Постанова

від 11.04.2007 по справі 6/445-42/190

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/445-42/190

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.04.2007                                                                                           № 6/445-42/190

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                     Решоткіній Т.О.  

 За участю представників сторін:

 позивача -Бежевець А.М. (дов. від 07.06.06), Бабенко А.І. (дов. від 21.11.06) (після перерви не з'явився);

 відповідача -Бондаренко Т.М. (дов. від 19.04.06 №6) (після перерви нез'явився),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2006

 у справі № 6/445-42/190 (Паламар П.І.)

 за позовом                               Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

 до                                                   Асоціація підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт"

 про                                                  стягнення  24 575грн. 37 коп.,

 Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.03.07 по 11.04.07.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.06 провадження у справі №6/445-42/190 в частині позовних вимог про стягнення 2431,49 грн. боргу по оплаті послуг опалення та 1436,88 грн. боргу з відшкодування витрат по сплаті земельного податку припинено.

          Позов в іншій частині задоволений. Стягнуто з Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби “Україна-Спорт” (далі – відповідач) на користь Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (далі – позивач) 20707 грн. боргу, 207,7 держмита та       99,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позову з  підстав порушення норм матеріального і процесуального права, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.04 у справі №40/343(40/344) визнано недійсними додаткові угоди від 01.04.02 до укладеного між сторонами договору оренди від 13.12.00 №192, якими було визначено розмір відшкодування експлуатаційних, господарчих витрат, комунальних послуг та податку на землю. Визнання згаданих додаткових угод недійсними тягне за собою скасування усіх попередньо, узгоджених домовленостей. Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача передбачених додатковими угодами сум експлуатаційних витрат.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти викладених в ній доводів заперечує, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.06 у справі №6/445-42/190 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.06 в частині стягнення експлуатаційних витрат в сумі 20707 грн. скасовано, в позові в цій частині відмовлено. Решта рішення залишена без змін. Стягнуто з позивача та користь відповідача 105 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.07 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.06 у справі №6/445-42/190 скасовано з підстав порушення норм процесуального права, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

13.12.00 між сторонами був укладений договір №192 на оренду нежилих приміщень позивача (далі-договір №192), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 498,7 кв.м за адресою: місто Київ, вул.Польова,38/1, а саме: корпус фізвиховання №24, підвальне приміщення площею 300,7 кв.м та два навчальні класи у підвальному приміщенні площею 198,0 кв.м. Згідно п. 10.1 договору він діє з 01.04.00 по 01.04.01.

В подальшому сторони додатковими угодами до договору продовжували строк його дії та узгоджували розмір експлуатаційних, комунальних витрат та податку на землю, які відповідач повинен був щомісячно відшкодовувати позивачу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач не відшкодував вартість наданих протягом вересня 2002 року - квітня 2003 року комунальних послуг у сумі 2 431,49 грн., витрат по сплаті земельного податку за період з 01.01.03 по 01.04.03 в сумі 1 426,88 грн., а також експлуатаційні витрати за період з 01.04.02 по 01.04.03 в сумі 20 707,06 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.04 у справі №35/454 з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість з орендних, комунальних платежів та податок на землю за спірним договором за період з квітня 2002 року по січень 2004 року в загальній сумі  17 864,73 грн.

Суд першої інстанції за клопотанням позивача обгрунтовано припинив провадження у справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України, щодо вимог про стягнення      2 431,49 грн. відшкодування витрат по сплаті послуг опалення та 1436,88 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку, оскільки між цими ж сторонами, і з цих же підстав розглядався спір та є рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.04 у справі №35/454.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення 20 707 грн. у зв'язку з наступним.

В позовній заяві від 17.05.05 №717/21-799 позивач в обгрунтування розміру експлуатаційних витрат в сумі 20 707,06 грн. послався на дві додаткові угоди від 01.04.02 до договору №192, якими було визначено їх розмір у спірному періоді (з 01.04.02 по 01.04.03) із розрахунку 2,94 грн. (без ПДВ) за 1 кв.м орендованої площі на місяць, що за оренду 300,7 кв.м складає 1 060,87 грн. та за оренду 198 кв.м – 698,54 грн. (додатки №1 до додаткових угод).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.04 у справі №40/343 (40/344), яке набрало законної сили, визнано недійсними додаткові угоди від 01.04.02 до договору оренди нежитлового приміщення №192 від 13.12.00, якими було продовжено строк дії цього договору та визначено розмір відшкодування експлуатаційних, комунальних витрат та податку на землю. Отже, визнання вказаних додаткових угод недійсними з моменту укладення означає скасування всіх домовленостей, якими сторони визначали розмір експлуатаційних витрат у спірному періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявою від 16.05.06 №717/22-735 уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача експлуатаційні   витрати,   посилаючись на додаткову угоду, в якій визначено експлуатаційні, комунальні витрати та податок на землю в загальній сумі 782,39 грн. Однак, дана додаткова угода діяла з 01.01.01 по 01.04.01, тобто до спірного періоду. Крім того, надані позивачем розрахунки розміру позовних вимог ґрунтуються на сумах, визначених додатковими угодами від 01.04.02. Враховуючи викладене, посилання позивача на  додаткову угоду від 01.01.01 є безпідставним.

Крім того, матеріали справи містять рахунки-фактури позивача, які надавалися відповідачу для сплати за спірним договором з січня 2001 року по серпень 2002 року, в яких відсутнє нарахування експлуатаційних витрат.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не доведено розмір та підстави позовних вимог в частині сум відшкодування експлуатаційних витрат. Отже, в позові в цій частині необхідно відмовити.          

За таких умов апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції  в частині задоволення позову – скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Асоціації підприємств та організацій по сприяннюрозвитку спортивної стрільби “Україна-Спорт” задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.06 у справі             №6/445-42/190 скасувати в частині стягнення експлуатаційних витрат в сумі               20 707 грн. В задоволенні позовних вимог в зазначеній частині відмовити.

          3. Решту рішення залишити без змін.

          4.Стягнути з Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (03056, місто Київ, просп. Перемоги, 37, код ЄДРПОУ 02070921) на користь Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби “Україна-Спорт” (03167, місто Київ, вул. Флоренції,1/1, код ЄДРПОУ 16282911) 105 (сто п'ять) грн. держмита за подання апеляційної скарги.

          Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

          5. Матеріали справи № 6/445-42/190 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 16.04.07 (відправлено)