Рішення

від 19.04.2011 по справі 38/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Сп рава № 38/31

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ле йби М.О.

при секретарі судового зас іданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому суд овому засіданні в м. Донецьк у справу

за позовом: Міністерства юс тиції України, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька вугі льна енергетична компанія” м .Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору на стороні позивача: Державне казначей ство України, м.Київ

про стягнення збитків у роз мірі 45 536,06грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Попов О.О. - за дов.№8-5-20 від 05.01.2011р.

від відповідача: Шумська К.М . - за дов.№9-470 від 10.01.2011р.

від третьої особи: не з' яви вся

Суть спору:

Позивач, Міністерство юсти ції України, м. Київ, звернувс я до господарського суду з по зовом до Державного підприєм ства “Донецька вугільна енер гетична компанія” м.Донецьк за участю тре тьої особи, яка не заявляє сам остійних вимог на предмет сп ору на стороні позивача Держ авна казначейська служба Укр аїни, м.Київ про стягнення зби тків у розмірі 45 536,06грн.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на ріш ення Європейського суду з пр ав людини від 11.12.2008р. за заявою № 10398/04; платіжні доручення від 27.05.2 009р. №№637,638; копії рішень Докучає вського міського суду Донець кої області; копії наказів Мі ністерства палива та енергет ики України, витяг з ЄДР тощо.

18.03.2011р. на адресу суду від трет ьої особи, яка не заявляє само стійних вимог на предмет спо ру на стороні позивача надій шов лист №5-13/1034-3454 від 09.03.2011р., в яком у останній просить суд стягн ути з відповідача на користь держави 45 536,06грн. та справу слу хати без участі представника Державного казначейства Укр аїни. Лист та додані до нього д окументи судом розглянуті та залучені до матеріалів спра ви.

23.03.2011р. на адресу суду від трет ьої особи, яка не заявляє само стійних вимог на предмет спо ру на стороні позивача, надій шли пояснення №5-13-03/1103-3715 від 14.03.2011р. , які судом розглянуті та залу чені до матеріалів справи.

19.04.2011р. відповідач надав суду заперечення проти позову №172 від 18.04.2011р., в яких з позовними ви могами не погоджується, поси лаючись на те, що відомості пр о виконання рішень Докучаєвс ького міського суду, на які по силається позивач, у Відокре мленому підрозділі “Шахта “П івденодонбаська №3” ДП “ДВЕК ” відсутні, про що свідчить бу хгалтерська довідка станом н а 18.04.2011р.

Крім того, відповідач вваж ає, що ДП “ДВЕК” є неналежним в ідповідачем, оскільки відпов ідачем у рішеннях Докучаєвсь кого міського суду зазначене Дочірнє підприємство відкри того акціонерного товариств а Державна холдингова компан ія “Донвугілля”, яке на тепер ішній час не ліквідоване та п еребуває у ЄДР. Заперечення п роти позову та додані до ньог о документи судом розглянуті та залучені до матеріалів сп рави.

Розгляд справи відк ладався у зв' язку з неявкою сторін та необхідністю нада ння сторонами витребуваних д окументів.

Розглянувши матеріал и справи, дослідивши докази п о справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Європейськ ого суду з прав людини від 11.02.2008 року у справі “Гогін проти Ук раїни” за заявою №10398/04 державу Україна зобов' язано виплат ити на користь гр.Гогіна В.А. с уми за рішеннями суду від 15 ли пня 1998 року (два рішення), від 1 ве ресня 1998 року та 6 січня 1999 року, 26 лютого 1999 року та від 1 жовтня 199 9 року, порядок виконання яког о змінено ухвалою від 4 березн я 2002 року як відшкодування мат еріальної шкоди та 2600 євро, як в ідшкодування моральної шкод и. Дане рішення відповідно до статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположни х свобод набуло статусу оста точного.

У рішенні Європейського су ду “Гогін проти України” вст ановлено, що у різні дати прот ягом періоду з 1998р. по 1999р. на кор исть Гогіна Валерія Адольфов ича були винесені рішення, як і набули законної сили (рішен ня суду). Відповідно до цих ріш ень ДП “Шахта “Південодонбас ька №3” (ДП ДХК “Донвугілля” ДВ АТ “Шахта “Південодонбаська №3”) було зобов' язано виплат ити на користь заявника забо ргованість із заробітної пла ти та інших витрат.

У рішенні “Гогін проти Укра їни” за заявою №10398/04 Європейсь кий Суд зазначив, що невикона ння рішень суду, які набули за конної сили на користь заявн ика, призвело до порушення пу нкту 1 статті 6 Конвенції та ст атті 1 Першого протоколу до Ко нвенції.

Відповідно до ст.14 Закону Ук раїни „Про міжнародні догово ри України” від 29.06.2004р., міжнаро дні договори набирають чинно сті для України після наданн я нею згоди на обов' язковіс ть міжнародного договору від повідно до цього Закону, в пор ядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгодж ений сторонами спосіб.

Статтею 15 зазначеного закон у, встановлено, що чинні міжна родні договори України підля гають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенція про захист прав л юдини і основоположних свобо д 1950 року (далі - Конвенція) бу ла підписана від імені Украї ни 9 листопада 1995 року та ратифі кована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про за хист прав людини і основопол ожних свобод 1950 року, Першого п ротоколу та протоколів № 2, 4, 7 т а 11 до Конвенції” №475/97-ВР від 17 л ипня 1997 року. Законом України в ід 9 лютого 2006 року № 3436-IV до офіці йного тексту та назви Конвен ції були внесені зміни та зас тосований новий переклад. Зг ідно з пунктом 3 статті 59-1 Конве нції для тих держав, які підпи сали цю Конвенцію і які ратиф ікуватимуть її після набранн я нею чинності, Конвенція наб ирає чинності з дня здачі на з берігання Генеральному секр етарю Ради Європи ратифікаці йних грамот. У рішенні Європе йського суду від 25 липня 2002 рок у по справі "Совтрансавто-Хол динг" проти України" 11 вересня 1997 року визначено як дату всту пу Конвенції в законну силу щ одо України.

Згідно із ст.46 Конвенції, Вис окі Договірні Сторони зобов' язуються виконувати остаточ не рішення Європейського суд у з прав людини у будь-якій спр аві, в якій вони є сторонами.

У зв' язку із обов' язком У країни виконувати рішення Єв ропейського суду у справах п роти України, Верховною Радо ю України 23.02.2006 р. прийнято Зако н України „Про виконання ріш ень та застосування практики Європейського суду з прав лю дини”.

Відповідно до ст.2 Закону Ук раїни „Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и”, рішення Європейського су ду є обов' язковим для викон ання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конв енції.

Рішення Європейського суд у від 11.12.2008 року у справі “Гогін проти України” за заявою №10398/0 4 встановлено факт невиконан ня рішень суду, винесених на к ористь заявника, та факт запо діяння заявнику моральної шк оди.

На рахунок заявника з Держа вного бюджету України перера ховано суми заборгованості п о заробітній платі в розмірі 17 985,15грн. та суми моральної шко ди в розмірі 27 550,91грн. Факт опла ти підтверджується платіжни ми дорученнями від 27.05.2009р. №№637, 638.

Рішення Європейського суд у від 11.12.2008р. у справі “Гогін про ти України” в частині сплати присуджених коштів виконане . Копії зазначених платіжних доручень в підтвердження зд ійснення зазначених платежі в містяться в матеріалах спр ави.

Обґрунтовуючи позовні вим оги щодо стягнення збитків, п озивач посилається на ті обс тавини, що рішеннями Докучає вського міського суду Донець кої області були задоволені позовні вимоги гр.Гогіна Вал ерія Адольфовича до ДП ДХК “Д онвугілля” ДВАТ “Шахта “Півд енодонбаська №3”.

Несвоєчасна сплата ДП ДХК “ Донвугілля” ДВАТ “Шахта “Пів денодонбаська №3” заборгован ості з заробітної плати ОСО БА_1. та інших платежів сприч инила збитки сплачені за ріш енням Європейського суду від 11.12.2008р.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України, цивільн і права та обов' язки вин икають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогіє ю породжують цивільні прав а та обов' язки.

Згідно положень ст.104 Цивіль ного кодексу України, юридич на особа припиняється в резу льтаті передання всього свог о майна, прав та обов'язків інш им юридичним особам - правона ступникам (злиття, приєднанн я, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Наказом Міністерства пали ва та енергетики від 07.02.2003р. №58 ре організовані дочірні підпри ємства ДХК “Донвугілля”, зок рема, ДВАТ “Шахта “Південодо нбаська №3” шляхом злиття та с творення на їх базі ДП “Донец ьквугілля”.

Відповідно до п.9 зазначеног о наказу правонаступником До чірнього підприємства ДВАТ “ Шахта “Південодонбаська №3” є ДП “Донецьквугілля”.

Наказами Міністерства пал ива та енергетики від 18.08.2004р. №492 “Про створення ДП Донецька е нергетична компанія” та “Про створення ДП “Донецька вугі льна коксівна компанія” реор ганізовано ДП “Донецьквугіл ля” шляхом виділення “Шахти “Південодонбаська №3” та при єднання її до складу ДП “Доне цька вугільна коксівна компа нія”, яка відповідно до п.19 заз наченого наказу №493 є правонас тупником “Шахти “Південодон баська №3”.

Наказом Міністерства пали ва та енергетики від 26.05.2005р. №238 “П ро реорганізацію ДП “Донецьк а вугільна коксівна компанія ” державне підприємство реор ганізоване шляхом виділення з його складу відокремлених підрозділів, в тому числі і “Ш ахта “Південодонбаська №3” т а приєднання їх до складу ДП “ Донецька вугільна енергетич на компанія”.

Як вбачається з пункту 6 нак азу №238, ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” було визнано правонаступником ус іх прав та обов' язків ДП “До нецька вугільна коксівна ком панія”.

Отже, суд встановив, що Держ авне підприємство „Донецька вугільна енергетична компан ія” є належним відповідачем по даній справі.

Відповідно до частини пер шої статті 22 Цивільного код ексу України особа, якій зав дано збитків у результаті п орушення її цивільного прав а, має право на її відшкодув ання.

Відповідно до ст.1166 Цивільно го кодексу України, майнова ш кода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяль ністю особистим немайновим п равам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в пов ному обсязі особою, яка її зав дала.

Особа, яка завдала шкоди, зв ільняється від її відшкодува ння, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкод у, завдану іншою особою, має пр аво зворотної вимоги (регрес у) до винної особи у розмірі ви плаченого відшкодування, якщ о інший розмір не встановлен ий законом.

Міністерство юстиції Укра їни на підставі статті 1191 Циві льного кодексу України та ст атті 9 Закону України "Про вико нання рішення та застосуванн я практики Європейського суд у з прав людини" звернулось до Господарського суду Донецьк ої області з позовом до ДП “До нецька вугільна енергетична компанія” про відшкодування матеріальних збитків, завда них Державному бюджету Украї ни внаслідок виконання держа вою рішення Європейського су ду, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою т а має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі вип лаченого відшкодування (в по рядку регресу).

Частиною 4 ст.9 Закону Україн и "Про виконання рішення та за стосування практики Європей ського суду з прав людини" пер едбачено обов' язок Органу п редставництва звернутись до суду з позовом про відшкодув ання збитків, завданих Держа вному бюджету України внаслі док виплати відшкодування.

Органом представництва зг ідно ст. 1 вказаного Закону є о рган, відповідальний за забе зпечення представництва Укр аїни в Європейському суді з п рав людини та виконання його рішень.

Відповідно до постанови Ка бінету Міністрів України від 31.05.2006р. №784 „Про заходи щодо реал ізації Закону України „Про в иконання рішень та застосува ння практики Європейського с уду з прав людини” таким орга ном є Міністерство юстиції У країни.

Згідно із ст.2 ЦК України дер жава є учасником цивільних в ідносин. Відповідно до ст.170 ЦК України держава набуває та з дійснює цивільні права та об ов' язки через органи держав ної влади у межах їхньої комп етенції, встановленої законо м. Частиною 2 ст.11 ЦК України виз начено, що підставами виникн ення цивільних прав та обов' язків є, зокрема, рішення суді в та інші юридичні факти.

Таким чином, Міністерство ю стиції України наділене повн оваженнями щодо звернення з позовами про відшкодування м атеріальних збитків, завдани х Державному бюджету України внаслідок виконання державо ю рішень Європейського суду з прав людини, як особа, яка ві дшкодувала шкоду, завдану ін шою особою.

Чинне цивільне законодавс тво допускає можливість відш кодування моральної шкоди в порядку регресу, якщо інше не встановлено законом. Відпов ідачем не доведено існування нормативних застережень щод о недопустимості відшкодува ння в регресному порядку мор альної шкоди, в тому числі на к ористь держави Україна, яка н а виконання рішення Європейс ького суду з прав людини випл атила своєму громадянину від повідне відшкодування в повн ому обсязі.

Відповідно до частини 1 стат ті 23 Цивільного кодексу Украї ни особа має право на відшкод ування моральної шкоди, завд аної внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини 1 стат ті 1167 Цивільного кодексу Укра їни моральна шкода, завдана ф ізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, ді ями чи бездіяльністю, відшко довується особою, яка її завд ала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених част иною другою цієї статті.

Право кожного громадянина на своєчасне одержання вина городи за працю та соціальни х виплат закріплено у статті 43 та статті 46 Конституції Укра їни.

Згідно із статтею 8 Конститу ції України її норми є нормам и прямої дії і мають найвищу ю ридичну силу.

Реалізація зазначених кон ституційних прав громадян вр егульована Законом України „ Про оплату праці”, Кодексом з аконів про працю України, інш ими законодавчими та нормати вними актами.

Так, у зв' язку з недотриман ням ДП ДХК “Донвугілля” ДВАТ “Шахта “Південодонбаська №3 ”, яке станом на травень 2005р. ув ійшло до складу ДП “Донецька вугільна енергетична компан ія”, законодавства про працю Гогін В.А. був змушений зверну тися до суду за захистом свої х порушених прав та інтересі в.

Рішеннями Докучаєвського міського суду Донецької обла сті було встановлено ряд пор ушень ДП ДХК “Донвугілля” ДВ АТ “Шахта “Південодонбаська №3” законодавства та задовол ено позови Гогіна В.А.

Однією із основних засад су дочинства є обов'язковість р ішень суду (пункт 9 частини 2 ст атті 129 Конституції України).

Відповідно до статті 124 Конс титуції України судові рішен ня ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до в иконання на всій території У країни.

Враховуючи висновок суду, щ о ДП “Донецька вугільна енер гетична компанія” є належним відповідачем по даній справ і, суд вважає, що рішення Доку чаєвського міського суду До нецької області від 15.07.1998р., 01.09.1998р ., 06.01.1999р., 26.02.1999р., 01.10.1999р. які набули зак онної сили, є обов' язковим д ля виконання відповідачем - Д П “Донецька вугільна енергет ична компанія” як боржника, з а вказаними рішеннями.

Обов' язок виконання ріше ння покладався саме на відпо відача протягом усього строк у існування заборгованості і з заробітної плати та інших п латежів, а обов' язок органу державної виконавчої служби з примусового виконання вка заного рішення є похідним та виникає внаслідок фактичног о ухилення відповідача від в иконання своїх конституційн их обов'язків з виплат заборг ованості із заробітної плати працівнику.

Таким чином, наявність або в ідсутність виконавчого пров адження не є перешкодою для в иплаті заборгованості праці внику.

Встановлені в рішенні Євро пейського суду „Гогін проти України” порушення Конвенці ї є наслідком не виконання ДП “Донецька вугільна енергети чна компанія” визначеного ді ючим законодавством обов' я зку із виконання судових ріш ень Докучаєвського міського суду Донецької області та за подіяння моральної шкоди О СОБА_1.

За загальним правилом стат ті 614 Цивільного кодексу Украї ни відсутність вини доводить ся заподіювачем шкоди.

Відповідно до частини 2 стат ті 1166 Цивільного кодексу Укра їни особа, яка завдала шкоду, б уде вважатися винною, якщо во на сама не доведе відсутніст ь вини.

Аналогічна позиція зазнач ена в пункті 5 Постанови Плену му Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року „Про судову прак тику в справах про відшкодув ання моральної (немайнової) ш коди”, згідно якої особа (фізи чна чи юридична) звільняєтьс я від відповідальності по ві дшкодуванню моральної шкоди , якщо доведе, що остання запод іяна не з її вини.

Згідно із ст.2 Цивільного ко дексу України, держава є учас ником цивільних відносин.

Відповідно до ст. 170 Цивільно го кодексу України, держава н абуває та здійснює цивільні права та обов' язки через ор гани державної влади у межах їхньої компетенції, встанов леної законом. В даному випад ку таким державним органом в иступає державна виконавча с лужба.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 Цивільного кодексу Украї ни, підставами виникнення ци вільних прав та обов' язків є, зокрема, рішення судів та ін ші юридичні факти.

Відповідно до пункту 13 пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 31.03.1995 року № 4 „Про с удову практику в справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди” судам необх ідно враховувати, що відпові дно до ст. 237 КЗпП України (набра ла чинності 13 січня 2000 р.) за наяв ності порушення прав працівн ика у сфері трудових відноси н (незаконного звільнення аб о переведення, невиплати нал ежних йому грошових сум, вико нання робіт у небезпечних дл я життя і здоров' я умовах то що), яке призвело до його морал ьних страждань, втрати норма льних життєвих зв' язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свог о життя, обов' язок по відшко дуванню моральної (немайново ї) шкоди покладається на влас ника або уповноважений ним о рган незалежного від форми в ласності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1. встановлен о Європейським судом під час розгляду справи (пункт 58 ріше ння Європейського суду).

Відповідно до частини 5 стат ті 35 Господарського процесуа льного кодексу України факти , які відповідно до закону вва жаються встановленими, не до водяться при розгляді справи .

Державне казначейство Укр аїни було залучене у якості т ретьої особи на стороні пози вача, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору, ос кільки цим органом здійснюєт ься облік та виконання доход ної та видаткової частини бю джету України.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України „Про виконав че провадження”, Державне ка значейство України безпосер едньо приймає участь у викон анні рішень Європейського су ду.

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку, що саме винні дії відповідача призвели до визнання Європейським судом порушення Україною пункту 1 с татті 6 Конвенції та статті 1 П ершого протоколу до Конвенці ї, та результатом саме їх непр авомірних дій є заподіяння д ержаві матеріальних збитків , у вигляді виплати заявнику з аборгованості із заробітної плати та інших платежів в роз мірі 17 985,15грн., а також суми мора льної шкоди у розмірі 27 550,91грн., і іншого відповідачем не дов едено.

Стаття 129 Конституції Украї ни відносить до основних зас ад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляє ться в тому, що, як зазначаєтьс я в частині 1 статті 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Статтею 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що обставини с прави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підтв ердженні певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

З урахуванням вимог ст. 43 Гос подарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом.

Судом не приймаються до ува ги заперечення відповідачів викладені у відзиві на позов , оскільки вказані заперечен ня є недоведеними та спросто вуються матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, с уд приходить до висновку, що в имоги позивача підлягають за доволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку передбаченому ст.49 ГП К України.

На підставі вищевикладено го, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Міністерст ва юстиції України, м. Київ до Державного підприємства “До нецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стяг нення збитків у розмірі 45 536,06гр н., задовольнити.

Стягнути з Державного підп риємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) на кори сть Державного бюджету Украї ни (рахунок Державного казна чейства України №31116115700028, код бан ку 820172, ЄДРПОУ 20055032, банк одержува ча Державне казначейство Укр аїни в м.Києві) збитки у розмір і 45 536,06грн.

Стягнути з Державного підп риємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) на кори сть Державного бюджету Украї ни витрати по сплаті державн ого мита в розмірі 455,36грн. та ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу в розмірі 236,00грн.

Видати накази після набран ня рішенням законної сили.

Рішення набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.04.2011р. о голошено та підписано вступн у та резолютивну частину ріш ення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 22.04.2011р.

Суддя Лейба М.О.