Постанова

від 25.03.2008 по справі 8/323/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/323/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 березня 2008 р.                                                                                    № 8/323/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2007 року

у справі№ 8/323/07

господарського судуЗапорізької області

за позовомВАТ "Полтавський автоагрегатний завод"

доТОВ "Запорізька компанія електроприладів"

простягнення 58 476 грн. 71 коп.

за участю представників сторін                           

від позивача –Дробот І.В.від відповідача –не з'явився

В С Т А Н О В И В:

ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом до ТОВ "Запорізька компанія електроприладів" про стягнення 58 476 грн. 71 коп., з них 33 823 грн. попередньої оплати за договором з урахуванням індексу інфляції, 24 255 грн. пені та 398 грн. 71 коп. штрафу за користування чужими коштами.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод", посилаючись на ст.ст. 230, 549, 625, 627, 693 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, зазначає про порушення ТОВ "Запорізька компанія електроприладів" зобов'язань за договором про замовлення виготовлення ливарної прес-форми, укладеним між ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" та ТОВ "Запорізька компанія електроприладів" у серпні 2006 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.09.2007 у справі №8/323/07 (суддя Попова І.А.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Запорізька компанія електроприладів” на користь ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” 33 000 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Господарський суд першої інстанції, посилаючись на ст.638 ЦК України, зазначає про те, що сторонами не узгоджена істотна умова договору –предмет, який за домовленістю сторін має бути визначений актом про погодження комплекту конструкторської документації з огляду на специфіку замовленого товару, тому договір про замовлення виготовлення ливарної прес-форми є неукладеним, а отже і вимоги ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" про стягнення пені та штрафу за користування чужими коштами безпідставні, оскільки ТОВ "Запорізька компанія електроприладів" не мав перед ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" грошових зобов'язань.

Стосовно вимоги ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" про стягнення перерахованої передплати за договором в розмірі 33000 грн. місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вона підлягає стягненню відповідно до ст. 1212 ЦК України.

                    Постановою Запорізького  апеляційного господарського суду від 20.11.2007 у  справі  № 8/323/07       (колегія суддів:  головуючий Хуторной В.М., судді Зубкова Т.П., Коробка Н.Д.)  рішення господарського суду Запорізької області від 13.09.2007 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

          Апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.ст. 638, 837, 852 ЦК України, ст.180 ГК України, зазначає про те, що сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору про замовлення виготовлення ливарної прес-форми, який відповідає вимогам законодавства, що ставляться для договорів даного виду, а оскільки ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" не застосовано передбачених законодавством заходів захисту порушеного права, зокрема, не заявлено вимог щодо розірвання спірного договору, в даному випадку немає підстав для задоволення позову.

У касаційній скарзі ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.11.2007 у справі № 8/323/07 та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 13.09.2007.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод", підтримуючи доводи місцевого господарського суду, посилається на неправомірність та необґрунтованість висновків господарського суду апеляційної інстанції з огляду на неправильне застосування норм матеріального права.

Вищим господарським судом України за касаційною скаргою ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" ухвалою від 14.02.2008 по справі № 8/323/07 порушено касаційне провадження.

Відповідач процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, а також представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частин 2 та 3 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарськими судами попередніх інстанцій у серпні 2006 року між сторонами укладено договір, згідно якого ТОВ "Запорізька компанія електроприладів" зобов'язувалося виготовити за кресленнями ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” та передати йому ливарну форму № 0532-4038 за ціною   53 000 грн.

Пунктом 2.3 договору встановлений термін виготовлення ливарної форми: 14 тижнів від дня отримання авансового платежу.

Як встановлено апеляційним господарським судом, за умовами договору 07.09.2006 ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” на рахунок ТОВ “Запорізька компанія електроприладів” перераховано аванс в сумі 33 000 грн.

Відповідно до встановлених обставин справи господарським судом апеляційної інстанції ТОВ "Запорізька компанія електроприладів", отримавши аванс та конструкторську документацію, виготовило прес-форму та поставило її ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” за видатковою накладною № РН-75-2 від 19.07.2007.

За актом зовнішнього огляду прес-форми № 0532-4038, підписаного комісією, та затвердженого з боку ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” 20.07.2007, зазначена прес-форма має певні недоліки, у зв'язку з чим комісія прийняла рішення направити прес-форму в інструментальний цех для проведення замірів ВТК для оформлення паспорту на оснастку.

Тобто, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що прес-форма на даний час знаходиться у позивача ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод”.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов: предмету, ціни та строку дії договору, а також про його відповідність вимогам законодавства, що ставляться для договорів підряду.

Так, за пунктом 1.1 договору вбачається, що предмет договору визначено за індивідуальними ознаками, що дає змогу відрізняти його від інших речей цивільного обороту, результат роботи зрозумілий як замовнику так і виконавцеві, отже сторонами погоджено істотну умову договору підряду –предмет.

Як вірно, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, зазначає апеляційний господарський суд, не підписання акту про погодження комплекту конструкторської документації на ливарну форму не свідчить про відсутність досягнення згоди щодо предмету договору, а може підтверджувати порушення п. 2.1 спірного договору, оскільки вказаний акт є лише підставою для початку виконання робіт.

Відповідно до ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як встановлено апеляційним господарським судом, ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" при зверненні із позовом до місцевого господарського суду не застосовано передбачених законодавством заходів захисту порушеного права.

Також господарський суд апеляційної інстанції встановив і врахував, що листом від 19.01.2007 ТОВ “Запорізька компанія електроприладів” просив перенести строки виготовлення прес-форми, а ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" листом №2553/02 від 24.04.2007 встановив строк поставки обладнання до 25.05.2007.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення сплаченої суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції, пені, 3% відсотків річних не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, тому постанову апеляційного господарського суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.11.2007 у справі № 8/323/07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            С. Самусенко

Судді:                                                                                Н. Дунаєвська

          І. Плюшко