Постанова
від 17.05.2007 по справі 42/551
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/551

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.05.2007                                                                                           № 42/551

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                     Дегтярюк Л.О.  

 За участю представників:

 від позивача - Жук О.Я. – директор;

 від відповідача - Кукін Д.Б. (довіреність № 67-13 від23.01.2007);від третьої особи - Самойленко К.В. (довіреність № 2-33 від 12.02.2007);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2006

 у справі № 42/551 (Паламар П.І.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопром Альянс"

 до                                                   Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

             

                       

 про                                                  стягнення боргу у розмірі 315 342,08 грн.

 

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від26.04.2007 відповідно до ст. ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжений за заявою сторін.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду м.Києва від27.12.2006 у справі №42/551 позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства ”Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Технопром Альянс” 315 342,08 грн. основного боргу, 3 154,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивачу, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому заявник вказує на те, що зі змісту договору вбачається, що порядок здійснення попередньої оплати врегульований п. 3.3. та п. 3.4. договору, а порядок оплати продукції за фактом поставки врегульований п. 3.5. договору, відповідно до якого остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту приймання-передачі продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції. Отже, без надходження коштів від споживача продукції, що поставлялась позивачем, відповідач не міг перерахувати кошти позивачу. Згідно із п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, у випадку обрання сторонами договору порядку оплати продукції після поставки продукції (за фактом поставки), що передбачений п. 3.5. договору, строк зобов'язання покупця по оплаті є визначеним, оскільки визначається вказівкою на подію, яка має неминуче настати та пов'язується з фактом надходження коштів відповідачу від споживача продукції за відповідним договором, укладеним між покупцем та кінцевим споживачем. В даному випадку кінцевим споживачем є ДК ”Укртрансгаз”. Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем за специфікацією № 1 в сумі 315 342,08 грн. не настав.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач вказує на те, що відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що без надходження коштів від кінцевого споживача (ДК ”Укртрансгаз”) за продукцію, що поставлялась позивачем, відповідач не міг перерахувати кошти позивачу. Однак, не зрозуміло чому відповідач зв'язує перерахування коштів за поставлену продукцію з третіми особами, з якими позивач не має ніяких відносин. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Таким чином, посилання відповідача на те, що без надходження коштів від ДК ”Укртрансгаз” за продукцію, що поставлялась позивачем, відповідач не міг перерахувати кошти позивачу не є підставою звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, позивач зазначає, що ним листом від 08.09.2006 була надіслана претензія про сплату заборгованості. На зазначену претензію відповідач листом № 3237-13 від 02.10.2006 надіслав відповідь, в якій борг було визнано в повному обсязі, а також містилась інформація про неможливість погашення боргу на даний час.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 залучено Дочірню компанію ”Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому третя особа зазначає, що п. 3.5. договору, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачає, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту приймання-передачі продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції. Таким чином, в п. 3.5. договору визначений строк оплати відповідачем поставленої позивачем продукції по договору, а саме 3 дні після того як від третьої особи (ДК ”Укртрансгаз”) надійдуть кошти до відповідача. Такий строк у відповідача перед позивачем на момент подачі позову не настав, а отже, строк виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем порушено не було.

При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін та третьої особи, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 315 342,08 грн. вартості поставленої продукції по договору № 502-05 від 06.12.2005.

Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено.

Апеляційний господарський суд із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2005 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 502-05 (далі договір), за умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач, як покупець, прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених у договорі (п. 1.1. договору).

Найменування, кількість, асортимент продукції вказані у специфікаціях (додатках), які складаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.2. договору).

Розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2 договору умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації.

Згідно із складеною та підписаною сторонами специфікацією № 1 на постачання МТЦ для ДП ”Укрнафтогазкомплект” у 2005 році позивач повинен був поставити втулку компресорного шатуна 459-220005 до МК-8 на суму 415 342,08 грн., в т. ч. ПДВ. Умовою оплати за продукцію відповідно до специфікації № 1 є оплата по факту поставки вантажоодержувачу - ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 415 342,08 грн., що підтверджується актом № 1 приймання-передачі продукції від 17.03.2006, підписаним позивачем та відповідачем.

Як зазначає позивач відповідач розрахувався за поставлену позивачем продукцію частково, перерахувавши позивачу грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 315 342,08 грн. (415 342,08 грн. – 100 000,00 грн.).

Відповідно до п. 3.5 договору остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції – (ДК ”Укргазвидобування”, ДК ”Укртрансгаз”, ВАТ ”Укртранснафта”).

В даному випадку, згідно із специфікації № 1 на постачання МТЦ ДП ”Укрнафтогазкомплект” у 2005 році, споживачем (вантажоодержувачем) продукції є ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України” (третя особа).

Таким чином, розрахунок відповідача з позивачем поставлений в залежність від надходження коштів від третьої особи.

Докази надходження коштів відповідачу від третьої особи за поставлену продукцію в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України.

З метою з'ясування всіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалами від 03.04.2007, від 17.04.2007 та від 26.04.2007 зобов'язав відповідача надати, зокрема, докази про те, що продукція поставлена позивачем відповідно до специфікації № 1 до договору № 502-05 від 06.12.2005 була оплачена споживачем (ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”) частково; довідку за підписом головного бухгалтера та директора про те, що від ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України” не надходили грошові кошти в повному обсязі за отриману останнім продукцію згідно із специфікацією № 1 до договору № 502-05 від 06.12.2005, а третю особу (ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”) - докази сплати ДП ”Укрнафтогазкомплект” НАК ”Нафтогаз України” вартості отриманої продукції (втулка компресорного шатуна 459-220005 до МК-8) у сумі 415 342,08 грн. (платіжні документи).

На виконання вимог вказаних ухвал відповідач надав підписану генеральним директором та головним бухгалтером довідку № 470-13 від 26.04.2007 про те, що грошові кошти по оплаті продукції, яка поставлена ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України” за додатковою угодою № 637-5 до договору № 480-03/11-7 від 30.12.2003, від ДК ”Укртрансгаз” не надходили, а також надав копію договору № 480-03/11-7 від 30.12.2003, укладеного між відповідачем та третьої особою, та копію додаткової угоди № 637-5 до цього договору на постачання МТЦ для ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України” у 2005 році.

Дослідивши надані відповідачем договір № 480-03/11-7 від 30.12.2003 та додаткову угоду № 637-5 до цього договору на постачання МТЦ для ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України” у 2005 році, апеляційний господарський суд встановив, що вказані договір та додаткова угода до нього укладені між відповідачем та третьою особою, предметом їх є поставка відповідачем третій особі продукції, отриманої від позивача за договором № 502-05 від 06.12.2005. Згідно із наданої відповідачем довідки № 470-13 від 26.04.2007, підписаної генеральним директором та головним бухгалтером, грошові кошти по оплаті продукції, яка поставлена відповідачем третій особі (ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”) за додатковою угодою № 637-5 до договору № 480-03/11-7 від 30.12.2003, від третьої особи відповідачу не надходили.

ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України” (третя особа) у свою чергу на виконання вимог вказаних ухвал надала доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких повідомила, що нею не сплачувались станом на 17.05.2007 відповідачу кошти в сумі 315 342,08 грн., що є предметом даного спору.

Проаналізувавши надані сторонами документи та матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що від кінцевого споживача - третьої особи відповідачу кошти у сумі 315 342, 08 грн. за поставлену позивачем продукцію не надходили.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, оскільки грошові кошти у сумі 315 342, 08 грн. від третьої особи до відповідача не надходили, а відповідно до п. 3.5. договору остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції (ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”), то відсутні будь-які правові підстави вважати, що наступив строк для остаточного розрахунку відповідача з позивачем за поставлену йому за договором продукцію (саме таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 12.12.2006 у справі № 3-4255 та Вищого господарського суду України від 18.04.2007 № 7/549).

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду першої інстанції – скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ”Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2006 у справі № 42/551 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Технопром Альянс” (03048, м. Київ, вул. І.Пулюя, 5, к. 269, код 33492593) на користь Дочірнього підприємства ”Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” (04112, м. Київ, вул. Гонти, 3-а, код 30167066) 1 577,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи № 42/551 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

  

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.05.2007
Оприлюднено09.04.2008
Номер документу1505088
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —42/551

Ухвала від 25.06.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Паламар П.І.

Постанова від 10.02.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Васищак І.М.

Ухвала від 20.01.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Васищак І.М.

Постанова від 05.11.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Григорович О.М.

Постанова від 17.05.2007

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Барицька Т.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні