Постанова

від 20.12.2006 по справі 7/93-47/299

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/93-47/299

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.12.2006                                                                                           № 7/93-47/299

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Моторного О.А.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна компанія "Столиця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.10.2006

 у справі № 7/93-47/299 (Станік С.Р.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна компанія "Столиця"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 35099,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2006 року № 7\93-47\299 позов ТОВ „Галафарм” до ТОВ „Столиця” про стягнення 35099,84 грн. задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 31718,58 грн. основного боргу, 2211,80 грн. інфляції, 469,26 грн. річних, судові витрати.

Не погоджуючись з  рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що  суд першої інстанції не з'ясував  усіх  обставин, що мають значення для справи , порушив норми процесуального та матеріального права, просить його  скасувати  та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині видаткових накладних, які він не підписував та прийняти до уваги висновок експертизи.

Представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд  дійшов  наступного.

Як встановлено матеріалами справи,   18.05.2004 сторонами укладений договір поставки № 21\23 за умовами якого позивач зобов'язався поставити лікарські засоби, вироби медичного призначення, інші товари медичного призначення, а відповідач прийняти у власність та оплатити товар на протязі 30 днів з моменту отримання кожної партії, або іншій строк якій окремо погоджується сторонами у письмовому вигляді.

Згідно ст.ст. 525-526  ЦК України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до  вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

        Як стверджує позивач за накладними № Рнк-066211 від 18.05.2004 , № Рнк-066761 від 20.05.2004, № Рнк-066794 від 20.05.2004,№ Рнк-066745 від 20.05.2004, №  Рнк-067974 від 27.05.2004,№ Рнк-069938 від 08.06.2004,№ Рнк-069220 від 04.06.2004,№ Рнк-068449 від 01.06.2004,№ Рнк-068712 від 02.06.2004 був поставлений товар на загальну суму  29019,58 грн.

        Крім того,  за накладними № Рнк-067217 від 25.05.2004, №Рнк-066105 від 28.05.2004,№ Рнк-068189 від 28.05.2004, №Рнк-068368 від 01.06.2004, №Рнк-068355 від 01.06.2004,№ Рнк-069211 від 04.06.2004, №Рнк-069575 від 07.06.2004, № Рнк-069563 від 07.06.2004, № Рнк-069248 від 04.06.2004 , №Рнк-070247 від 09.06.2004,№Рнк-070252 від 09.06.2004 був поставлений товар на загальну суму 6159,00 грн., яка відповідачем не оспорюється.

       Однак, відповідач за товар розрахувався частково, в зв'язку з чим виникла заборгованість. Загалом відповідачем на виконання умов договору поставки № 21/23 від 18.05.2004 року було перераховано на користь позивача 4000,00 грн.

Заперечуючи проти рішення суду відповідач вказує, що господарським судом прийнятий до уваги акт звірки, хоча він має виправлення та не відповідає оригіналу; судом проігнорований висновок експертизи, яка на його думку спростовує отримання товару на суму 29019,58 грн. так як печатка що проставлена на накладних не є печаткою, що використовується відповідачем.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення.

Колегія суддів не погоджується з запереченнями відповідача, оскільки господарський суд, здійснив оцінку  примирника  акту звірки, що наданий позивачем,  вказує на його невідповідність примирнику відповідача та взагалі не взяв його до уваги.

Згідно зі ст. 42  ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Наполягаючи на висновок експертизи відповідач суперечить сам собі, оскільки з висновку № 4586 від 19.06.06   вказано що  накладні , зокрема  Рнк №№ 067217,068368, 069248,069563,069575,068355,06745 містять штамп відповідача, що був наданий ним для проведення відповідності, але з висновку № 5460 ідентичність підпис уповноваженої особи  встановити не виявилось можливим,  та навпаки, накладні які відповідачем не заперечуються в частині підпису своєї уповноваженої особи у висновках містять посилання на невідповідність відтиску штампу наданого відповідачем експертної установі, отже колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, що в зв'язку з неможливістю експертної установи встановити відповідність тих або інших накладних фактичним обставинам справи, висновки не можуть бути як належними доказами  неотримання товару відповідачем в повному обсязі так і покладання експертиз  в основу рішення суду.

Крім того, колегія суддів не впевнена що у відповідача не було у наявності іншого штампу, що б дублював  основний штамп для зручності у здійсненні господарської діяльності.

Однак, колегія суддів вважає необхідним зменшити суму основного боргу на  суму 11445,85 грн., так як оригінали накладних з печаткою позивача, що надійшли експерту взагалі не містять як печатки-штампу так і підпису особи відповідача, таким чином  на думку суду позивачем не доведений факт заборгованості по накладним ( а.с. 71-72,76-77,83-85,92,94 т.3), а копії накладних не відповідають суті оригіналів ( а.с.11-12,15-17 т.1).

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як відповідачем не оспорюється  отримання товару на суму 6159 грн., але оплата проведена не повністю, не надано доказів неотримання товару за накладними що оспорюється ним, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду щодо стягнення інфляції та річних.

 Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що  апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню, а рішення  господарського суду   необхідно  частково змінити в частині стягнення основного боргу.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ТОВ “МРК „Столиця” задовольнити частково, рішення господарського суду № 7\93-47\299 від 11.10.2006 змінити в частини стягнення заборгованості в сумі 31718,58 грн., стягнувши суму  основного боргу в розмірі 20272,73 грн.

2.          В інший частині рішення господарського суду від 11.10.2006 залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути, доручити   господарському суду м. Києва  відати відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Моторний О.А.

21.12.06 (відправлено)