Постанова

від 06.02.2007 по справі 20/508

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/508

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 лютого 2007 р.                                                                                   № 20/508  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Тодас", м. Київ (далі –ТОВ "Тодас")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006

зі справи № 20/508

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг-96", м. Київ (далі –ТОВ "Продторг-96")

до ТОВ "Тодас"

про стягнення 1553,66 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "Продторг-96" –Кручок Н.В.,

ТОВ "Тодас" –не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Продторг-96" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1502,12 грн. боргу з оплати за поставлений товар та пені в сумі 51,54 грн.

Рішенням названого суду від 06.09.2006 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 (колегія суддів у складі: суддя Капацин Н.В. –головуючий, судді Данилова Т.Б., Розваляєва Т.С.), позов задоволено повністю з мотивів невиконання відповідачем договірного зобов'язання з оплати поставленої продукції.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Тодас" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду з даного спору та припинити провадження у справі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про відсутність доказів одержання відповідачем поставленого товару.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Тодас" (покупець) та ТОВ "Продторг-96" (продавець) укладено договір поставки від 19.04.2005, відповідно до якого відповідач виконує поставку товару на адресу позивача, а позивач приймає цей товар та оплачує його протягом 10 банківських днів з моменту такої поставки;

- за видатковими накладними від 13.02.2006 №№ 645, 647, 648 та від 04.04.2006 №№ 1500, 1504 позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 1502,12 грн.; зазначену продукцію було отримано покупцем на підставі генеральних довіреностей від 13.02.2006;

- покупець не оплатив товар у визначений договором строк, у зв'язку з чим з ТОВ "Тодас" підлягає стягненню пеня в сумі 51,54 грн. на підставі пункту 6.2 зазначеного договору.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальними умовами виконання зобов'язання, передбаченими статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею ж 610 ЦК України порушенням зобов'язання визначено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин господарські суди, враховуючи встановлений ними факт неоплати покупцем поставленого ТОВ "Продторг-96" товару, правомірно задовольнили позов про стягнення з відповідача 1502,12 грн. заборгованості та 51,54 грн. пені.

Наведені ж у касаційній скарзі мотиви для скасування оскаржуваних рішень спростовуються установленими судовими інстанціями фактичними даними. Скаржником не наведено переконливих доводів про порушення господарськими судами правил оцінки доказів у встановленні обставини щодо одержання відповідачем поставленого за названими видатковими накладними товару. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, господарські суди з достатньою повнотою встановивши обставини, що входять до предмету доказування, надали цим обставинам правильну юридичну оцінку. Отже, передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та припинення провадження в даній справі відсутні.

Керуючись статтями  1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 зі справи № 20/508 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тодас" –без задоволення.

Суддя                  В. Селіваненко

Суддя                                                                                                   І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                   Б. Львов