Постанова

від 10.10.2006 по справі 25/329

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/329

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.10.2006                                                                                           № 25/329

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Вербицької О.В.

 при секретарі:                              О.В.Вінницька

 За участю представників:

 Позивача:                    Красилюк П.П.(дов.№ 01/33 від 28.08.2006)

Відповідача:                    Гук А.Р.(дов.№ 124/2006 від 08.09.2006)

                                        Логуш Л.В.(дов.№ 124/2006 від 08.09.2006)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Авіакомпанія "AIR FRANCE" в особі представництва в Україні

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.08.2006

 у справі № 25/329 (Морозов С.М.)

 за позовом                               Підприємство "Юридична фірма "ОВ"

 до                                                   Авіакомпанія "AIR FRANCE" в особі представництва в Україні

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

 Підприємством „Юридична фірма „ОВ” заявлено позов до Авіакомпанії „AIR FRANCE” в особі представництва в Україні про відшкодування матеріального збитку в розмірі 3 327,00 EUR та моральної шкоди в розмірі 10 000 EUR.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2006 у справі № 25/329 позов задоволено частково.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків викладених у рішенні обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У справі встановлено наступне:

18 квітня 2006 громадяни України Мучнік Олександр Геннадійович і Мучнік Валентина Вікторівна придбали квитки французької „Компанії Насьональ Ер Франс” (далі перевізник) по маршруту: Київ (Україна) - Париж (Франція) -Дюссельдорф (Німеччина) і на зворотний шлях: Дюссельдорф - Париж - Київ.

3 травня 2006 пасажири вилетіли літаком з Дюссельдорфу в Париж. В аеропорті Шарль де Голль (Париж) передбачалася пересадка на літак рейсу № АF 1152, що вилітав о 10:05 годин за місцевим часом на Київ. В аеропорті Шарль де Голль пасажири, не отримавши повної і своєчасної інформації про місце реєстрації квитків і виходу до літака, не змогли вилетіти своїм рейсом. Доплативши 238 EUR, придбали квитки на рейс №АF 2852, що вилітав о 15:10 годин за місцевим часом на Київ.

Прибувши 3 травня 2006 у Державний міжнародний аеропорт „Бориспіль”, пасажири звернулися до служби розшуку ТОВ „Інтеравіа” із проханням повідомити про долю багажу, що складався з трьох сумок. Працівники служби розшуку інформували пасажирів, що в ДМА „Бориспіль” була доставлена тільки одна сумка з номером багажної квитанції № АР 465496, на яку був складений файл незапитаного багажу (DOH)KBP PS 15271. Дві інші сумки були затримані в аеропорті Шарль де Голль.

4 травня 2006 в ДМА „Бориспіль” пасажири одержали дві сумки, що прибули з Франції. Третю сумку, що 3 травня 2006 прибула в ДМА „Бориспіль”, не знайшли. У той же день пасажири звернулися з відповідною заявою про розшук у відділення міліції в ДМА „Бориспіль”.

Постановою від 12.05.2006 було відмовлено у порушенні кримінальної справи за заявою громадянина Мучника А.Г. через відсутність складу злочину.

18.05.2006 пасажири письмово звернулися до перевізника з вимогою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної втратою вказаного багажу.

Перевізник листом № 250614700 від 13.06.2006 повідомив пасажирам, що готовий відшкодувати за втрату багажу 1200 доларів США кожному з пасажирів (у гривневому еквіваленті), тобто максимальний розмір відповідальності авіакомпанії за втрату багажу, що встановлений міжнародним законодавством. При цьому перевізник обгрунтував свою пропозицію застосуванням обмеженої відповідальності відповідно до правил Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних перевезень, відкритої для підписання в Монреалі 28 травня 1999. Запропонована перевізником сума грошей виплачена не була через відмову пасажирів.

05.06.2006 між пасажирами та юридичною фірмою „ОВ” укладено договір уступки права вимоги № 1, на підставі якого позивач просить стягнути з перевізника матеріальний збиток у розмірі 3327 EUR і моральну шкоду в розмірі 10 000 EUR у гривневому перерахунку.

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник несе відповідальність за втрату багажу в розмірі фактичної шкоди, тобто в повному обсязі. Повний обсяг матеріальної відповідальності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності передбачений також і ч.3 ст.33 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

На час розгляду справи на території України чинною є Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, яка ратифікована Верховною Радою України та вступила в дію на території країни 14.11.1959.

Відповідно до ст. 22 Варшавської конвенції при перевезенні зареєстрованого багажу і товарів відповідальність перевізника обмежується сумою в двісті п'ятдесят франків з кілограма, за виключенням випадків, коли роблять спеціальну заяву про зацікавленість в доставці до місця призначення і сплачують, якщо це потрібно, додатковий збір.

Стаття 25 Варшавської конвенції містить умови, при яких обмежена відповідальність не застосовується. Межі відповідальності, встановлені в статті 22, не будуть застосовуватися, якщо буде доведено, що шкода відбулася в результаті дії або недогляду перевізника або поставлених ним осіб, зробленої з наміром заподіяти шкоду або нерозважливо і зі свідомістю того, що в результаті цього, можливо, спричиниться шкода; при умові, що у випадку такої дії або недогляду поставленої особи буде також доведено, що вона діяла в межах своїх службових обов'язків.

Між пасажирами і відповідачем у момент придбання квитків у відповідності з положеннями ст. 908, 910 ЦК України був укладений договір перевезення пасажирів. Укладання договору перевезення по даному спору між пасажирами і відповідачем підтверджується квитками № 057 9400013819 і 057 9400013820, а також багажною квитанцією за № АF 465496, виданої на загублену відповідачем сумку пасажирів.

Згідно договору переведення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти іншу сторону (пасажира) у пункт призначення. А у випадку здачі багажу - також доставити багаж у пункт призначення і видати його особі, яка має право на отримання багажу. Пасажир зобов'язується оплатити встановлену плату за проїзд, а у випадку здачі багажу також за його перевезення. Укладання договору перевезення пасажира і багажу підтверджується видачею відповідно квитка і багажної квитанції. У пасажира при цьому виникають права, передбачені ст. 911 ЦК України.

Багаж пасажирів прибув у ДМА „Бориспіль” і був зареєстрований службою розшуку ТОВ „Інтеравіа”, що підтверджується листом останнього № 17/256 від 25.07.2006, випискою - файлом незапитаного багажу (DОН) КВР РS 15271, виданої ТОВ „Інтеравіа” пасажирам 3 травня 2006, а також листом керівництва ДМА „Бориспіль” № 18-08-48 від 25.07.2006.

Матеріальні збитки пасажирам через втрату багажу були заподіяні у результаті бездіяльності, недогляду відповідача, який у порушення положень ст. 3, 924 ЦК України не організував у ДМА „Бориспіль” належну схоронність і видачу багажу особам, які користуються його послугами.

Згідно ч.1 ст.614, ч.2 ст.924 ЦК України в цивільному праві Україні передбачена презумпція вини перевізника.

Враховуючи вину перевізника у завданні шкоди пасажирам, яка виявилася у недогляді перевізника, та зважаючи, що перевізник зобов'язаний був забезпечиш схоронність багажу в межах своїх службових обов'язків ст.25 Варшавської конвенції виключає застосування обмеженої відповідальності перевізника. Таким чином, при вирішенні даного спору необхідно керуватися положеннями ст. 924 ЦК України і ч.3 ст. 33 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, які передбачають повний обсяг матеріальної відповідальності перевізника.

Розмір заявленого позивачем до стягнення матеріального збитку підтверджується письмовими доказами у вигляді платіжних документів на придбання товарів пасажирами в період їхнього перебування в Німеччині і Франції з 20 квітня по 2 травня 2006 на суму 3089 EUR, документами, представленими у відділення міліції ДМА „Бориспіль”, листом пасажирів на ім'я відповідача від 18.05.2006, відповіддю відповідача № 250014700 від 13.06.2006, чеком на суму 238 EUR про оплату квитків в аеропорті Шарль де Голль (Париж) і відповідними квитками на літак рейса № АF 2852, який вилітав о 15:10 годин за місцевим часом на Київ, а також листом ТОВ „Київріанта” № 237/к06 від 01.08 2006.

Судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позов частково, оскільки загальна сума матеріальної шкоди, заподіяної пасажирам складає 3327 EUR (3089 + 238). Зазначена сума матеріального збитку на загальну суму 3327 EUR підлягає стягненню з відповідача в гривневому перерахунку за курсом Нацбанку України на момент подання позовної заяви до суду. Курс Національного банку України на 21 липня 2006 складав: 1 EUR до 6,3847 грн. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21 241 гривні.

Рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування, передбачені ст.104 ГПК України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу АТ „Компані Насьональ Ер Франс” в особі представництва в Україні залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2006 у справі № 25/329 – без змін.

2.          Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Вербицька О.В.