова від виконання зобов'язання.

Суд вбачає у діях Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур» винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення державі збитків, оскільки в поведінці відповідача наявні всі ознаки правопорушення, а саме:

-          протиправна дія, виражена у здійсненні спеціального водокористування після спливу строку дії відповідного дозволу;

-          вина відповідача, виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату;

-          причинно –наслідковий зв'язок між протиправною дією та шкідливим результатом (збитками), виражений у несанкціонованій витраті води з артезіанської свердловини, що могло спричинити негативні наслідки для навколишнього природного середовища та неодержанні державою у встановлені законодавством строки сум збору за спеціальне водокористування;

-          шкідливий результат протиправної дії, тобто спричинення державі збитків в сумі 148 163,68 грн.

За викладених обставин, відповідач, на виконання приписів чинного законодавства має бути притягнутий до господарсько–правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто він має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

Посилання відповідача на притягнення його посадової особи до відповідальності, внаслідок чого відповідач, на його думку не має притягуватись до господарсько-правової відповідальності є безпідставними, оскільки за приписами частини третьої ст. 111 Водного кодексу України притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Тобто застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від обов'язку відшкодувати збитки, спричинені несанкціонованим використанням природних ресурсів.

Наявність, у свою чергу, не оскарженої та добровільно виконаної посадовою особою відповідача постанови № 12/005095/05 від 14.12.2010 про накладення адміністративного стягнення вказує на доведеність наявності винної дії цієї особи.

З урахуванням викладеного, відповідач має бути притягнутий до господарсько –правової відповідальності за вчинене ним правопорушення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників процесу про складення повного рішення 19.04.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,     суд –

ВИРІШИВ:

1).     Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»(вул. Південноміська, буд. 19, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 30120709, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход місцевого бюджету Нахімовського району міста Севастополя (р/р 33119331700008 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035606, код платежу: 24062100, або на інші рахунки) 148 163,68 грн. збитків.

3). Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»(вул. Південноміська, буд. 19, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 30120709, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЕДРПОУ 24035598)  1 481,64 грн. державного мита.

4)  Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»(вул. Південноміська, буд. 19, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 30120709, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                                                                С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 19.04.2011.