Постанова

від 25.10.2006 по справі 20/508

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/508

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.10.2006                                                                                           № 20/508

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -Кручок Н.В. (дов. № 01/01-06 від 01.01.2006р.);

від відповідача: не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тодас"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.09.2006

 у справі № 20/508 (Палій В.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Продторг-96"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Тодас"

 про                                                  стягнення 1553,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2006р. у справі               № 20/508 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ “Тодас” на користь ТОВ “Продторг - 96” 1502,12 грн. основного боргу, 51,54 грн. пені, 37,14 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом спору, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

         Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до                ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Оскільки вимоги позивача по стягненню 1502,12 грн. боргу підтверджуються матеріалами справи, а відповідачем не надано доказів погашення зазначеної заборгованості, то позовні вимоги ТОВ “Продторг – 96” в частині стягнення основного боргу є правомірними.

        Також, суд першої інстанції, відповідно до розрахунку позивача, що передбачений п. 6.2 договору поставки від 19.04.2005р. керуючись ст.ст. 231, 232 Цивільного кодексу України задовольнив вимоги позивача стосовно застосування штрафних санкцій в розмірі 51,54 грн. та відповідно до ст. 49 ГПК України поклав на відповідача витрати по оплаті державного мита, інформаційно – технічного забезпечення та витрати на оплату вартості довідок про включення до ЄДРПОУ позивача та відповідача.                             

         Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ “Тодас” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі                № 20/508 від 06.09.2006р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм процесуального права, без участі представника відповідача, з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, оскільки ТОВ “Тодас” не отримувало від Господарського суду м. Києва ухвалу про порушення провадження по справі та призначення її до розгляду на 06.09.2006р. та не отримувало від ТОВ “Продторг – 96” позовної заяви.

Господарський суд м. Києва в порушення норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на першому засіданні розглянув справу за наявними в ній документами, чим позбавив відповідача права на захист своїх інтересів, тому просить рішення по справі скасувати та справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Представник позивача в судове засідання з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін.

           Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

           Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

          Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

         19.04.2005р. між ТОВ “Продторг – 96” як постачальником та ТОВ “Тодас” як покупцем було укладено договір поставки (надалі – Договір).

         Згідно п. 1.1 зазначеного Договору, постачальник зобов'язується поставити товар за заявками покупця, а покупець прийняти і оплатити його згідно з видатковими накладними в строки, встановлені цим Договором.

         Пунктом 3.2 Договору зазначено, що постачальник зобов'язаний поставити товар протягом 5 робочих днів з моменту отримання заявки, якщо інша дата поставки не узгоджена сторонами в заявці.

         Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника суми коштів вказаної у видатковій накладній. При цьому, покупець здійснює оплату кожної партії із зазначенням № і дати накладної, по якій здійснюється оплата.

         На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 1502,12 грн., зазначене підтверджується скріпленими печатками сторін та підписаними представниками постачальника і покупця видатковими накладними: № 645 від 13.02.2006р. на підставі якої було відвантажено товар на загальну суму 466,03 грн., № 647 від 13.02.2006р. на підставі якої було відвантажено товар на загальну суму 55,32 грн., № 648 від 13.02.2006р. на підставі якої було відвантажено товар на загальну суму 616,73 грн., № 1500 від 04.04.2006р. на підставі якої було відвантажено товар на загальну суму 155,90 грн., № 1504 від 04.04.2006р. на підставі якої було відвантажено товар на загальну суму 208,14 грн., та двома генеральними довіреностями від 13.02.2006р. підписаними директором ТОВ “Тодас” та скріплені його печаткою.

          За отриманий товар відповідач повинен був сплатити позивачу кошти протягом 10 банківських днів.

          Як видно з матеріалів справи, претензію ТОВ “Продторг – 96” вих.                 № 12/05-06/01 від 12.05.2006р. про сплату 1502,12 грн. заборгованості, ТОВ “Тодас” залишено без відповіді.  

           Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 691 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі, а частина 1             ст. 692 Цивільного кодексу України зазначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.  

         Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ТОВ “Тодас” за отриманий від ТОВ “Продторг – 96”, відповідно до умов договору поставки від 19.04.2005р. товар не розрахувалось.

          З огляду на зазначене, на день винесення судом першої інстанції рішення, заборгованість відповідача перед позивачем становила 1502,12 грн.

        Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

           Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.  

          Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          З розрахунку позивача (а.с. 14) вбачається, що розмір штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем зобов'язання, а саме пені становить 51,54 грн.     

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України – кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          ТОВ “Тодас” в порушення норм зазначеної статті не надано належних доказів сплати заборгованості за отриманий товар, згідно договору поставки від 19.04.2005р., в розмірі 1502,12 грн. та пені в розмірі 51,54 грн.  

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що вимоги позивача по стягненню з відповідача 1553,66 грн. заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Стосовно посилання апелянта на неналежне його повідомлення, колегія суддів вважає зазначити наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, про прийняття справи № 20/508 до свого провадження та її призначення до розгляду в засіданні суду на 06.09.2006р., сторони були повідомлені ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2006р., що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду на зворотній стороні зазначеної ухвали, про направлення сторонам копії цієї ухвали 22.08.2006р., що свідчить про їх належне та своєчасне повідомлення Господарським судом м. Києва про час та місце розгляду зазначеної справи.

Копія позовної заяви (а.с. 18) була відправлена 18.08.2006р. за адресою 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14, яка була вказана у Договорі поставки від 19.04.2005р. та зазначена у Довідці ЕДРПОУ від 01.09.2006р. (а.с. 39), а також в апеляційній скарзі відповідача. За цією адресою було направлено ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2006р., рішення Господарського суду        м. Києва (а.с. 48 та 55) а також ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. про прийняття апеляційної скарги до провадження.  

Згідно абз. 6 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України - порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.    

Як вбачається з матеріалів справи, порушення не призвело до прийняття неправомірного рішення.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до вимог               ст. 49 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита, за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та витрати по оплаті вартості довідок про включення сторін до ЄДРПОУ.

         За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду               м. Києва від 06.09.2006р. по справі № 20/508 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. .Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тодас”на рішення Господарського суду м. Києва 06.09.2006р. у справі № 20/508 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2006р. у справі                  № 20/508 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 20/508 повернути до Господарського суду                      м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

26.10.06 (відправлено)