Постанова

від 17.01.2007 по справі 12/616

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/616

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.01.2007                                                                                           № 12/616

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Борисенко  І.В.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача – Бєгунова К.В. (дов. № 271д від 29.12.06)

від відповідача  – Стегній Л.М. (дов. № 12-14/512 від 06.10.06), Вільчинська Н.І. (дов. № 12-14/580 від 06.10.06)

від третьої особи – не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна акціонерна компанія  "Хліб України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.11.2006

 у справі № 12/616 (Прокопенко Л.В.)

 за позовом                               Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"

 до                                                   Державна акціонерна компанія  "Хліб України"

 третя особа           Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода"

 про                                                  стягнення 10744,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом до Державної акціонерної компанії "Хліб України", в якому просить стягнути з останньої 10744,96 грн. боргу, переданого позивачу за розподільчим балансом від 31.07.03.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 у справі № 12/616 позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 10744,96 грн. заборгованості, 107,45 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у позові відмовити. Підставами для скасування рішення суду скаржник зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 4, 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976, № 11 та ч. 2 п. 2 Акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скарги заперечує та просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2006 у даній справі залишити без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

Постановою КМ України від 15.05.03 р. № 690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України» утворено позивача — ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.

В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до СС ім. Грушевського, правонаступником якого є ТОВ “Злагода”  на суму 10744,96 грн. за отримані паливно-мастильні матеріали згідно Постанови КМ України  від 03.09.07 № 977.

Як стверджує позивач, в процесі роботи по стягненню заборгованості ним було встановлено, що господарським судом Івано-Франківської області вже розглядалася позовна заява прокурора Коломийського району в інтересах держави в особі ДАК «Хліб України» щодо стягнення заборгованості за отриману аміачну селітру в сумі 10 744, 96 грн. з СС ім. Грушевського, правонаступником якого є ТОВ «Злагода».

Рішенням суду від 09.07-15.07.03 р. по справі №П-1/95 встановлено, що СС ім. Грушевського виконано свої зобов'язання перед ДАК «Хліб України», що зазначені в рішенні суду від 13.04.99 р. по справі №П-7/207.

Позивач, посилаючись на те, що ДАК «Хліб України» включено до розподільчого балансу заборгованість, яка на дату підписання акту вже не існувала у зв'язку з погашенням, тобто позивачу передано недійсну вимогу в розмірі 10 744, 96 грн., тому він звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на підставі ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. вказану суму заборгованості.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату підписання акту приймання-передачі від 31.07.03 р. боргу СС Грушевського в розмірі 10 744, 96 грн. перед ДАК «Хліб України» не існувало, оскільки відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.07-15.07.03 р. №П-1/95  заборгованість у розмірі 10 744 грн. за поставлені мінеральні добрива стягнута попереднім судовим рішенням. Так як відповідач передав позивачу погашений борг, то він зобов'язаний на виконання ч. 2 п. 2 Акту приймання-передачі від 31.07.03 р. сплатити позивачу суму боргу у розмірі 10 744,96 грн.

Колегія суддів з висновками місцевого господарського суду не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексу України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кабінетом міністрів України, як суб'єктом управління об'єктами державної власності (п. 5 ст. 116 Конституції України в редакції, що діяла на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 №690) та відповідачем у 2003 році виникли відносини, пов'язані з реструктуризацією (реорганізацією) ДАК "Хліб України".

В силу адміністративного акту (постанови Кабінету Міністрів України віл 15.05.2003 №690) у відповідача виник обов'язок щодо передачі, а у позивача - щодо прийняття дебіторської заборгованості та права вимоги до дебіторів, незалежно від дійсності таких вимог, зокрема, до СС ім. Грушевського, правонаступником якого є ТОВ «Злагода».

В результаті зазначеної реструктуризації (реорганізації) утворено Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" шляхом виділення зі складу ДАК "Хліб України" філії - "Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу", яке віднесено до сфери управління Міністерства аграрної політики (п. 1. постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 690. п. 1.1.. 1.2.. 1.3. Статуту позивача). Відповідачем передано позивачеві вимоги до СС ім. Грушевського на суму 10744,96 грн.  (акт від 31.07.2003).

Отже, сторони  повністю виконали свої зобов'язання щодо передачі та прийняття права вимоги до СС ім. Грушевського, правонаступником якого є ТОВ «Злагода», які виникли на підставі адміністративного акту (постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.03 № 690).

В оскаржуваному рішенні суд посилається на порушення відповідачем вимог ст. 198 ЦК УРСР стосовно передачі первісним кредитором новому кредитору недійсної вимоги та невиконання відповідачем умов ч. 2 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р.  

Проте з матеріалів справи не вбачається, що між сторонами існували договірні зобов'язання, пов'язані з уступкою права вимоги.    

Нормою ст. 197 Цивільного кодексу УРСР передбачено можливість уступки кредитором своїх прав вимоги за зобов'язанням іншій особі. Для цієї уступки вимоги необхідною є ініціативна вольова поведінка сторін та наявність угоди між старим та новим кредитором.

У даному випадку вимоги були передані позивачу на підставі адміністративного акту внаслідок реструктуризації (реорганізації)  відповідача, а не  внаслідок волевиявлення сторін, підтвердженого відповідною угодою, а тому застосування до даних правовідносин положень глави 17 ЦК УРСР є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 п. 2 акту від 31.07.03 р. відповідач зобов'язався у разі проведення розрахунку дебіторів з компанією після підписання розподільчого балансу, що зменшує суму дебіторської заборгованості підприємства, перерахувати протягом 3-х банківських днів грошові кошти на рахунок підприємства у сумі, еквівалентній зменшенню дебіторської заборгованості

В матеріалах справи відступні докази повного або часткового погашення СС ім. Грушевського або його правонаступником заборгованості перед відповідачем. Позивачем не доведено, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.1999 у справі № П-7/207 виконано і грошові кошти надійшли на рахунок відповідача.

Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були, що призвело до прийняття судом помилкового рішення про наявність підстав для задоволення позову. У зв'язку з цим рішення місцевого господарського суду від 08.11.2006 у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2006 у справі № 12/616 скасувати.

У задоволенні позову Державного підприємства "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"   до Державної акціонерної компанії  "Хліб України", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Злагода”, про стягнення 10744,96 грн. відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"  (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 32491316)  на користь Державної акціонерної компанії  "Хліб України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код  20047943) 53,73 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Шипко  В.В.