Ухвала

від 21.02.2008 по справі 11-78/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 11-78  2008р.                                Головуючий у

1-й інстанції - Шелєхова А.В.

Категорія

- ст.296 ч.3                                  

Доповідач - Гончаров М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ     

2008 року лютого 21 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого  -  Ященка В.А.,

  суддів               -  Гончарова М.В., Голуба М.В.,

з участю

прокурора       -  Ворфоломеєвої Н.П.,

та захисника  -  ОСОБА_1,

законного

   представника -  ОСОБА_2,

засуджених      -  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу

за апеляціями адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника ОСОБА_2 на вирок Зарічного районного суду м.Суми від 8

серпня 2007р.

яким,                                     

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ст.89 КК України

не судимого

засуджений за ст.296 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,

за ст.122 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю цих злочинів

остаточно йому визначено до відбування 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

                                    ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий 22.04.2005

                                    року за

ст.186 ч.2, 69, 104 КК України на 2 роки

                                    позбавлення

волі з іспитовим строком 2 роки

засуджений за ст.296 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,

за ст.296 ч.3 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі, за ст.122 ч.1

КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів йому

визначено    2 роки 2 місяці позбавлення

волі.

Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно

визначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

                                  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий

засуджений за ст.296 ч.2 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.

Постановлено стягнути в прибуток держави з ОСОБА_3,

ОСОБА_4 і ОСОБА_7  по 39 грн. 23 коп. з

кожного витрат за проведення експертизи.

                                         ВСТАНОВИЛА :

У відповідності з вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_7

визнані винними і засуджені за вчинення хуліганських дій та спричинення

тілесних ушкоджень потерпілим за слідуючих обставин.

4 січня 2007 року близько 00 год. 30 хвилин ОСОБА_4

перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння в групі з ОСОБА_3 знаходячись біля

кафе-бару “Суми-Фудз” по вул.Червона площа, 15 у м.Суми грубо порушуючи

громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою

зухвалістю, побили ОСОБА_8 завдавши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім цього, внаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було пошкоджено

дублянку ОСОБА_8 вартістю  1800 грн.

10 січня 2007 року близько 00 год. 30 хвилин ОСОБА_4 та

ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, знаходячись біля кафе-бару “Суми-Фудз”

у м.Суми з хуліганських спонукань побили ОСОБА_9 заподіявши йому легкі тілесні

ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров”я.

Крім цього, внаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7

було пошкоджено майно ОСОБА_9 вартістю 120 грн.

Коли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 намагалися припинити

хуліганські дії ОСОБА_4, то він штовхнув ОСОБА_10, яка впала, та вдарив рукою в

обличчя ОСОБА_11, заподіявши таким чином обом фізичного болю.

В поданих апеляціях:

- адвокат ОСОБА_5 посилається на необгрунтованість

засудження ОСОБА_3 за ст.ст.296 ч.2, 122 ч.1 КК України. Зазначає про те, що в

ході судового слідства не знайшло підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 у

спричиненні потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та

вчинення хуліганських дій групою осіб, тому просить вирок змінити,

перекваліфікувати дії ОСОБА_3 зі ст.296 ч.2 КК України на ст.296 ч.1 КК

України, виключити з його обвинувачення ст.122 ч.1 КК України, та враховуючи

молодий вік ОСОБА_3, на утриманні має дитину, просить пом”якшити покарання,

застосувавши ст.75 КК України;

-  засуджений

ОСОБА_3 не заперечуючи своєї провини щодо хуліганських дій відносно ОСОБА_8 в

той же час вказує, що тілесні ушкодження середньої тяжкості він ОСОБА_8 не

спричиняв, тому просить перекваліфікувати його дії на ст.296 ч.1 КК України і

враховуючи, що він має постійне місце проживання, створив сім”ю, пом”якшити

покарання;

-  адвокат ОСОБА_6

зазначає про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_8 не

доведена, тому просить в цій частині провадження по справі закрити. Також

вказує на те, що ОСОБА_4 не вчиняв опору ОСОБА_10 та ОСОБА_11, тому просить

перекваліфікувати його дії зі ст.296 ч.3 КК України на ст.296 ч.2 КК України та

пом”якшити покарання, застосувавши вимоги ст.75 КК України.

-  аналогічні за

змістом доводи апеляції законного представника ОСОБА_2 щодо засудженого

ОСОБА_4;

-   засуджений

ОСОБА_4 вказує, що хуліганських дій відносно ОСОБА_8 він не вчиняв, а також не

вчиняв і опору щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11, тому просить врахувати стан його

здоров”я, та те що злочин він вчинив у неповнолітньому віці та пом”якшити

призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст

апеляцій, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1, законного

представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 які підтримали свої апеляції,

думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення,

перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій

колегія суддів вважає, що задоволенню вони не підлягають.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні

зазначених злочинів, за обставин викладених у вироку, відповідають матеріалам

справи і грунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи в апеляціях адвокатів, законного представника та

засуджених про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не вчиняли злочинів проти ОСОБА_8 і

ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядалися

судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.

Винність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів проти

ОСОБА_8 підтверджується слідуючими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 4 січня 2007 року,

коли його дружина зупинила автомобіль “Таксі” біля кафе-бару “Суми-фудз”,

то до неї підійшли раніше не знайомі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і один з них штовхнув

дружину. Коли він підійшов до них і хотів з”ясувати, що трапилось, то в цей час

ОСОБА_3 вдарив його кулаком в обличчя. Після цього, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 почали

його бити і продовжували бити ногами коли він знаходився на землі.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона бачила як її чоловіка

ОСОБА_8 біля кафе-бару били  руками та

ногами ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Із показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що в його

присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 били ногами ОСОБА_8

Факт побиття ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_8

підтвердив і свідок ОСОБА_14.

Згідно  висновку

судово-медичної експертизи вбачається, що потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні

тілесні ушкодження у виді крововиливу навколо лівого ока, закритого перелому

нижнього полюсу правого надколінника, які кваліфікуються як середнього ступеню

тяжкості тілесні ушкодження. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії

тупих предметів. Враховуючи їх характер та локалізацію маловирогідно що вони

утворилися від падіння з висоти власного росту. Строк заподіяння йому тілесних

ушкоджень відповідає даті вчиненого злочину (а.с.33 т.1).

Під час проведення очних ставок з ОСОБА_4 і ОСОБА_3

потерпілий ОСОБА_8 та свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_14 прямо вказали на ОСОБА_4 і

ОСОБА_3, як на осіб, які приймали участь в побитті ОСОБА_8 (а.с.40, 114 т.1).

Наведені докази, які суд дослідив та вказав у вироку,

спростовують доводи апеляцій про непричетність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до побиття

потерпілого ОСОБА_8 з хуліганських мотивів групою осіб та заподіяння йому

середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Враховуючи, що показання потерпілого ОСОБА_8 та свідків

ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 є послідовними, об”єктивно узгоджувалися з

іншими доказами, суд навівши  переконливі

мотиви, дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_3 і

ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за цим епізодом обвинувачення за

ст.ст.296 ч.2, 122 ч.1 КК України кваліфіковані правильно і підстав для

перекваліфікації їх дій, про що поставлено питання в апеляціях, на ст.296 ч.1

КК України, колегія суддів не знаходить.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_9

та відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджується наступними доказами.

Сам ОСОБА_4 пояснив, що разом з ОСОБА_7 побили ОСОБА_9

Після цього дві жінки намагалися його відтягнути від потерпілого, але він їх

відштовхнув.

Засуджений ОСОБА_7 підтвердив, що разом з ОСОБА_4

10.01.2007 року побили біля кафе-бару ОСОБА_9

Потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що 10 січня 2007 року біля

кафе його побили ОСОБА_4 і ОСОБА_7 при цьому били руками та ногами.

Потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що коли її чоловіка ОСОБА_9

били ОСОБА_4 і ОСОБА_7, то вона разом з ОСОБА_11 намагалися припинити їх

хуліганські дії, але ОСОБА_4 спочатку штовхнув її і вона впала на землю, а потім

вдарив в обличчя ОСОБА_11

Із показів потерпілої ОСОБА_11 вбачається, що вона бачила

як ОСОБА_4 і ОСОБА_7 били ОСОБА_9 Вона разом з ОСОБА_10 намагалися припинити

побиття, але ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_10, а потім вдарив її в обличчя.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що в її присутності ОСОБА_4 і

ОСОБА_7 побили ОСОБА_9

Згідно висновку судово-медичної експертизи вбачається, що

потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за

собою короткочасний розлад здоров”я. Строк 

заподіяння йому тілесних ушкоджень відповідає даті вчиненого злочину

(а.с.69 т.1).

Під час проведення очних ставок з ОСОБА_4 і ОСОБА_7

потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_15 прямо  вказали на ОСОБА_4 і ОСОБА_7, як на осіб, які

приймали участь в побитті ОСОБА_9, а потерпілі ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ще і факт їх

побиття ОСОБА_4 під час того, коли вони припиняли його хуліганські дії.

Отже, показання цих потерпілих спростовують доводи

апеляцій про те, що ОСОБА_4 не вчиняв опору громадянам ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які

припиняли його хуліганські дії.

Ретельно дослідивши зібрані докази, суд дав їм належну

оцінку і зробив правильний висновок про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні

зазначеного злочину та правильно кваліфікував його злочинні дії за ст.296 ч.3

КК України, тому підстав для перекваліфікації його дій  на ст.296 

ч.2  КК України, немає.

Покарання засудженим ОСОБА_4 і  ОСОБА_3 суд 

призначив відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеню

тяжкості вчинених злочинів, даних про особу кожного та обставин, що обтяжують

та пом”якшують покарання, в тому числі і тих пом”якшуючих обставин, що

зазначені в апеляціях, тому колегія суддів вважає, що призначене їм покарання є

необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів і

підстав для пом”якшення покарання та задоволення апеляцій немає.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія

суддів, -

                                        УХВАЛИЛА

:

Вирок Зарічного районного суду м.Суми від 8 серпня 2007

року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а їх апеляції та

апеляції адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, законного представника ОСОБА_2 - без

задоволення.

              Головуючий  - 

Ященко В.А.

Судді               -  Гончаров М.В., Голуб М.В.