Постанова

від 13.11.2007 по справі 20/339

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/339

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.11.2007                                                                                           № 20/339

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Братківський К.С. – юрисконсульт за довіреністю № 5 від29.102007 р.;

 від відповідача - Фоменко В.Г. – представник за довіреністю № б/н від01.02.2007 р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське дитяче харчування"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.09.2007

 у справі № 20/339  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське дитяче харчування"

 про                                                  стягнення 23160,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2007р. у справі №20/339 позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 23160, 49 грн. основного боргу, 231, 60 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується сторінками із журналів з рекламними макетами відповідача, які наявні в матеріалах справи, а сам відповідач не надав суду заперечень проти наданих позивачем робіт за договором, тобто прийняв їх.

Відповідач порушив умови договору, вартість наданих послуг оплатив частково у розмірі 3000 грн., тоді як на день подання позову до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги складала 23160,49 грн.

Суд першої інстанції в своєму рішенні послався на ст. ст. 13,525-526 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду міста Києва, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.20007 року по справі 20/339 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким позов ТОВ „Едіпресс Україна” задовольнити частково, стягнувши 22000 грн. основного боргу.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. № 420/339, апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

           Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2007 року № 20/339 винесено з порушенням норм процесуального права.

           Заявник вказує, що 25.09.2007 року  ним поштою було отримане вказане вище рішення суду; до отримання цього рішення про подання ТОВ „Едіпресс Україна” позову та існування судової справи відповідачу було не відомо, копії позовної заяви ним отримано не було, а також не отримано ухвали Господарського суду про порушення провадження у справі. Отже, як зазначає відповідач, він не мав можливості надати суду відзив на позовну заяву, та частково заперечити позовні вимоги, в зв'язку з тим, що не був повідомлений про час і місце засідання суду.

          Також, заявник зазначає, що на момент розгляду позовної заяви ТОВ „Едіпресс Україна” в суді 20.09.2007 року загальна сума заборгованості відповідача складала 22 000 грн. а не 23 160, 49 грн., як стягнув суд першої інстанції.

          У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач не погоджувався з вимогами відповідача в частині скасування рішення місцевого господарського суду у зв'язку з тим, що по суті рішення прийнято відповідно до закону, але позивач підтвердив той факт, що відповідач частково сплатив борг під час судового розгляду справи, тому просив: змінити рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2007 р. у справі 20/339 в частині зменшення суми боргу з 23106,49 грн. до 22000 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

                                                    Встановив:

Як правильно вказав суд першої інстанції, 01.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Едіпресс Україна” (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українське дитяче харчування” (далі - відповідач) був укладений договір № 0339-Р про надання послуг з розміщення реклами (далі - договір). Відповідно до предмету договору позивач мав надати рекламні послуги, а відповідач - сплатити позивачу вартість рекламних послуг у відповідності до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом міста Києва, відповідно до п. 3.2 договору вартість послуг з розміщення рекламних матеріалів за кожним додатком оплачується окремо замовником на підставі рахунку фактури, який виставляється виконавцем, в строк не пізніше 5 банківських днів з дати виставлення такого рахунку-фактури, якщо в додатках сторони не погодять інший порядок та строки оплати.

За надані рекламні послуги позивач виставив відповідачу 4 рахунки-фактури на загальну суму 26160,49 грн. (№ М-1006/26 від 25.09.2006р., № М-1206/23 від 30.10.2006 р., № М-1206/34 від 30.11.2006 р., № ПГ-0106/19 від 04.12.2006р.).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться а відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду  справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд встановив, що матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків та банківські виписки від 29.08.2007 року та 12.09.2007 року, які свідчать про проведення оплати на 660,49 грн. та 500 грн. відповідно, і таким чином сума заборгованості на час слухання справи в першій інстанції складала не 23 160,49 грн., а 22 000 грн.

Пунктами 1,2 ст. 104 ГПК України передбачено, зокрема, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського  суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача саме 23160, 49 грн. основного боргу та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 22 000грн. В решті позову слід відмовити.

Також, господарський суд першої інстанції всупереч ст. 4-3 ГПК України виніс рішення без представника відповідача. Відповідно до ст. 4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.  Матеріали справи не містять належних доказів відсилання або одержання відповідачем ухвали суду першої інстанції від 07.09.2007 року про порушення провадження у справі.

Згідно з інструкцією з діловодства в господарських судах України (пункт 3.5.1) ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу  з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи, отже, належним доказом отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі зокрема, є поштове повідомлення про вручення. Матеріали справи не містять такого доказу. В судовому засіданні 20.09.2007 року (день ухвалення рішення), представник відповідача участі у справі не брав, оскільки не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір, зокрема, щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд першої інстанції не врахував, що встановлений ч.1 ст.69 ГПК України строк розгляду спору не сплинув.

Крім того, статтею 77 ГПК України передбачені обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез'явлення представників сторін. Суд в цьому випадку повинен відкласти розгляд справи в межах, передбачених законом строків або розглянути справу за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Згідно пункту 2 частини 3 ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2007 р. № 20/339 підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, оскільки таке порушення призвело до поставлення необґрунтованого рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції на відповідача, оскільки, відповідач сплатив частину боргу після порушення провадження у справі, а за подання апеляційної скарги – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське дитяче харчування” задовольнити.

         2.  Рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2007 року скасувати і прийняти нове рішення.

          3.      Позов задовольнити частково.

4.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське дитяче харчування” (м. Київ, вул. Ак. Туполева, 17, код ЄДРПОУ 32211546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Едіпресс Україна” (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-А, код ЄДРПОУ 31057188) 22 000 грн. – основного боргу, 231,60грн. – державного мита та 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.   В решті задоволення позовних вимог відмовити.

 6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Едіпресс Україна” (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-А, код ЄДРПОУ 31057188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське дитяче харчування” (м. Київ, вул. Ак. Туполева, 17, код ЄДРПОУ 32211546) 2,27 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

7.    Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8.    Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 16.11.07 (відправлено)