Рішення

від 14.04.2011 по справі 34/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/33

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.11 р.                                                                                 Справа № 34/33                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдінг”,

м. Синельникове Дніпропетровської області  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція”,

м. Краматорськ

про стягнення 16037,79грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Грачов А.С. (за довіреністю);

від відповідача –  Михайлов В.І. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдінг”,                         м. Синельникове Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція”, м. Краматорськ  про стягнення суми боргу у розмірі 16037,79грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ Торговий дім „Арда” передало позивачу право вимоги на підставі договору поставки укладеного між ТОВ ТД „Арда” та відповідачем, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 16037,79грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.03.2011р. (вхід. №02-41/1022) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що ще до укладання договору відступлення права вимоги в господарському суді Донецької області та в Донецькому апеляційному господарському суді розглядалася справа №20/31 щодо стягнення боргу за договором поставки, на який посилається новий кредитор. Так постановою ДАГС  з відповідача було стягнуто борг та штрафні санкції у розмірі  26000,58грн.  за договором поставки право вимоги за яким було відступлено позивачу. Крім того наказ на суму 26000,58грн. знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРДА” (Постачальник) 05 березня 2008р. було укладено договір поставки №206/Дн, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і  у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікації, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Згідно із п. 3.2. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого Постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дня її поставки, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

За приписами п. 7.1. даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє один рік, а в частині невиконаних зобов'язань – до їх повного виконання. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

В підтвердження здійснення поставки товару ТОВ „Торговий дім „АРДА” на адресу відповідача у період з 05.06.2008р. по 27.06.2008р. позивачем надані до матеріалів справи видаткові накладні всього на суму 13788,72грн., а саме видаткова накладна №14680506 від 05.06.2008р. на суму 1767,37грн., №7681206 від 12.06.2008р. на суму 1439,52грн., №7921906 від 19.06.2008р. на суму 5190,89грн., №14432706 від 27.06.2008р. на суму 5390,94грн.

29 квітня 2010р. господарським судом Донецької області було винесено рішення по справі №20/31 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРДА” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” про стягнення 2600,58грн., з яких 19537,73грн. – сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 756,79грн. – сума 3% річних, 5706,07грн., - сума пені, у задоволенні позовних вимог якого було відмовлено повністю.

У зв'язку із поданням ТОВ „ТД „АРДА” апеляційної скарги рішення було переглянуто у Донецькому апеляційному господарському суді, яким 30.06.2010р. було прийнято постанову. Даною поставою Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2010р. скасував частково та стягнув з ТОВ „Трансекспедиція” на користь ТОВ „Торговий дім АРДА” основний борг в сумі 16037,79грн., інфляційні витрати в сумі 3382,80грн., 3% річних в сумі 756,79грн. та судові витрати. Борг в сумі 16037,79грн. було стягнуто на підставі договору поставки №206/Дн від 05.03.2008р., а саме за товар, який було поставлено у період з 05.06.2008р. по 27.06.2008р. за видатковими накладними №14680506, №7681206, №7921906, №14432706.

В листі №08-19-19883 від 02.03.2011р. Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції зазначив, що станом на 01.03.2011р. на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться наказ №20/31 від 07.07.2010р., виданий господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ „Трансекспедиція” на користь ТОВ „Торговий дім „АРДА” боргу у загальній сумі 20663,17грн. Під час проведення виконавчих дій на користь стягувача ТОВ ”Торговий дім „АРДА” в рахунок погашення боргу за наказом №20/31 від 07.07.2010р. було перераховано 689,27грн., залишок боргу складає 19973,90грн.  

18 листопада 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдінг”  (Новий кредитор) було укладеного договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги у розмірі 16037,79грн., належне первісному кредитору на підставі договору поставки №206/Дн від 05.03.2008р., укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” (Боржник).

Відповідно до п. 2 договору новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання його зобов'язань за договором.

За приписами п. 3. договору первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема, але не виключно: договір поставки №206/Дн від 05.03.2008р., видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за цим договором, інші документи.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. (п. 10 договору). Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

07 грудня 2010р. позивач надіслав на адресу відповідача лист №243, у якому повідомив його про укладання договору відступлення права вимоги та висунув вимогу погасити заборгованість за договором №206/Дн від 05.03.23008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Уступка кредитором права вимоги за зобов'язанням іншій особі, як форма заміни особи у зобов'язанні, означає, що попередній кредитор вибуває із зобов'язання, а його права і обов'язки переходять до нового кредитора.

За приписами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до умов договору відступлення права вимоги від 18.11.2010р. первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема, але не виключно: договір поставки №206/Дн від 05.03.2008р., видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за цим договором, інші документи.

Як вбачається з матеріалів справи новий кредитор (позивач) в обґрунтування наявності у нього вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 16037,79грн., надав суду договір поставки №206/Дн від 05.03.2008р. та видаткові накладні №14680506 від 05.06.2008р. на суму 1767,37грн., №7681206 від 12.06.2008р. на суму 1439,52грн., №7921906 від 19.06.2008р. на суму 5190,89грн., №14432706 від 27.06.2008р. на суму 5390,94грн., всього на суму 13788,72грн. Тобто борг позивач підтверджує лише на суму 13788,72грн., у той час як у позові просить стягнути 16037,79грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу ст. 32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак позивачем не надано належних документів, які засвідчують його право стягнення суми боргу у розмірі 16037,79грн.

Крім того суд зазначає, що борг в сумі 16037,28грн., який виник на підставі договору №206/Дн від 05.03.2008р. за поставку товару за видатковими накладними №14680506 від 05.06.2008р. №7681206 від 12.06.2008р., №7921906 від 19.06.2008р., №14432706 від 27.06.2008р. стягнуто у судовому порядку Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. по справі №20/31. На виконання даної постанови господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ від 07.07.2010р. на стягнення, зокрема, суми боргу у розмірі 16037,28грн., який знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби  Краматорського міського управління юстиції та за яким в результаті  проведених виконавчих дій на користь стягувача ТОВ ”Торговий дім „АРДА” було перераховано 689,27грн.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на укладений на стадії виконавчого провадження  договір відступлення права вимоги від 18.11.2010р. з огляду на наступне.

Згідно з частиною п'ятою ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

За приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином, виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони (у даному випадку – ТОВ „Торговий дім АРДА”) на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України “Про виконавче провадження”.

Стаття 25 ГПК України допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства або організації. З правилами цієї статті кореспондують положення частини п'ятої ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Стаття 121 ГПК України не передбачає здійснення зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом заміни сторони (стягувача) іншою особою, у тому числі у зв'язку з укладанням стягувачем договору уступки вимоги відповідного боргу.

З огляду на вищевикладене суд встановив, що законодавчі акти України не передбачають заміну сторони (стягувача) шляхом укладання договору уступки вимоги. Відтак суд дійшов висновку, що первісний кредитор та новий кредитор не мали законних підстав укладати договір відступлення права вимоги за договором поставки №206/Дн від 05.03.2008р. на суму 16037,79грн. у той час як дана сума вже була стягнута з боржника у судовому порядку, а наказ знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби. Сторони здійснили заміну стягувача на стадії виконачого провадження на підставі, яка не передбачена приписами чинного законодавства. Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові №15/220 від 23.05.2007р. Тобто новий кредитор – ТОВ „Арда-Тредійнг” не має законних підстав вимагати сплату відповідачем суми боргу у розмірі 16037,79грн.  

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 16037,79грн. на підставі договору відступлення права вимоги є безпідставними, необґрунтованими матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Конституції України, Закону України „Про виконавче провадження”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                                       ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.04.2011року

                                                              Кододова О.В.