Рішення

від 27.03.2008 по справі 15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "27" березня 2008 р.Справа №  15/13

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військової частини А 0981 м. Кіровоград

до відповідача: Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Кіровоград

про стягнення 725758 грн. 21 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

В судовому засіданні 25.03.08р. оголошувалась перерва до 27.03.08р. на 17 годину 00 хвилин.

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 725758 грн. 21 коп. боргу за надані послуги з водозабезпечення та теплопостачання за період 2001 – 2006 років. В судовому засіданні 25.03.08р. представник позивача позов підтримав, представник відповідача позовні вимоги частково визнав, надав відзив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір № 2/2 від 01.01.06р. про надання послуг з холодного водопостачання. За умовами договору енергопостачальна організація / позивач / бере на себе зобов'язання постачати споживачеві / відповідачу / холодну воду, а споживач зобов'язується оплачувати одержану холодну воду за встановленими цінами та в строки обумовлені договором. Розрахунковий період з 1 числа поточного місяця по 1 число наступного місяця. Платежі за спожиту воду здійснюються споживачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку. Договір укладається на строк до 31 грудня 2006 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде заявлено про відмову або про перегляд договору. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

Між сторонами укладений договір № 15 від 05.07.01р. про надання послуг з теплопостачання. За умовами договору теплопостачальник / позивач / зобов'язується безперервно постачати споживачу / відповідачу / тепло на протязі опалювального періоду для опалювання житлових та адміністративних приміщень, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги з теплопостачання за встановленими цінами та в строки передбачені договором. Платежі за спожите тепло згідно наданих тепло постачальником рахунків здійснюються споживачем на протязі п'яти банківських днів з дня отримання рахунку. Договір укладається на строк до 31 грудня 2001 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде заявлено про відмову або про перегляд договору. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

Між сторонами укладений договір № 2/1 від 01.01.06р. про надання послуг з теплопостачання. За умовами договору енергопостачальна організація / позивач / бере на себе зобов'язання постачати споживачеві / відповідачу / теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки передбачені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за спожите тепло, згідно наданих тепло постачальником рахунків, здійснюються споживачем на протязі п'яти банківських днів з дня отримання рахунку. Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2006 року. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ст. ст. 193, 275 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. А також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не постачається.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона / постачальник / зобов'язується надавати другій стороні / споживачеві, абонентові / енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач / абонент / зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.  

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За період 2001 – 2006 років відповідач отримав від позивача послуги з теплозабезпечення на загальну суму 601141 грн. 02 коп., водозабезпечення на суму 124617 грн. 19 коп., що підтверджується наданими рахунками, актами, платіжними дорученнями, а також актами звірки за кожен рік і кожну послугу окремо, підписаними представниками сторін без зауважень чи заперечень і посвідченими печатками.    

Як передбачено ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В заяві б/н і б/д, яка подана представником відповідача в судовому засіданні 12.03.08р., відповідач просить застосувати до правовідносин сторін строк позовної давності в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України.    

Позивач заявив клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, але суд не вважає наведені ним причини пропуску такого строку поважними, так як листування між сторонами саме по собі не є поважною причиною, і на думку господарського суду у позивача не було ніяких перешкод для безпосереднього і своєчасного звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Тому, господарський суд за заявою відповідача застосовує до правовідносин сторін з тепло і водопостачання, які виникли за період 2001 – 2004 років передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності у три роки і відповідно на цій підставі відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 376392 грн. 88 коп. боргу за спожиту теплову енергію та 48801 грн. 89 коп. боргу за спожиту воду.   

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період 2005 - 2006 років в сумі 75815 грн. 30 коп. боргу за спожиту воду та 224748 грн. 14 коп. боргу за спожите тепло, всього в сумі 300563 грн. 44 коп.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 275 ГК України, ст. ст. 256, 257, 267, 526, 625, 655, 692, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з будинкоуправління № 2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровоград-25 вулиця Титова 214 р/р 2600862335 МФО 380805 код 24288721 на користь військової частини А 0981 м. Кіровоград-25 р/р 352290005000457 УДК в Кіровоградській області МФО 823016 код 085840730 – 300563 грн. 44 коп. боргу, 3005 грн. 63 коп. сплаченого державного мита, 48 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                                  К.М. Мохонько