Постанова

від 02.10.2006 по справі 23/231

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/231

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.10.2006                                                                                           № 23/231

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -Литовченко К.В. (дов. № 156 від 15.11.2005р.);

від.відповідача: Безвенюк В.П. (дов. б/н від 29.09.2006р.)  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізована акціонерна страхова компанія "Скіф"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.06.2006

 у справі № 23/231 (Демидова А.М.)

 за позовом                               Київська обласна госпрозрахункова аптека

 до                                                   Спеціалізована акціонерна страхова компанія "Скіф"

 про                                                  стягнення 47969,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2006р. у справі                         № 23/231 позов задоволено, стягнуто з Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “Скіф” на користь Київської обласної госпрозрахункової аптеки основний борг в розмірі 47912,06 грн., пеню у розмірі 23,50 грн., 3% річних у розмірі 34,00 грн.

          Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до        ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2006р., заборгованість відповідача перед позивачем за період з 30.04.2005р. по 31.12.2005р. становить 41452,09 грн., а заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 41 від 01.01.2006р. станом на день розгляду справи складає 6459,97 грн.

          Відповідачем, в порушення норм чинного законодавства та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконано, заборгованість за договірними відносинами, пеню та 3 % не сплачено, доказів щодо підтвердження відсутності його вини у порушенні зобов'язань Спеціалізованою акціонерною страховою компанією “Скіф” не надано.  

           Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2006р. по справі                 № 23/231 та прийняти нове рішення, яким відмовити Київській обласній госпрозрахунковій аптеці в задоволенні позову.

 В апеляційній скарзі Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф” посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийнято з порушенням норм Господарського кодексу України, оскільки твердження суду про те, що між сторонами було укладено договір про забезпечення медикаментами та засобами медичного призначення застрахованих відповідачем осіб із подальшим відшкодуванням аптеці вартості товару не відповідає вимогам ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України та фактичним обставинам справи, оскільки протягом 2005р. договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало, листування стосовно укладення договірних відносин на період з 30.04.2005р. по 31.12.2005р. не відбувалось, відповідач в зазначений період не звертався до позивача із будь-якими замовленнями на відпуск медичних препаратів та виробів медичного призначення, а особи, що підписали акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2006р. не були наділені відповідними повноваженнями.

          Твердження суду стосовно заборгованості ЗАТ “Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “СКІФ” перед позивачем станом на 01.03.2006р. в розмірі 6459,97 грн. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки видача позивачем медичних препаратів, не може вважатися такою, що надана у відповідності до умов даного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за видані медичні препарати задоволенню не підлягають.

         Київська обласна госпрозрахункова аптека надала відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2006р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Представники позивача та відповідача в судове засідання з'явились.

           Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

           Між сторонами 06.12.2001 року було укладено договір № 130( а.с.69) , яким страхова компанія доручала аптеці, а аптека зобов'язувалась забезпечити медикаментами  застрахованих в страховій компанії, а компанія зобов'язувалась проводити розрахунки з аптекою один раз на місяць шляхом перерахування грошових коштів не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Термін дії цього договору було встановлено до  06.10.2002, та було передбачено можливість пролонгації цього договору за обопільною згодою сторін. Доказів пролонгації цього договору  сторони не надали.

           З 30.04.2005р. по 31.12.2005р. Київська обласна госпрозрахункова аптека за домовленістю із Спеціалізованою акціонерною страховою компанією “Скіф” в особі Залізничної філії Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “Скіф” здійснювала відпуск медичних препаратів та виробів медичного призначення застрахованим у Спеціалізованій акціонерній страховій компанії “Скіф” особам.

           Таким чином, фактично між позивачем та відповідачем склалися договірні відносини про забезпечення медикаментами та засобами медичного призначення застрахованих осіб із подальшим відшкодуванням позивачеві вартості товару у порядку ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої договір може укладатися шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

     Судом першої інстанції та колегією апеляційного суду  оглянуто надані позивачем оригінали рецептів за період з 30.04.2005р. по 31.12.2005р., з яких вбачається, що вони виписані на бланках Залізничної філії СК “Скіф”,  в рецептах зазначено номер страхового полісу застрахованої особи, рецепти підписані лікарем, а також завірені печаткою Залізничної філії СК “Скіф”( вибіркові копії рецептів як зразки містяться у справі на аркушах  48 – 61).

            Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2006р. підписаним між позивачем в особі головного бухгалтера Холодняк Н.М. і відповідачем в особі головного бухгалтера Пашнюк Т.В. та засвідченим печатками позивача та відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 30.04.2005р. по 31.12.2005р. становить 41452,09 грн. (а.с. 5-6).

          Наявність договірних відносин між сторонами в період з 30.04.2005 по 31.12.2005 підтверджується також тим фактом, що відповідач  страхова компанія “Скіф” в цей період  дев'ять разів перераховувала позивачу кошти  і зазначала в банківських документах призначення платежу :” Предоплата ( доплата, оплата) за медикаменти для застрахованих згідно рахунку”, платником зазначена САСК “Скіф” ( залізнична філія). Ці факти підтверджуються наданими позивачем  в засідання апеляційного суду виписками з особового рахунку.

          З огляду на зазначене, заборгованість Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “Скіф” перед Київською обласною госпрозрахунковою аптекою за договірними відносинами, що склалися з 30.04.2005р. по 31.12.2005р. становить 41452,09 грн.

          29.03.2006р. Київською обласною госпрозрахунковою аптекою було направлено Спеціалізованій акціонерній страховій компанії “Скіф” вимогу виконання зобов'язання № 83 та рахунок № 96 від 29.03.2006р. на суму 41452,09 грн., позивач також просив відповідача сплатити 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, що за розрахунком позивача становить суму у розмірі 34,00 грн. яка нарахована з 07.04.2006р. тобто після закінчення семиденного строку після пред'явлення вимоги, по 16.04.2006р.    

          Між Київською обласною госпрозрахунковою аптекою та Залізничною філією Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “Скіф” 01.01.2006р. було укладено договір № 41 про забезпечення медикаментами та засобами медичного призначення застрахованих осіб ( а.с. 11-12 ,надалі - Договір).

           Згідно п. 1.1 зазначеного Договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити видачу медичних препаратів та засобів медичного призначення громадянам, застрахованим за договорами добровільного страхування та які мають страхові поліси від відповідача.

          Позивач зобов'язаний забезпечувати видачу медичних препаратів та засобів медичного призначення на підставі рецептів відповідача  та / або заяви-звернення від страхової компанії.  

          Судом першої інстанції та колегією апеляційного суду  оглянуто надані позивачем оригінали рецептів, з яких вбачається, що вони виписані на бланках Залізничної філії СК “Скіф”,  в рецептах зазначено номер страхового полісу застрахованої особи, рецепти підписані лікарем, а також завірені печаткою Залізничної філії СК “Скіф.

           За таких обставин посилання страхової компанії “Скіф” в апеляційній скарзі на невідповідність виписаних рецептів  вимогам, встановленим Наказом Міністерства охорони здоров'я, України № 117 від 30.06.1994 “Про порядок виписування рецептів та відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек” є безпідставним, оскільки вимоги до порядку виписування рецептів у відповідності із Наказом Мінздраву умовами Договору  не передбачені.

          Безпідставними є також посилання відповідача  у відзиві на позов та в апеляційній скарзі на те, що він не надавав заяви-звернення до аптеки на видачу медикаментів, оскільки пунктом 1.1 Договору  передбачено видачу аптекою медпрепаратів на підставі рецептів відповідача та/ або заяви-звернення від страхової компанії.

          Відповідно до п. 2.1 Договору, відповідач зобов'язався сплачувати позивачеві вартість виданих препаратів шляхом безготівкової оплати відповідачем рахунків – фактур позивача один раз на місяць.

           Згідно п. 2.2 Договору, рахунок – фактуру позивач виставляє відповідачу на основі акту (реєстру), затвердженого двома сторонами.

           Пунктом 2.3 Договору зазначено, що відповідач зобов'язаний провести оплату в термін 10 днів з моменту представлення позивачем рахунку – фактури.

           Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Київська обласна госпрозрахункова аптека свої зобов'язання виконувала належним чином, забезпечивши видачу медичних препаратів та засобів медичного призначення громадянам, застрахованим за договорами добровільного медичного страхування та які мають поліси від Спеціалізованої акціонерної страхової компанії.   

            На підставі Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2006р. підписаному між Київською обласною госпрозрахунковою аптекою та Спеціалізованою акціонерною страховою компанією “Скіф” та скріпленими мокрими печатками сторін, позивач надіслав відповідачу Рахунок № 95 від 29.03.2006р. на суму 6459,97 грн. , що відповідає умовам пунктів 2.1 та 2.2 Договору.

            Відповідач свої зобов'язання щодо сплати за видані позивачем препарати та засоби медичного призначення належним чином не виконав, не оплатив їх, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 41 від 01.01.2006р. становить 6459,97 грн.

           Згідно п. 4.2 Договору, за прострочення платежів, передбачених даним Договором, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки, яка за рахунком позивача становить суму у розмірі 23,50 грн. та нарахована за період з 11.04.2006р. по 17.04.2006р.

            В апеляційній скарзі Спеціальна акціонерна страхова компанія “Скіф” зазначає, що всупереч умовам укладеного Договору № 41 від 01.01.2006р. Київська обласна госпрозрахункова аптека видавала медичні препарати особам, які не мали на це відповідних правових підстав, без оформлення належним чином заяв – звернень відповідача та без наявності у застрахованих рецептів лікаря при отриманні ними медичних препаратів.

          Але згідно п. 3.1 Договору, позивач зобов'язаний забезпечити видачу високоякісних медикаментів та засобів медичного призначення, які зареєстровані в Україні та наявні у позивача, на підставі рецепта від відповідача та/або заяви – звернення від відповідача.  

          В рецептах, на підставі яких Київською обласною госпрозрахунковою аптекою надавались медикаменти та засоби медичного призначення застрахованим Спеціальною акціонерною страховою компанією “Скіф” особам, зазначені номери страхових полісів, прізвища та ініціали осіб, які отримували медичні препарати та засоби медичного призначення, зазначені рецепти засвідчені підписами лікаря та скріплені мокрими печатками лікаря і мокрими печатками Спеціальної акціонерної страхової компанії “Скіф”.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,  

          Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Статтею 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

            Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тому пред'явлення позивачем   відповідачу вимоги виконання зобов'язання та рахунку № 95 від 29.03.2006 на оплату 6459,97 грн. ( а.с. 7-10) відповідають чинному законодавству.

            Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, позивач має право на неустойку, яке виникає незалежно у наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

           Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.  

          Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

             Посилання Закритого акціонерного товариства “Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф” на те, що протягом 2005р. договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало е безпідставним, оскільки спростовується наявними у матеріалах справи доказами

             Відповідно до ст.ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

             Спеціалізованою акціонерною страховою компанією “Скіф” в порушення норм зазначеної статті не надано доказів сплати за видані Київською обласною госпрозрахунковою аптекою препарати та засоби медичного призначення та не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

   Що стосується інших порушень судом норм матеріального права, які наведені в апеляційній скарзі, то вони колегією до уваги не приймаються, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, не доведені відповідачем і не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення у відповідності з вимогами ст. 104 ГПК України.

   Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до вимог               ст. 49 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

             За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2006р. по справі № 23/231 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м Києва від 26.06.2006р. у справі                 № 23/231 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “Скіф” на рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2006р. у справі № 23/231 залишити без задоволення.

3. Матеріали справи № 23/231 повернути до Господарського суду м. Києва.  

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Студенець  В.І.

04.10.06 (відправлено)