Постанова

від 27.03.2007 по справі 25/329-06-8646

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

27 березня 2007 р.                                                                                  

№ 25/329-06-8646 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  -головуючого,

Є. Чернов А. Уліцький

за участю представників:

суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи

 ОСОБА_1 -(паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1)  ОСОБА_2 (дор. від 01.12.2006)

розглянув касаційну скаргу

Приватного підприємства

"Технології будівництва плюс"

на постанову

Одеського апеляційного

господарського суду  від 16 січня 2007

року

у справі

№ 25/329-06-8646 господарського

суду Одеської області

за позовом

Приватного підприємства

"Технології будівництва плюс"

до

суб'єкта підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1

про

розірвання договору та стягнення

52224, 80 грн.

В

С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду

Одеської області від 23.10.2006 (суддя: І.Малярчук) позовні вимоги про

розірвання договору НОМЕР_1на створення, передачу науково-технічної продукції

від 05.06.2006 та стягнення 41787 грн. авансу та 10835, 33 грн. штрафних

санкцій задоволені.

Рішення мотивовано приписами ст.

651 ЦК України відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано на

вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та

тими обставинами, що відповідач істотно порушив договір, не виконавши роботи,

передбачені першим етапом; оскільки відповідач всупереч приписів ст.ст. 526,

887-888 ЦК України не виконав договірних зобов'язань, тому вимоги про

повернення сплаченого авансу та передбачених договором штрафних санкцій

правомірні.  

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 16.01.2007 (судді: В.Тофан, О.Журавльов, М.Михайлов) рішення

господарського суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Апеляційна постанова мотивована

порушенням судом першої інстанції норм ст. 22 ГПК України внаслідок

неправомірного прийняття до розгляду одночасно змінених позивачем предмету та підстав

позову, а також неврахуванням п. 6.1 договору та приписів ст.ст. 613, 629, 889

ЦК України, оскільки з боку позивача мало місце невиконання зобов'язання щодо

надання вихідних даних і документації в повному обсязі необхідних відповідачу

для виконання передбачених договором робіт.

Позивач в касаційній скарзі просить

апеляційну постанову скасувати з підстав порушення господарським судом

апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник стверджує, що в

порушення ст. 33, 43 ГПК України відповідач не довів обставин відсутності

повного пакету вихідних даних, однак апеляційна інстанція дійшла висновків про

не передання позивачем таких даних відповідачу; матеріали справи не містять

доказів повідомлення відповідачем про неможливість виконати зобов'язання через

відсутність вихідних даних; не наведено висновків щодо факту істотного

порушення відповідачем договірних зобов'язань; не враховано норму ст. 188

Господарського кодексу України та обставин надіслання відповідачу пропозиції

про розірвання договору після закінчення строку виконання робіт першого

етапу.    

Розпорядженням заступника Голови

Вищого господарського суду України від 26.03.2007 у зв'язку з відпусткою судді

Цвігун В.Л. для розгляду справи утворено колегію суддів у складі: головуючого

-Овечкін В.Е., суддів Чернов Є.В., Уліцький А.М.

Вищий господарський суд України у

відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної

скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга

підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими

судами попередніх інстанцій між сторонами було укладено договір НОМЕР_1на

створення, передачу науково-технічної продукції від 05.06.2006 предметом якого

було виконання на замовлення позивача відповідачем робіт щодо створення

науково-технічної продукції: проекту малоповерхового котеджного житлового

комплексу з об'єктами обслуговування.

Відповідно до п. 1.2 договору строк

виконання робіт передбачено календарним планом (Додаток № 1).

За умовами п. 4.1 договору позивач

зобов'язався надати вихідні дані, необхідну документацію в повному об'ємі для

виконання замовлення; п. 4.4 передбачено обов'язок відповідача прийняти вихідні

дані.

За вимогами статей 612, 613 ЦК

України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути

виконане внаслідок прострочення кредитора. 

Відповідно до ст. 851 ЦК України

підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо

замовник не надав матеріалу, устаткування або 

річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання

договору підрядником.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд першої інстанції

дійшов висновку, що твердження відповідача щодо неможливості виконання робіт

внаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань не підтверджені належними

доказами, а також незрозуміло, на підставі чого відповідач виконав роботи

частково за умови відсутності вихідної документації. 

Дійшовши протилежного висновку про

порушення позивачем п. 4.1 договору щодо ненадання вихідної документації,

апеляційна інстанція разом з тим не дослідила обставин щодо змісту, складу

вихідних даних та іншої документація, що є необхідною для виконання обумовлених

договором робіт, ступінь залежності обумовлених робіт від вихідних даних.

Як вбачається з матеріалів справи

ухвалами господарського суду першої інстанції від 18.09.2006 та 25.09.2006 як

позивача, так і відповідача зобов'язано надати докази в підтвердження виконання

договірних зобов'язань.

Фактично позивач також не виконав

вимоги суду, доказів виконання власних зобов'язань за умовами п. 4.1 договору

не надав, однак цей факт не був прийнятий до уваги, що порушує встановлений ст.

42 ГПК України  принцип

рівності процесуальних прав сторін в судовому процесі.

Переглядаючи справу в повному

обсязі, апеляційний господарський суд всупереч вимог ст. 105 ГПК України

допущених місцевим господарським судом порушень не усунув, фактичних обставин

невиконання договірних зобов'язань кожною із сторін всебічно не з'ясував.

Таким чином, судові рішення не

відповідають вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та

об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

що свідчить про порушення судами правил оцінки доказів, а відтак, судові

рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду належить

з'ясувати зміст цивільних прав та обов'язків сторін відповідно до умов договору,

ступінь та належність виконання договірних зобов'язань кожною з сторін,

проаналізувати докази, що надані сторонами у підтвердження їх вимог та

заперечень в частині додержання належного виконання умов договору.

Виходячи з викладеного,

керуючись  ст.ст. 1115, 1117,

1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити

частково.

Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 16.01.2007  та

рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2006 у справі  № 25/329-06-8646 господарського суду Одеської

області скасувати.

Справу № 25/329-06-8646 передати на

новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                               

                             В.

Овечкін                             

судді                                                                                                        

Є. Чернов

                                                                                                             А.

Уліцький