Постанова

від 20.04.2011 по справі 12/907

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/907

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.                                                                Справа № 12/907  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча  суддя                                                      Сініцина Л.М.

судді                                                                             Гудак А.В.

                                                                                      Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  відповідача-Селянського фермерського господарства "Нона" від 29.11.10 р. на рішення господарського суду Житомирської області від 18.11.10 р. (підписане 23.11.2010 р.)    

у справі № 12/907

за позовом  Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м.Київ

до відповідача  Селянського фермерського господарства "Нона" , с.Биків, Брусилівський район

про про стягнення 36783,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача -  Головієнко П.В.-голова

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.11.2010 р. у справі №12/907 (суддя Сікорська Н.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Селянського фермерського господарства "Нона" на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" - 11670,02 грн. основного боргу; 3029,29 грн.-процентів за користування кредитом; 1065,13 грн.-пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; 2068,52 грн.-28% річних; в решті позовних вимог відмовлено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідачем частково виконано умови договору, договір підписаний сторонами, вимоги позивача відповідають змісту договору, договір в описаній відповідачем редакції, ним не надано та відмовив у стягнення збитків у зв'язку з їх безпідставністю.

Не погодившись з даним рішенням, Селянське фермерське господарство "Нона" звернулося з апеляційною скаргою від 29.11.2010 р., в якій просило рішення господарського суду Житомирської області від 18.11.2010 р. скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не було враховано того факту, що наданий суду договір поставки на умовах товарного кредиту №144/16 від 23.04.2008 р. є недійсним, не відповідає тому договору, який було підписано Закритим акціонерним товариством "Компанія "Райз" та Селянським фермерським господарством "Нона", такий договір Селянське фермерське господарство "Нона" не підписувало; відповідач сплатив позивачу усю вартість товару та виконав умови договору; суд не мав ніякого права змінювати ціну на товар, роботи перерахунок вартості товару у доларах США та стягувати на користь позивача 11670,02 грн. боргу; акт звірки розрахунків на жовтень 2010 року підтверджує відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що договір, який був підписаний сторонами надано суду, жоден інший договір з відповідачем не підписувався взагалі; відповідачем суду не надавався, укладений сторонами договір поставки відповідає вимогам закону та вимогам інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, посилання на дану інструкцію є безпідставним; сторони в договорі визначили грошовий еквівалент суми зобов'язання в іноземній валюті; акт звірки взаєморозрахунків станом на жовтень 2010 р. з урахуванням характеру договірних відносин сторін (визначення сторонами грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті) не відображає і не може відображати суму заборгованості за поставлений товар, а фіксує лише взаєморозрахунки-факт передачі товару та факти оплати відповідачем вартості товару.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду незаконним та необгрунтованим, таким що не відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив його скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач належним чином був повідомлений про день і час судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від нього не надходило, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася.

Заслухавши пояснення представника апелянта; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-                              

ВСТАНОВИВ:

23.04.2008 р. між Закритим акціонерним товариством компанією "Райз" (Житомирська філія) (постачальник) (далі ЗАТ компанія "Райз") та Селянським фермерським господарством "Нона" (покупець) (далі СФГ"Нона") було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №144/16 згідно розділу I якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору; найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок і термін оплати вартості товару та нарахованих відсотків-визначені в договорі та специфікації (а.с.13-19,т.I).

Пунктом 2.2 даного договору передбачено, що сторони встановлюють, шо протягом строку дії договору . грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні , що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору , визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору , на офіційний курс гривні до долара США. який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується , якщо офіційний курс гривні до долара США , встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору (а.с. 13,т.I).

Рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ компанії "Райз" від 27.04.2010 р., оформленим протоколом №9 було ухвалено прийняти рішення про ліквідацію філій ЗАТ компанії "Райз": перейменувати філії ЗАТ компанії "Райз" та затвердити Положення про філії, в тому числі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", а також затвердити Статут Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" визнавши, що ЗАТ компанія "Райз" згідно з вимогами чинного законодавства може здійснювати свою діяльність лише як Публічне акціонерне товариство (а.с.112-122,т.I).

Згідно пункту 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" створене відповідно до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, Законів України "Про цінні папері та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства" шляхом реорганізації (перетворенням) Товариства з обмеженою відповідальністю-виробничо-фінансової компанії "Райз" (зареєстрованого розпорядженням Голови Рівненської міської адміністрації №1535-р від 23.12.1992 р., зі змінами, внесеними розпорядженням Рівненського міськвиконкому №3-р від 04.01.1997 р.). З моменту державної реєстрації Товариство є повним (універсальним) та виключним правонаступником всіх майнових та немайнового характеру прав та обов'язків реорганізованого Товариства з обмеженою відповідальністю-виробничо-фінансової компанії "Райз". Відповідно до чинного законодавства, Товариство є повним (універсальним) правонаступником прав та обов'язків реорганізованих (приєднаних до Товариства) наступних товариств (підприємств): ВАТ "Житомирагроспецпостач" (код 00913383), ЗАТ "Кримське підприємство Української комерційно-виробничої фірми сільськогосподарських підприємств" (код 22236171), ВАТ "Одесбудкомплекція" (код 01275035), ВАТ Хмельницьке підприємство матеріально технічного забезпечення "Облагрообладнання" (код 00914193), ДП "Райз-Сільгосптехніка" (код 31845198), ТОВ "Каменьбуд" (код 32156543), ВАТ "Радивилівський райагрохім" (код 05490606) та ЗАТ "Агрофірма "Деметра" (код 25646364), ДП "РАЙЗ-АГРОТЕХНІКА" (код 30256035), "ДП "ТФК" (код 22556695), ДП "РАЙЗ-АВТОСЕРВІС" (КОД 30213398), ДП "РАЙЗ-БІЛОГІР'Я" (код 00908171), ДП "РАЙЗ-АГРОТРЕЙД" (КОД 30213405), ДП "РАЙЗ-АГРОХІМІЯ" (КОД 32200602). На підставі чинного законодавства та договорів про приєднання, до Товариства перейшли майно, права та обов'язки приєднаних до нього Товариств (підприємств), в тому числі, права на нерухоме майно та транспорті засоби (а.с.59-85,123-125,т.I, а.с.24-47,т.I).

Свідоцтвом №215254 серії А01 та довідкою з ЄДРПОУ стверджується реєстрація змін 18.05.2010 р. до державної реєстрації юридичної особи-Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" ідентифікаційний код 13980201 (а.с.57-58,126-128,т.I).

Як вбачається з договору поставки на умовах товарного кредиту №144/16 від 23.04.2008 р. ідентифікаційний код ЗАТ компанії "Райз" той самий-13980201 (а.с.17,т.I).

На виконання умов договору позивач видатковими накладними №ВН-10016-00404 від 23.04.2008 р. та №ВН-10016-00541 від 23.04.2008 р. поставив відповідачу гліф, в.р. в кількості 600 літрів на загальну суму 42959,34 грн. (17183,74+25775,60), що становить 8510,40 доларів США згідно довідки від 19.10.2010 р. (а.с.20-21,50,т.I).

Відповідно до пунктів 2.3, 2.5 договору покупець проводить оплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування   коштів в розмірі гривневої суми ціни договору , вирахуваної   відповідно до положень   пункту 2.2 .,   на банківський  рахунок постачальника; вартість (ціна) частини товару, яка оглачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем чотирма платежами в таких розмірах та в наступні терміни: перший платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків   відстроченої з оплатою суми -   першого серпня року, в якому покупець отримав товар ; другий платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого вересня   року, в якому покупець отримав товар: третій платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти ) відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого жовтня року, в якому покупець отримав товар: четвертий платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти ) відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого листопада року, в якому покупець отримав товар (терміни сплати, визначені в цьому пункті  застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку № 1а) (а.с.13,т.I).

Відповідачем оплата товару була проведена згідно прибуткового касового ордера №104 від 23.04.2008 р. в сумі 10000 грн., прибуткового касового ордера №138 від 02.06.2008 р. в сумі 7183,74 грн., банківської виписки за 29.12.2008 р. в сумі 20000 грн., банківської виписки за 05.10.2009 р. в сумі 7000 грн., прибуткового касового ордера №16 від 25.03.2010 р. в сумі 788,50 грн. (а.с.51-56,т.I) всього на суму 44183,74 грн., що становить 7031,45 доларів США.

Тобто, заборгованість відповідача станом на 25.03.2010 р. (останній платіж) становила 1475,35 доларів США (8506,80-7031,45=1475,35), що відповідає умовам пункту 2.2 договору, або 11670,02 грн.

Пунктами 2.6,2.7 договору передбачено, що товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в пунктах 2.7-2.12 договору та в додатку №1а; строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

Згідно пункту 2.9 договору розмір   процентів, які покупець сплачує     на користь постачальника  за користування товарним кредитом, встановлюється в залежності від термінів оплати покупцем вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту і становить (якщо інший розмір процентів не встановлений в додатку № 1а до договору ) : 2.9.1-у разі оплати до 01 серпня року, в якому отриманий ТОВАР - 6 (шість) відсотків річних від вартості Товару, отриманого на умовах товарного кредиту ; 2.9.2-у разі оплати до 01 вересня року, в якому отриманий ТОВАР-10 (десять) відсотків річних від вартості Товару, отриманого на умовах товарного кредиту ; 2.9.3-у разі оплати до 01 жовтня року, в якому отриманий ТОВАР -14 (чотирнадцять) відсотків річних від вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту; 2.9.4-у разі оплати покупцем вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту , після 01 жовтня року, в якому отриманий товар, розмір процентів за користування товарним кредитом встановлюється на рівні , визначеному у п. 2.9.3. ( або встановленому в додатку 1а для строку, перебіг якого починається із 01 жовтня ) та збільшується на 1 (один) процент за кожний повний або неповний місяць користування товарним кредитом.(а.с.14,т.I).

Відповідно до розрахунку процентів за користування товарним кредитом, зробленого позивачем в заяві від 11.11.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог, розмір процентів за період з 23.04.2008 р. по 01.12.2008 р. складає 382,97 грн. доларів США, що станом на 11.11.2010 р. становить 3029,29 грн. (а.с.93,т.I).

Пунктом 2.10 договору сторони узгодили, що до процентів застосовується порядок визначення розміру грошових зобов'язань покупця та їх оплати, встановлений пунктами 2.2,2.3 договору (а.с.14,т.I).

Згідно частин 1,2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1,5 статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу; якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Частинами 1,2 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1,2 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про доведеність вимог позивача в частині основного боргу за отриманий товар в сумі 11670,02 грн. та процентів за користування товарним кредитом в сумі 3029,29 грн.

Відповідно до частин 1,2 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно частин 1,3,5 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом; при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків; сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Частинами 1,2,3 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Відповідно до пункту 1.2 роз'яснення №02-5/218 від 30.03.1995 р. Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки»із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 18.11.1997 р. №02-5/445, від 12.05.1999 року №02-5/223, роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 року №04-5/609, рекомендаціями Президії Вищого господарського суду від 18.11.2003 року №04-5/1429 передбачено, що згідно з  пунктом  74  Положення  про  поставки  продукції та пунктом 65 Положення про  поставки  товарів  сторони  мають  право передбачити в  договорі можливість відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання  за  договором.  Зазначена  умова  договору означає, що у кожному випадку порушення зобов'язання  кредитор  не повинен доводити  дійсний  розмір  своїх  збитків,  однак  у  разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню  в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).  

Таким чином, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, щоб мати право на стягнення завданих збитків, потерпіла особа повинна довести їх наявність.

Оскільки позивачем даний факт не доведений, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2106,18 грн. збитків за період з квітня по листопад 2010 р.

Пунктом 7.3 договору поставки на умовах товарного кредиту передбачено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті в установлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу.

Позивачем за період з 26.03.2010 р. по 22.09.2010 р. нараховано відповідачу пеню в сумі 1065,13 грн. (а.с.93-97).

Однак, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 2.5 договору поставки, вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем чотирма платежами в таких розмірах та в наступні терміни: перший платіж в розмірі 25 (двадцяти п"яти) відсотків   відстроченої з оплатою суми -   першого серпня року, в якому покупець отримав товар; другий платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого вересня   року, в якому покупець отримав товар: третій платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти ) відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого жовтня року, в якому покупець отримав товар: четвертий платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти ) відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого листопада року, в якому покупець отримав товар (терміни сплати,   зизначені в цьому пункті  застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку № 1а).

Отже, нарахування пені на суму першого платежу, що складає 25% несплаченого боргу можливе за період з 02.08.2008 р. по 01.02.2009 р., другого платежу-25%-за період з 02.09.2008 р. по 01.03.2009 р., третього платежу-25%-за період з 02.10.2008 р. по 01.04.2009 р., та четвертого платежу-25%-за період з 02.11.2008 р. по 01.05.2009 р.

Позивачем же пеню нараховано за період з 26.03.2010 р. (від дати останнього платежу) по 22.09.2010 р.. Тобто в цій частині позовних вимог позов є безпідставним. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені підлягає скасуванню, а апеляційна скарга в цій частині-задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору поставки передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми.

Позивачем згідно заяви від 11.11.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог  нараховано 28% річних з простроченої суми за період з 26.10.2010 р. (дата останнього платежу-25.03.2010 р.) по 11.11.2010 р. в сумі 2068,52 грн. (а.с.98-103).

Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2068,52 грн. 28% річних.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства, крім вимог щодо стягнення пені. Твердження апелянта, що договір, який міститься в матеріалах справи він не підписував і не відповідає тому договору, який він підписував, апелянтом не доведені, інший договір ним суду не надано; щодо акту звірки розрахунків станом на 19.10.2010 р., то він підтверджує несвоєчасний розрахунок відповідача з позивачем, що призвело до нарахувань процентів за користування, 28% річних, інфляційних втрат та застосування грошового еквівалента ціни договору в доларах США відповідно до умов договору.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1065,13 грн. В решті рішення прийнято відповідно до норм чинного матеріального і процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та частковим скасуванням рішення, слід провести новий розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 167,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,48 грн.; стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 14,18 грн.

Керуючись статтями 49,99,103-105 Господарського процесуального кодексу України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

   Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Нона" від 29.11.10 р. задоволити частково.

     Рішення господарського суду Житомирської області від 18.11.2010 р. у справі №12/907 скасувати в частині стягнення 1065,13 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Нона" (12642, Брусилівський район, с.Биків, код 30700573) на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м.Київ, вул.Заболотного, 152, код 13980201) витрати по сплаті державного мита в сумі 167,68 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,48 грн.

   Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м.Київ, вул.Заболотного, 152, код 13980201) на користь Селянського фермерського господарства "Нона" (12642, Брусилівський район, с.Биків, код 30700573) витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 14,18 грн.

       В решті рішення залишити без змін.

       Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуюча  суддя                                                                       Л.М. Сініцина

             Судді                                                                                              А.В. Гудак

                                                                                                                     Г.Є. Олексюк