Постанова

від 30.10.2006 по справі 7/383

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/383

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.10.2006                                                                                           № 7/383

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -Кривенко О.О. (дов. №28/06 від 01.06.2006);

від.відповідача: Голубєва – Хахуда М.В.- голова правління;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Квазар-8"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.08.2006

 у справі № 7/383 (Якименко М.М.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Київгаз"

 до                                                   Житлово-будівельний кооператив "Квазар-8"

 про                                                  стягнення 6065,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2006р. у справі № 7/383 позов задоволено повністю; стягнуто з Житлово – будівельного кооперативу “Квазар –8” на користь Відкритого акціонерного товариства “Київгаз”  6065,88 грн. основного боргу по оплаті за отриманий кооперативом газ, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що між сторонами було укладено договір № 3117803 від 01.01.02р. ,відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати постачання природного газу, а відповідач –

забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ КМДА грошових коштів мешканців квартир – безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг.

Позивач повністю виконав вимоги даного договору.

Відповідач в порушення умов договору, а саме п.п. 2.9, 2.10. Договору, не здійснив дій щодо стягнення коштів з мешканців-боржників в судовому порядку для того, щоб забезпечити своєчасну оплату вартості спожитого газу,  тому позивач несе збитки від несвоєчасних розрахунків зі сторони відповідача, який в порушення ст.526 ЦК України неналежним чином виконував умови договору та у зв'язку з чим сума збитків позивача за період квітень 2003 - грудень 2005 років склала 6 065, 88 грн., що становить заборгованість мешканців квартир кооперативу.

01.08.05р. відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків, підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 5 703, 10 грн. перед позивачем. Однак, в подальшому відповідач не вчинив будь-яких дій для того, щоб забезпечити погашення заборгованості, тому судом першої інстанції було заборгованість стягнуто з відповідача.

           Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. по справі № 7/383 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування обставин, які мали значення для вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми статті 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судочинство здійснюється на засадах змагальності, а Господарський суд повинен створювати сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а відповідач був позбавлений такого права, оскільки дізнався про існування даної справи лише при отриманні оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва, а саме 15.09.2006р.

Також відповідач наголошує на тому, що позовну заяву та ухвали про призначення розгляду справи не отримував, тому був позбавлений можливості подати докази, що мають значення для вирішення спору.

Відповідач наполягає на тому, що кошти, які просить стягнути позивач, були повністю перераховані мешканцями до ГІОЦ КМДА, який проводить відповідне розщеплення коштів, і тому всі кошти були сплачені.

В судове засідання 26.10.2006 відповідач ЖБК “Квазар-8” подав заяву про зобов'язання позивача надати копію позовної заяви з додатками. Колегією суддів клопотання відхилено, оскільки в матеріалах справи ( а.с.9) є докази надсилання копії позовної заяви відповідачу за адресою, яка зазначена в договорі та в апеляційній скарзі. В судове засідання 26.10.2006 відповідач ЖБК “Квазар-8” подав також заяву про застосування строку позовної давності по справі.

В судовому засіданні 26.10.2006 було оголошено перерву до 30.10.2006 для надання сторонами додаткових доказів та проведення звірки розрахунків та суми заборгованості.   

 Представники сторін в судове засідання 30.10.2006 з'явилися, відповідач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а позивач заперечив проти апеляційної скарги.

У відповідності із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

           Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

 Позивач є природнім монополістом на ринку транспортування газу у м. Києві, господарська діяльність якого регулюється нормами Закону України “Про природні монополії”. Відповідно до частини 2 статті 10 цього Закону суб'єкт природної монополії, яким і є ВАТ “Київгаз”, не має права в односторонньому порядку відмовитися від транспортування газу споживачам житлово-комунальної сфери.

        Виконуючи покладений державою на позивача обов'язок, позивач здійснював постачання природного газу згідно договору № 3117803 від 01.01.02р., укладеного з Відповідачем строком до 31.12.2006, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався здійснювати постачання природного газу мешканцям квартир у будинку, у встановлені строки проводити технічне обслуговування внутрішньобудинкових газопроводів та інше, а Відповідач – вести облік мешканців квартир, що проживають в будинку, та надавати постачальнику щоквартально відомості про кількість мешканців квартир, списки пільговиків з оплати комунальних послуг, а також дані про кількість осіб членів сімей пільговиків, на яких розповсюджується пільговий порядок оплати споживаного газу; при порядку розрахунків через ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ КМДА грошових коштів мешканців квартир – безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг.

       Згідно порядку розрахунків, передбаченому договором, оплату за постачання природного газу Відповідач зобов'язався забезпечити щомісячно до 10 числа, наступного за звітним місяця надходження до транзитного рахунку ГІОЦ КМДА грошових коштів мешканців квартир – безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг.

Пункт 2.10 Договору встановлює, що суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу  відповідач зобов'язаний перераховувати  постачальнику протягом 3 банківських днів з дня отримання.

У разі нездійснення окремими мешканцями квартир до 10 числа кожного наступного за звітним місяця нарахованих їм платежів, або у разі ненадходження коштів по відшкодуванню пільг та субсидій по оплаті за газ,  відповідач взяв на себе зобов'язання вжити всіх необхідних заходів для забезпечення надходження оплати за спожитий газ мешканцями квартир, і у випадку несплати коштів у строк зобов'язався отримати їх шляхом стягнення заборгованості з боржників через суд.

Факт надання послуг з постачання природного газу частково підтверджується довідками про кількість мешканців лише за 2005 рік ( а.с.11-13), які являлися споживачами природного газу, кількість пільговиків, з урахуванням чого і здійснювалися нарахування по тарифам чи за показниками лічильників. Зазначені довідки підписані повноважним представником Відповідача та завірені печаткою підприємства. За інші роки сторонами довідки  колегії суддів не надані.

Однак, відповідач в порушення умов договору, а саме п.п. 2.9, 2.10. договору не здійснював дій щодо стягнення коштів з мешканців-боржників в судовому порядку для того, щоб забезпечити своєчасну оплату вартості спожитого газу. В зв'язку з чим, позивач рахує дебіторську заборгованість за відповідачем, яку вважає збитками від несвоєчасних розрахунків зі сторони мешканців відповідача, який в порушення ст.526 ЦК України неналежним чином виконував умови договору та у зв'язку з чим сума збитків позивача за період з квітня  2003 по  грудень 2005 років складає 6 065, 88 грн.

11.11.04р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 498 з вимогою оплатити послуги з постачання газу. Претензія залишилася без відповіді, кошти на рахунок позивача не надійшли.

01.08.05р. Відповідач, підписавши акт звірки взаєморозрахунків, підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 5 703, 10 грн. перед Позивачем. Однак, в подальшому Відповідач не вчинив будь-яких дій для того, щоб забезпечити надходження коштів, в зв'язку з чим на день звернення Позивача до суду заборгованість Відповідача  станом на 01.01.2006  рахувалась позивачем в сумі 6 065, 88 грн. на підставі помісячного  розрахунку нарахувань за спожитий газ та надходження оплати.

У відповідності до п.4 перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003року №436-ІУ щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення Цивільного кодексу України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, оскільки Договір  №  3117803 укладений 01.01.2002 строком дії до 31.12.2006, сторонами не розірваний, продовжує дію після 01.01.2004 набрання чинності Цивільним Кодексом України, то до вирішення позову необхідно застосовувати норми цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.612 Цивільного кодексу України на відповідача, який прострочив виконання зобов'язання, покладається відповідальність за завдані позивачу збитки, спричинені його невиконанням. Відповідач не надав суду доказів виконання ним зобов'язання вжити всіх необхідних заходів для забезпечення надходження оплати за спожитий газ мешканцями квартир, і у випадку несплати коштів у строк зобов'язався отримати їх шляхом стягнення заборгованості з боржників через суд. За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про стягнення збитків з відповідача.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то у відповідності із  частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна заява скерована позивачем до Господарського суду м. Києва 15.05.2006. В позовні вимоги ВАТ “Київгаз” включив період починаючи з  квітня 2003 року, термін оплати по якому настає у травні 2003 року, - за таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

Колегія суддів приймає до розгляду додаткові докази, надані позивачем та відповідачем у відповідності із частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не був присутній в судовому засіданні місцевого господарського суду, не був належним чином повідомлений про день і час розгляду заявленого до нього позову і тому не мав можливості надати відзив на позов та підтверджуючі заперечення документи.

Позивач надав колегії суддів уточнений розрахунок заборгованості мешканців будинку ЖБК “Квазар-8”, в якому суми надходження коштів за 2003 та 2004 роки не співпадають з  розрахунком, доданим до позовної заяви ( а.с.5-6).

Відповідач надав колегії суддів дві Довідки ГІОЦ КМДА  про сплату і зарахування грошових коштів від мешканців ЖБК “Квазар-8” на рахунок ВАТ “Київгаз”, відомості в яких також не співпадають з розрахунком позивача: в розрахунку позивача зазначено про оплату за спірний період 14628,36 грн., в той час як з довідки ГІОЦ КМДА вбачається , що  ГІОЦ за цей період зарахував на рахунок позивача 24229,41 грн. за спожитий газ.

Оскільки позивач не довів суму позовних вимог, а відповідач надав колегії суддів зустрічний розрахунок заборгованості  за оспорюваний період, з якого вбачається, що відповідач визнає заборгованість станом на 01.01.2006 в сумі 2383,48 грн., то позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 2383,48 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          За таких обставин колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва по даній справі частково не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підлягає частковій зміні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Житлово – будівельного кооперативу “Квазар –8” нарішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. у справі № 7/383 частково задовольнити .

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. у справі                      № 7/383 частково  змінити.

Викласти пункти 1 та 2  резолютивної частини рішення в наступній редакції:

“1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово – будівельного кооперативу “Квазар –8” (02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 3-В, код ЄДРПОУ 23492365) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” (01103, м. Київ. Вул. Кіквідзе, 4-б, код  ЄДРПОУ 03346331) 2383 ( дві тисячі триста вісімдесят три) грн.48 коп. основного боргу, 40 ( сорок) грн. 07 коп. держмита та 46 ( сорок шість) грн.36 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти  позовних вимог відмовити”

3. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

4.Матеріали справи № 7/383 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Студенець  В.І.

01.11.06 (відправлено)